Ухвала суду № 16116763, 01.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шальєва В.А.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2011 року справа №2а/0570/5075/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Міронової Г.М.

суддів Блохіна А.А. , Юрко І.В.

при секретарі судового засідання Діденко О.С., за участю представника заявника ОСОБА_2, представника відповідача Попова С.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року у адміністративній справі за поданням Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про стягнення коштів з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»,

ВСТАНОВИЛА:

Заявник звернувся до суду з поданням 01.04.2011 року про стягнення з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» коштів за податковим боргом у розмірі 8 5333 984,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року подання Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (надалі - СДПІ) задоволено частково.

Стягнуто з розрахункових рахунків Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь Державного бюджету (р/р 31114029700002, код платежу 14010100, отримувач ГУ ДКУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 23977045, МФО 834016) кошти за податковим боргом з податку на додану вартість по податковій декларації за лютий 2011 р. в розмірі 8533984 (вісім мільйонів пятсот тридцять три тисячі девятсот вісімдесят чотири) грн.

В решті подання відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, заявником подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року скасувати в частині відмови у задоволенні подання та ухвалити нове рішення, яким подання задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що вважає постанову суду першої інстанції винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що суд фактично задовольнив вимогу СДПІ у повному обсязі, але чомусь конкретизацію цієї вимоги, яка вже була закладена і передбачалась у самій вимозі і у судовому рішенні, суд визнав такою, що задоволенню не підлягає. Заявник вказує, що боржник з дати виникнення у нього податкового боргу, за яким ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» були спрямовані податкові вимоги, продовжувало накопичувати податковий борг за рахунок новоутвореного боргу (новоутворених боргів), у звязку з чим, відповідно до положень Податкового Кодексу України (надалі ПК України), нові податкові вимоги боржнику не направляються. Крім того, СДПІ звернулась до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом, але визначила 2 шляхи такого стягнення: перший з рахунків у банківських установах; другий - за рахунок готівки, що належить боржнику; і першому, і у другому випадку вимога одна стягнення коштів за податковим боргом. Однак судовим рішенням з посиланням на податкові вимоги від 08.02.10 № 1/4 та від 06.05.10 № 2/25 вимога щодо стягнення коштів з рахунків задоволена, а у задоволенні вимоги щодо стягнення коштів за рахунок готівки, знову ж таки з посиланням на податкові вимоги -відмовлено.

Апелянт вважає, що при ухваленні постанови судом першої інстанції не надано належної оцінки п.59.1, п.59,5 ст. 59 ПК України, п. 3 ч. 1 ст. 183-3 КАС України та порушені вимоги п.95.4 ст. 95 ПК України.

Представник заявника у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник боржника у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 21 березня 2011 року платник податків надав Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку податкову декларацію з податку на додану вартість, якою визначив суму податку в розмірі 8533984 грн.

Відповідно до ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно до п. 16.1.5 ст. 16 ПК України, платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як передбачено п. 57.1, 57.3 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, Державним підприємством «Вугільна компанія «Краснолиманська» у встановлені законодавством строки узгоджені податкові зобовязання сплачені не були, тому станом на 31.03.2011 року за платником податків обліковується податковий борг в розмірі 8533984 грн.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Колегія суддів вважає правомірним відмову заявнику в задоволенні вимог в частині стягнення коштів з рахунків боржника, які будуть відкрити у майбутніх періодах, оскільки діючим законодавством не передбачено стягнення коштів боржника з рахунків у банківський установах, що будуть відкрити у майбутньому.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом направлялись боржнику перша податкова вимога № 1/4 від 08.02.2010 року та друга податкова вимога № 2/25 від 06.05.2010 року, але зазначені податкові вимоги не мають відношення до податкового боргу, визначеного Державним підприємством «Вугільна компанія «Краснолиманська» у податковій декларації за лютий 2011 року.

Відповідно до п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, п. 95.2 статті 95 Кодексу встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Судом першої інстанції вірно зроблено висновок щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення коштів з боржника за рахунок готівки, що належить Державному підприємству «Вугільна компанія «Краснолиманська», оскільки вимогами Кодексу встановлено, що стягнення коштів провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

А висновок суду щодо стягнення коштів з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» в рахунок погашення частини податкового боргу в розмірі 8533894 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих зазначеного платника податків, колегія суддів вважає цілком правомірним.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводами апеляційної скарги висновки суду не спростовуються.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 183-3, 195-196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку у справі № 2а/0570/5075/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року у адміністративній справі за поданням Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про стягнення коштів з Державного підприємства «Вугільна компанія «Красноліманська» залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 03 червня 2011 року.

Головуючий суддя Міронова Г.М.

Судді Блохін А.А.

Юрко І.В.