Рішення № 16110789, 06.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" червня 2011 р.Справа № 4/17-286-2011 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТО-ТРАНС ЛТД";

до відповідача Публічне акціонерне товариство "ОДЕСА-АВТО"

про стягнення 187560,99грн.

Головуючий суддя Літвінов С.В.

Судді : Д`яченко Т.Г.

Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1- по довіреності;

Від відповідача: ОСОБА_2 по довіреності

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТО-ТРАНС ЛТД" звернулось до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "ОДЕСА-АВТО" про стягнення 187560,99грн., які складаються : заборгованість за договором оренди в сумі 173952,24грн., індекс інфляції в сумі 4771,64грн., 3% річних в сумі 1476,72грн., пеня в сумі 7360,39грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.01.2011р. порушено провадження у справі № 4/17-286-2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТО-ТРАНС ЛТД" до Публічного акціонерного товариства "ОДЕСА-АВТО" про стягнення 187560,99грн..

28.03.2011р. до господарського суду надійшла заява від Публічного акціонерного товариства "ОДЕСА-АВТО" про колегіальний розгляд даної справи, у звязку з її складністю.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.03.11р. призначено справу № 4/17-286-2011 до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями від 29.03.11р., визначено колегію у складі: головуючий суддя Літвінов С.В., суддя Д`яченко Т.Г., суддя Меденцев П.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.03.11р. справу № 4/17-286-2011 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Літвінов С.В., суддя Д`яченко Т.Г., суддя Меденцев П.А..

Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги та 06.06.2011р. позивач надав у судовому засіданні заяву про уточнення позовних вимог в якій остаточно уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "ОДЕСА-АВТО" грошові кошти в сумі 175679,94грн. з яких сума заборгованості за договором оренди складає 147752,04грн., індекс інфляції в сумі 12711,51грн., 3% річних в сумі 3103,28грн., пеня в сумі 12113,11грн.

Відповідач 06.06.2011р. надав до суду відзив на позов в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в звязку з їх необґрунтованістю та такими, що не відповідають дійсним обставинам. Крім того, відповідач вважає, що позовні вимоги суперечать нормам матеріального права України, у звязку з чим не підлягають задоволенню.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, судова колегія встановила:

28 лютого 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТО-ТРАНС ЛТД»(Орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «ОДЕСА-АВТО»(Орендар) був укладений договір оренди № 02-08, за умовами п. 1.1. якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в оренду нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 10000,00 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, Ленінградське шосе 19 для використання в господарській діяльності Орендаря у сфері торгівлі та надання послуг, в т. ч. в якості комплексу по ремонту та обслуговуванню автомобілів (СТО) з під'їзними шляхами та відкритим майданчиком.

31.12.2009р. та 31.05.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТО-ТРАНС ЛТД»та Відкритим акціонерним товариством «ОДЕСА-АВТО»укладені додаткові угоди до договору оренди № 02-08 від 28.02.08р..

Умовами п. 5.1. Договору оренди від 28 лютого 2008 року, з урахуванням пунктів 1, 5 додаткової угоди № 4 від 31.05.2010 року, сторонами визначено, що з 01.06.2010 року до 31.08.2010 р. орендна плата за місяць складає 70 000,00 грн. в т.ч. ПДВ, а з 01.09.2010 року Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату в сумі 50 000,00 гривень в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 3.2.б Договору оренди № 02-08 орендар зобовязаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Згідно п. 5.3. Договору оренди від 28.02.2008 року орендна плата оплачується орендарем кожен календарний місяць не пізніше 10 числа за поточний місяць.

Відповідач ПАТ «ОДЕСА-АВТО»порушив свої договірні зобов'язання в частині своєчасної оплати орендної плати.

Так, за липень 2010 року заборгованість Орендаря (відповідача) складає 40000,00 грн., яка обраховується різницею від суми орендної плати за договором в розмірі 70 000,00 гривень та фактично сплаченою сумою в розмірі 25 000,00 грн., про що свідчать банківські виписки ПАТ «ОТП Банк»за 05.07.2010 р. - про сплату 15 000,00 грн., за 02.07.2010 р. - про сплату 10 000,00 грн., 5 000,00 грн. за платіжним дорученням № 2582 від 02.02.2011 р..

За серпень 2010 року заборгованість Орендаря (відповідача) склала 28 952,24 грн., яка обраховується різницею від суми орендної плати за договором в розмірі 70 000,00 гривень та фактично сплаченою сумою в розмірі 41047,76 грн., про що свідчать банківські виписки ПАТ «ОТП Банк»за 05.08.2010 р. про сплату 25 000,00 грн..

Слід зазначити, що п.1 Додаткової угоди № 3 від 31.12.2009 р. внесено доповнення до п. 2 Договору, за яким у випадку наявності у Орендаря невиконаних грошових зобов'язань перед Орендодавцем, Орендодавець має право проводити (повністю або частково) взаємозалік своїх грошових зобов'язань шляхом підписання відповідної угоди. Так, внаслідок придбання ТОВ «АСТО-ТРАНС ЛТД»у ПАТ «ОДЕСА-АВТО»секційних воріт за видатковою накладною ПАТ «ОДЕСА-АВТО»від 25.08.2010 р. № ЛНА-000004 від 25.08.2010 р. на суму 16047,76 грн., згідно угоди про зарахування зустрічних вимог від 31.08.2010 року грошова сума в розмірі 16047,76 грн. зарахована в рахунок залишку орендної плати за серпень 2010 року.

За листопад 2010 року заборгованість Орендаря (відповідача) склала 25 000,00 грн. яка обраховується різницею від суми орендної плати за договором в розмірі 50 000,00 гривень та фактично сплаченою сумою в розмірі 25 000,00 грн., про що свідчить банківська виписка ПАТ «ОТП Банк»за 09.11.2010 р. про оплату 25 000,00 грн..

За грудень 2010 року сума боргу складає 23940,05 грн. яка обраховується різницею від суми орендної плати за договором в розмірі 50 000,00 гривень, фактично сплаченою сумою в розмірі 25 000,00 грн., про що свідчить банківська виписка ПАТ «ОТП Банк»за 10.12.2010 р. про оплату 25 000,00 грн..

Також, згідно угоди про зарахування зустрічних вимог від 23.12.2010 року грошова сума в розмірі 1059,95 грн. зарахована в рахунок залишку орендної плати за грудень 2010 року.

За січень 2010 року заборгованість Орендаря (відповідача) складає 34 000,00 гривень, яка обраховується різницею між 50000,00 грн. та сплаченими сумами 5 000,00 грн. за січень 2011 року за платіжним дорученням № 2583 від 02.02.2011 р., 10 000,00грн. за платіжним дорученням № 7027 від 29.04.2011р. на суму 1000грн. за платіжним дорученням № 7413 від 24.05.2011р..

Крім того на 31.01.2011 р. заборгованість по договору оренди №02-08 від 28.02.2008 р. з урахуванням п.5.6. за комунальні послуги складає 859,75грн., а грошова сума в розмірі 1973,47 грн. є передплатою з боку відповідача станом на 01.12.2010 р..

Всього сума заборгованості ПАТ «ОДЕСА-АВТО»за договором оренди від 28 лютого 2008 року перед ТОВ «АСТО-ТРАНС ЛТД»за липень, серпень, листопад, грудень 2010 року та січень 2011 року станом на 1 червня 2011 року складає 152752,04 грн., 06.06.2011р. позивач надав у судовому засіданні заяву про уточнення позовних вимог в якій остаточно уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "ОДЕСА-АВТО" суму заборгованості за договором оренди в розмірі 147752,04грн.

У звязку з неналежним виконанням своїх зобовязань у відповідача виникла заборгованість по оплаті орендної плати у сумі 147752,04гривень, крім того позивачем нараховано індекс інфляції в сумі 12711,51грн., 3% річних в сумі 3103,28грн. та пеня в сумі 12113,11грн..

Враховуючи порушення орендарем порядку внесення плати за користування орендованими нежитловими будівлями та спорудами, ТОВ «АСТО-ТРАНС ЛТД» звернулося з відповідним позовом до господарського суду Одеської області для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 41 Конституції України, ст. 319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем в порушення договору та чинному законодавству, договірні зобовязання з своєчасної сплати орендних платежів не виконувались належним чином, внаслідок чого за відповідачем станом на 05.06.2011р., утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 147752,04грн. але в судовому засіданні 06.06.2011р. представник відповідача надав платіжне доручення №7633 від 06.06.2011р. про часткову сплату заборгованості з орендної плати в сумі 4000грн..

Таким чином, судова колегія вважає задовольнити позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати частково в сумі 143752,04грн..

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, згідно ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції та три проценти річних від простроченої суми боргу за прострочку виконання грошового зобовязання.

Згідно розрахунку позивача, сума індексу інфляції складає 12711,51грн. та сума трьох процентів річних складають 3103,28грн..

Що стосується вимог в частині стягнення з відповідача пені, судова колегія вважає задовольнити вимоги позивача частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до приписів ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.1. Договору оренди від 28 лютого 2008 року у випадку прострочення оплати орендної плати Орендар зобов'язаний оплатити Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення, в результаті чого на суму простроченої заборгованості відповідачу нарахована пеня в сумі 12113,11 гривень.

Відповідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Враховуючи, що заборгованість відповідача виникла в результаті тяжкого фінансового становища та те, що відповідач частково погасив суму боргу, судова колегія вважає за необхідне зменшити розмір пені до 5000 грн..

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

За приписами ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково в сумі заборгованості з орендної плати в розмірі 143752,04грн., 5000грн. - пені, 12711,51 грн. - індекс інфляції, 3103,28грн. -3% річних.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

1. У позові відмовити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОДЕСА-АВТО»(м. Одеса, вул.. 25-ї Чапаївської дивізії, 15-а, код ЄДРПОУ 03120420) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТО- ТРАНС ЛТД»(м. Одеса, Ленінградське шосе, 19, код ЄДРПОУ 24532316) заборгованості з орендної плати в розмірі 143752,04грн., 5000грн. - пені, 12711,51 грн. - індекс інфляції, 3103,28грн. -3% річних, державне мито в сумі 2034,22 гривень та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236,00 грн. 3. В частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 4000грн. відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Головуючий суддя Літвінов С.В.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Суддя Меденцев П.А.

Суддя Літвінов С.В.