Ухвала суду № 16115523, 26.05.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2011 року справа №2а-8399/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яманко В.Г.

суддів Казначеєва Е.Г. , Васильєвої І.А.

при секретарі судового засідання Гудковій К. І.

за участю представників від:

позивача не зявився,

відповідача ОСОБА_2 за дов. № 43899/10 від 03.12.10 р.,

ОСОБА_3 за дов. № 15688/10 від 20.05.11 р.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Шахта «Перевальська»

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 16 березня 2011 року (повний текст 21 березня 2011 року)

у справі № 2а-8399/10/1270 (суддя Чиркін С. М.)

за позовом Державного підприємства «Шахта «Перевальська»

до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство «Шахта «Перевальська» звернулося 8 листопада 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (т. 1 арк. спр. 3-8) до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000272301/0 від 3 листопада 2010 року про донарахування податку на прибуток на загальну сум 5279121 грн. 50 коп., з якої основного платежу 2778485 грн., штрафних (фінансових) санкцій 2500636 грн. 50 коп.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з висновками акту перевірки про заниження податку на прибуток та порушення вимог підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не згодний.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року (т. 1 арк. спр. 245-248) в задоволенні позовних вимог ДП «Шахта «Перевальська» до Алчевської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення було відмовлено.

Суд першої інстанції в обґрунтування прийнятої постанови вказав, наступне:

1) заперечення на акт перевірки податковим органом розглянуті своєчасно;

2) заборгованість за період з 01 жовтня 2007 року по 31 травня 2008 року в сумі 7 599 111 грн., в тому числі за поставлену активну електроенергію 7484330 грн. 58 коп. та за спожиту електроенергію 114784 грн. 94 коп. не є сплаченою платіжним дорученням № 613 від 29 травня 2009 року, тому сума цієї заборгованості не повинна збільшувати валові витрати у 2 кварталі 2009 року, у звязку з чим відповідачем правомірно зроблений висновок про порушення позивачем вимог підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині не збільшення валових доходів на суму заборгованості 7 599115 грн. 52 коп. та завищення від'ємного значення об'єкта в сумі 7 599 116 грн. у 3 кварталі 2008 року.

В апеляційній скарзі (т. 1 арк. спр. 256-261) позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що сума податку на прибуток за 2009 рік в розмірі 7599115 грн. 52 коп. правомірно віднесена до складу валових витрат, у звязку зі сплатою заборгованості за електроенергію на підставі судових рішень.

Позивач на судове засідання не зявився. Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував та просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися на судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, встановила наступне.

Позивач державне підприємство «Шахта «Перевальська» є юридичною особою та включене до ЄДРПОУ за № 26497542, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію (арк. спр. 42), статутом (арк. спр. 30-40), довідкою статистики (арк. спр. 41). Позивач перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ, зареєстрований 5 травня 2005 року платником податку на додану вартість, що підтверджено актом (арк. спр. 71).

З 28 вересня 2010 року по 18 жовтня 2010 року на підставі наказів Алчевської ОДПІ № 300 від 28 вересня 2010 року, № 312 від 8 жовтня 2010 року та направлення від 28 вересня 2010 року № 1050/231 (т. 2 арк. спр. 21-23), згідно з пунктом 1 частини 6 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадовими особами Алчевської ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ДП «Шахта «Перевальська» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування, сплати податку на прибуток та врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості за період з 1 жовтня 2007 року по 30 червня 2010 року. За результатами перевірки був складений акт № 2567/231-26497452 від 21 жовтня 2010 року з додатками (т. 1 арк. спр. 69-121).

В висновках акту зазначено про встановлені перевіркою порушення позивачем вимог підпункту 5.3.5 пункту 5.3 статті 5, підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого: 1) завищено відємне значення обєкта оподаткування в сумі 7675941 грн., в тому числі за 3 квартали 2008 року на суму 7599116 грн. та в цілому за 2008 рік на цю ж суму, за 1 півріччя 2010 року на суму 76825 грн.; 2) занижено відємне значення обєкта оподаткування в сумі 9039751 грн., в тому числі в сумі 3506473 грн. за 1 квартал, 1 півріччя, 3 квартали 2008 року та 2008 рік в цілому, 5533278 грн. за 1 квартал, 1 півріччя, 3 квартали 2009 року та 2009 рік в цілому; 3) занижено податок на прибуток в сумі 2778485 грн. за 2009 рік.

Акт перевірки був підписаний позивачем з запереченнями (т. 2 арк. спр. 36-37), які були розглянуті в Алчевській ОДПІ та надана 29 жовтня 2010 року відповідь № 38670/231 (т. 1 арк. спр. 123-134) по суті розглянутих заперечень.

На підставі акту перевірки № 2567/231-26497452 від 21 жовтня 2010 року Алчевською ОДПІ було прийнято 3 листопада 2010 року податкове повідомлення-рішення (т. 1 арк. спр. 122) № 0000272301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 5279121 грн. 50 коп., з якої основного платежу 2778485 грн., штрафних (фінансових) санкцій 2500636 грн. 50 коп.

По суті встановлених податковим органом порушень колегія суддів зазначає наступне.

Підпунктом 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року (в редакції станом на час існування спірних правовідносин) платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій: а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією; б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису. Строки, визначені абзацом "а" цього підпункту, поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповідь на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені господарсько-процесуальним законодавством. Строки, визначені абзацом "б" цього підпункту, застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу чи ні. Зазначене у цьому підпункті збільшення валового доходу покупця не здійснюється стосовно заборгованості (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків, визначених абзацами "а" або "б" цього підпункту. Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Позивач посилається в обґрунтування позову на платіжне доручення № 631 від 29 травня 2009 року (арк. спр. 11) про сплату, як вказано в призначенні платежу заборгованості на загальну суму 22489000 грн., з якої ПДВ 3748166 грн. 67 коп., за спожиту в минулі роки електроенергію згідно ПКМУ № 749 від 18 серпня 2005 року, пункту 5 статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» згідно договору № 192/306/7 від 20 квітня 2009 року. Як вбачається з платіжного доручення оплата була здійснена на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 2603430110060 в філії ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України» МФО 304665, код ЄДРПОУ 26447684.

Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» Луганська філія листом № 1886 від 27 квітня 2010 року у відповідь на запит Алчевської ОДПІ (т. 2 арк. спр. 24-25) повідомила податковому органу про те, що сплачена платіжним дорученням № 631 від 29 травня 2009 року заборгованість на загальну суму 22489000 грн. була розподілена на погашення минулих періодів наступним чином: за договором № 127-03-02 (10-11) від 29 березня 2002 року згідно рішення господарського суду Луганської області від 20 березня 2003 року по справі № 19/104 в сумі 361394 грн. 43 коп., за договором № 24-Л від 24 грудня 2003 року та № 34-л від 30 грудня 2003 року згідно рішень господарського суду Луганської області від 23 червня 2005 року по справі № 5/293 та від 18 грудня 2006 року по справі № 1/596 на загальну суму 7817586 грн., за договором № 11 від 14 листопада 2003 року згідно рішення господарського суду Луганської області від 15 жовтня 2007 року по справі № 13/651 на суму 14310019 грн. 57 коп. В цьому ж листі зазначено, що вказаний порядок погашення заборгованості був узгоджений між сторонами за договорами та підтверджений актами звірок від 12 березня 2009 року станом на 1 березня 2009 року, від 2 вересня 2009 року станом на 1 вересня 2009 року, від 24 лютого 2010 року станом на 1 лютого 2010 року (т. 2 арк. спр. 31-33). Позивач факт узгодження направлення платежів на погашення узгодженої між сторонами заборгованості не спростував, акти звірок підписав без заперечень.

Рішенням господарського суду Луганської області від 24 липня 2008 року по справі № 5/124 (арк. спр. 151) було задоволено позов Відкритого акціонерного товариства «Укренерговугілля» в особі Луганської філії до державного підприємства «Шахта «Перевальська» про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію в розмірі 8419965 грн. 53 коп. та за спожиту реактивну електричну енергію в розмірі 126132 грн. 15 коп. Вказане рішення було обумовлено невиконанням ДП «Шахта «Перевальська» умов договору № 11 від 14 листопада 2003 року (арк. спр. 20-25) про оплату станом на 27 червня 2008 року заборгованості за спожиту електричну енергію. В додаток до вказаного договору ВАТ «Укренерговугілля» та ДП «Шахта «Перевальська» був підписаний порядок розрахунків (арк. спр. 26), за яким оплата за активну електроенергію, недораховану електроенергію, плата за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності здійснюється споживачем на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії (пункт 5), оплата за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, сум на відшкодування збитків, пені за порушення термінів розрахунків та інші платежі здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника електричної енергії (пункт 6). В судовому рішенні зазначено про стягнення заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 8419965 грн. 53 коп. на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 2603430110060 в філії ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України» МФО 304665, код ЄДРПОУ 26447684, заборгованості за спожиту реактивну електроенергію на поточний рахунок № 2600812100571 в Луганській філії АБ «Укркоммунбанк», МФО 304988, код ЄДРПОУ 26447684.

Період утворення заборгованості, як зазначає податковий орган, з вересня 2007 року по травень 2008 року. Також, відповідач зазначає, що за період з 1 жовтня 2007 року по 31 травня 2008 року заборгованість позивача за спожиту електроенергію склала 7599115 грн. 52 коп., з якої за активну електроенергію 7484330 грн. 58 коп., за реактивну електроенергію 114784 грн. 94 коп. Відповідач вказує, що з огляду на вимоги підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вказана заборгованість повинна бути включена до складу валових доходів позивача за 3 квартал 2008 року. З врахуванням листа державного підприємства «Регіональні електричні мережі» № 1886 від 27 квітня 2010 року відповідач дійшов до висновку, що заборгованість за спожиту електроенергію за період з 1 жовтня 2007 року по 31 травня 2008 року не є сплаченою платіжним дорученням № 613 від 29 травня 2009 року, тому ця сума 7599115 грн. 52 коп. не повинна збільшувати валові витрати у 2 кварталі 2009 року. Це твердження не спростовано позивачем документально. Вказане обумовило фіксування порушення в частині заниження валових доходів в сумі 7599115 грн. 52 коп., тому не включення цієї суми до рядка 05.3 декларації за 3 квартали 2008 року та за 2008 рік в цілому призвело до завищення відємного значення обєкта оподаткування на вказану суму. Колегія суддів погоджується з висновками податкового органу, оскільки дійсно несплачену за рішенням господарського суду Луганської області від 24 липня 2008 року по справі № 5/124 суму заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 8419965 грн. 53 коп. згідно підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач повинен був включити до складу валового доходу 3 кварталу 2008 року.

Відповідач вказує, що в порушення вимог підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на суму стягнутої за рішенням господарського суду Луганської області від 3 вересня 2009 року по справі № 13/249 за договором № 11 від 14 листопада 2003 року за період з червня 2008 року по липень 2009 року заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 17017517 грн. 25 коп. позивачем повинні бути сформовані валові доходи за 2009 рік, що дотримано не було та призвело до заниження валових доходів на суму 17017517 грн. та відповідно до заниження обєкта оподаткування з податку на прибуток на суму 11113939 грн. та заниження податку на прибуток в сумі 2778485 грн.

Позивач посилається на те, що оскільки податковим органом здійснювалася перевірка за період з 1 жовтня 2007 року по 30 червня 2010 року та здійснювався власний розрахунок валових доходів, валових витрат та амортизаційних нарахувань за вказані періоди з порівнянням задекларованого, то податковий орган повинен був врахувати, що згідно звітів про фінансові результати діяльності ДП «Шахта «Перевальська» за 2008, 2009, 2010 роки підприємство працювало зі збитками та за 2009 рік сума збитків склала 962641 грн., яка не була відображена у декларації за 2009 рік, що не було враховано податковим органом. Колегія суддів з цього приводу зазначає, що свідоме не відображення позивачем збитків у бухгалтерському та податковому обліку та звітності позбавляє його права посилатися на те, що податковий орган неправомірно не врахував ці збитки.

Позивач зазначає, що на момент початку перевірки заборгованість за рішенням господарського суду Луганської області від 3 вересня 2009 року по справі № 13/249 була погашена платіжними дорученнями № 808 від 29 липня 2010 року на суму 5945198 грн., № 900 від 21 серпня 2010 року на суму 5945198 грн., № 910 від 31 серпня 2010 року на суму 3964628 грн., № 980 від 24 вересня 2010 року на суму 5945198 грн. (т. 2 арк. спр. 66-69), тобто у 3 кварталі 2010 року у позивача виникло право на валові витрати на вказані суми. Проте, звітним періодом є саме 2009 рік та порушення формування валових доходів зафіксовано за 2009 рік, й наявність в наступних звітних періодах права позивача на формування валових витрат не спростовує встановлене податковим органом порушення по терміну його виникнення в період з червня 2008 року по липень 2009 року.

Крім того, відповідачем у відповіді за наслідками розгляду заперечень на акт перевірки зазначено, що в порушення вимог пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем занижено валові доходи за 1 квартал 2008 року на суму відємного значення обєкта оподаткування попереднього звітного податкового періоду, а саме 4 кварталу 2007 року на суму 3506473 грн. та за 2008 рік на суму 5533278 грн. за рахунок не перенесення вказаної суми до рядку 04.9 декларації «Відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового періоду» 1 кварталу 2008 року. Позивачем це порушення не спростовано.

За актом перевірки позивач в порушення вимог пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включив до складу валових витрат у 1 півріччі 2010 року суми сплати перевищення договірної величини споживання електроенергії у травні 2010 року. Колегія суддів погоджується з таким висновком відповідача, оскільки до складу валових витрат відноситься тільки сума фактичної використаної електроенергії, а не сума перевищення договірної величини, яка відповідає штрафній санкції за таке перевищення.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Як вбачається з наведеної норми до складу валових витрат віднесена вартість придбаної електричної енергії, а не вартість електричної енергії використаної понад договірні величини та сума застосованих у звязку з цим штрафних санкцій.

Штрафні (фінансові) санкції були застосовані, як вбачається зі спірного рішення, на підставі підпунктів 17.1.3 та 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За підпунктом 17.1.3 вказаного закону штрафні (фінансові) санкції застосовуються в залежності від донарахованої контролюючим органом суми та кількості податкових періодів недоплати, а за підпунктом 17.1.6 цієї ж норми санкції застосовуються при наявності таких умов, як засудження платника податків (посадової особи платника податків) за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах.

Згідно підпункту 6.6 пункту 6.1 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 р. N 110, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 р. за N 268/5459, яка діяла на час існування спірних правовідносин, у разі, якщо платник податків декларує переоцінені (завищені) або недооцінені (занижені) об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання (з конкретного податку, збору, обов'язкового платежу) у великих розмірах, до такого платника додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладання, застосовуються штрафні санкції у розмірі 50 відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Цей штраф застосовується у разі, якщо загальна сума у такий спосіб донарахованого податкового зобов'язання (з конкретного податку, збору, обов'язкового платежу) за актом перевірки (сукупно із врахуванням недоплат в одних періодах та завищення сум податкових зобов'язань в інших періодах) дорівнює або перевищує законодавчо визначені великі розміри. В даній справі факт декларування занижених та завищених обєктів оподаткування в великих розмірах відповідачем доведено, а позивачем не спростовано.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, у звязку з чим постанова суду першої інстанції залишається без змін.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Шахта «Перевальська» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року по адміністративній справі № 2а-8399/10/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року по адміністративній справі № 2а-8399/10/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Постанова складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 27 травня 2011 року.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді: Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва