Рішення № 16107970, 06.06.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" червня 2011 р.Справа № 9/5007/43/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Алексєєва М.В.

за участю представників сторін:

Присутні в судовому засіданні 02.06.2011року

від позивача: ОСОБА_1.дов.№1 від 04.01.2011року

від відповідача: не з'явився

Присутні в судовому засіданні 06.06.2011року

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство" (смт. Нові Білокоровичі Олевський р-н)

до Приватного Підприємства "Велес Україна" (м.Бердичів Житомирська область)

про стягнення 12345,49 грн.

Відповідно до ст.77 ГПК Україна в судовому засіданні оголошувалась перерва від 02.06.2011року до 06.06.2011року.

Позивачем пред'явлено позов до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 12345грн.49коп. за поставлену лісопродукцію.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. На адресу суду надіслав факсимільне клопотання в якому, повідомляє про те, що сума заборгованості станом на день розгляду справи та просить суд розглянути справу без участі уповноваженого представника.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, ухвала господарського суду від 04.04.2011р., направлена за юридичною адресою відповідача: м.Бердичів, вул.Новоіванівська, 25/6, (зазначена в позовній заяві а також в довідці Головного управління статистики у Житомирській області), повернута поштовим відділенням з відміткою за закінченням терміну зберігання.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. У даному випадку ДП "Білокоровицький лісгосп" у позовній заяві вказав адресу м.Бердичів, вул.Новоіванівська, 25/6, на цю адресу господарським судом направлялось поштове відправлення. Інші адреси господарському суду не повідомлялися.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі усної домовленості та в результаті проведеного аукціону 15.06.2010року через Державну товарну агропромислову біржу, Державне підприємство "Білокоровицький лісгосп" (позивач) поставив Приватному підприємству "Велес Україна" (відповідач) лісопродукцію на загальну суму 43570,68грн. Факт поставки позивачем лісопродукції та факт отримання її відповідачем підтверджується товарно-транспортними накладними №057674 від 25.05.2010р. та №060618 від 02.07.2010р., №060713 від 15.07.2010року, №062181 від 26.07.2010року, №062215 від 04.08.2010року, та довіреностями серії 12 ААА №349126 від 25.05.2010р. та №349132 від 02.07.2010р.№349138 від 13.07.2010року на отримання продукції.

В товарно-траноспортних накладних не визначено строк проведення оплати за поставлену позивачем лісопродукцію.

Відповідач лісопродукцію отримав, але оплатив частково. Станом на день пред'явлення позову сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 12345,49грн.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив відповідачу претензію за вих.№1507 від 29.11.2010р. з вимогою про сплату заборгованості в сумі 12256,49грн. Отримання відповідачем 03.12.2010р. претензії підтверджується розпискою представника відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.09). Відповідач претензію позивача залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, відповідач своїх зобов'язань по оплаті лісопродукції не виконав, в зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість у розмірі 12345,49грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч.1 ст.193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На час звернення позивача з позовом до господарського суду заборгованість відповідача перед позивачем складала 12345,49грн. та на час розгляду справи не змінилась.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості та заперечень проти позову не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, не заперечуються відповідачем та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Відповідно до п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" державне мито сплачується із заяв майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Мито, яке мав сплатити позивач відповідно становить 123,45грн.

Таким чином, зайво сплачене державне мито в розмірі 442,13грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

На підставі ст.ст.173, 175, 193, ГК України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 692, ЦК України, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство", 13300, Житомирська область, м.Бердичів, вул.Новоіванівська,25/6 ідентифікаційний код 36911097

на користь Державного підприємства " Білокоровицьке лісовегосподарство" 11054, Житомирстька область, Олевський район, смт.Нові Білокоровичі вул.Гагаріна,1 ідентифікаційний код 00991798

- 12345,49грн заборгованості за ліспопродукцію;

- 123,45 грн. державного мита;

- 236,00грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відповідно до ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. №7-93 "Про державне мито" повернути Державного підприємства " Білокоровицьке лісовегосподарство" 11054, Житомирстька область, Олевський район, смт.Нові Білокоровичі вул.Гагаріна,1 ідентифікаційний код 00991798 - державне мито в сумі 442,13 грн., зайво сплачене платіжним дорученням №910 від 31.03.2011року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяАлексєєв М.В.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України "08" червня 2011 р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек.з пов.про вручення)