Рішення № 16107562, 26.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.05.11 р. Справа № 33/7

Господарський суд Донецької області у складі судді Ю.В. Сич

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-технічна фірма „Стандарт”, м.Донецьк

до відповідача Державного підприємства „Донвуглереструктуризація”, м.Макіївка

про стягнення 143741грн.22коп.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 директор (протокол засновників ТОВ від 01.09.1996р.);

від відповідача: не зявився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-технічна фірма „Стандарт”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства „Донвуглереструктуризація”, м.Макіївка про стягнення 143741грн.22коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобовязань за договором №18е/08 від 01.09.2008р. в частині сплати заборгованості за виконані позивачем за період з 01.09.2008р. по 31.12.2008р. роботи, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 112343грн.04коп. та підстави для нарахування 3% річних та інфляційних витрат.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №18е/08 від 01.09.2008р., додатків до договору №18е/08 від 01.09.2008р. №1, №2, №3, додаткової угоди №1 від 29.12.2008р. до договору №18е/08 від 01.09.2008р., актів здавання-приймання виконаних послуг №1 від 26.09.2008р., №2 від 26.09.2008р., №3 від 26.09.2008р., №4 від 17.11.2008р., №5 від 17.11.2008р., №6 від 17.11.2008р., №7 від 17.11.2008р., №8 від 17.11.2008р., наказу №99 від 02.04.2010р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 107, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача підтвердив наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 112343грн.04коп., однак зазначив, що ДП „Донвуглереструктуризація” є неприбутковою організацією, яка повністю фінансується з бюджету. Зазначив, що кошти з державного бюджету отримані підприємством можуть бути використані лише за цільовим призначенням відповідно до затверджених кошторисів, якими не передбачена плата за користування чужими коштами, тому проти стягнення 3% річних та інфляційних витрат відповідач заперечив.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

01.09.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-технічна фірма „Стандарт” та Державним підприємством „Укрвуглеторфреструктуризація” укладено договір №18е/08 (далі Договір), відповідно за яким виконавець зобовязується за завданням замовника у відповідності з переліком послуг класифікатор ДК 016-97 позицію 73.10.1 виконати „Послуги з досліджень та експериментальних розробок у галузі природничих і технічних наук” (лот 1) розробка проектів ГДС та дозволів на спец водокористування Торезька ВДЛШ у відповідності з переліком послуг (додаток №1, який є невідємною частиною цього договору) та графіком надання послуг (додаток №2, який є невідємною частиною цього договору), а замовник зобовязується оплатити виконавцеві належним чином надані послуги в порядку та у строки визначені цим договором.

Відповідно до наказу №99 від 02.04.2010р. Міністерства вугільної промисловості України „Про припинення діяльності ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” було вирішено припинити діяльність Державного підприємства „Укрвуглеторфреструктуризація” (03142, м.Київ, просп.Академіка Палладіна, 46/2, код ЄДРПОУ 35703830) шляхом реорганізації поділу. Також відповідно до зазначеного наказу одним з правонаступників є Державне підприємство „Донвуглереструктуризація” (код ЄДРПОУ 32442610). Відповідно до акту прийому-пердачі первинної документації кредиторської та дебіторської заборгованості станом на 01.06.2010р. заборгованість за актами приймання-передавання виконаних послуг згідно з договором №18е/08від 01.09.2008р. у розмірі 112343грн.04коп. передана Державному підприємству „Донвуглереструктуризація”.

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову. Зазначений договір є правомірним та дійсним, доказів визнання вищевказаного договору недійсним у встановленому законом порядку суду не представлено.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість послуг та порядок їх оплати, порядок надання даних послуг за договором.

Ціна Договору складає 140428грн.80коп. (п.2.2. договору) та оформляється розрахунком вартості (додаток №3 до договору) з урахуванням переліку послуг (додаток №1 до договору).

Відповідно до п. 3.2. виконавець зобовязується надати послуги у відповідності до чинних нормативних та нормативно-методичних документів згідно графіку надання послуг, який складається сторонами в межах лімітного фінансування на поточний рік (додаток №2). Завершення наданих послуг фіксується 2-х стороннім актом, підписаним уповноваженими представниками сторін (п.4.1. договору).

Як видно з матеріалів справи позивач вимоги договору виконав в повному обсязі, що підтверджується актами здачи-приймання виконаних послуг №1 від 26.09.2008р., №2 від 26.09.2008р., №3 від 26.09.2008р., №4 від 17.11.2008р., №5 від 17.11.2008р., №6 від 17.11.2008р., №7 від 17.11.2008р., №8 від 17.11.2008р., які підписані та скріплені печатками з обох сторін без зауважень.

Всього за вказаними актами позивачем було виконано роботи на загальну суму 112343грн.04коп., а саме:

за актом №1 від 26.09.2008р. 14042грн.88коп.,

за актом №2 від 26.09.2008р. 14042грн.88коп.,

за актом №3 від 26.09.2008р. 14042грн.88коп.,

за актом №4 від 17.11.2008р. 14042грн.88коп.,

за актом №5 від 17.11.2008р. 14042грн.88коп.,

за актом №6 від 17.11.2008р. 14042грн.88коп.,

за актом №7 від 17.11.2008р. 14042грн.88коп.,

за актом №8 від 17.11.2008р. 14042грн.88коп.

Відповідно до п.2.6. договору оплата проводиться замовником при надходженні коштів держбюджету на ці цілі на підставі підписаних актів наданих послуг та рахунків впродовж 90 календарних днів з моменту підписання акту наданих послуг.

Тобто, кінцевим строком оплати послуг замовником є:

за актом №1 від 26.09.2008р. 26.12.2008р.,

за актом №2 від 26.09.2008р. 26.12.2008р.,

за актом №3 від 26.09.2008р. 26.12.2008р.,

за актом №4 від 17.11.2008р. 16.02.2009р.,

за актом №5 від 17.11.2008р. 16.02.2009р.,

за актом №6 від 17.11.2008р. 16.02.2009р.,

за актом №7 від 17.11.2008р. 16.02.2009р.,

за актом №8 від 17.11.2008р. 16.02.2009р.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

27.04.2011р. відповідач через канцелярію суду надав довідку №09/842 від 26.04.2011р. за підписом головного бухгалтера підприємства відповідача, відповідно до якої останній підтверджує наявність заборгованості перед позивачем за вищевказаними актами у сумі 112343грн.04коп.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 112343грн.04коп., яка підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню в повному обсязі.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 7194грн.19коп., інфляційні витрати у сумі 24203грн.99коп.

Прострочення Відповідачем грошового зобовязання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обовязок сплати боргу з урахуванням 3% річних з простроченої суми та інфляційних витрат за весь час несвоєчасного виконання обовязку щодо сплати відповідних сум.

Відповідно до п.6.7. договору у разі відсутності фінансування з державного бюджету України замовник не несе відповідальність за прострочення оплати, але зобовязується оплатити надані послуги відразу після надходження коштів з державного бюджету України.

Заперечення відповідача проти стягнення 3% річних та інфляційних витрат за прострочення виконання зобовязання за договором судом не приймається, оскільки відповідачем не представлено суду доказів на підтвердження наявності обставин, за якими п.6.7. договору повязує можливість звільнення замовника від відповідальності за прострочення оплати вартості наданих послуг.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, суд дійшов висновку, що зазначені суми не суперечать нормам чинного законодавства, тому підлягають стягненню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-технічна фірма „Стандарт”, м.Донецьк до відповідача, Державного підприємства „Донвуглереструктуризація”, м.Макіївка про стягнення 143741грн.22коп. задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства „Донвуглереструктуризація” (86102, Донецька область, м.Макіївка, вул.Успенського, ЄДРПОУ 32442610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-технічна фірма „Стандарт” (83017, м.Донецьк, бул.Шевченко, буд.27, ЄДРПОУ 22012664) суму основної заборгованості у розмірі 112343грн.04коп., суму 3% річних у розмірі 7194грн.19коп., суму інфляційних витрат у розмірі 143741грн.22коп., відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 1437грн.41коп. та витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.У судовому засіданні 26.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 31.05.2011р.

Суддя Сич Ю.В.