Ухвала суду № 16118076, 07.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шальєва В.А.

Суддя-доповідач - Дяченко С.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2011 року справа №2а/0570/2124/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Дяченко С.П.

суддів Сіваченка І.В. , Шишова О.О.

при секретарі судового засідання Запорожцевій Г.В.,

за участю : представника позивача Тернової В.О.,

представників відповідача: Гришиної М.М., Булиги В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/2124/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Літмаш” до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Літмаш” звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування вимог позивач зазначив , що за наслідками планової виїзної перевірки ТОВ „Літмаш” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2010 р. 10.01.2011 року був складений акт № 19/23-2/33454453. На підставі акту відповідачем 27.01.2011 р. були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000232340, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 3024276,36 грн., з яких 2979138,98 грн. - основний платіж, 745137,38 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000242340, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за червень 2010 р. на 390311 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 97577,75 грн.; № 0000252340, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2035330 грн., з яких 1628264 грн. основний платіж, 407066 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для визначення позивачу податкових зобовязань,є висновок податкового органу про нікчемність угод, укладених позивачем з ТОВ НВФ „Стелс”, ТОВ „Індустріальній сплави”, ТОВ „Загіп”.

Позивач просить визнати нечинними, протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.01.2011 року : №№ 2009/10/23-213 0000232340; 2011/10/23-213 0000252340; № 2010/10/23-213 0000242340

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.04.2011 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька № 0000232340 від 27.01.2011 р. про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю „Літмаш” суми грошового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 3 024 276,36 грн., в тому числі за основним платежем 2 979 138,98 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 745 137,38 грн.

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька № 0000242340 від 27.01.2011 р. про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю „Літмаш” розміру відємного значення суми податку на додану вартість за червень 2010 р. на 390 311 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 97 577,75 грн.

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька № 0000252340 від 27.01.2011 р. про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю „Літмаш” суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2 035 330 грн., в тому числі за основним платежем 1 628 264 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 407 066 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Літмаш” судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначив ,що в ході проведення планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства податковим органом було встановлено, що позивачем були укладені договори з ТОВ НВФ „Стелс”, ТОВ „Індустріальні сплави”, ТОВ „Загіп” на поставку товару, але згідно відомостей, отриманих від ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька, зазначені підприємства здійснюють діяльність, спрямовану на здійснення операцій, повязаних з наданням податкової вигоди, третім особам. Підприємства не мають основних засобів, в штаті недостатня кількість працівників, що свідчить про те, що у цих підприємств відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. На думку відповідача, вказані правочини не спричинили реального настання юридичних наслідків, отже, відсутній обєкт оподаткування. Апелянт вказує , що рішенням господарського суду Донецької області від 08.12.2009 р. в справі № 42/180б ТОВ НВФ „Стелс” визнане банкрутом, а ухвалою того ж суду від 15.10.2010 р. в справі № 42/151б порушено справу про банкрутство ТОВ „Індустріальні сплави”. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог , відмовити.

При апеляційному перегляді справи, представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення .

Представники відповідача наполягали на скасуванні постанови суду; відмові у задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача , представників сторін , перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне:

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив фактичні обставини справи, правильно застосував норму матеріального та процесуального права , виходячи з наступного.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Літмаш” зареєстровано як юридична особа на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена 21.03.2005 р. виконавчим комітетом Донецької міської ради, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 33454453, перебуває на податковому обліку у ДПІ у Київському районі м. Донецька, є платником податку на додану вартість.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька є субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” та Податковим кодексом України, повноваження.

З матеріалів справи вбачається , що ДПІ у Київському районі м. Донецька була проведена планова виїзна перевірка ТОВ „Літмаш” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2010 р.. За результатами перевірки був складений акт № 19/23-2/33454453 від 10.01.2011 року, в якому податковим органом зроблений висновок про порушення ТОВ „Літмаш” вимог пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до заниження суми податку на прибуток на 2979138,98 грн., в тому числі за 3 квартал 2008 р. в сумі 535032,98 грн., 4 квартал 2008 р. в сумі 296730,24 грн., 1 квартал 2009 р. в сумі 149783.88 грн., 2 квартал 2009 р. в сумі 99604,84 грн., 3 квартал 2009 р. в сумі 145687,11 грн., 4 квартал 2009 р. в сумі 766359,30 грн., 1 квартал 2010 р. в сумі 513518,79 грн., 2 квартал 2010 р. в сумі 472421,84 грн.; пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в розмірі 1628264 грн., в тому числі за вересень 2008 р. на 91797 грн., за жовтень 2008 р. на 46284 грн., за листопад 2008 р. на 82006 грн., за червень 2009 р. на 18899 грн., за серпень 2009 р. на 51181 грн., за вересень 2009 р. - на 46024 грн., за жовтень 2009 р. на 298979 грн., за листопад 2009 р. на 54844 грн., за грудень 2009 р. на 124779 грн., за січень 2010 р. на 336256 грн., за лютий 2001 р. на 45029 грн., за квітень 2010 р. на 190572 грн., за травень 2010 р. на 208905 грн., за червень 2010 р. на 32709 грн., та завищення відємного значення податку на додану вартість у червні 2010 р. на 390311 грн. (а.с. 19-45 т.1).

На підставі даного акту 27.01.2011 р. ДПІ у Київському районі м. Донецька були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000232340 про збільшення ТОВ „Літмаш” суми грошового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 3 024 276,36 грн., в тому числі за основним платежем 2 979 138,98 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 745 137,38 грн. (а.с. 13-14 т.1); № 0000242340 про зменшення ТОВ „Літмаш” відємного значення суми податку на додану вартість за червень 2010 р. на суму 390 311 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 97 577,75 грн. (а.с. 15-16 т.1), № 0000252340 про збільшення ТОВ „Літмаш” суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2 035 330 грн., в тому числі за основним платежем 1628264 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 407 066 грн. (а.с. 17-18 т.1).

Судом першої , апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ „Літмаш” 03.01.2006 р. був укладений договір з ТОВ НВФ „Стелс” № 004-06-Л на поставку товару лому та кускових відходів алюмінію та алюмінієвих сплавів, лому та кускових відходів меді та сплавів на мідній основі, стружки меді та сплавів та мідній основі, лому та кускових відходів свинцю та свинцевих сплавів, лому та кускових відходів цинку та цинкових сплавів тощо. Додатковою угодою від 29.12.2007 р. строк дії договору продовжений до 31.12.2008 р. (а.с. 93-96 т.3). 01.06.2007 р. ТОВ „Літмаш” був укладений договір з ТОВ НВФ „Стелс” № 029-07-Л на поставку товару, ціна, номенклатура та кількість якого зазначається у специфікаціях та накладних (а.с. 97-98 т.3). На виконання зазначених договорів у період з липня по вересень 2008 р. ТОВ НВФ „Стелс” були здійсненні поставки товару ТОВ „Літмаш”.

ТОВ „Літмаш” 01.10.2008 р. був укладений договір з ТОВ „Індустріальні сплави” № 023-08-Л на поставку товару лому та відходів чорних металів. (а.с. 135-136 т.3). 01.10.2008 р. ТОВ „Літмаш” був укладений договір з ТОВ „Індустріальні сплави” № 021-07-Л на поставку товару, ціна, номенклатура та кількість якого зазначається у специфікаціях та накладних. Додатковою угодою від 29.12.2009 р. строк дії договору продовжений до 31.12.2010 р. (а.с. 137-139 т.3). 01.10.2008 р. ТОВ „Літмаш” був укладений з ТОВ „Індустріальні сплави” договір № 022-08-Л на поставку товару лому та кускових відходів алюмінію та алюмінієвих сплавів, лому та кускових відходів меді та сплавів на мідній основі, стружки меді та сплавів та мідній основі, лому та кускових відходів свинцю та свинцевих сплавів, лому та кускових відходів цинку та цинкових сплавів тощо. Додатковою угодою від 29.12.2009 р. строк дії договору продовжений до 31.12.2010 р. (а.с. 140-142 т.3). На виконання цих договорів у 4 кварталі 2008 р. та 1 кварталі 2009 р. ТОВ „Індустріальні сплави” були здійсненні поставки товару позивачу.

01.03.2010 р. ТОВ „Літмаш” був укладений договір № 004-10-Л з ТОВ „Загіп” на поставку товару, ціна, номенклатура, кількість якого погоджуються сторонами у специфікаціях та накладних (а.с. 175-176 т.4). 01.03.2010 р. ТОВ „Літмаш” був укладений договір № 005-10-Л з ТОВ „Загіп” на поставку товару лому та кускових відходів алюмінію та алюмінієвих сплавів, лому та кускових відходів меді та сплавів на мідній основі, стружки меді та сплавів та мідній основі, лому та кускових відходів свинцю та свинцевих сплавів, лому та кускових відходів цинку та цинкових сплавів тощо (а.с. 177-178 т.4) На виконання цих договорів у 1 та 2 кварталах 2010 р. ТОВ „Загіп” були здійсненні поставки товару позивачу.

Колегія судді звертає увагу на те, що виконання зазначених договорів обома сторонами підтверджується первинними документами, дослідженими судом , а саме: видатковими накладними, податковими накладними, приймально-здавальними актами, посвідченнями та актами походження лому, товарно-транспортними накладними. (а.с. 99-134 т.3); (а.с. 143-248 т.3, 1-174 т.4) ; (а.с. 179-249 т.4, 1-25 т.5).

Оприбуткування позивачем отриманого від ТОВ НВФ „Стелс”, ТОВ „Індустріальні сплави”, ТОВ „Загіп” товару підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками” за липень 2008 р. червень 2010 р. по ТОВ НВФ „Стелс” (а.с. 3 т.3), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками” за липень 2008 р. червень 2010 р. по ТОВ „Індустріальні сплави” (а.с. 6 т.3), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками” за липень 2008 р. червень 2010 р. по ТОВ „Загіп” (а.с. 15 т.3

В акті перевірки податковим органом зазначається про порушення ТОВ „Літмаш” вимог пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Порушення, на думку податкового органу, полягає у тому, що позивачем товар був придбаний за нікчемними правочинами з ТОВ НВФ „Стелс”, ТОВ „Індустріальні сплави”, ТОВ „Загіп”.

Колегія суддів з вказаним висновком податкового органу погодитись не може, з огляду на наступне:

Як видно з матеріалів справи, основним видом діяльності ТОВ „Літмаш” є оброблення металевих відходів та брухту, оптова торгівля відходами та брухтом, посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи направлена на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Згідно статей 626,629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За вимогами статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару є вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця поставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар ( стаття 664 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (статтею 216 Цивільного кодексу України).

Статтею 228 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те , що ТОВ НВФ „Стелс”, ТОВ „Індустріальні сплави”, ТОВ „Загіп” не мають трудових ресурсів, не мають власних або орендованих складських приміщень, виробничих потужностей, а , відтак , відповідач вважає , що господарські угоди, укладені позивачем з ТОВ НВФ „Стелс”, ТОВ „Індустріальні сплави”, ТОВ „Загіп”, не спричинили реального настання правових наслідків.

Проте , доводи відповідача спростовуються тим , що на час виконання договорів поставки між ТОВ НВФ „Стелс”, ТОВ „Індустріальні сплави”, ТОВ „Загіп” та ТОВ „Літмаш” (3 квартал 2008 р. поставка товарів від ТОВ НВФ „Стелс”, 4 квартал 2008 р. 1 квартал 2010 р. поставка товарів від ТОВ „Індустріальні сплави”, 1, 2 квартали 2010 р. поставка товарів від ТОВ „Загіп”) постачальники товару ТОВ НВФ „Стелс”, ТОВ „Індустріальні сплави”, ТОВ „Загіп” здійснювали господарську діяльність, вони не були визнані банкрутом, не були ліквідовані, були платниками податку на додану вартість. Крім того , зазначені обставини підтверджені актами ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька (а.с. 131-136 т.5).

Посилання відповідача на те , що з ухвали господарського суду Донецької області за справою про банкрутство № 42/151Б від 23.03.2011 р. вбачається, що справа про банкрутство ТОВ „Індустріальні сплави” була порушена 15.10.2010 р., і постановою суду від 19.01.2011 р. ТОВ „Індустріальні сплави” визнане банкрутом, не заслуговують на увагу , оскільки господарські відносини між ТОВ „Літмаш” та ТОВ „Індустріальні сплави” мали місце у 4 кварталі 2008 р. 1 кварталі 2010 р. Тобто, в вочевидь , на час здійснення спірних господарських операцій ТОВ „Індустріальні сплави” здійснювало господарську діяльність та не визнавалось банкрутом.

Слід зазначити, що справа про визнання банкрутом ТОВ НВФ „Стелс” була порушена господарським судом Донецької області 15.02.2010 р., в той час, як господарські відносини з цим підприємством ,позивач мав у 3 кварталі 2008 р.

Таким чином, колегія суддів вважає, що сторони при укладанні вказаних договорів не мали намір на настання неправомірних наслідків, та не вбачає умислу на укладання угод з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства у діях ТОВ „Літмаш».

Судами першої, апеляційної інстанцій встановлено, що саме з метою отримання прибутку позивачем були укладені угоди з ТОВ НВФ „Стелс”, ТОВ „Індустріальні сплави”, ТОВ „Загіп”, за якими позивач придбавав у цих підприємств металеві відходи, деталі, сировину.

З матеріалів справи вбачається , що в подальшому позивачем придбаний товар був проданий ТОВ „Завод „РКЕТ”, ТОВ „БІК”, ТОВ „Донецький шиноремонтний завод”, СП ТОВ „Донецькій завод алюмінієвих профілів”, ТОВ ТПК „Укрсплав”, ТОВ „Інтермет”, ДП „Техноскрап” ТОВ „Скрап”, про що свідчать досліджені судом первинні документи специфікації, видаткові накладні, податкові накладні (а.с. 72-250 т. 1, 1-248 т. 2, 107-125 т. 5).

Перевезення товару підтверджено наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними на транспортування спірного товару на склад кінцевого покупця.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, який діяв на час здійснення спірних господарських операцій, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Частиною четвертою пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином , витрати позивача з придбання товару у ТОВ НВФ „Стелс”, ТОВ „Індустріальні сплави”, ТОВ „Загіп” відповідно норм Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, є валовими витратами, оскільки ці витрати були здійснені для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Щодо посилання відповідача на відсутність у позивача на час перевірки товарно-транспортних накладних або ненадання їх підприємством до перевірки , слід зазначити , що вони

спростовуються листом від 22.11.2010 р. ТОВ „Літмаш”, в якому позивач запропонував податковому органу (у звязку з великим обємом первинної документації, яка підтверджує взаємовідносини підприємства з ТОВ НВФ „Стелс”, ТОВ „Індустріальні сплави”, ТОВ „Загіп” ) , надати відповідачу усі документи для ознайомлення або вилучення за місцем знаходження підприємства (а.с. 129 т.5).

У розумінні пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається , що податкові накладні, видані ТОВ НВФ „Стелс”, ТОВ „Індустріальні сплави”. ТОВ „Загіп” позивачу, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних ТОВ „Літмаш”.

Відповідно до норм чинного законодавства ,отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

Підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції , що оскільки господарські операції з придбання товару ТОВ „Літмаш” були вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач, безперечно ,мав право на податковий кредит.

Відтак, суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для збільшення позивачу суми грошового зобовязання з податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0000242340, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації за червень 2010 р. на 390 311 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 97577,75 грн., слід зазначити таке :

В акті перевірки податковим органом вказано, що ця сума неправомірно включена позивачем до складу податкового кредиту, як залишок відємного значення попередніх податкових періодів.

Судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту червня 2010 р. включений наступний залишок відємного значення податку на додану вартість попередніх податкових періодів: 212885 грн. за грудень 2008 р. лютий 2010 р. по господарським операціям з ТОВ „Індустріальні сплави”, 156284 грн. за грудень 2008 р. по господарський операції з ТОВ „Донгідроарм”, 17987 грн. за квітень 2009 р. по господарський операції з ТОВ „Донгідроарм”, 3155 грн. за липень 2008 р. по господарський операції з ТОВ „БІК”.

Колегія суддів вважає, що висновки відповідача стосовно віднесення до складу податкового кредиту -212885 грн. по залишкам товарів, придбаних у ТОВ „Індустріальні сплави” на підставі нікчемних правочинів, є необґрунтованими, оскільки судом встановлена реальність вказаної господарської операції.

Щодо включення позивачем інших сум до складу податкового кредиту, колегія суддів зазначає, що всі первинні документи, які були предметом дослідження судом , дають право позивачу на включення сум податку на додану вартість, сплачену у звязку з придбанням товарів у ТОВ „Донгідроарм” та ТОВ „БІК”. Крім того ,зазначені господарські операції підтверджені податковими накладними.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду ; підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду - не вбачається.

Ухвала в повному обсязі складена 10 червня 2011 року.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, залишити без розгляду.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/2124/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Літмаш” до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий С.П. Дяченко

Судді І.В. Сіваченко

О.О. Шишов