Ухвала суду № 16115758, 26.05.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2011 року справа №2а/0570/2412/2011

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Лях О.П.

суддів Горбенко К.П. , Попова В.В.

при секретарі Асєєвій Я.В.

за участю представника позивача Жолоб Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року у справі № 2а/0570/2412/2011 за позовом Державного підприємства "Добропіллявугілля" до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000032340/0 від 14 січня 2011 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року у справі № 2а/0570/2412/2011 позовні вимоги ДП "Добропіллявугілля" задоволено, а саме:

визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000032340/0 від 14 січня 2011 року, яким Державному підприємству «Добропіллявугілля» були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 40926,00 грн., з яких за основним платежем - 27284,00 грн. за штрафними(фінансовими) санкціями - 13642,00 грн.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати.

Апеляційна скарга вмотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Державне підприємство «Добропіллявугілля» є юридичною особою, зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 32186943, зареєстрований та обліковується як платник податків у Добропільській об'єднаній державній податковій інспекції.

В період з 08 грудня 2010 року по 28 грудня 2010 року Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства Державного підприємства «Добропіллявугілля» з питання взаємовідносин із ТОВ «Содеко» за період липень - грудень 2009 року, січень - травень 2010 року, ВАТ «Красноармійськшахтобуд» за період червень - жовтень 2009 року, ПМП «Донбас-95» за січень 2010 року, ТОВ «Восток Інвест Метал» за період січень - березень , червень 2010 року, ТОВ «Тигрис» за лютий 2009 року, ТОВ «АВТО-СПЛІНТ» за квітень 2010 року, ТОВ «Стар Лайте» за квітень 2010 року, ДП «Пансіонат «Ізумруд» за грудень 2007 року та правильності визначення сум податкового кредиту і повноти декларування податку на додану вартість, правильності визначення оподатковуваного прибутку та розрахунку сум податку на прибуток зазначених операцій. За наслідками проведення позапланової виїзної перевірки відповідачем був складений акт № 2/23-1/32186934 від 05 січня 2011 року.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки № 2/23-1/32186934 від 05 січня 2011 року про порушення позивачем підпункту 7.4.1. та підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі підпункту 54.3.2. пункту 54.3. статі 54 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 17.1.3. пункту 17.1.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000032340/0740, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 40926,00 грн., з яких за основним платежем - 27284,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями - 13642,00 грн.

В акті перевірки № 2/23-1/32186934 від 05 січня 2011 року зазначено, що позивачем включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в загальній сумі 27284,00 грн. (з яких у березні 2009 року - 59,00 грн., у грудні 2009 року - 1833,00 грн., у січні 2010 року -948,00 грн., у лютому 2010 року - 4667,00 грн., у березні 2010 року - 11998,00 грн., у квітні 2010 року - 3083,00 грн., у червні 2010 року - 4696,00 грн.) на підставі податкових накладних, виданих контрагентами позивача - ТОВ «Тигрис», ТОВ «Восток Інвест Метал», ПМП «Донбас -95», ТОВ «АВТО-СПЛІНТ». Проте, як зазначено в акті перевірки, за даними актів перевірки, що надійшли від органів державної податкової служби за місцем реєстрації контрагентів позивача, в зазначених контрагентів позивача відсутні майно та інші матеріальні ресурси, необхідні для здійснення господарської діяльності, відсутні трудові ресурси, основні фонди та складські приміщення, через що вчинені між позивачем та його контрагентами правочини є нікчемними та не спричиняють реального настання правових наслідків. Тобто, позивач безпідставно та із порушенням приписів підпунктів 7.4.1 та 7.4.5. пункту 7.4. та підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у березні 2009 року 59,00 грн., у грудні 2009 року -1833,00 грн., у січні 2010 року - 948,00 грн., у лютому 2010 року - 4667,00 грн., у березні 2010 року - 11998,00 грн., у квітні 2010 року - 3083,00 грн., у червні 2010 року -4696,00 грн.

Предметом позовних вимог є правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту звітних податкових періодів у березні та грудні 2009 року, у січні - квітні 2010 року, у червні 2010 року податку на додану вартість, який був сформований позивачем за наслідками виконання договорів, укладених із ТОВ «Тигрис», ТОВ «Восток Інвест Метал», ПМП «Донбас -95», ТОВ «АВТО-СПЛІНТ».

Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Порядок формування податкового кредиту платника податків встановлений підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно приписів цього підпункту податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» ( далі Закон № 996 ) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

01 вересня 2008 року між позивачем в особі відокремленого підрозділу «Шахта Алмазна» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тигрис» (продавець) був укладений договір № Д-07/09-08/689, за умовами якого продавець зобовязався поставити, а покупець прийняти товар окремими партіями та в строки, угоджені сторонами в специфікаціях та /або в накладних Згідно пункту 2.2. договору доставка товару здійснюється на умовах ЕXW склад продавця у м. Донецьку.

Пунктом 2.3. договору визначено, що ціна та загальна вартість кожної партії товару встановлюється сторонами у відповідних накладних/специфікаціях до цього договору. Специфікацією № 1 до договору № 07/09-08/689, сторонами було узгоджено постачання підшипників загальною вартістю 49979,78 грн., у тому числі ПДВ в сумі 8329,96 грн.

Згідно видаткової накладної № РН-0000024 від 12 березня 2009 року, на виконання прийнятих зобовязань за умовами укладеного договору контрагентом позивача - ТОВ «Тигрис» було поставлено на користь відокремленого підрозділу позивача підшипники загальною вартістю 355,20 грн., у тому числі ПДВ в сумі 59,20 грн.

16 січня 2009 року між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Восток Інвест Метал» (продавець) був укладений договір № 15, за умовами якого подавець зобовязався поставити в порядку та на умовах, визначених цим договором, згідно специфікації до договору, продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобовязався прийняти та сплатити отриману продукцію.Згідно пункту 3.2. договору загальна сума договору складає 99000,00 грн., у т.ч. ПДВ. Згідно пункту 4.1 договору доставка товару здійснюється на умовах DDP склад вантажоодержувача.

Згідно видаткової накладної № 107 від 03 грудня 2009 року на виконання прийнятих зобовязань за умовами укладеного договору контрагентом позивача - ТОВ «Восток Інвест Метал» було поставлено на користь відокремленого підрозділу позивача насос КА-80.11.09.010-01 загальною вартістю 11000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1833,33 грн.

17 лютого 2010 року між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТО-СПЛІНТ» (продавець) був укладений договір № 07/4-124, за умовами якого зобовязався поставити в порядку та на умовах, визначених цим договором, згідно специфікації до договору, продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобовязався прийняти та сплатити зазначену продукцію. Згідно пункту 3.2. договору у редакції додаткової угоди № 2 від 08 квітня 2010 року загальна сума договору складає 37850,00 грн., у т.ч. ПДВ. Згідно пункту 4.1 договору доставка товару здійснюється на умовах ЕXW склад вантажовідправника протягом 10-ти календарних щ днів з моменту підписання відповідної специфікації. Специфікаціями до договору № 07/4-124, сторонами було узгоджено постачання гідродвигуна загальною вартістю 18500,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 3083,33 грн. та гідронасосу загальною вартістю 18500,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 3083,33 грн.

Згідно накладної № Р804 від 08 квітня 2010 року, на виконання прийнятих зобовязань за умовами укладеного договору контрагентом позивача - ТОВ «АВТО-СПЛІНТ» було поставлено на користь відокремленого підрозділу позивача гідронасос НП-120 загальною вартістю 3083,33 грн., у тому числі ПДВ в сумі 3083,33 грн.

09 лютого 2010 року між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Восток Інвест Метал» (продавець) був укладений договір № 07/4-61, за умовами якого подавець зобовязався поставити в порядку та на умовах, визначених цим договором, згідно специфікації до договору, запасні частини до комбайну 2 РУ -10, а покупець зобовязався прийняти та сплатити зазначені товарно-матеріальні цінності. Згідно пункту 3.2. договору загальна сума договору складає 99000,00 грн., у т.ч. ПДВ. Згідно пункту 4.1 договору доставка товару здійснюється на умовах DDP склад вантажоодержувача. Специфікаціями до договору № 07/4-61, сторонами було узгоджено постачання насосу КА-80.11.09.010-01 загальною вартістю 28000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 4666,67 грн.), лижи завальної 2 РКУ 10.52.02.000 загальною вартістю 52200,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 8700,00 грн., обойми 2 РКУ 10.00.00.006, полумуфти 2 РКУ 10.03.00.00 та полумуфти ПІЖЦ 721.344.006 загальною вартістю 19785,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 3297,50 грн.

На виконання прийнятих зобовязань за умовами укладеного договору контрагентом позивача - ТОВ «Восток Інвест Метал» було поставлено на користь відокремленого підрозділу позивача насос КА-80.11.09.010-01 загальною вартістю 28000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 4666,67 грн. Зазначений товар був оприбуткований на складі позивача на підставі приймального акту № 153 від 10 лютого 2010 року.

Згідно видаткової накладної № 20 від 03 березня 2010 року на виконання прийнятих зобовязань за умовами укладеного договору контрагентом позивача - ТОВ «Восток Інвест Метал» було поставлено на користь відокремленого підрозділу позивача обойма 2 РКУ 10.00.00.006, полумуфта 2 РКУ 10.03.00.00 та полумуфта ПІЖЦ 721.344.006 загальною вартістю 19785,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 3297,50 грн. Зазначений товар був оприбуткований на складі позивача на підставі приймального акту № 252 від 03 березня 2010 року.

Згідно видаткової накладної № 21 від 09 березня лютого 2010 року на виконання прийнятих зобовязань за умовами укладеного договору контрагентом позивача - ТОВ «Восток Інвест Метал» було поставлено на користь відокремленого підрозділу позивача лижа завальна 2 РКУ 10.52.02.000 загальною вартістю 52200,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 8700,00 грн. Зазначений товар був оприбуткований на складі позивача на підставі приймального акту № 281 від 10 березня 2010 року.

09 червня 2010 року між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Восток Інвест Метал» (продавець) був укладений договір № 07/4-687, за умовами якого подавець зобовязався поставити в порядку та на умовах, визначених цим договором, лижу завальної 2 РКУ 13.46.02.021 загальною вартістю 28176,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 4696,00 грн. Згідно пункту 4.1 договору доставка товару здійснюється на умовах DDP склад вантажоодержувача.

Згідно видаткової накладної № 935 від 09 червня 2010 року на виконання прийнятих зобовязань за умовами укладеного договору контрагентом позивача - ТОВ «Восток Інвест Метал» було поставлено на користь відокремленого підрозділу позивача лижа завальна 2 РКУ 13.46.02.021 загальною вартістю 28176,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 4696,00 грн. Зазначений товар був оприбуткований на складі позивача на підставі приймального акту № 788 від 09 червня 2010 року .

З матеріалів справи вбачається здійснення господарських операцій на підставі укладених між позивачем та контрагентами договорівна постачання товарно-матеріальних цінностей, що супроводжувалося складенням первинних документів.

Правове регулювання матеріально-технічного постачання та збуту продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання визначені статтями 264-270 Господарського кодексу України.

Частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України, статтями 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Виходячи із змісту укладених між позивачем та контрагентами договорів про співробітництво вбачається, що зазначеними договорами та додатковими угодами до них сторони узгодили всі умови, що є істотними для даного виду договорів.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені наступні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідач в обґрунтування висновків про нікчемність правочинів посилається на недотримання позивачем при укладанні та виконанні договорів вимог частин 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України, за якими зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недотримання вимог цих норм відповідач вважає ознакою нікчемності правочину з посиланням на частини 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України.

Проте, вказані частини 1 та 2 статті 215 Цивільного кодексу України розмежовують підстави для визнання правочину недійсним (частина 1) та нікчемним (частина 2). Недотримання в момент вчинення правочину вимог частин 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України є підставою для визнання правочину недійсним у судовому порядку.

Правові підстави для визнання правочину нікчемним регулюються статтями 219, 220, 224, 226, 228 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Кваліфікація правочину як нікчемного за статтею 228 Цивільного кодексу України передбачає встановлення протиправної поведінки обох або однієї з сторін договору, наявність спеціальної мети при укладенні договору, а також наявність умислу на заволодіння чужим майном (у даному випадку на ухилення від сплати податків). Разом з тим відповідачем не було надано доказів встановлення порушення вимог податкового законодавства контрагентами позивача - ТОВ «Тигрис», ТОВ «Восток Інвест Метал», ПМП «Донбас -95», ТОВ «АВТО-СПЛІНТ» при здійсненні спірних операцій.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що податковим органом не надано доказів на підтвердження фактів узгодженості дій платника податку з постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності щодо таких дій чи сприянні в ухиленні постачальників від виконання податкових зобовязань.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року у справі № 2а/0570/2412/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року у справі № 2а/0570/2412/2011 за позовом Державного підприємства "Добропіллявугілля" до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000032340/0 від 14 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 30.05.2011 року.

Колегія суддів : О.П. Лях

К.П. Горбенко

В.В. Попов