Ухвала суду № 16117073, 06.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голубова Л.Б.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2011 року справа №2а/0570/6121/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Ханової Р.Ф.

суддів Гайдара А.В. , Яковенка М.М.

розглянувши у порядку письмового провадження

апеляційну скаргу

Управління Пенсійного Фонду України в м. Вугледарі Донецької області

на постанову

Донецького окружного адміністративного суду

від

4 травня 2011 року

по адміністративній справі

№ 2а/0570/6121/2011 (суддя Голубова Л.Б.)

за позовом

управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі

Донецької області

до

Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»

про

стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 у розмірі 1163732,89 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 4 травня 2010 року відмовлено у задоволені позову управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» по відокремленому підрозділу «Шахта «Південнодонбаська № 3 імені М.С. Сургая», про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками №1 у розмірі 1163732 грн. 89 коп., за період з 1 січня 2011 року по 1 квітня 2011 року (січень, лютий, березень), (арк. справи 68-70). Відмова у задоволені позову мотивована судом першої інстанції тим, що до відшкодування заявлених до стягнення сум включені виключно пенсії сплачені працівникам, які зайнятті повний робочий день на підземних роботах (арк. справи 68-70).

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Доводить безспірність заявлених вимог наявним актом звірки між сторонами, внаслідок чого має місце на думку апелянта добровільне визнання позову з боку відповідача, внаслідок чого має місце порушення частини першої статті 71, частин першої та третьої статті 72 КАС України. Порушення норм матеріального права на думку апелянта має місце внаслідок неналежного застосування частини 2 Прикінцевих положень Закону України 1058.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради, має ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33161769, Відокремлений підрозділ «Шахта «Південнодонбаська № 3 імені М.С. Сургая» є відокремленим підрозділом (філією) зазначеного підприємства, включеного до ЄДРПОУ за номером 33577404, перебуває на обліку управління як платник внесків (арк. справи 5, 6, 7).

Звертаючись до суду, позивач визначив відповідачем Державне підприємство, при цьому зазначив, що заборгованість має філія. У межах спірних відносин є два страхувальники в розумінні Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-4 (надалі Закон України 1058).

Колегія суддів зазначає, що відшкодування заявлених до стягнення сум встановлено для платників, зазначених наведеним Законом, та пунктом 6.1. розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року №21-1 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року), є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, підлягає застосуванню за правилами КАС України (надалі Інструкція № 21-1).

Суть спору полягає в наявності, чи відсутності підстав для стягнення заявлених сум.

Право Пенсійного фонду України на відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону України 1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до яких входять пенсії призначені згідно підпунктів «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, крім робітників, що безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, передбачено частиною 2 «Прикінцевих положень» Закону України 1058, Законом України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400\97-ВР.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонд України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Розділом 6 Інструкції № 21-1.

Пунктом 6.4. зазначеної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділом надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону 1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій, згідно додатків 6 та 7 до Інструкції.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З посиланням на вимоги встановлені додатком до Інструкції № 7 позивачем направлені відповідачу розрахунки фактичних втрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України 1058 в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»:

- за січень 2011 року місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії складає 383572 грн. 30 коп. (арк. справи 26-37);

- за лютий 2011 року місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії складає 377593 грн. 66 коп. (арк. справи 13-25);

- за березень 2011 року місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії складає 387315 грн.06 коп. (арк. справи 39-49).

Загальна сума за розрахунками складає 1148480 грн. 70 коп., у той час як позивачем заявлено до відшкодування 1163732 грн. 89 коп.

Колегія суду зазначає що формою затвердженого Інструкцією Розрахунку (додаток 7) передбачено включення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України 1058 в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників). Всупереч наведених положень позивач включив до складу витрат які підлягають відшкодуванню саме пенсії сплачені працівникам безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля.

Як вбачається з матеріалів справи, пенсійний фонд розраховує витрати на пільгові пенсії за січень-березень 2011 року призначених на пільгових умовах виключно відповідно до підпункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року. Право Пенсійного фонду України на відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону України 1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до яких входять пенсії призначені згідно підпунктів «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Аналіз зазначеної норми доводить, що виключення для стягнення зроблено для робітників, що безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах за умов включення робіт та професій до певного Списку. Такий Список затверджено постановою Кабінету Міністрів України 31 березня 1994 року № 202, яким серед інших передбачені підземні гірничі роботи в шахтах.

Позивачем до стягнення (відшкодування) заявлені всі суми, внаслідок призначення пенсій за віком на пільгових умовах робітникам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах. Всі пенсії призначені на підставі підпункту «а» статті 13, за роботами та професіями, що віднесені до певного Списку, що виключає право на відшкодування заявлених до стягнення сум. Доказів заявлених до відшкодування витрат за інших підстав позивач не надав.

Зазначене доводить безпідставне заявлених до стягнення сум. Стосовно наявності акту звірки з підприємством боржником на 241 особу зазначений акт не утримує в собі дати та місця складання з огляду на вимоги ДСТУ-55 не може бути прийнятий судом як належний доказ в розумінні частини першої статті 70 КАС України (арк. справи 50-53).Акт № 21 від 6 квітня 2011 року не отримує в собі не періодів, не осіб по яких заявлені до стягнення суми, та підстав його складання, ним не наведенні відомості (дані) яких бухгалтерських рахунків покладені в основу їх складання. Цей акт не є первинним документом в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-14, та не є певним засобом доказування відповідно до частини 4 статті 70 КАС України.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, невстановлені обставини справи, не дана оцінка письмовим доказам, але зазначені порушення не призвели до неправильного вирішення справи. Спір по суті вирішений вірно.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Вугледарі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 травня 2011 року у справі № 2а/0570/6121/2011 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 травня 2011 року у справі № 2а/0570/6121/2011- залишити без змін.

Ухвала складена та підписана 6 червня 2011 року.

Надіслати сторонам копію даної ухвали протягом трьох днів.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через пять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В.Гайдар

М.М. Яковенко