Постанова № 16113447, 07.06.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2011 р. Справа № 5021/270/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В.,

суддя-доповідач Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

при секретарі Сємєровій М.С.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. №01-18/1257 від 16.11.2010р.),

відповідача - Рязанова О.В. (директор), ОСОБА_2 (дов. б/н від 08.02.2011р.),

прокурора- не зявився;

третя особа- не зявилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №1475 С/2-7) та апеляційну скаргу прокурора Сумської області (вх. №1542 С/2-7) на рішення господарського суду Сумської області від 17.03.11р. у справі № 5021/270/2011

за позовом Управління освіти і науки Сумської міської ради, м.Суми,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКД", м. Суми,

за участю прокуратури Сумської області,

про визнання частково недійсними пунктів додаткових угод,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 17.03.2011р. (суддя Кіяшко В.І.) відмовлено у задоволені позову про визнання недійсними пунктів 1 додаткових угод № 1 (в редакції протоколів розбіжностей) до договорів на закупівлю продуктів харчування № 154, 155, 156, 157, 160, 162, 169 від 25.02.2009р., укладених між управлінням освіти і науки Сумської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю “СКД” в частині права постачальника збільшувати ціну на товар до ціни визначеної в специфікації до основного договору з моменту їх підписання.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Прокурор Сумської області з рішенням місцевого господарського суду також не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що в провадженні Харківського апеляційного господарського суду знаходяться апеляційна скарга позивача (вх. №1475 С/2-7) та апеляційна скарга прокурора Сумської області (вх. №1542 С/2-7) на одне і теж рішення господарського суду Сумської області від 17.03.11р. у справі № 5021/270/2011, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача (вх. №1475 С/2-7) та апеляційну скаргу прокурора Сумської області (вх. №1542 С/2-7) слід обєднати в одне апеляційне провадження.

Прокурор та третя особа у судове засідання не зявились, про причини не зявлення суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час і місце слухання справи.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги своєї апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача проти задоволення апеляційних скарг прокурора та відповідача заперечували з підстав наведених у письмових запереченнях (вх. №5231 від 23.05.2011р.). Вважають рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим та просять залишити його без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

У судовому засіданні 18.05.2011р. було оголошено перерву до 16 год. 30 хв. 23.05.2011р., та до 12 год. 00 хв. 01.06.2011р.

18.05.2011р. представником Управління освіти і науки Сумської міської ради подано заяву про відвід: судді Білоусової Я.О., судді Пуль О.А.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2011р. представнику Управління освіти і науки Сумської міської ради у задоволенні заяви про відвід суддів: судді Білоусової Я.О., судді Пуль О.А. у справі № 5021/270/2011 відмовлено.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів встановила.

25.02.2009 року між управлінням освіти і науки Сумської міської ради (покупець) та ТОВ “СКД” (постачальник) на підставі акцептів тендерних пропозицій від 17.02.2009 року були укладені договори № 154, 155, 156, 157, 160, 162, 169 про закупівлю продуктів харчування (надалі по тексту Договори). Одночасно з підписанням зазначених договорів сторонами були підписані додаткові угоди на закупівлю продуктів харчування.

Відповідно до п. 1.2. наведених Договорів постачальник зобовязується поставити, а покупець прийняти та оплатити вартість продуктів харчування (товар), згідно зі специфікацією, яка є невідємною частиною договору (додатки №1 до Договорів).

П. 2.2 зазначених Договорів визначена ціна (сума) кожного договору.

П.2.6 договорів визначено, що ціна на товар в договорі встановлена у відповідності з тендерною пропозицією учасника переможця, тобто позивача (постачальника за договором). Істотні умови договору не повинні змінюватися після підписання договору, крім випадків, визначених порядком зміни умов договору, що затверджується уповноваженим органом.

Відповідно до п. 2.7. договорів про закупівлю постачальник зобовязаний надати документальне підтвердження настанню обєктивних підстав для підвищення ціни на товар. Постачальник не може збільшувати ціну за одиницю продукції протягом строку, встановленого тендерною формою “Пропозицією” у відповідності до вимог діючого законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи 25.02.2009 року, в день підписання договорів про закупівлю (з додатками № 1 до них) між позивачем та відповідачем були підписані додаткові угоди №1 до договорів про закупівлю № 154, 155, 156, 157, 160, 162, 169, змінивши їх умови в частині ціни на товар, встановленої у відповідності з акцептованою тендерною пропозицією учасника-переможця (позивача), в сторону зменшення, згідно додатку №1 до додаткової угоди та домовились про нижченаведене:

Постачальник зобовязується постачати, а покупець прийняти і оплатити вартість продуктів харчування, які необхідні користувачам , згідно зі специфікацією яка є невідємною частиною додаткової угоди (додаток №1). Ціна на товар, що відпускається згідно додаткової угоди вказана з урахуванням витрат та податків, що повинні бути сплачені згідно з вимогами законодавства України, включаючи витрати на транспортування до місця призначення. У разі підвищення оптової ціни товаровиробника на продукти харчування постачальник має право встановлювати торгівельну націнку на нову оптову ціну товаровиробника в розмірі, що не буде перевищувати ціни на товар, встановленої у відповідності з тендерною пропозицією визначеною в основному договорі.

Пунктом 5 додаткових угод № 1 від 25.02.2009 року до договорів про закупівлю від 25.02.2009 року визначено, що ці додаткові угоди вступають в силу з моменту їх підписання сторонами, є невідємними частинами основних договорів та діють протягом строку дії основних договорів, тобто додаткові угоди № 1 від 25.02.2009 року до договорів про закупівлю від 25.02.2009 року є невідємними складовими частинами договорів про закупівлі.

Як свідчать матеріали, відповідач 25.02.2009 року підписав договори № 154, 155, 156, 157, 160, 162, 169 про закупівлю продуктів харчування, додаткові угоди та специфікації до них з протоколами розбіжностей, в яких виклав свою редакцію пункту 1 додаткової угоди №1 до договорів про закупівлю, зазначивши, що постачальник (відповідач) має право збільшити ціну на товар до ціни вказаної в специфікації до основного договору.

20.07.2009 року відповідач звернувся до позивача з письмовим повідомленням № 355 про підвищення цін на продукти харчування до ціни визначеної в специфікації (додатку № 1) до основного договору про закупівлю з 27.07.2009 року.

Однак, позивач у своїй відповіді - листі № 1-18/918 від 21.07.2009р. зазначив, що оплату за продукти харчування буде здійснювати лише за цінами, визначеними в додатках (специфікаціях) до додаткових угод. (а.с.74 т.1).

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг та заперечень на них, правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про задоволення апеляційних скарг виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом 84 положення «Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 року № 921, якою на момент підписання договорів від 25.02.2009 року та додаткових угод до них регулювались відносини закупівлі, передбачалося, що договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника-переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору, крім випадків, визначених порядком зміни умов договору, що затверджується уповноваженим органом.

Відповідно до частини 3 статті 183 Господарського кодексу України укладення сторонами договору за державним замовленням (державного контракту) здійснюється в порядку, передбаченому статтею 181 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, передбачених законодавством.

Отже, в даному випадку укладення договорів №№154,155,156,157,160,162,169 від 25 лютого 2009 разом з додатковими угодами мало відбуватися з урахуванням особливостей, визначених пунктом 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 року № 921.

Отже, оспорювана умова пункту 1 додаткових угод №1 до договорів №№ 154,155,156,157,160,162,169 від 25 лютого 2009 року, згідно якої постачальник має право збільшити ціну до ціни вказаної в специфікації до основного договору повністю суперечить та порушує частину 2 пункту 84 Постанови Кабінету Міністрів України № 921 від 21.10.2008 року в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1017 від 19.11.2008 року «Про внесення змін до Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», оскільки передбачає можливість зміни постачальником в односторонньому порядку істотних умов договору щодо ціни на товар після укладення вищевказаних договорів про закупівлю.

Вищевказані особливості чинного на момент укладання договорів №№154,155,156,157,160,162,169 від 25 лютого 2009 законодавства не дозволяли можливості зміни істотних умов договору, зокрема ціни договору після його підписання, як в сторону збільшення так і зменшення, з огляду на те, що Наказ Міністерства економіки України від 30.01.2009 року №62 «Про затвердження Порядку зміни істотних умов договору про закупівлю»(п.п.8 п.8), яким передбачалась можливість зміни ціни в бік зменшення, набрав чинності лише -21.03.2009 року, після підписання додаткових угод.

Згідно частини 2 статті 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідно до органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Отже, позивач в порядку ч.1 ст.207 Господарського кодексу України звернувся до суду з вимогою визнати господарське зобовязання недійсним в частині, що не відповідає закону.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та законними.

Посилання відповідача на те, що зміна до договору шляхом укладення додаткової угоди, яка надає постачальнику право постачати продукти харчування за цінами нижче тендерних, також порушує вимоги ч.2 п.84 Положення, а за таких умов вся додаткова угода являється недійсною та порушує вимоги діючого законодавства, не приймаються до уваги колегією суддів з огляду на те, що питання зменшення ціни на товар відносно основного договору, хоча і являються зміною істотних умов договору, не є предметом даного позову і не може бути предметом розгляду в апеляційній інстанції, але відповідач не позбавлений права звернутися до суду за захистом своїх прав.

Посилання місцевого господарського суду на преюдиційність факту набрання чинності договором з урахуванням протоколом розбіжностей, щодо окремих пунктів договору, встановленого в межах справи №4/258, є помилковим з огляду на те, що предметом позовних вимог в межах наведеної справи було стягнення коштів за договорами від 25.02.2009 року, а предметом дослідження - порядок укладання господарських договорів, а не обставини їх недійсності.

Також колегія суддів вважає обґрунтованим твердження апелянта про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме статті 82-1, яка регламентує поняття таємниці нарадчої кімнати.

Відтвореним 01.06.2011 року, згідно вимог статті 81-1, у судовому засіданні апеляційного суду, технічним записом судового засідання господарського суду Сумської області від 10.03.2011 року у справі №5021/270/2011 підтверджується, що після закінчення розгляду справи, суддею було оголошено про видалення суду до нарадчої кімнати та одночасно оголошена перерва для виготовлення рішення з 10.03.2011 рок до 17.03.2011 року.

Наведене суперечить вимогам ч.1-2 статті 82-1 та ч.1 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та являється порушенням норм процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги є обґрунтованими, тому рішення господарського суду Сумської області від 17.03.11р. у справі № 5021/270/2011 слід скасувати, як таке, що прийняте при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.2 ч.1 статті 103, п.4 ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Управління освіти і науки Сумської міської ради та прокурора Сумської області задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 17.03.11р. у справі № 5021/270/2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсними пункти 1 додаткових угод № 1 (в редакції протоколів розбіжностей) до договорів на закупівлю продуктів харчування № 154, 155, 156, 157, 160, 162, 169 від 25.02.2009р., укладених між управлінням освіти і науки Сумської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю “СКД”, в частині права постачальника збільшувати ціну на товар до ціни визначеної в специфікації до основного договору з моменту їх підписання.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СКД»( 40022, м.Суми, вул. Червонозоряна, 46, р/р 260040148 у ВАТ Укргазбанк, МФО 337342) на користь Управління освіти і науки Сумської міської ради (40024, м.Суми, вул. Харківська, 35, УДК в Сумській області, код 02147894 р/р 35417001560, МФО 837013) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу за подання позовної заяви та 42,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Пуль О.А.

Повний текст постанови складено 06.06.2011р.