Рішення № 16107328, 23.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.05.11 р. Справа № 37/106пд

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Лазаренко Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного підприємства „Хотей”, м. Макіївка, ідентифікаційний код 31534531

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Катерпіллар Файненшл Україна”, м. Київ, ідентифікаційний код 35431993

про: розірвання договору фінансового лізингу №UA25L-08-01 від 29.05.2008р. та визнання права власності на предмет лізингу бульдозер „Катерпіллар D&R” згідно договору фінансового лізингу №UA25L-08-01 від 29.05.2008р.

та за зустрічною позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Катерпіллар Файненшл Україна”, м. Київ, ідентифікаційний код 35431993

до Відповідача: Приватного підприємства „Хотей”, м. Макіївка, ідентифікаційний код 31534531

про: визнання договору фінансового лізингу №UA25L-08-01 від 29.05.2008р. розірваним та зобовязання повернути предмету лізингу (Бульдозер Caterpillar D8R)

за участю уповноважених представників (за первісним позовом):

від Позивача ОСОБА_1 (за довіреністю б/н від 27.05.2010р.);

від Відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю від 18.05.2011р.)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України у судовому засіданні 11.05.2011р. оголошувалась перерва на 23.05.2011р.

У судовому засіданні 23.05.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство „Хотей”, м. Макіївка (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Катерпіллар Файненшл Україна”, м. Київ (далі Відповідач) про розірвання договору фінансового лізингу №UA25L-08-01 від 29.05.2008р. та визнання права власності на предмет лізингу бульдозер „Катерпіллар D&R” згідно договору фінансового лізингу №UA25L-08-01 від 29.05.2008р.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на фактичне укладання із Відповідачем договору фінансового лізингу з домовленістю про набуття у власність обєкту лізингу у разі виконання відповідних умов щодо розрахунків, припинення зобовязань щодо сплати всіх визначених для набуття предмету лізингу у власність платежів та ухилення Лізингодавця від підписання і передачі документів стосовно переходу права власності на спірне майно.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір фінансового лізингу №UA25L-08-01 від 29.05.2008р. з додаткам, ухвали Господарського суду Донецької області по справі №27/95б від 16.07.2011р. та 09.12.2010р., мирову угоду від 09.03.2011р. по справі №27/95б, ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.03.2011р. про затвердження мирової угоди по справі №27/95б, платіжні доручення, лист №б/н від 08.04.2011р. з доказами направлення Відповідачу, акт звірки взаєморозрахунків станом на 04.04.2011р. з доказами направлення Відповідачу, акт про перехід права власності на предмет лізингу від 04.04.2011р., банківську довідку №45791 від 08.09.2010р., правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст. 8 Закону України „Про фінансовий лізинг”, ст.ст. 1, 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 15, 16, 317, 319, 321, 392 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та в перебігу розгляду справи надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 117-133 т.1, а.с. 3-12, 30, 33-40 т.2), а також заяву б/н від 11.05.2011р. (а.с.3 т. 2) в порядку ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України про відмову від позовних вимог в частині розірвання договору фінансового лізингу №UA25L-08-01 від 29.05.2008р.

Відповідач надав відзив від 18.05.2011р. з додатками (а.с.а.с.18-26 т.2), яким проти позову заперечив, вказуючи на: неналежність виконання Лізингоодержувачем грошових зобовязань за договором фінансового лізингу та наявність заборгованості щодо таких платежів, безпідставність ототожнення припинення зобовязань за мировою угодою в межах справи про банкрутство із сплатою всієї суми лізингових платежів; звернення 06.05.2011р. до лізингоодержувача з повідомленням про відмову від договору та вимогою про повернення предмету лізингу; повернення Відповідачем безпідставно сплаченої викупної ціни Позивачу.

Крім того, 11.05.2011р. Відповідач звернувся із зустрічним позовом (а.с.а.с.136-138 т.1) до Приватного підприємства „Хотей”, м. Макіївка про визнання договору фінансового лізингу №UA25L-08-01 від 29.05.2008р. розірваним та зобовязання повернути предмету лізингу (Бульдозер Caterpillar D8R), та на підтвердження своєї позиції і виконання вимог суду надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.139-150 т.1), який (зустрічний позов) ухвалою від 11.05.2011р. був прийнятий до спільного розгляду із первісним в межах справи №37/106пд.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані припиненням лізингових правовідносин з Лізингоодержувачем внаслідок односторонньої відмови від договору з боку Лізингодавця, здійсненою шляхом надсилання повідомлення після порушення провадження у справі, через невиконання грошових зобовязань та посиланням на приписи ст.ст.525, 526, 611 Цивільного кодексу України і ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідачем також надане письмове обґрунтування від 18.05.2011р. (а.с.а.с.27-28 т.2) дати припинення договору фінансового лізингу №UA25L-08-01 від 29.05.2008р., за змістом якого з урахуванням викладених у судовому засіданні 23.05.2011р. пояснень, моментом припинення вважає 16.05.2011р.

Позивачем наданий відзив б/н від 23.05.2011р. з обгрунтовуючими доказами (а.с.а.с.31-40 т.2) відносно вимог зустрічного позову, в якому наголошується на неможливість його задоволення з огляду на чинне рішення Господарського суду Донецької області у справі №40/32 від 01.03.2011р. між цими ж сторонами.

У судовому засіданні 23.05.2011р. представники сторін підтримували свою позицію, викладену письмово, вказуючи на відсутність будь-яких додаткових доказів на її обґрунтування.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, адже сторонами доведена до відома суду з усіма наявними підтверджуючими доказами їх позиція по суті розглядуваного спору.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

29.05.2008р. між Позивачем (Лізингоодержувач)) та Відповідачем (Лiзингодавець) був укладений договір фінансового лізингу №UA25L-08-01 (а.с.а.с.16-20 т.1), згідно умов п.п. 1.1 якого Лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу зобовязується придбати у власність і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно (Предмет Лізингу), найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведена в специфікації (додаток №1 до договору - а.с.21), для підприємницьких цілей, за плату, з переходом права власності на Предмет Лізингу до Лізингоодержувача, а Лізингоодержувач зобовязався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору й Загальних умовах, на строк, що складається з періодів (місяців) лізингу, зазначених в Графіку сплати лізингових платежів (а.с.а.с.22,23 т.1).

Згідно з п. 4.1. договору Лізингоодержувач виплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів та умов ст. 14 Загальних умов (а.с.а.с.29-64 т.1), які (платежі) включають: суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу, проценти та винагороду (комісію) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно. Крім лізингових платежів, Лізингоодержувач виплачує Лізингодавцю Викупну ціну, яка відповідно до п.4.7 договору і додатку №4 (а.с.24) становить - 83,33 доларів США, в т.ч. ПДВ 16,67 доларів США, всього 100,00 доларів США.

В свою чергу, відповідно до п. 14.7. Загальних умов фінансового лізингу та п.п. 4.2, 4.6 договору Лізингоодержувач зобовязаний здійснювати всі платежі за договором в національній валюті гривні по Курсу НБУ на фактичну дату сплати відповідно до графіку за порядковими номерами лізингових періодів що відповідають календарним місяцям лізингового користування з місяця, в якому підписано акт приймання-передачі предмету лізингу. При цьому, якщо така передача відбулася з 1 по 15 число включно, чергові лізингові платежі сплачуються не пізніше 1 числа місяця, на який припадає строк їхньої оплати.

Згідно з положеннями п.6.5 Загальних умов фінансового лізингу та положеннями Додатку №4 до договору по закінченні строку лізингу, виконання передбачених договором зобовязань та сплати визначеної договором викупної ціни предмет лізингу переходить у власність до Лізингоодержувача.

Положеннями п.6 договору строк лізингу визначений тривалістю в 24 місяці, яки за змістом п. 5.1 Загальних умов фінансового лізингу відраховується з дати передання предмету лізингу за актом прийому-передачі предмету лізингу.

У відповідності до положень п.п. 7.1. Загальних умов фінансового лізингу, майно, що є предметом лізингу (бульдозер „Катерпіллар D&R”, двигун КАТЕРПІЛЛАР 3406 DІТА з турбонадувом та проміжним охолоджувачем, потужністю 328л.с., відвал типу 8SU (8/7куб.м., SAE g1265), тракова стрічка вширш 560мм., для тяжких умов експлуатації, експлуатаційна маса 38000кг, фари 4 спереду, 2 ззаду, генератор 75 Амп у кількості одної одиниці), було передано в користування Відповідачу, про що сторонами був складений відповідний акт приймання-передачі від 15.08.2008р. ( а.с.25 т.1), з огляду на який кінцевою датою договору у разі виконання зобовязань сторонами є 15.08.2010р.

Пунктом 3.1.2. Загальних умов до прав Лізингодавця, серед іншого, віднесена можливість відмови від договору лізингу у випадках, передбачених чинним законодавством, договором або Загальними умовами. В свою чергу, п. 17.2.1. Загальних умов таке право виникає у Лізингодавця, у тому числі, у разі якщо Лізингоодержувач альтернативно: не здійснив у строк, встановлений в договорі, сплату двох лізингових платежів підряд; здійснив неповну сплату двох лізингових платежів підряд; прострочив повністю або частково сплату одного лізингового платежу й не погасив заборгованість протягом 30 днів з дня, наступного за днем відповідної оплати, встановленого договором.

Згідно встановленої п. 17.3. Загальних умов процедури відмова Лізингодавця від договору з наведених вище підстав опосередковується письмовим повідомленням, в якому зазначається підстава розірвання та вимога про повернення предмету лізингу із вказівкою дати, місця й способу повернення.

Своєчасна сплата лізингових платежів та повернення предмету лізингу у разі дострокового розірвання або припинення договору за змістом п. 3.4.3. і 3.4.7. Загальних умов віднесені до обовязків Лізингоодержувача. Унормований розділом 18 Загальних умов порядок повернення предмету лізингу передбачає необхідність складання сторонами акту про повернення.

В перебігу дії договору між сторонами укладались додаткові угоди № 1 від 15.08.2008р. та №2 від 29.12.2009р. (а.с.а.с.26, 28 т.1) до договору фінансового лізингу, якими сторони домовились про встановлення уточненого загального графіку сплати лізингових платежів.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.07.2010р. порушено справу №27/95б про банкрутство Позивача (а.с.65 т.1). Станом на момент порушення вказаної справи у Позивача ще не настав момент оплати лише останнього -24 лізингового платежу, який з урахуванням остаточної редакції графіку платежів за додатковою угодою №2 ДО від 29.12.2009р. визначався сумою 26020,51 доларів США (разом з ПДВ).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.12.2010р. по справі №27/95б (а.с.66-72 т.1) конкурсні вимоги Відповідача до Позивача за договором були визнані судом в сумі 2877510,69грн. (усього четверта та шоста черги) та зазначено про погашення всіх інших конкурсних вимог, які була заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі.

В подальшому в межах справи про банкрутство Лізингоодержувача боржником та комітетом кредиторів було укладено мирову угоду від 09.03.2011р. (а.с.а.с.73-82 т.1), за умовами п.п.1.3.1.-1.3.3.якої вимоги конкурсних кредиторів 4 черги, в тому числі і Відповідача, списується у розмірі 90%, заборгованість у розмірі 10% погашається протягом 15 днів з дати затвердження мирової угоди, а вимоги шостої черги списуються у повному обсягу. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.03.2011р. по справі №27/95б (а.с.а.с.85-89 т.1) затверджена вищезазначена мирова угода. За результатами апеляційного перегляду згідно постанови Донецького апеляційного господарського суду від 11.04.2011р. (а.с.а.с.6-12 т.2) ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.03.2011р. по справі №27/95б залишено без змін.

Позивачем на виконання мирової угоди було здійснено платіж в сумі 261207,74грн., що підтверджується платіжним дорученням №243 від 04.04.2011р.(а.с.90 т.1) та останній 24-й лізинговий платіж в сумі 209596,59грн., що підтверджується платіжним дорученням №246 від 04.04.2011р. (а.с. 91 т.1). З метою здійснення передбаченого умовами договору викупу предмету лізингу Позивачем сплачено встановлену Відповідачем викупну ціну в розмірі 796,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №247 від 04.04.2011р. (а.с. 92 т.1).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 01.03.2011р. у справі №40/32 (а.с.а.с.33-37 т.2), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2011р. (а.с.а.с.38-40 т.2), відмовлено у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Катерпіллар Файненшл Україна” до Приватного підприємства „Хотей” про стягнення 1562069,31грн. заборгованості за лізинговими платежами за договором фінансового лізингу №UA25L-08-01 від 29.05.2008р. та нарахованих на неї 94241,11грн. пені, 13209грн. 3% річних та про зобовязання повернути предмет лізингу (бульдозер Caterpillar D&R, серійний номер CAT00D8RA9EM03900); задоволено зустрічний позов Приватного підприємства „Хотей” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Катерпіллар Файненшл Україна” про визнання відсутнім у нього права витребувати майном - бульдозер Caterpillar D&R, серійний номер CAT00D8RA9EM03900 у звязку із надсиланням повідомлення №287/11 від 30.11.2009р. про відмову від договору фінансового лізингу № UA25L-08-01 від 29.05.2008р.

Із змісту означених судових актів вбачається встановлення доказової та юридичної неспроможності позиції Лізингодавця відносно припинення лізингових правовідносин через односторонню відмову від договору фінансового лізингу за повідомленням №287/11 від 30.11.2009р.

Листом №б/н 08.04.2011р. (а.с.94 т.1), надісланим 08.04.2011р. (а.с.99 т.1), Лізингоодержувач, посилаючись на повну сплату вартості придбаного транспортного засобу, звернувся з вимогою про переоформлення права власності на нього, надавши для підписання відповідні акти приймання-передачі у власність (а.с.а.с.97, 98 т.1) та акти звіряння розрахунків (а.с.а.с.95, 96 т.1))

У звязку із незадоволенням означеної вимоги, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, подавши в перебігу його розгляду заяву б/н від 11.05.2011р. (а.с.3 т.2) в порядку ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України про відмову від позовних вимог в частині розірвання договору фінансового лізингу №UA25L-08-01 від 29.05.2008р.

Водночас, Відповідач вже після порушення провадження у цій справі 06.05.2011р. (а.с.а.с.143 т.1) звернувся до Лізингоодержувача з повідомленням №47/05 від 05.05.2011р. (а.с.а.с.139-141 т.1) про відмову від договору фінансового лізингу №UA25L-08-01 від 29.05.2008р. внаслідок неналежного виконання грошових зобовязань зі сплати лізингових платежів і повернення 20.05.2011р. предмету лізингу. За змістом повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.25 т. 2), вказаний лист був отриманий Лізингодавцем 11.05.2011р.

Крім того, 19.05.2011р. платіжним дорученням №4779 (а.с.23 т. 2) Лізингодавець повернув Лізингоодержувачу 796грн. сплаченої викупної ціни з мотивів помилкового її перерахування.

За таких обставин, Відповідач, заперечуючи у відзиві від 18.05.2011р. (а.с.а.с.18-20 т.2) проти задоволення вимог первісного позову, наполягає на зустрічних вимогах про визнання договору фінансового лізингу №UA25L-08-01 від 29.05.2008р. розірваним та зобовязати повернути предмету лізингу (Бульдозер Caterpillar D8R).

Позивач проти вимог зустрічного позову заперечив з підстав, викладених у відзиві б/н від 23.05.2011р. (а.с.а.с. 31-32 т.2).

Суд розглядає справу в контексті вимог первісного позову про визнання права власності на предмет лізингу бульдозер „Катерпіллар D&R” згідно договору фінансового лізингу №UA25L-08-01 від 29.05.2008р. та вимог зустрічного позову про визнання означеного договору розірваним та зобовязання Лізингоодержувача повернути спірний предмет лізингу, оскільки спільний та сумісний розгляд всіх означених вимог цілком відповідає приписам ст.ст. 58, 60 Господарського процесуального кодексу України.

Судом згідно ч. 2 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України приймається відмова від 11.05.2011р. від позовних вимог Приватного підприємства „Хотей” про розірвання договору фінансового лізингу №UA25L-08-01 від 29.05.2008р., оскільки відповідно до ст.22 цього Кодексу Позивач управнений до прийняття рішення у справі відмовитися від певних вимог. Наразі , відмова від цих вимог розцінюється судом як така, що не суперечить законодавству і не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки: по-перше, здійснена уповноваженою на таку дію особою представником за довіреністю від 16.08.2011р. (а.с.13 т.2), що передбачає такі повноваження; по-друге, учасниками спірних правовідносин є сторони розглядуваної справи і жодних заперечень проти прийняття відмови від цієї вимог суду не представлено; перед прийняттям відмови представнику Позивача розяснені наслідки цієї процесуальної дії, обізнаність із якими вбачається із змісту самої заяви.

Таким чином, провадження у справі в частині вимог первісного позову про розірвання договору фінансового лізингу №UA25L-08-01 від 29.05.2008р. підлягає припиненню в порядку ч. 4 ст. 78 та п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п. 31 Інформаційного листа „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” від 18.03.2008 р. N 01-8/164, у розглядуваному випадку питання при припинення провадження в частині позовних вимог та щодо можливості задоволення інших вимог може бути вирішено у єдиному процесуальному документі рішенні.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані первісні вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, тоді як у задоволенні зустрічного позову має бути відмовлено, враховуючи наступне:

За змістом означених вимог, сутність розглядуваного спору полягає у визнанні за лізингоодержувачем права власності на предмет лізингу внаслідок набуття останнього через сплату всіх обумовлених лізингових платежів з урахуванням заперечень лізингодавця відносно визнання розірваним договору фінансового лізингу, на якому ґрунтуються первісні вимоги щодо набуття власності, та необхідності повернення спірного предмету лізингу лізингодавцю в силу такого факту розірвання.

Згідно із ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного субєктивного права (інтересу) у Позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідача, а також належності обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого з означених елементів зумовлює відмову у задоволенні позову.

Відносно первісного позову позиція суду полягає в такому:

З огляду на обраний Позивачем спосіб захисту свого права, в контексті приписів ст. 392 Цивільного кодексу України, предметом доказування, а, відповідно, і судової оцінки у розглядуваній справі є як наявність у Позивача права власності на спірне майно, так і порушення (невизнання) такого права Відповідачем, що засвідчує право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, не заборонених законом. В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 144 Господарського кодексу України майнові права субєкта господарювання можуть виникати, серед іншого, внаслідок укладання угод, що кореспондується із загальними положеннями ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України.

Виходячи із змісту позовної заяви та наявних матеріалів справи, наявність спірного права Позивачем обґрунтовується посиланням на укладений з Відповідачем договір лізингу та припинення у належний спосіб грошових зобовязань щодо сплати лізингових платежів та платежу викупу майна.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України „Про фінансовий лізинг” та умовами укладеного між ними договору. З огляду на це, до спірних правовідносин сторін згідно вимог ч. 2 ст. 235 Цивільного кодексу України мають застосовуватися норми законодавства, які регулюють фінансовий лізинг. В свою чергу, ч. 2 ст. 8 Закону України „Про фінансовий лізинг” передбачає можливість переходу права власності на предмет лізингу до Лізингоодержувача у разі сплати останнім ціни відповідного предмету, що безпосередньо передбачено і положеннями п..6.5 Загальних умов фінансового лізингу та положеннями Додатку №4 до договору фінансового лізингу, які покладають перехід права власності на предмет лізингу у залежність від наступних умов: закінчення строку лізингу та виплати у повному обсягу лізингових платежів і викупної ціни.

Посилаючись на додані до справи документи Позивач вважає доведеним виконання означених умов, тоді як Відповідач проти цього заперечує, посилаючись, зокрема, на несплату всіх обумовлених договором платежів і безпідставність ототожнення різних підстав припинення зобовязань виконання та новація. Втім, визнаючи очевидну правомірність розрізнення вказаних підстав для припинення зобовязань, суд погоджується із твердженнями Лізингоодержувачу, відхиляючи зауваження Відповідача, враховуючи наступне:

·аналіз приведених положень договору фінансового лізингу та визначення термінів у Загальних умов в контексті приписів ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг” дозволяють визначити обсяг всіх грошових зобовязань Лізингоодержувача перед Лізингодавцем як такий, що складається з авансового платежу, комісійної винагороди, поточних лізингових платежів та викупної ціни, визначеної в сумі 100 доларів США. При цьому, остаточний обсяг поточних лізингових платежів та момент виникнення обовязку зі сплати чергової суми визначений останньою редакцією графіку платежів за додатковою угодою №2ДО від 29.12.2009р.;

·грошові вимоги Лізингодавця до Лізингоодержувача відносно сплати всіх означених платежів, враховуючи факт здійснення впродовж певного періоду лізингових правовідносин відносно Приватного підприємства „Хотей” провадження у справі про банкрутство за змістом визначення термінів, приведених в абз. 6 ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, розподіляються за датою виникнення (до чи після порушення провадження у справі про банкрутство №27/95Б 16.07.2010р.) на конкурсні та поточні;

·загальний обсяг всіх грошових вимог Відповідача до Позивача, які виникли станом на 16.07.2010р. в порядку ст.ст. 14, 15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначений ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.12.2010р. по справі №27/95б в сумі 2877510,69грн. (усього четверта та шоста черги) всі інші вимоги які могли існувати у Лізингодавця до Лізингоодержувача на відповідну дату є погашеними в силу закону, а відповідне зобовязання є погашеним в на підставі ст. 598 Цивільного кодексу України. При цьому, судом були визнані всі заявлені впродовж визначеного строку конкурсні вимоги Відповідача до Позивача. В свою чергу, решта грошових зобовязань поточних за датою виникання складається виключно з останнього лізингового платежу в сумі 26020,51 доларів США) та викупної ціни у розмірі 100 доларів США (в еквіваленті в гривнях);

·внаслідок укладання мирової угоди та її затвердження судом в межах справи про банкрутство відбулася, як справедливо зауважує Відповідач, новація у розумінні ст. 604 Цивільного кодексу України у грошових зобовязаннях Лізингоодержувача перед Лізингоодавцем у вигляді зменшення розміру належної до сплати суми лізингових платежів, визначених станом на 16.07.2010р., до 261207,74грн. Слід зауважити, що ані положення укладеного між сторонами договору фінансового лізингу чи Загальних умов до нього, ані положення діючого законодавства не передбачають припинення встановленого сторонами права Лізингоодержувача на набуття у власність предмету лізингу через правомірну зміну обсягів грошового зобовязання перед Лізингодавцем та не встановлюють заборони змінювати первісно визначену суму договору. Дійсно, Лізингодавець мав можливість в будь-який момент розгляду справи про банкрутство Позивача ініціювати розірвання договору фінансового лізингу внаслідок односторонньої відмови як з мотивів прострочення виконання грошових зобовязань, так і з мотивів наявності провадження у справі про банкрутство (п. 17.2. Загальних умов), проте не здійснив належним чином цього аж до момент порушення провадження у справі №37/106пд, що було встановлено в межах справи №40/32. Суд наголошує, що встановлені при вирішенні справи №40/32 обставини продовження лізингових правовідносин і, як наслідок відсутність підстав для витребування предмету лізингу принаймні станом на 01.03.2011р. (дата винесення рішення у справі №40/32) мають преюдиціальне у розумінні ч. 2 ст. 35 Господарського кодексу України значення до справи №37/106пд;

·грошові зобовязання Лізингоодержувача зі сплати зміненого мировою угодою залишку конкурсних вимог в сумі 261207,74грн., та поточних вимог (останнього лізингового платежу в викупної ціни) припинені шляхом виконання в порядку ст. 599 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 202 Господарського кодексу України сплати згідно представлених платіжних доручень (а.с.а.с.90-91 т.1). При цьому, останній лізинговий платіж та викупна ціна сплачені в еквіваленті в гривнях за курсом НБУ на момент платежу у цілковитій відповідності до п. 4.2. договору фінансового лізингу.

Таким чином, станом на 04.04.2011р. Лізингоодержувач сплатив Лізингодавцю всю визначену на той момент у встановлений діючим законодавством спосіб суму договору, а оскільки на цю дату вже закінчився встановлений п. 6 договору фінансового лізингу строк договору, остільки є всі підстави констатувати про наявність всіх визначених сторонами умов для переходу права власності на предмет лізингу до Приватного підприємства „Хотей” без вчинення будь-яких додаткових дій для цього, зокрема підписання актів, накладних тощо, адже це не передбачено положеннями договору та Загальними умовами до нього та допускається ст. 334 Цивільного кодексу України і є цілком логічним (відсутність додаткових дій з передачі майна), так як спірне майно фізично знаходилося у володінні та користуванні Лізингоодержувача.

Відтак, суд встановив набуття Приватним підприємством „Хотей” 04.04.2011р. права власності на отримане раніше в лізинг майно - бульдозер Caterpillar D&R, серійний номер CAT00D8RA9EM03900, двигун КАТЕРПІЛЛАР 3406 DІТА з турбонадувом та проміжним охолоджувачем, потужністю 328л.с., відвал типу 8SU (8/7куб.м., SAE g1265), тракова стрічка вширш 560мм., для тяжких умов експлуатації, експлуатаційна маса 38000кг, фари 4 спереду, 2 ззаду, генератор 75 Амп.

Подальше (19.05.2011р.) повернення Відповідачем коштів викупної ціни в розмірі 796грн. жодною мірою не спростовує та не скасовує факту переходу права власності, який відбувся до цього, оскільки ст. 346 Цивільного кодексу України не повязує із таким платежем можливість припинення правомірно набутого права власності у Лізингоодержувача.

В свою чергу, вжиті Лізингоодержувачем заходи з усуненням правової невизначеності відносно приналежності спірного майна через його поточну реєстрацію за попереднім власником Відповідачем надсилання для підписання актів про перехід права власності, та ухилення Лізингодавця від їх підписання та його подальша позиція (висловлена в перебігу розгляду справи) відносно приналежності йому спірного майна, з одного боку - не спростовують висновку суду про наявність у Позивача захищуваного права, а з іншого достатньою мірою у розмінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказує наявність факт невизнання і оспорювання означеного права, що у сукупністю із відповідністю обраного способу судового захисту вимогам ст. ст.16, 392 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 13 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р., зумовлює необхідність задоволення цієї вимог первісного позову.

Відносно зустрічного позову позиція суду полягає в такому:

Набуття Лізингоодержувачем 04.04.2011р. права власності на предмет лізингу зумовило припинення лізингових правовідносин, адже їх подальше збереження в порядку ч. 1 ст. 8 Закону України „Про фінансовий лізинг” був неможливим через співпадіння лізингодавця і лізингоодержувача в одній особі Приватному підприємстві „Хотей”, що цілком узгоджується із ст. 606 Цивільного кодексу України.

Більш того, припинення у такому випадку лізингових правовідносин безпосередньо визначається і змістом приписів ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України (відносно підстави припинення договору оренди викуп обєкту оренди), адже ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України передбачають можливість застосування до лізингових правовідносин загальних положень про найм (оренду).

Припинення договору лізингу з приведених вище підстав унеможливлює його повторне подальше припинення Лізингодавцем внаслідок односторонньої відмови за повідомленням №47/05 від 05.05.2011р. Дійсно, оскільки реалізація обумовленої сторонами та законодавством можливості Лізингодавця в односторонньому порядку відмовитись від договору за змістом ч.3 ст. 651 Цивільного кодексу України є розірванням такого договору, наслідком якого ч. 2 ст. 653 цього Кодексу визначає припинення зобовязань сторін, остільки вчинення Лізингодавцем такої дії передбачає існування діючого і не припиненого будь-яким іншим способом на момент відмови договору фінансово лізингу.

Відтак, юридична неспроможність позиції про розірвання припиненого ще 04.04.2011р. договору фінансового лізингу на підставі повідомлення №47/05 від 05.05.2011р. (незалежно від дати його отримання Лізингоодержувачем) у сукупністю із неналежністю формулювання позовних вимог в цій частині визнання договору розірваним, що є встановленням юридичного факту як предмету доказування будь-якої іншої вимоги, а не самостійним способом судового захисту, зумовлює відмову у задоволені цієї зустрічної вимоги Відповідача.

Наразі, відмова у задоволені зустрічної вимоги про зобовязання Приватного підприємства „Хотей” повернути предмет лізингу судом відхиляється з огляду на висновки відносно правомірності задоволення вимоги первісного позову про визнання за останнім права власності на це майно. Дійсно, не спростована належними чином встановлена ст. 328 Цивільного кодексу України презумпція правомірності набуття права власної Лізингоодержувачем на спірне майно, відсутність будь-яких доказів припинення цього права згідно ст. 346 цього Кодексу, у світлі встановлених ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р. гарантій непорушності права власності дозволяють розцінювати цю зустрічну вимогу Відповідача як безпідставну та таку, що спрямовану на протиправне заволодіння колишнім власником майном іншої особи.

Приймаючи до уваги, що причиною виникнення розглядуваного спору є невизнання та оспорювання Відповідачем приналежності Позивачеві спірного майна, понесені ним судові витрати, які відповідають задоволеній вимозі згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України мають бути відшкодовані Відповідачем. В свою чергу, судові витрати за зустрічним позовом відносяться на рахунок Відповідача у повному обсягу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 60, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог Приватного підприємства „Хотей”, м. Макіївка (ідентифікаційний код 31534531) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Катерпіллар Файненшл Україна”, м. Київ (ідентифікаційний код 35431993) про розірвання договору фінансового лізингу №UA25L-08-01 від 29.05.2008р.

2. Задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства „Хотей”, м. Макіївка (ідентифікаційний код 31534531) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Катерпіллар Файненшл Україна”, м. Київ (ідентифікаційний код 35431993) про визнання права власності на предмет лізингу бульдозер „Катерпіллар D&R” згідно договору фінансового лізингу №UA25L-08-01 від 29.05.2008р.

3. Визнати право власності Приватного підприємства „Хотей”, м. Макіївка (ідентифікаційний код 31534531) на отриманий за договором фінансового лізингу №UA25L-08-01 від 29.05.2008р. бульдозер Caterpillar D&R, серійний номер CAT00D8RA9EM03900, двигун КАТЕРПІЛЛАР 3406 DІТА з турбонадувом та проміжним охолоджувачем, потужністю 328л.с., відвал типу 8SU (8/7куб.м., SAE g1265), тракова стрічка вширш 560мм., для тяжких умов експлуатації, експлуатаційна маса 38000кг, фари 4 спереду, 2 ззаду, генератор 75 Амп.

4. Відмовити повністю у задоволені зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Катерпіллар Файненшл Україна”, м. Київ (ідентифікаційний код 35431993) до Приватного підприємства „Хотей”, м. Макіївка (ідентифікаційний код 31534531) про визнання договору фінансового лізингу №UA25L-08-01 від 29.05.2008р. розірваним та зобовязаня повернути предмету лізингу (Бульдозер Caterpillar D8R).

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 23.05.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.05.2011р.

Суддя Попков Д.О.