Рішення № 16107563, 19.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.05.11 р. Справа № 33/8

Господарський суд Донецької області у складі судді Ю.В. Сич

при секретарі судового засідання Сімонової М.О., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Горлівський машинобудівний завод „Універсал”, м.Горлівка

до відповідача Державного підприємства „Шахтарськантрацит”, м.Шахтарськ

про стягнення заборгованості 184724грн.06коп.

за участю представників:

від позивача: - ОСОБА_2 (за довіреністю від 04.01.2011р. №1 начальник юридичного відділу),

від відповідача: - ОСОБА_1 (за довіреністю від 04.01.2011р. № 5 провідний юрисконсульт).

В судовому засіданні 17.05.2011р. о 13год.00хв.

до 19.05.2011р. о 10год.00хв.

у судовому засіданні оголошено перерву згідно

ст.77 Господарського процесуального

кодексу України.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Горлівський машинобудівний завод „Універсал”, м.Горлівка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства „Шахтарськантрацит”, м.Шахтарськ про стягнення заборгованості 184724грн.06коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобовязань за договором №13/03-2/2008 від 13.03.2008р. в частині сплати заборгованості за виконані позивачем роботи, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 125317грн.96коп. та підстави для нарахування 3% річних в сумі 11638грн.42коп. та інфляційних витрат в сумі 47767грн.68коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №13/03-2/2008р. від 13.03.2008р., додатку № 1 до договору №13/03-2/2008р. від 13.03.2008р. (специфікація), накладної №22/03-1/1 від 22.03.2008р., податкової накладної №22/03-1 від 22.03.2008р., акту приймання-передавання устаткування від 22.03.2008р., акту звіряння розрахунків станом на 01.02.2011р., претензій №626 від 16.08.2010р., №881 від 11.10.2010р., відповіді на претензію №17-1/1-617 від 22.10.2010р., листа №17-1/1-7 від 10.01.2011р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 599, 625, 837 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 193, ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача надав відзив до позовної заяви, відповідно до якого визнає позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 125317грн.96коп., проти стягнення 3% річних та інфляційних витрат заперечує.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

13.03.2008р. між Відкритим акціонерним товариством „Горлівський машинобудівний завод „Універсал” та Державним підприємством „Шахтарськантрацит” укладено договір №13/03-2/2008 (далі Договір), відповідно за яким замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе обовязок виготовити та поставити вузли та деталі гірничо-шахтного устаткування для ОП „Шахта „Шахтерская Глубокая”, іменоване далі устаткування, в номенклатурі та кількості відповідно до специфікацій, які є невідємним додатками до цього договору, а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконані роботи (п.п.1.1, 1.2. Договору).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість робіт та порядок їх оплати за договором.

Вартість робіт за цим Договором узгоджується сторонами та фіксується підписанням Специфікації (додаток №1 до Договору), та складає 130080грн.00коп.

Відповідно до п.3.1. Договору приймання виконаних робіт здійснюється замовником у відповідності з „Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю” П-6.

Відповідно до п. 2.2. Договору після виконання виконавцем всього обсягу робіт за специфікацією, замовник перераховує грошові кошти протягом 3 днів з моменту повідомлення виконавця про готовність устаткування. У судовому засіданні представники позивача та відповідача пояснили, що моментом повідомлення виконавця про готовність устаткування є момент підписання акту приймання-передавання устаткування (протокол судового засідання від 19.05.2011р.).

Як вбачається з матеріалів справи позивач вимоги договору виконав в повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною №22/03-1/1 від 22.03.2008р. та актом приймання-передавання устаткування від 22.03.2008р. на суму 130080грн.00коп., який підписаний з обох сторін та скріплений печатками підприємств без зауважень.

Тобто, кінцевим строком оплати виконаних робіт за зазначеним Договором є 25.03.2008р.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до претензій №626 від 16.08.2010р. та №881 від 11.10.2010р., які були надіслані на адресу відповідача, позивач вимагав сплати заборгованості за вищезазначеним договором у сумі 130080грн.00коп.

У відповідь на вищевказані претензії відповідач направив позивачу листа, відповідно до якого зазначив, що заборгованість за вищезазначеним договором визнає в сумі 125317грн.96коп.

Відповідно до листа №17-1/1-7 від 10.01.2011р., відповідач запропонував позивачу провести зарахування надлишково перераховані грошові кошти в сумі 4762грн.04коп. за товари згідно до договору №26/04-10 від 26.04.2010р., №26/04-11 від 26.04.2010р. в оплату наданих послуг за договором №13/03-2/2008 від 13.03.2008р.

За твердженням позивача зазначена сума була зарахована в оплату заборгованості за договором №13/03-2/2008 від 13.03.2008р.

Так, сума заборгованості за вищезазначеним договором склала 125317грн.96коп., що також підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків станом на 01.02.2011р., підписаний з обох сторін та скріплений печатками підприємств. Відповідач відповідно до відзиву підтвердив наявність заборгованості у вищевказаній сумі.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 125317грн.96коп., яка підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню в повному обсязі.

Також відповідно до змісту позовної заяви позивач заявляє про стягнення 3% річних в сумі 11638грн.42коп. та інфляційних витрат в розмірі 47767грн.68коп.

Прострочення відповідачем грошового зобовязання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обовязок сплати боргу з урахуванням 3% річних з простроченої суми та інфляційних витрат за весь час несвоєчасного виконання обовязку щодо сплати відповідних сум.

Розглянувши розрахунок позивача щодо 3% річних, суд вважає за необхідне перерахувати зазначені суми з огляду на те, що останнім не вірно визначений період прострочення та кількість днів прострочення. При визначенні періоду розрахунку 3% річних, позивач врахував день оплати за виконані роботи, проте при розрахунку зазначений день не враховується.

Як вище встановлено судом, кінцевим строком оплати виконаних робіт за зазначеним Договором є 25.03.2008р., відповідно моментом виникнення заборгованості є 26.03.2008р.

Таким чином, належний до стягнення розмір 3% річних становить суму в розмірі 8683грн.99коп. за період з 26.03.2008р. по 16.06.2010р., Розрахунок 3% річних за період з 21.06.2010р. по 01.04.2011р. в розмірі 2935грн.53коп., приймається у редакції позивача, оскільки не суперечить нормам чинного законодавства. Відповідно до чого, сума 3% річних, що підлягає стягненню складає 11619грн.52коп.

Розглянувши розрахунок позивача щодо нарахування інфляційних витрат, суд вважає за необхідне перерахувати зазначені суми з огляду на те, що останнім не вірно визначений період прострочення.

При визначенні періоду прострочення виконання зобовязань позивач встановив момент нарахування інфляційних витрат з 25.03.2008р., що є помилковим, як вище встановлено моментом виникнення заборгованості є 26.03.2008р., та врахував місяць березень 2008р., який не враховується при розрахунку інфляційних витрат відповідно до Рекомендацій Верховного суду України (Лист Верховного суду України від 03.04.0997р. №62-97р.).

Таким чином, належний до стягнення розмір інфляційних витрат становить суму в розмірі 38211грн.99коп. за період квітень 2008р. по червень 2010р. Розрахунок інфляційних витрат за період липень 2010р. по березень 2011р. в розмірі 9524грн.16коп. приймається в редакції позивача, оскільки не суперечить нормам чинного законодавства. Відповідно до чого, сума інфляційних витрат, що підлягає стягненню складає 47736грн.15коп.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства „Горлівський машинобудівний завод „Універсал”, м.Горлівка до відповідача, Державного підприємства „Шахтарськантрацит”, м.Шахтарськ про стягнення заборгованості 184724грн.06коп.. задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства „Шахтарськантрацит” (86211, Донецька область, м.Шахтарськ, вул.Крупської, 20, код ЄДРПОУ 32299510, п/р26007060197428 в Правлінні Шахтарського ЦО Донецького РУ ЗАО КБ „Приватбанк”, МФО 335496) на користь Відкритого акціонерного товариства „Горлівський машинобудівний завод „Універсал” (84647, Донецька область, м.Горлівка, вул.Вуглегурське шосе, 1б, код ЄДРПОУ 00174616, п/р26000959970420 в Горлівському відділенні філії ЗАТ „ПУМБ” м.Донецьк, МФО 335537) заборгованість у сумі 125317грн.96коп., 3% річних у сумі 11619грн.52коп., інфляційні витрати у сумі 47736грн.15коп., відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 1846грн.74коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235грн.94коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.У судовому засіданні 19.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 24.05.2011р.

Суддя Сич Ю.В.