Ухвала суду № 16114787, 19.05.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2011 р.справа № 13/132/08-АП Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Семененка Я.В.

          суддів:                     Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання:          Новошицькій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІК-СВ»

на постанову Господарського суду Запорізької області від 03 грудня 2010 року по справі №2а-13/132/08-АП за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІК-СВ»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІК-СВ»звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 07.06.2007р. №0005452300/0-7517/10/23, від 15.08.2007р. №0005452300/1-1497/10/23, від 01.11.2007р. № 0005452300/2-14754/10/23 про донарахування ТОВ «ЛІК-СВ»податкових зобов’язань з податку на додану вартість на загальну суму 21616,35 грн., в т.ч. 14410,9 грн. за основним платежем, 7205,45 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач вказував на необґрунтовані висновки ДПІ про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені у вартості послуг міжнародного роумінгу наданих UMC: вихідні дзвінки за кордон, SMS за межі України, мобільний GPRS Інтернет, WAP GPRS.

Постановою господарського суду Запорізької області від 03 грудня 2010 року у задоволенні позову відмовлено. Постанова суду мотивована посиланням на Закон України «Про податок на додану вартість», яким визначено порядок та підстави віднесення сплачених сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту підприємства. Враховуючи вимоги названого Закону, суд дійшов висновку про те, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплачену у вартості послуг стільникового (мобільного) зв’язку, які не пов’язані з господарською діяльністю позивача.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість рішення суду, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що витрати, у вигляді оплати вартості послуг стільникового (мобільного) зв’язку, а саме міжнародного роумінгу наданих UMC: вихідні дзвінки за кордон, SMS за межі України, мобільний GPRS Інтернет, WAP GPRS, понесені позивачем у межах господарської діяльності та були відображені у складі валових витрат підприємства, у зв’язку з чим і суми ПДВ, які сплачені у вартості цих послуг, правомірно віднесено позивачем до складу податкового кредиту.

У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з’явились, у зв’язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що за результатами проведеної перевірки ТОВ «ЛІК-СВ» складено акт №774/23/23791441 від 24.05.2007р., в якому зроблено висновки про порушення позивачем п.п.7.4.1 п.п.7.4.3 п.п.7.4.4 п. 7.4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2006 рік на загальну суму 14410,90 грн.

Позиція податкового органу, у спірних правовідносинах, ґрунтується на тому, що підприємством неправомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, які сплачено у вартості послуг стільникового (мобільного) зв’язку, а саме послуг міжнародного роумінгу, які не пов’язані з господарською діяльністю позивача. ТОВ «ЛІК-СВ»за період, що перевірявся з 01.01.2006р. по 31.12.2006р., у своїй фінансово-господарській діяльності не співпрацює з нерезидентами та не здійснює зовнішньоекономічну діяльність, всі контрагенти з якими веде діяльність суб’єкт господарювання розташовані на митній території України. З огляду на встановлені обставини, податковий орган дійшов висновку, що оплата рахунків за користування послугами міжнародного роумінгу не є витратами, які пов’язані з господарською діяльністю підприємства, у зв’язку з чим позивач, враховуючи вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», не мав законних підстав для віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту.

На підставі вказаного Акту перевірки №774/23/23791441 від 24.05.2007р відповідачем 07.06.2007р. було винесено податкове повідомлення –рішення №0005452300/0-7517/10/23, яким донараховано суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 21616,35 грн., у тому числі за основним платежем 14410,9 грн.. та за штрафними (фінансовими) санкціями 7205,45грн.

За наслідками адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, а податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення №0005452300/1-1497/10/23 від 15.08.07р., №0005452300/2-14754/10/23 від 01.11.07р.,

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень ДПІ про донарахування податкових зобов’язань та визначення штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя на підставі та у спосіб, що визначені Законом України «Про податок на додану вартість», з огляду на те, що позивачем, в порушення вимог вказаного Закону, безпідставно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, яку сплачено у вартості отриманих послуг мобільного зв’язку, які не пов’язані з господарською діяльністю позивача,

          З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Відповідно з пунктом 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", який був чинний на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп..7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Отже, вказаною нормою права визначено підстави, за наявності яких платник позбавлений права на включення до складу податкового кредиту сплачених сум податку.

З огляду на вказані вимоги Закону, суд першої інстанції, враховуючи встановлений факт понесення підприємством витрат, які не пов’язані з його господарською діяльністю, правильно вказав на неправомірність віднесення позивачем спірних сум до складу податкового кредиту.

Доводи апеляційної скарги про те, що витрати, у вигляді оплати вартості послуг стільникового (мобільного) зв’язку, а саме міжнародного роумінгу наданих UMC: вихідні дзвінки за кордон, SMS за межі України, мобільний GPRS Інтернет, WAP GPRS, понесені позивачем у межах господарської діяльності та були відображені у складі валових витрат підприємства, у зв’язку з чим і суми ПДВ, які сплачені у вартості цих послуг, правомірно віднесено позивачем до складу податкового кредиту, колегія суддів не приймає до уваги з наступних підстав.

Постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 09 квітня 2009 року, яка набрала законної сили та яку прийнято за результатами розгляду позову ТОВ «ЛІК-СВ»про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов’язань за платежем податок на прибуток, встановлено те, що понесені ТОВ «ЛІК-СВ»витрати, у вигляді оплати вартості послуг стільникового (мобільного) зв’язку, а саме міжнародного роумінгу наданих UMC: вихідні дзвінки за кордон, SMS за межі України, мобільний GPRS Інтернет, WAP GPRS, не пов’язані з господарською діяльністю підприємства (а.с.109).

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, ті обставини, на які посилався позивач в апеляційній скарзі, встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, у зв’язку з чим доказуванню не підлягають.

В іншій частині доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованість висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для скасування судового рішення, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

                                                            УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІК-СВ»залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Запорізької області від 03 грудня 2010 року по справі №2а-13/132/08-АП - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

(Ухвалу виготовлено у повному обсязі 24.05.2011р.)

Головуючий:                                                            Я.В. Семененко

          Суддя:                                                            Н.А. Бишевська

          Суддя:                                                            І.Ю. Добродняк