Рішення № 16110817, 30.05.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2011 р.Справа № 27/17-1402-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком";

до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1;

про стягнення 684,13грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача - Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, згідно якої просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 684,13 грн., з яких 607,07 грн. заборгованість за послуги звязку, 28,63 грн. пеня, 34,02 грн. інфляційні, 14,41 грн. 3% річних та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору про надання послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет №377 від 15.10.2007р. позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобовязання, між тим відповідач проводив розрахунки несвоєчасно та не в повному обсязі, в звязку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

Позивач у судові засідання не зявився, між тим, надав усі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Відповідач у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання, шляхом надіслання ухвал суду на адресу реєстрації, зазначену у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія В02 №421310. Отже, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності за такою адресою відповідача, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Крім того, суд зазначає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті із відміткою поштової установи “не проживає”, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

15 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком", в особі заступника начальника центру електрозвязку №4 Кримської філії ВАТ "Укртелеком" (надалі - Укртелеком) та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (надалі споживач) укладено договір про надання послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет №377, згідно якого Укртелеком надає споживачу на платній основі послуги доступу до мережі інтернет шляхом включення до порту вузла інтернет Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL та динамічної (постійної) ІР-адреси (далі послуга).

Положеннями п. 3.1 договору визначено, що Укртелеком зобовязаний надати споживачу послугу згідно з конфігурацією, визначеною в додатку №1 до договору.

Відповідно до умов п.п. 3.2.1 споживач зобовязаний своєчасно згідно з розділом 5 цього договору вносити плату за користування послугою.

Згідно з п.п.4.1.3 договору, у випадку зміни законодавчих норм, нормативно-правових та інших актів, тарифів, введення інших обовязкових зборів і платежів, що поширюються на мережу Інтернет, Укртелеком має право змінити тарифи, повідомивши про це споживача в письмовій формі не менше ніж за 7 днів до початку введення в дію нових тарифів або шляхом розсилання відповідного повідомлення електронною поштою по мережі Інтернет.

У п. 5.2 договору визначено, що споживач проводить оплату за надану послугу щомісяця до 20 числа поточного місяця, на підставі рахунків Укртелекому виставлених до 10 числа поточного місяця, що наступає за звітним.

Відповідно до п. 8.1 договору, цей договір набирає чинності з дня підписання і діє до 31.12.2007р.

Згідно з умовами п.8.2 договору, якщо одна зі сторін не заявить письмово про припинення дії договору за 20 днів до закінчення терміну його дії, то договір вважається продовженим на кожний наступний рік на цих самих умовах.

15.10.2007р. між сторонами укладено додаток №1 до договору №377 від 15.10.2007р., відповідно до якого сторони визначили конфігурацію даної послуги, крім того, встановили, що плата за послугу складається з установчої, абонентної плати, плати за обсяг прийнятої та переданої інформації залежно від обраного споживачем тарифного плану.

17.10.2007р. між сторонами складено акт здавання-приймання послуги, відповідно до якого відповідач був підключений до Глобальної мережі Інтернет за допомогою ADSL-підключення.

На виконання умов договору, позивачем - ВАТ "Укртелеком", в особі Кримської філії ВАТ "Укртелеком" за період з серпня по листопад 2009р. було виставлено рахунки відповідачу, за кожен місяць щодо оплати наданих послуг, на загальну суму 607,27 грн. (а.с. 34-37).

При цьому, позивач зазначає, що станом на 01.08.2009р. у відповідача існувала заборгованість за попередній період у розмірі 949,80 грн., яка була погашена ним 11.08.2009р.

Відповідно до здійсненого позивачем розрахунку (а.с. 33), за послуги надані у період з серпня по листопад 2009р., з урахуванням боргу станом на 01.08.2009р. у розмірі 949,80 грн. та здійсненої відповідачем проплати у розмірі 950,00 грн., на момент звернення з позовом за Субєктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 607,07 грн.

В порядку досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 претензію вих. №1297 від 03.08.2010р. з вимогою сплатити заборгованість за договором №377 від 15.10.2007р. у місячний термін. Також, даною претензією відповідача попереджено, що в разі не виконання останнім вказаних вимог ВАТ "Укртелеком", в особі Кримської філії ВАТ "Укртелеком" буде змушено звернутись до суду про примусове стягнення грошових коштів. Зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, як стверджує позивач, між тим, доказів отримання відповідачем вказаної претензії позивачем до суду не надано.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним невиконанням договірних зобовязань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором про надання послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет №377 від 15.10.2007р., пені, інфляційних та 3% річних.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Як вбачається із матеріалів справи, укладений між сторонами договір від 15.10.2007р. за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації” №1280-IV від 18.11.2003р., споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України та зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги (п.5 ч.1 ст. 33 даного закону).

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Відкритиго акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Кримської філії ВАТ "Укртелеком" в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 607,07 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умовами п. 6.9 договору передбачено, що при невиконанні п. 5.2 (в разі затримки оплати) споживач сплачує пеню за весь період затримки, яка обчислюється від вартості несплаченої послуги у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за весь період затримки.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

При цьому, частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 28,63 грн., встановив, що позивач допустив помилку, а саме невірно визначив момент виникнення заборгованості у відповідача (з порушенням положень п. 5.2 договору), в звязку з чим суд зробив власний розрахунок і встановив, що загальний розмір пені становить 31,00 грн.

Розрахунок пені

Облікова ставка НБУПеріод нарахуванняКількість днів прострочкиСума боргу (грн.)Сума пені (грн.)

10,2500%21.09.2009-22.03.2010182162,238,29

10,2500%21.10.2009-21.04.2010182140,577,18

10,2500%21.11.2009-22.05.2010182163,908,38

10,2500%21.12.2009-07.06.2010169140,576,67

9,5000%08.06.2010-20.06.201013140,570,48

Всього:---31,00

При цьому, враховуючи, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, а таке право відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України належить виключно позивачу, суд не виходить за межі позовних вимог та приймає заявлену позивачем суму пені до стягнення, яка безпосередньо розрахована позивачем та заявлена у позові.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем суми 3% річних у розмірі 14,41 грн. встановив, що позивач при здійснені даного розрахунку також невірно визначив період виникнення заборгованості у відповідача, оскільки згідно до п. 5.2 договору та наявних у матеріалах справи рахунків термін спрлати визначено до 20 числа місяця, що наступає за звітним. Отже, з урахуванням заявленого позивачем кінцевого строку нарахування річних - 31.07.2010р., зробив власний розрахунок та встановив, що сума 3% річних становить 13,46 грн.

Розрахунок 3% річних

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

162.2321.09.2009 - 31.07.20103143 %4.19

140.5721.10.2009 - 31.07.20102843 %3.28

163.9021.11.2009 - 31.07.20102533 %3.41

140.5721.12.2009 - 31.07.2010223 3 %2.58

Всього:---13,46 Отже, загальна сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 13,46 грн.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем суми інфляційних у розмірі 34,02 грн. встановив, що позивач при здійснені даного розрахунку також невірно визначив період виникнення заборгованості у відповідача, в звязку з чим суд зробив власний розрахунок та встановив, що сума інфляційних становить грн.

Розрахунок інфляційних

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодСума боргу з врахуванням індексу інфляціїІнфляційне збільшення суми боргу

21.09.2009- 31.07.2010162.231.061172.139.90

21.10.2009- 31.07.2010140.571.052147.887.31

21.11.2009- 31.07.2010163.91.040170.466.56

21.12.2009- 31.07.2010140.571.031144.934.36

Всього:---28,13 Отже, загальна сума інфляційних, що підлягає стягненню з відповідача становить 28,13грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за послуги звязку у розмірі 607,07 грн., пені у розмірі 28,63 грн., 3% річних у розмірі 13,46 грн. та інфляційних у розмірі 28,13 грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (66502, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (98300, м. Керч, вул. Кірова, 1, ЗКПО 22236588, р/р 2600416583 в КРД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 324021) 607/шістсот сім/грн. 07 коп. основної заборгованості, 28/двадцять вісім/грн. 63 коп. пені, 28/двадцять вісім/грн. 13 коп. інфляційних, 13/тринадцять/грн. 46 коп. 3% річних, 100/сто/грн. 98 коп. державного мита та 233/двісті тридцять три/грн. 64 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 06.06.2011р.