Рішення № 16107584, 24.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.05.11 р. Справа № 33/37

Господарський суд Донецької області у складі судді Ю.В. Сич

при секретарі судового засідання Сімонової М.О., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Сурожпром”, м.Маріуполь

про стягнення 30000грн.00коп.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 підприємець (за паспортом серія НОМЕР_2),

від відповідача: ОСОБА_3 представник (за довіреністю б/н від 06.05.2011р.).

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Сурожпром”, м.Маріуполь про стягнення 30000грн.00коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобовязань за договором про надання юридичних послуг №10/07-01 від 01.07.2010р. в частині оплати за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 30000грн.00коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №10/07-01 від 01.07.2010р., рахунків №10/07-01/1 від 30.07.2010р., №10/07-01/2 від 30.08.2010р., №10/07-01/3 від 30.09.2010р., №10/07-01/4 від 29.10.2010р., №10/07-01/5 від 30.11.2010р., №10/07-01/6 від 31.12.2010р., актів виконаних робіт від 30.07.2010р., від 31.08.2010р., від 30.09.2010р., від 29.10.2010р., від 30.11.2010р., від 31.12.2010р., акт звіряння взаємних розрахунків за договором №10/07-01 від 01.07.2010р. станом на 20.05.2011р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 530, 617 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 49, 54, 55 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі, відповідно до наданої заяви.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

01.07.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сурожпром” (довіритель) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (повірник) укладено договір №10/07-01 (далі договір), відповідно до якого довіритель доручає повірнику здійснювати представництво його інтересів в судах всіх рівнів, відділах державної виконавчої служби та інших державних органах, діючи в інтересах довірителя у звязку з виконанням доручення, а також здійснювати консультування по всім юридичним питанням, які повязані з господарською діяльністю довірителя.

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено істотні умови за вищевказаним договором.

Відповідно до умов зазначеного договору довіритель сплачує повірнику винагороду за надані послуги за узгодженням сторін, в залежності від обсягу та складності виконаних робіт, але не менше 5000грн.00коп. на місяць.

Так, на виконання умов зазначеного договору сторонами складені акти виконаних робіт від 30.07.2010р., від 31.08.2010р., від 30.09.2010р., від 29.10.2010р., від 30.11.2010р., від 31.12.2010р. на загальну суму 30000грн.00коп., які підписані з обох сторін без зауважень.

Належність зазначених актів до предмету спору перевірена судом.

Оцінивши договір, з яких виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позивач виконав покладені на нього зобовязання в повному обсязі.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до умов договору сплата винагороди здійснюється безготівковим платежем на розрахунковий рахунок повірника на підставі рахунка повірника у десятиденний строк з дня виставлення.

Так, позивачем виставлені відповідачу рахунки №10/07-01/1 від 30.07.2010р., №10/07-01/2 від 30.08.2010р., №10/07-01/3 від 30.09.2010р., №10/07-01/4 від 29.10.2010р., №10/07-01/5 від 30.11.2010р., №10/07-01/6 від 31.12.2010р.

Таким чином, у відповідача виник обовязок щодо оплати наданих послуг.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобовязання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч вищевказаним нормам Цивільного та Господарського кодексу України, умовам договору відповідач не виконав, у звязку з чим виникла заборгованість в сумі 30000грн.00коп.

Зазначене підтверджується актом звіряння розрахунків за договором №10/07-01 від 01.07.2010р. станом на 20.05.2011р., який підписаний з обох сторін.

Також, представником відповідача надано заяву, відповідно до якої останній визнав наявність заборгованості за договором №10/07-01 від 01.07.2010р. в сумі 30000грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 30000грн. доведеними, обґрунтованими належними доказами, відповідно такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 901, 903 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 48, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Сурожпром”, м.Маріуполь про стягнення 30000грн.00коп. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сурожпром” (87557, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Виноградна, будинок 83-Б, код ЄДРПОУ 33425925, р/р 26007000574415 в ПАТ „Універсал Банк”, МФО 322001) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (87526, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) заборгованість у сумі 30000грн.00коп., відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 300грн.00коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У судовому засіданні 24.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 30.05.2011р.

Суддя Сич Ю.В.