Рішення № 16107579, 31.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.05.11 р. Справа № 33/27

Господарський суд Донецької області у складі судді Ю.В. Сич

при секретарі судового засідання Сімонової М.О., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства „Донецька залізниця”, м.Донецьк в особі Красноармійської дистанції колії, м.Красноармійськ

до відповідача Державного підприємства „Красноармійськвугілля”, м.Димитров

про стягнення заборгованості у сумі 50556грн.80коп., пені у сумі 793грн.30коп.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. головний бухгалтер (за довіреністю №Н-01/1277 від 10.05.2011р.),

від відповідача: ОСОБА_2. юрисконсульт (за довіреністю №7 від 30.12.2010р.).

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство „Донецька залізниця”, м.Донецьк в особі Красноармійської дистанції колії, м.Красноармійськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства „Красноармійськвугілля”, м.Димитров про стягнення заборгованості у сумі 50556грн.80коп., пені у сумі 3060грн.33коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобовязань за договором №567 від 01.12.2009р. в частині сплати вартості виконаних робіт у розмірі 50556грн.80коп., що стало підставою нарахування пені у розмірі 3060грн.33коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №567 від 01.12.2009р., планової калькуляції, виконавчої калькуляції за січень 2011р., лютий 2011р., претензії №648 від 15.03.2011р., актів здавання-приймання робіт від 28.02.2011р., від 31.01.2011р., актів звіряння взаємних розрахунків станом на 01.10.2010р., на 01.11.2010р., на 01.12.2010р., на 31.12.2010р., 01.03.2011р., банківських виписок.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 174, 175, 193, 230, 231 Госсподарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у відповідності з ст.22 Господарського процесуального кодексу України через канцелярію суду 31.05.2011р. надав заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені та просить стягнути 793грн.30коп., яку суд прийняв та задовольнив. Також надав заяву, відповідно до якої повідомляє про погашення відповідачем основної суми заборгованості у розмірі 50556грн.80коп.

Представник відповідача надав відзив від 31.05.2011р., відповідно до якого повідомляє про сплату суми основної заборгованості у розмірі 50556грн.80коп., та заперечує проти стягнення пені у розмірі 3060грн.33коп., посилаючись на важке фінансове становище підприємства відповідача.

Відповідно до чого, господарський суд розглядає зазначену справу з урахуванням заяви позивача від 31.05.2011р. про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

01.12.2009р. між Державним підприємством „Донецька залізниця” (Дорога) та Державним підприємством „Красноармійськвугілля” (Підприємство) укладено договір №567 (далі Договір), відповідно за яким Дорога дозволяє підроботку залізнодорожнього шляху та здійснює посилений нагляд за станом підроботаного залізнодорожнього полотна, а Підприємство здійснює підроботку залізнодорожнього шляху Дороги у відповідності з виданим дозволом та сплачує Дорозі видатки, повязані з посиленим наглядом за станом підроботаного залізнодорожнього полотна.

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено істотні умови за вищевказаними договорами.

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що у відповідності з п.п. 1.1. та 1.2. цього Договору Підприємство здійснює підроботку ділянки Родинська шахта Белицька 1 км пк9+40м 3км пк2+60м, довжиною 1320м, та ділянки Мерцалово Родинська 73км пк9-74км пк6+70м, довжиною 770м,на підставі переузгодженого строку підроботки №2004/3239 від 07.12.2009р., виданого начальником служби шляхового господарства ДП „Донецька залізна дорога” Джафаровим М.І.

Відповідно до п.2.4. Договору Підприємство сплачує Дорозі всі видатки за фактично виконані роботи на підставі кошторисно-фінансових розрахунків. Обсяги робіт фіксуються актами, які підписуються обома сторонами.

Так, відповідно до Договору сторонами підписані акти здавання-приймання робіт від 31.01.2011р. на суму 25661грн.14коп., від 28.02.2011р. на суму 15224грн.08коп., що разом складає 40885грн.22коп. Відповідно до зазначених актів роботи виконані у повному обсязі та сторони претензій одна до одної не мають.

Пунктом 2.5. Договору зазначено, що оплата видатків за посилений нагляд шляху на підроботаній ділянці здійснюється Підприємством шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача до 5 числа звітного місяця 100% передплати на підставі планової калькуляції (додаток 1, 2), яка є невідємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 2.6. Договору кінцевий розрахунок здійснюється протягом 10 банківських днів після перевірки та приймання робіт на підставі акту виконаних робіт і калькуляції на видатки за фактично виконані обсяги робіт, які додаються до виставлених рахунків.

Відповідно до чого, кінцевий термін сплати вартості виконаних робіт за актом приймання-передавання робіт від 31.01.2011р. становить 14.02.2011р., за актом приймання-передавання робіт від 28.02.2011р. 15.03.2011р.

Однак, відповідач не сплатив вартість наданих послуг у зазначений Договором термін.

Таким чином, факт наявності заборгованості у розмірі 40885грн.22коп. підтверджується зазначеними актами, які містять підписи представників сторін та відбитки печаток підприємств.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

31.05.2011р. представник відповідача надав копію платіжного доручення №625 від 17.05.2011р., відповідно за яким позивачу сплачено 96000грн.00коп. за послуги в тому числі за договором №567 від 01.12.2009р.

Представником позивача підтверджено сплату відповідачем суми основної заборгованості у розмірі 50556грн.80коп. у повному обсязі.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем повністю погашено суму основної заборгованості, підтверджену актами приймання-передавання робіт на підставі договору №567 від 01.12.2009р.

За приписами п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до чого, господарський суд припиняє провадження в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 50556грн.80коп.

Також позивачем заявлені позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 793грн.30коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 31.05.2011р.).

Відповідно до п.5.2. Договору при порушенні умов Договору винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі одної облікової ставки Національного банку України, яка діє в межах строку позовної давності та нараховується за кожний день порушення, виходячи з суми боргу.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем невірно визначений момент виникнення заборгованості за вищевказаними актами.

Як вище зазначено, за актом здавання-приймання робіт від 31.01.2011р. кінцевим строком оплати наданих послуг є 14.02.2011р., а моментом виникнення заборгованості та підстав для нарахування пені є 15.02.2011р. За актом здавання-приймання робіт від 28.02.2011р. кінцевим строком оплати наданих послуг є 15.03.2011р., а моментом виникнення заборгованості та підстав для нарахування пені є 16.03.2011р. Інших доказів обґрунтування зазначеної суми стягнення пені позивачем суду не представлено.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до чого, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково у розмірі 397грн.85коп., а саме: за актами здавання-приймання робіт від 31.01.2011р. 310грн.57коп., від 28.02.2011р. 87грн.28коп.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 901, 903 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 48, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства „Донецька залізниця”, м.Донецьк в особі Красноармійської дистанції колії, м.Красноармійськ до відповідача, Державного підприємства „Красноармійськвугілля”, м.Димитров про стягнення заборгованості у сумі 50556грн.80коп., пені у сумі 793грн.30коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства „Красноармійськвугілля” (85323, Донецька область, м.Димитров, вул.Ватутіна, будинок 1, код ЄДРПОУ 32087941) на користь Державного підприємства „Донецька залізниця” в особі Красноармійської дистанції колії (85300, Донецька область, м.Красноармійськ, вул.Шота, буд. 34, код ЄДРПОУ 01076212, р/р 260090000139 в КФАБ „Експрес-банк”, МФО 335838) пені у сумі 397грн.85коп., відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 509грн.55коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 224грн.28коп.

3. Припинити провадження в частині стягнення заборгованості у розмірі 50556грн.80коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У судовому засіданні 31.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 06.06.2011р.

Суддя Сич Ю.В.