Рішення № 16107582, 24.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.05.11 р. Справа № 33/38

Господарський суд Донецької області у складі судді Ю.В. Сич

при секретарі судового засідання Сімонової М.О., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Луганський енергозавод”, м.Луганськ

до відповідача Державного підприємства „Укршахтгідрозахист”, м.Макіївка

про стягнення 105216грн.05коп.

за участю представників:

від позивача: не зявився,

від відповідача: ОСОБА_1. начальник відділу юридичної та договірної роботи (за довіреністю №1/115 від 31.01.2011р.).

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Луганський енергозавод”, м.Луганськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства „Укршахтгідрозахист”, м.Макіївка про стягнення 105216грн.05коп.

Ухвалою від 05.05.2011р. господарський суд Донецької області прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі №33/38.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором №407/10 від 09.11.2010р. в частині сплати заборгованості за виконані позивачем роботи, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 105216грн.05коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №407/10 від 09.11.2010р., додатків до договору №407/10 від 09.11.2010р. №1, №1, №2, додаткової угоди б/н від 15.11.2010р. до договору №407/10 від 09.11.2010р., актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1142-Д від 22.12.2010р., №1128-Д від 20.12.2010р., акту звіряння взаємних розрахунків станом на 12.01.2011р., претензії №426 від 21.03.2011р., листа №1/3/3-2-289 від 25.03.2011р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 49, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача надав відзив до позовної заяви, відповідно до якого визнає позовні вимоги про стягнення суми заборгованості в розмірі 105216грн.05коп. в повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

09.11.2010р. між Державним підприємством „Укршахтгідрозахист” (замовник) та Відкритим акціонерним товариством „Луганський енергозавод” (виконавець) укладено договір №407/10 (далі Договір), відповідно за яким виконавець зобовязується у 2010 році у межах договірної ціни виконати на свій ризик власними силами усі передбачені Договором послуги з монтажу, технічного обслуговування і ремонту електричних двигунів, генераторів та трансформаторів, а саме послуг з ремонту високовольтних ел. двигунів ВАО-2 та н/в ел. двигунів потужністю до 100 кВт для водовідливних комплексів ДП „Укршахтгідрозахист” (далі Обладнання), здати їх в обумовлені терміни замовнику, а замовник зобовязується прийняти їх на умовах договору і сплатити їх вартість (п.1.1. Договору).

15.11.2010р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до Договору, в редакції якої п.3.1. Договору передбачає, що ціна цього Договору, що визначається специфікацією (Додаток №2) і є твердою, становить 115622грн.00коп.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість робіт та порядок їх оплати за договором.

Відповідно до п.2.1. Договору виконавець зобовязаний виконати в повному обсязі вказані у п.1.1. послуги, якість яких відповідає вимогам ДСТУ, умовам відповідних посібників, інструкцій по експлуатації, технічним умовам експлуатації.

Як вбачається з матеріалів справи позивач вимоги договору виконав в повному обсязі, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1142-Д від 22.12.2010р. на суму 6937грн.50коп., №1128-Д від 20.12.2010р. на суму 98279грн.00коп., що разом становить 105216грн.50коп. Зазначені акти підписані з обох сторін та скріплені печатками підприємств без зауважень.

Відповідно до п.4.1. Договору розрахунки за виконані послуги проводяться шляхом оплати замовником протягом 20 днів після предявлення виконавцем рахунка на оплату виконаних послуг.

За твердженням позивача та згідно відзиву на позовну заяву відповідача останній не виконав умов Договору щодо оплати виконаних робіт.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до претензій №426 від 21.03.2011р., яка була надіслана на адресу відповідача, позивач вимагав сплати заборгованості за вищезазначеним договором.

Сума заборгованості за вищезазначеним договором також підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків станом на 12.01.2011р., підписаний з обох сторін та скріплений печатками підприємств. Відповідач відповідно до відзиву підтвердив наявність заборгованості у вищевказаній сумі.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 105216грн.50коп., яка підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства „Луганський енергозавод”, м.Луганськ до відповідача, Державного підприємства „Укршахтгідрозахист”, м.Макіївка про стягнення 105216грн.05коп. задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства „Укршахтгідрозахист” (86104, Донецька область, м.Макіївка, вул.Абакумова, б.1, код ЄДРПОУ 32442405) на користь Відкритого акціонерного товариства „Луганський енергозавод” (91020, м.Луганськ, вул.Руднєва, 56, код ЄДРПОУ 00178695, р/р26009959676111 в ЛФ ПУМБ, МФО 304966) заборгованість у сумі 105216грн.50коп., відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 1052грн.16коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.У судовому засіданні 24.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 30.05.2011р.

Суддя Сич Ю.В.