Рішення № 16111108, 08.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" червня 2011 р.Справа № 19/17-1148-2011 За позовом: сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дністровець», Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Молога до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Випасне

про стягнення 10628,80 грн. та розірвання договору оренди

Суддя Петренко Н.Д.

при секретарі Гавриловій А.А.

За участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_2, довіреність у матеріалах справи

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність у матеріалах справи

Суть спору: позивач у справі звернувся до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до відповідачів про розірвання договору оренди артезіанської свердловини і башти Рожновського від 24 липня 2008 року та стягнення 10628,80 грн. заборгованості, з яких 9228,80 грн. заборгованості за електроенергію та 1400,00 грн. орендної плати а також 1570 грн. адвокатських послуг.

Відповідач по справі проти позову заперечуює з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

24 липня 2008 року між сільськогосподарським виробничим кооперативом «Дністровець»(СВК «Дністровець», орендодавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1, орендар) був укладений договір оренди, згідно умов якого орендодавець передав у строкове платне користування артезіанську свердловину і башту Рожновського НОМЕР_2 з санітарною зоною за адресою: АДРЕСА_2 в районі тракторної бригади строком на пять років до 24 липня 2013 року.

Відповідними умовами договору сторони погодили взаємні права та обовязки, умови передачі майна в оренду, порядок внесення орендної плати, відповідальність, строк його дії та умови зміни та розірвання.

Згідно відомостей дозволу на спец водокористування від 25 січня 2010 року № УКР 373-А/080 1 СВК «Дністровець»в с. Бикоза Білгород-Дністровського району знаходиться свердловина.

Положеннями п.п. 6.1-6.2.-6.3. укладеного між сторонами договору визначено, що орендна плата складає 50,00 грн. в місяць і перераховується орендатором не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного розрахунку індексу інфляції. Розрахунок за орендну може здійснюватися продукцією, що виготовляється.

Вимогами п. 6.4. договору визначено, що комунальні послуги (електроенергія) оплачуються орендатором додатково згідно даних лічильних пристроїв.

Сторони положеннями п.п. 6.5. визначили, що розмір орендної плати може переглядатися за вимогою однієї із сторін у наступних випадках: у разі зміни методики розрахунку орендної плати та у разі збільшення або зменшення індексу інфляції, що оформлюється додатковим погодженням.

З посиланням на порушення положень п. 6.1. та 6.4. укладеного договору орендодавець 25 березня 2011 року звернувся до суду з позовом про розірвання вказаного договору і стягнення з орендаря 10628,80 грн. заборгованості, з яких 1400,0 грн. орендної плати, 9228,80 грн. за спожиту електроенергію.

В обґрунтування заявленого позову СВК «Дністровець»посилався на положення п. 4 п.п. 2.1. договору, згідно умов якого орендодавець має право виступати з ініціативою про внесення змін та доповнень до договору або його розірвання у разі його ненадійного використання або невиконання умов договору а також п.п. 6.1., 6.4., положення ст.ст. 222, 225,229 ГК України. Також позивачем заявлені вимоги про стягнення адвокатських послуг у сумі 1570,00 грн.

В судовому засіданні представниками сторін підтверджено та встановлено, що передбачені умовами п. 8.6. договору перелік майна, що передано в оренду та акт приймання-передачі обєкту в оренду сторонами не укладались.

З посиланням на положення ст.ст. 5-11 ГПК України позивач зазначає, що 26 листопада 2010 року була направлена відповідачеві претензія б/н з вимогою про сплату 9228,80 грн. заборгованості за використану електроенергію та 1400 грн. (з розрахунку 28 місяців по 50,00 грн.) орендної плати, а всього 10628,80 грн., розірвання договору за взаємною згодою сторін.

12 січня 2011 року у відповіді на претензію ФОП ОСОБА_1 визнала заявлені вимоги у сумі 10628,80 грн. та зобовязалась їх погасити.

Однак у відзиві на позов відповідач у справі заперечував проти стягнення 9228,80 грн. за електроенергію, обґрунтовуючи свої заперечення відсутністю договору про спільне використання технологічних електричних мереж споживача, обовязковість укладання якого передбачена п. 1.7. ст. 1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31 липня 1996 року з подальшими змінами і доповненнями, зокрема від 17 жовтня 2005 року № 910). Також відповідач вказував на не забезпечення орендодавцем всупереч положень пп. 19 п. 10.2. ст. 10 вищевказаних правил складання балансу електричної енергії, що на думку відповідача унеможливлює проведення комерційних розрахунків за користування електричною енергією між орендодавцем і орендарем.

В доповненнях до відзиву відповідач вказував, що відповідачем у справі не доведено належними та допустимими засобами доказування встановлення електролічильника саме на артсвердловину та зняття показників з лічильника, укладання договору на поставку електроенергії. Також заперечував щодо стягнення витрат на адвокатські послуги, оскільки на думку відповідача вони є недоведеними належним чином.

Під час розгляду справи в суді відповідачем у справі у повному обсязі були погашені заявлена до стягнення заборгованість з орендної плати у розмірі 1400 грн. (станом на 11 травня 2011 року за 28 місяців), що підтверджується квитанцією на переказ готівки № 50 від 3 червня 2011 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог СВК «Дністровець», виходячи з наступного:

положеннями ст. 33-34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи та підтверджені належними та допустимими засобами доказування.

Положеннями п. 6.4. укладеного між сторонами договору визначено, що комунальні послуги (електроенергія) сплачуються орендарем додатково згідно відомостей вимірювальних пристроїв.

Взаємовідносини, які виникають в процесі споживання електричної енергії на території України регулються Правилами користування електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28 (зі змінами та доповненнями) та зареєстрованої в Мінюсті України 2 серпня 1996 року № 417/1442. Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктами 1.6.-1.8. ст. 1 Правил встановлено, що договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), обєкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

У разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору (додаток 2). Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а субспоживачу у разі дотримання ним вимог цих Правил в укладенні (переукладенні) договору про технічне забезпечення електропостачання споживача в передбачених цими Правилами випадках. (п. 1.7.) Умови договорів про постачання електричної енергії, про спільне використання технологічних електричних мереж, про технічне забезпечення електропостачання споживача виконуються з дати їх підписання, якщо інші дати не передбачені умовами відповідних договорів (п. 1.8. Правил).

Положеннями ст. 10 Правил встановлено, що споживач електричної енергії зобовязаний 1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів);2) оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Позивачем у справі не надано витребуваних судом договору на поставку електричної енергії між споживачем та субспоживачем, акт встановлення електролічильників на поставку електроенергії артсвердловини, щомісячні рахунки зняття показникв лічильника в присутністі представника споживача.

Наданий акт від 24 лютого 2011 року містить відомості про встановлення загального лічильника електроенергії, яка використовується тракторною бригадою та артсвердловиною СПК «Дністровець», довідки кооперативу не є належними та допустимими доказами у справі.

Внесення відповідачем до каси підприємства грошових коштів у сумі 1050,00 грн. за січень 2009-2011 рік та визнання боргу у відповіді на претензію не можуть слугувати підставою для стягнення заявленої за електроенергію заборгованості у розмірі 9228,80 грн., оскільки суду не надано належних та допустимих доказів споживання відповідачем вказаної електроенергії.

Враховуючи, що під час розгляду справи в суді відповідачем у справі у повному обсязі були погашені заявлена до стягнення заборгованість з орендної плати у розмірі 1400 грн., що підтверджується квитанцією на переказ готівки № 50 від 3 червня 2011 року, суд вважає за можливе припинити у цій частині провадження у справі.

Згідно п. 1-1, ч. 1, ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення", у формі рішення виносяться ті постанови суду першої інстанції, якими справа вирішується по суті. Закон не передбачає включення до резолютивної частини рішення висновків з питань, не пов'язаних з вирішенням справи по суті, зокрема з питання про припинення провадження у справі щодо частини позовних вимог. Висновки з таких питань викладаються у формі ухвал, які виносяться у вигляді самостійного процесуального документа і можуть постановлюватися одночасно з рішенням.

З урахуванням викладеного, стосовно вимог про стягнення 1400,00 грн. орендної плати судом одночасно із рішенням постановляється відповідна ухвала.

Статтею 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є: справедливість, добросовісність, розумність.

У відповідності з вимогами ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На думку суду сплата заявленої до стягнення заборгованості за орендну плату з огляду на загальні принципи справедливості і розумності не дає підстав для задоволення заявлених вимог про розірвання укладеного між сторонами договору (аналогічна правова позиція викладена у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 18 січня 2011 року у справі № 14/123-10-4007).

Положеннями ст. 44 ГПК України встановлено, що до складу судових витрат входить сплата, зокрема послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише у тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

У матеріалах справи наявне погодження № 12 від 13 квітня 2011 року між адвокатом ОСОБА_2 та СВК «Дністровець»про захист інтересів в господарському суді Одеської області; квитанція від 24 березня 2011 року на суму 500 грн., сплачені СВК «Дністровець»ОСОБА_2 за підготовку позовної заяви в господарський суд та квитанція № 3 від 13 квітня 2011 року на суму 1070 грн. по справі за позовом СВК «Дністровець» до ФОП ОСОБА_1, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 470 на імя ОСОБА_2, виданого на підставі рішення Одеської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 7 від 30 жовтня 1998 року.

Оскільки сплата заборгованості з орендної плати відбулася під час розгляду справи у суді, судові витрати у справі покладаються на позивача пропорційно розглянутим позовним вимогам (13,17%). Також підлягають поверненню позивачу надмірно сплачені 44 грн. 72 коп. державного мита, про що видати довідку.

Керуючись ст. ст.44 - 49; 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити сільськогосподарському виробничому кооперативу «Дністровець» у задоволенні заявлених позовних вимог про розірвання договору оренди артсвердловини від 24 липня 2008 року та стягнення 9228,80 грн. за електроенергію по справі №19/158-10-4963.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (67752, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дністровець» (67751, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Молога, вул. Кишинівська, 221, п/р №2600430110294 в Одеському обласному управлінні ВАТ «Ощадбанк», МФО 328845, код ЄДРПОУ 03768701): 206 (двісті шість) грн. 80 коп. адвокатських послуг, 14 (чотирнадцять) грн. 00 коп. державного мита та 31 (тридцять одну) грн. 08 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати сільськогосподарському виробничому кооперативу «Дністровець» (код ЄДРПОУ 03768701) довідку на повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених 44 (сорока чотирьох) грн. 72 коп. державного мита, сплаченого за платіжним дорученням №67 від 24 березня 2011 року, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 9 червня 2011 року

.

Суддя Петренко Н.Д.