Ухвала суду № 16118575, 24.05.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7066/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" травня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Сорочко Є.О., Усенка В.Г.,

при секретарі: Пеньковій О.Г.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Закритого акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Елена»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом прокурора м. Славутич Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області до Закритого акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Елена»про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2010 року прокурор м. Славутич Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області звернувся в суд з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Елена»про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Елена»податкового боргу у сумі 297462 грн. 71 коп..

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2011 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі, яким просить в задоволенні вимог позивача відмовити.

Сторони в судове засідання не зявились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а постанова суду-без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Трикотажна фабрика «Елена»зареєстроване Виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області як юридична особа 28.10.1996 року, та як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Славутичі Київської.

Апелянтом не сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 259297 грн. 00 коп.

Посадовими особами податкового органу у червні, грудні 2009 року та червні 2010 року проведено невиїзні документальні (камеральні) перевірки своєчасності сплати Закритим акціонерним товариством «Трикотажна фабрика «Елена»узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, за результатами яких складені акти від 11.06.2009 року № 560, 16.12.2009 року № 1108 та 02.06.2010 року №285/1502/24222768, на підставі яких прийнято податкові повідомлення рішення від 11.06.2009 року № 0008301502/0, 11.06.2009 року № 0008291502/0, 17.12.2009 року № 0009701502/0 та 03.06.2010 року № 0000721502/0.

Податкові повідомлення - рішення від 11.06.2009 року № 0008301502/0, 11.06.2009 року № 0008291502/0 та 03.06.2010 року № 00000721502/0 отримані представником відповідача, відповідно, 15.06.2009 року та 10.06.2010 року, що підтверджується його підписом на корінцях вказаних податкових повідомлень - рішень.

Податкове повідомлення - рішення від 17.12.2009 року № 0009701502/0 отримано представником відповідача 27.01.2010 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Згідно з пунктом 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Платник податків, відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Закритим акціонерним товариством «Трикотажна фабрика «Елена»подані до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області податкові декларації з податку на додану вартість за травень - грудень 2009 року та січень - травень 2010 року, за якими загальна сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті становить 259297 грн. 00 коп..

Узгоджена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість платником податків у строк, визначений законом, сплачена не була.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що податковим органом правомірно застосовано до відповідача штрафні санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість.

Відповідно до підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Підпунктом 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пунктом 1.3 статті 1 зазначеного Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу було виставлено першу податкову вимогу від 17.02.2009 року № 1/17 на суму 697 грн. 91 коп. та другу податкову вимогу від 19.03.2009 року № 2/25 на суму 25506 грн. 99 коп., які були отримані представником відповідача, 17.02.2009 року та 24.03.2009 року відповідно.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межи його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

В матеріалах справи відсутні докази, того, що відповідач оскаржував прийняті податковим органом податкові вимоги від 17.02.2009 року № 1/17, 19.03.2009 року № 2/25 та податкові повідомлення - рішення від № 0008301502/0, 11.06.2009 року № 0008291502/0, 17.12.2009 року № 0009701502/0 та № 00000721502/0, а тому податковий борг є узгодженим.

Відповідно до положень пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року, фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.

Апелянтом не надано доказів про сплату суми заборгованості перед бюджетом за податком на додану вартість, а тому зазначена суму підлягає стягненню в судовому порядку.

Інші твердження, як обґрунтування вимог апеляційної скарги, не заслуговують на увагу, оскільки предметом позову є стягнення з відповідача податкового боргу.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Твердження апелянта не ґрунтуються на належній доказовій базі та правильному трактуванні норм права.

Суд першої інстанції вірно застосував норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Закритого акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Елена»- залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 30.05.2011 року.

Головуючий суддя: (підпис)

Судді: (підпис)

Суддя: Бистрик Г.М.