Рішення № 16106733, 07.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.06.11р.Справа № 5005/5180/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Морефрост 2004", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕвроДнепр", смт.Ювілейне

про стягнення 10261 грн. 89 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № б/н від 19.05.2011 року;

від відповідача: не з"явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Морефрост 2004" (далі-Позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕвроДнепр"(далі-Відповідач) і просить стягнути 5883 грн. 20 коп. пені, 1138 грн. 69 коп. 3% річних, 3240 грн. 00 коп. інфляційних витрат та судові витрати.

У судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Відзив на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази оплати за спірним договором до суду не надав.

Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило. Відповідно до довідки державного реєстратора, станом на 07.06.2011 року юридична адреса Відповідача: 52005, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул.. Радгоспна, б. 98.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (а.с. 34, 37), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

18.10.2010 року між Позивачем (далі-постачальник) та Відповідачем (далі-покупець) було укладено договір поставки №МФ/ЕД (далі - Договір) відповідно до умов якого постачальник зобовязується поставити рибу морожену та морожені морепродукти (далі-Товар) у власність Покупцеві, а Покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його відповідно до умов Договору.

26.10.2010р. Позивач передав Відповідачеві дві партії товару загальною вартістю 141360 грн. 00 коп., а Відповідач прийняв його (а.с. 13-14).

26.11.2010р. Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовними вимогами до Відповідача по стягненню основного боргу у розмірі 120000 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2011року позовні вимоги Позивача задоволені в повному обсязі(а.с. 19-21).

Відповідно до ч. 2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положенняЦивільного кодексу Україниз урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)зобов'язанавчинитина користьдругоїсторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Водночас, порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, у разі несвоєчасної та/або неповної оплати товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 1% від розміру своєчасно невиконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення. Розмір пені складає 5 883 грн. 20 коп.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що складає 3240 грн. 00 коп., а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, що складає 3% річних заявлених Позивачем період у розмірі 1138 грн. 69 коп.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю 5883 грн. 20 коп. пені, 1138 грн. 69 коп. 3% річних та 3240 грн. 00 коп. інфляційних витрат.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 35, 36, 43, 44, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕвроДнепр", (52005, смт.Ювілейне, вул.Радгоспна, буд. 98, р/р 26000002300104 у ПАТ „Актабанк”, МФО 307394, код ЄДРПОУ 24429899) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Морефрост 2004", (49000, м.Дніпропетровськ, пр. ім.. Газети Правда, буд. 76, р/р 26007058912700 у АТ „УкрСибБанк”, м.Харків, МФО 351005) 5 883 грн. 20 коп. пені, 1 138 грн. 69 коп. 3% річних, 3 240 грн. 00 коп. інфляційних витрат, 102 грн. 62 коп. - державного мита, 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Морефрост 2004", (49000, м.Дніпропетровськ, пр. ім.. Газети Правда, буд. 76, р/р 26007058912700 у АТ „УкрСибБанк”, м.Харків, МФО 351005) з державного бюджету України зайво сплачене державне мито відповідно до платіжного доручення № 2736 від 18.03.2011 року у розмірі 02 грн. 38 коп.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано

07.06.2011р.