Рішення № 16107933, 02.06.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "02" червня 2011 р. справа № 18/1215 Господарський суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Соловей Л.А.,

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Житомирського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт добровільного пожежного товариства України (м.Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Новоград-Волинський Житомирська область)

про стягнення 71277,00грн.

Позивачем пред'явлено позов до відповідача про стягнення 71277,00грн. заборгованості по орендній платі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. В адресованій господарському суду заяві від 24.05.2011р. позивач просить відкласти розгляд справи посилаючись на неможливість його представника прибути в судове засідання з поважних причин.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судовому засіданні повідомив, що в рахунок погашення орендної плати виконав для позивача роботи на загальну суму 35000грн. та виготовив столярних виробів на суму 8000грн., однак підтверджуючих доказів суду не надав.

Позивач в додаткових поясненнях до позовної заяви від 24.05.2011р. зазначає, що ФОП ОСОБА_1 виконував столярні роботи за усною домовленістю з колишнім директором підприємства, проте ніякі письмові договори до бухгалтерії не надходили.

Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, враховуючи те, що неявка представника позивача не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, а також той факт, що позивач не був позбавлений права направити в судове засідання іншого представника, приймаючи до уваги строки розгляду справи та те, ще розгляд справи з часу порушення провадження у справі неодноразово відкладався, чим учасникам судового процесу забезпечувалась можливість подати або надіслати суду додаткові докази в обґрунтування своїх доводів, суд відхиляє клопотання позивача про відкладення розгляду справи, оскільки вважає, що позивач мав процесуальну можливість довести ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, та вважає за можливе здійснювати розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 30.05.2007 року, 01.04.2009 року та 01.03.2010 року між Житомирським обласним спеціалізованим ремонтно-будівельним підприємством протипожежних робіт (орендодавець, позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (орендар, відповідач) укладені договори оренди обєкту нерухомого майна (а.с.11-13;19-22), за умовами яких орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно-приміщення гаража та зарядного пункту, площею 275,80кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, здійснену станом на 31.12.2007р. і становить 181581,68грн. з ПДВ.(п.1.1 договорів оренди).

Приміщення, що орендується, надається орендарю з метою використання під столярний цех.

Пунктами 3.1;3.2 договору від 30.05.2007 року сторони погодили, що орендна плата станом на 01.06.2007р. складає за 1 кв. м. 5,83грн.+20%ПДВ (1,17грн.)=7,00грн. Загальний розмір орендної плати становить 1929,49грн. за місяць згідно домовленості сторін та підлягає щомісячній індексації на індекс інфляції.

Відповідно до пункту 5.1 договору від 01.04.2009р. розмір орендної плати складає 10грн.+ПДВ 2,00грн., разом 12,00грн. за 1 кв.м. на місяць та підлягає щомісячній індексації на індекс інфляції. Орендна плата за кожний наступ6ний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції наступного місяця. Згідно п.5.1 договору від 01.03.2010 року орендна плата складає 20грн.+4,00грн. ПДВ, разом 24,00грн. за 1 кв.м. на місяць та підлягає щомісячній індексації на індекс інфляції. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції наступного місяця. Пунктом 3.4 договору від 30.05.2007р. встановлено, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 3-х банківських днів після отримання рахунку.

Орендна плата визначається з урахуванням індексу інфляції самостійно орендарем і сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 10 банківських днів кожного поточного місяця ( п.п. 5.2 договорів від 01.04.2009р.,01.03.2010р.).

Умовами договорів встановлено, що орендар зобовязаний своєчасно здійснювати орендні платежі.

На виконання умов договорів оренди позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування приміщення, про що свідчить акт приймання-передачі приміщень, матеріальних цінностей від 01.06.2007р. (а.с.14).

З наявного в матеріалах справи розрахунку (а.с.30) вбачається, що за період користування орендованим приміщенням з червня 2007 р. по березень 2010 року за відповідачем виник борг по орендній платі в розмірі 71277,00грн.

Позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялись претензії від 29.07.2009р. та від 30.08.2010р. (а.с.26;28-29) з вимогою сплатити заборгованість. Однак орендар претензії залишив без відповіді та задоволення, відповідних оплат не здійснив, чим спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Суд вважає позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне:

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч.1 ст.762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач у розрахунку заборгованості (а.с.30) зазначає, що орендна плата за період користування орендованим приміщенням з червня 2007 року по березень 2010р. становить 102155,47грн.

Однак, судом встановлено, що за період з червня 2007 року по березень 2010р. (а.с.30) розмір орендної плати склав 93004,20грн. Відповідач в свою чергу сплатив лише 30878,47грн.

Отже, несплаченою залишилась сума у розмірі 62125,73грн.

Під час розгляду справи в суді відповідач сплатив позивачу суму основного боргу з орендної плати у розмірі 20000,00грн., що підтверджується квитанцією від 27.12.2010р. (а.с.60), тому провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 20000,00грн. необхідно припинити за відсутністю предмету спору відповідно до ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України.

Тобто, станом на день розгляду спору у відповідача існує заборгованість перед позивачем у розмірі 62125,73грн. - 20000,00грн. = 42125,73грн.

Проте позивач просить стягнути з відповідача 71277,00грн., що на думку суду є неправомірним.

За таких обставин, вимога в частині стягнення 9151,27грн. основного боргу необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач не заперечує суму боргу по оренді приміщення, однак посилається, що в рахунок погашення орендних платежів він виконав для позивача столярні роботи на загальну суму 35000грн. та виготовив столярні вироби на суму 8000грн., які просить врахувати в рахунок оплати за оренду.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що останній в рахунок погашення орендної плати виконав для позивача роботи на суму 35000грн. та виготовив столярні вироби на суму 8000грн., оскільки відповідачем не подано належних та допустимих доказів, які свідчать про факт виконання робіт та виготовлення столярних виробів. При цьому суд проаналізувавши умови договорів, приймає до уваги, що умовами договорів оренди не передбачена можливість проведення розрахунків шляхом здійснення відповідачем для позивача робіт та надання послуг в рахунок погашення боргу. Згідно пояснень позивача (а.с.76, 98-99) будь-які інші угоди, ніж ті, які засновані на договорах оренди, у тому числі угоди щодо розрахунків по орендній платі столярними виробами або іншою натуроплатою, між сторонами не укладались.

Слід зазначити, що відповідач не позбавлений права звернутись з позовом до суду про стягнення заборгованості за виконані роботи по виготовленню столярних виробів в окремому позовному провадженні.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню на суму 42125,73грн.

В частині стягнення основного боргу в сумі 20000,00грн. провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

В позові в частині стягнення 9151,27грн. основного боргу слід відмовити за необґрунтованістю.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 80, 8285 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (11700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

на користь Житомирського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт добровільного пожежного товариства України (м.Житомир, вул.Героїв Пожежних, 67а, код ЄДРПОУ 00182886):

- 42125,73грн. основного боргу;

- 621,26грн. витрат по сплаті державного мита;

- 205,70грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 20000,00грн. за відсутністю предмету спору згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

4. Відмовити в позові в частині стягнення 9151,27грн. основного боргу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя Соловей Л.А.

Повне рішення складено 07 червня 2011 року

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу (рек. з повід.)

3- відповідачу