Постанова № 16118039, 31.05.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2011 року справа №2а-28346/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Карпушової О.В.

суддів Василенко Л.А. , Гімона М.М.

при секретарі: Барбаш Л.О.

за участю представника позивача Дятлов І.С.

представників відповідача Полторацька Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року в адміністративній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Донрибкомбінат» до Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання нечинним рішення, -

В С Т А Н О В И В :

14.12.2010 р. ВАТ «Донрибкомбінат» звернулось до суду з позовом, який в ході слухання справи уточнювався (а.с.63), до Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання нечинними рішення № 0003052341/1, № 0003042341/1, № 0000502340/1, № 0000512340/1, № 0000482340/1, № 0000492340/1, № 0000522340/1, № 0003062341/1, № 0003072341/1, № 0003032341/1, які були прийняті в наслідок проведеної виїзної планової перевірки.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність прийнятих податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій за порушення п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», з огляду на те, що невірно застосовує ставку податку на землі, що виділені позивачу для ведення рибного господарства.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено частково: визнано недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000502340/1, № 0000492340/1, № 0000482340/1, № 0000512340/1, № 0000522340/1 від 31 грудня 2010 року. В решті позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що протягом періоду з четвертого кварталу 2007 року до 1,2 квартали 2010 року, включно, в розрахунках фіксованого сільськогосподарського податку за землі, які знаходяться на території Краснолиманського району Донецької області, що зайняті каналами та дамбами, позивач обґрунтовано сплачував фіксований сільськогосподарський податок за ставкою 0,15%, яка для ріллі, сіножатей та пасовищ, оскільки вказані землі не відносяться до земель водного фонду. Тому в даній частині, суд першої інстанції дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, податкові повідомлення-рішення № 0000502340/1, № 0000492340/1, № 0000482340/1, № 0000512340/1, № 0000522340/1 від 31 грудня 2010 року визнано недійсними.

З приводу решти вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що протягом періоду з 4-го кварталу 2007 року по 1,2 квартали 2010 року, включно, позивачем в розрахунках з фіксованого сільськогосподарського податку не були включені частини перелічених земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що зайняті гідротехнічними спорудами, та не сплачено за них фіксований сільськогосподарський податок, у звязку з чим занижено обєкт оподаткування на суму фіксованого сільськогосподарського податку, сплаченого протягом перевіряємого періоду за земельні ділянки, що розташовані на території Словянського району, в наслідок чого, у задоволені решти позовних вимог суд відмовив.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого неправильно вирішено справу, просить скасувати постанову суду, в частині задоволених позовних вимог, прийняти нове судове рішення, яким відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що згідно довідки управління Держкомзему в м.Красний Лиман Донецької області № 590 від 08.11.2010р. спірні землі, які знаходяться на території Краснолиманського району, відповідно до п.1ст.4 Водного Кодексу України відносяться до земель водного фонду. А довідка управління Держкомзему в м.Красний Лиман Донецької області № 92 від 14.02.2011р., на яку послався суд першої інстанції, не визначає до якого фонду відносяться спірні землі, а визначає тільки їх фактичне використання для іншого сільськогосподарського призначення, а саме ведення рибного господарства. В наслідок вказаного, апелянт вважає, що позивач при розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку застосовував не вірну ставку 0.15%, оскільки відповідно до ст.3 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок», позивач повинен був при розрахунку податку застосовувати ставку 0.45%, як для земель водного фонду. Апелянт наполягає, що податковим органом обґрунтовано зроблені висновки про заниження позивачем обєкта оподаткування та суми фіксованого сільськогосподарського податку, сплаченої протягом вказаного періоду, за земельні ділянки у Красноліманському районі.

Крім того, апелянт зазначив, що суд першої інстанції не перевіряв обставини щодо іншого порушення з боку позивача, виявленого податковим органом позивач протягом періоду з четвертого кварталу 2007р. по 1,2 квартал 2010року, включно, в розрахунках з фіксованого сільськогосподарського податку за землі по Краснолиманському району, не відображав частину земельних ділянок, що зайняті каналами та дамбами, і за них не сплачувався фіксований сільськогосподарський податок. Суд першої інстанції з приводу вказаного порушення не дав належної оцінки.

В судовому засіданні представники відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги (в межах заявлених доводів), перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанову суду скасуванню з постановленням нового рішення, про відмову в задоволені позовних вимог, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ВАТ «Донрибкомбінат» є юридичною особою.

Згідно довідок Словянського районного відділу земельних ресурсів № 109/4 від 23.01.2007 року підприємству належать земельні ділянки, що розташовані на території - Мирненської сільської ради загальною площею 1706,6165 га., в т.ч. під гідротехнічними спорудами згідно форми 6-зем- 19,22 га; земельна ділянка загальною площею 1702,1718 га., в т.ч. під гідротехнічними спорудами згідно форми 6-зем-19,22 га; земельна ділянка загальною площею 1700,2492 га., в т.ч. під гідротехнічними спорудами згідно форми 6-зем-19,22 га.; на території Димитровської сільської ради земельна ділянка площею 274,12 га., в т.ч. під гідротехнічними спорудами згідно форми 6-зем-52,21 га.; Райгородської селищної ради площею 121,37 га., в т.ч. під гідротехнічними спорудами згідно форми 6-зем-34,93 га., 136,22 га, в т.ч. під гідротехнічними спорудами з 6-зем 34,93 га.; Хрестищанської сільської ради площею 507,97 га., в т.ч. під гідротехнічними спорудами згідно форми 6-зем 13,61 га.; Долинської сільської ради площею 177,41 га., в т.ч. під гідротехнічними спорудами згідно форми 6-зем 4,41 га.

За даними, отриманими від Управління Держкомзему у м. Красний Лиман за позивачем рахуються також наступні земельні ділянки: на території сільської ради Терни площею 1088,27 га., в т.ч. під водою 909,93 га, дамби 137,01 га; на території Рідкодубівської сільської ради площею 262,02 га.. в т.ч. під водою 209,5 га, канали 21,62 га; на території Шандриголівської сільської ради площею 282,46 га, в т.ч. під водою 220,1 га, канали 33,26 га; на території Новоселицької сільської ради площею 58,76 га., в т.ч. під водою 47,90 га, канали 10,16 га; на території Дробишевської сільської ради площею 42,66 га, в т.ч. під водою 32 га канали 4,9 га.

Право позивача на постійне користування землями підтверджено відповідними державними актами (а.с.76-85, 91-109).

29.10.2010 року Словянською ОДПІ було проведено виїзну планову перевірку ВАТ «Донрибкомбінат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.06.2010 року, про що складено акт № 7584/23-3/00476625 (а.с.115).

Відповідно до акту перевірки виявлені порушення: протягом періоду з 4-го кварталу 2007 року по 1,2 квартали 2010 року, включно, позивачем в розрахунках з фіксованого сільськогосподарського податку не були включені частини перелічених земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що зайняті гідротехнічними спорудами та не сплачено за них фіксований сільськогосподарський податок, у звязку з чим занижено обєкт оподаткування на суму фіксованого сільськогосподарського податку, сплаченого протягом перевіряємого періоду за земельні ділянки, що розташовані на території Словянського району; крім того, що протягом перевіряємого періоду з 4-го кварталу 2007 року по 1,2 квартали 2010 року, включно, позивачем в розрахунках з фіксованого сільськогосподарського податку не було відображено частини перелічених земельних ділянок, що зайняті каналами та дамбами та не сплачено за них фіксований сільськогосподарський податок, оскільки за зазначений період позивач сплачував фіксований сільськогосподарський податок за ставкою 0,15%, яка передбачення для ріллі, сіножатей та пасовищ, а не 0.45% як для земель водного фонду.

На підставі наведеного, в акті податкового органу зроблено висновок про заниження обєкта оподаткування та суми фіксованого сільськогосподарського податку, сплаченої протягом вказаного періоду за земельні ділянки, що розташовано на території Краснолиманського району та Словянського району, в наслідок чого, відповідачем були прийняті оскаржувані повідомлення-рішення про визначення зобовязань та застосовано штрафні санкції: № 0003052341/1, № 0003042341/1, № 0000502340/1, № 0000512340/1, № 0000482340/1, № 0000492340/1, № 0000522340/1, № 0003062341/1, № 0003072341/1, № 0003032341/1.

Отже, спір між сторонами по землях розташованих у Краснолиманському районі виник з приводу визначення приналежності земель до будь-якого фонду, а відповідно і визначення ставки оподаткування в залежності від статусу землі, та сплата позивачем фіксованого сільськогосподарського податку за частину земельних ділянок, які не були відображені в розрахунках позивача.

Стаття 19 Земельного Кодексу України визначає, що категорії земель за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. В свою чергу до земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Відповідно до ст.58 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті:

а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;

б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;

в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

г) береговими смугами водних шляхів.

Статтею 3 Водного Кодексу України встановлено, що водний фонд України це усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать:

1) поверхневі води: природні водойми (озера);водотоки (річки, струмки);штучні водойми (водосховища, ставки) і канали;інші водні об'єкти;

2) підземні води та джерела;

3) внутрішні морські води та територіальне море.

Статтею 4 ВК України визначено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до вказаних норм вище перелічені земельні ділянки позивача відносяться до земель водного фонду.

Посилання позивача, на те, що відповідно до державних актів на право постійного користування землею, спірні землі знаходяться у користуванні для риборозведення, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до вищевказаних норм статус цих земель визначено нормою закону.

Статтею 3 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» визначено, що об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку (далі - платники податку) є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 року, відповідно до Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, в таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,15; для багаторічних насаджень - 0,09;для земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах, - 0,45 відсотка грошової оцінки одиниці площі ріллі по областях та Автономній Республіці Крим. Грошова оцінка сільськогосподарських угідь у разі необхідності може уточнюватися згідно із законодавством.

Згідно довідки управління Держкомзему в м.Красний Лиман Донецької області № 590 від 08.11.2010р. ВАТ «Донрибкомбінат» на праві постійного користування землею належить землі, водна поверхня яких становить 1630,73 га та згідно п.1 ст.4 Водного Кодексу України відносяться до земель водного фонду (а.с.59).

Податковий орган отримавши вказану довідку вірно визначив статус земельних ділянок ставів, каналів, дамб, тощо, в наслідок чого, дійшов вірного висновку про заниження позивачем обєкта оподаткування та суми фіксованого сільськогосподарського податку, сплаченої протягом вказаного періоду за земельні ділянки, що розташовано на території Краснолиманського району та Словянського району.

На підставі наведеного, колегія судді погоджується з висновком податкового органу, зроблений в акті перевірки, про заниження позивачем обєкта оподаткування та суми фіксованого сільськогосподарського податку, сплаченого протягом вищевказаного періоду за земельні ділянки, що розташовано на території Краснолиманського району та Словянського району, в наслідок чого, відповідачем правомірно були прийняті повідомлення-рішення про визначення зобовязань та застосування штрафних санкцій: № 0003052341/1, № 0003042341/1, № 0000502340/1, № 0000512340/1, № 0000482340/1, № 0000492340/1, № 0000522340/1, № 0003062341/1, № 0003072341/1, № 0003032341/1.

З приводу посилання суду першої інстанції в судовому рішення на іншу довідку управління Держкомзему в м.Красний Лиман Донецької області № 92 від 14.02.2011р. (а.с.112), колегія судді зазначає, що вказана довідка не визначає до якого фонду відносяться спірні землі, вказана довідка вказує, що ВАТ «Донрибкомбінат» використовує земельні ділянки для ведення рибного господарства і як водогосподарське підприємство не значиться, що ні як не спростовує того, що стави, які використовуються позивачем для рибного господарства, не відносяться до земель водного фонду.

Тому, висновок суду першої інстанції щодо визначення статусу спірних земельних ділянок, як для іншого сільськогосподарського призначення (ведення рибного господарства), є помилковим.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідно до ст.3 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» ВАТ «Донрибкомбінат» при розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку, необґрунтовано застосовував ставку 0.15%, оскільки відповідно до вказаної норми, позивач повинен був при розрахунку податку застосовувати ставку 0.45%, як для земель водного фонду. Податкові повідомлення рішення відповідачем прийняті відповідно до чинного законодавства.

На підставі вказаного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим постанова Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року, підлягає скасуванню, з винесенням нового рішення, про відмову у задоволені позовних вимог, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Повний текст постанови виготовлено 03 червня 2011 р.

Керуючись ст. 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року в адміністративній справі за позовом в адміністративній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Донрибкомбінат» до Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання нечинними рішення скасувати.

Відкритому акціонерному товариству «Донрибкомбінат» у задоволені позовних вимог до Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання нечинними рішення відмовити.

Постанову суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення її в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон