Рішення № 16106345, 03.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.06.11р.Справа № 26/5005/5700/2011 За позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Промтехкомплектація", м. Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

про стягнення 20 199 грн.

Суддя Камша Н.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник ДП з ІІ "Промтехкомплектація", довіреність від 03.08.10р.;

від відповідача: ОСОБА_2. - представник ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", довіреність від 12.01.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями "Промтехкомплектація", м. Дніпропетровськ просить стягнути з відповідача інфляційні збитки у сумі 16 052,4 грн. за період з 02.12.2010 р. по 01.04.2011 р. та 3 % річних за період з 02.12.2010 р. по 12.04.2011 р. у сумі 4 146,6 грн. у звязку з непогашенням заборгованості по договору поставки від 18.02.2008 р. № 113д.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що заборгованість по договору, інфляційні та 3 % річних стягнені з відповідача у судовому порядку. Вважає, що чинним законодавством України не передбачено право кредитора вимагати сплати річних та інфляційних, нарахованих окремо, на встановлену в судовому рішенні суму боргу. Зважаючи на це, в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У судовому засіданні 26.05.2011 р. оголошена перерва до 31.05.2011 р.

У судовому засіданні 31.05.2011 р. огошена вступна та резолютивна частина рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2010 р. по справі № 3/122-10 з відповідача на користь позивача стягнено 382 200 грн. основного боргу, 70 324,80 грн. збитків від інфляції, 20 653,30 грн. 3 % річних та витрати у справі у звязку з невиконанням зобовязань щодо оплати отриманого товару за договором поставки від 18.02.2008 р. № 113д.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.11.2010 р. та постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2011р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2010 р. залишено без змін.

У звязку з невиконанням відповідачем рішення суду, позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення інфляційних та 3 % річних за період з 31.07.2010 р. по 01.12.2010 р. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2011 р. у справі 3/7-11 з позивача на користь відповідача стягнено інфляційні та 3 % річних. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.03.2011 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2011 р. у справі № 3/7-11 залишено без змін.

Позивачем нараховані інфляційні збитки у сумі 16 052,4 грн. за період з 02.12.2010 р. по 01.04.2011 р. та 3 % річних за період з 02.12.2010 р. по 12.04.2011 р. у сумі 4 146,6 грн.

Відповідач не подав до господарського суду доказів оплати боргу та заперечень проти розміру нарахованих інфляційних та 3 % річних.

Відносно відповідача 24.06.2010 р. порушено провадження у справі про банкрутство № Б38/133-10, станом на 11.05.2011 р. провадження у справі перебуває на стадії підготовчого засідання.

26.05.2011 р. позивач подав клопотання, у якому просив господарський суд вказати в резолютивній частині рішення (в наказі господарського суду) період часу (календарні дати), за який буде стягнуто з відповідача інфляційні збитки та 3 % річних. Клопотання обгрунтовано тим, що боржник перебуває у процедурі банкрутства, виконавчі провадження щодо стягнення конкурсної заборгованості у відповідності до ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зупиняються, тому позивач просить зазначити в резолютивній частині період часу, за який стягується борг, з тим, щоб у нього була можливість стягути поточні вимоги з боржника, оскільки на поточні вимоги мораторій на задоволення вимог кредиторів не поширюється. Відповідач проти задовлення клопотання позивача заперечував.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Субєкти господарюванння повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач за отриманий товар не розрахувався до цього часу, позивач правомірно нарахував відповідачу інфляційні збитки та 3 відсотки річних за весь період прострочення, тому відповідач повинен їх сплатити.

Посилання відповідача на безпідставність нарахування інфляційних та 3 % річних, оскільки вимоги зі стягнення річних та інфляційних не є самостійними і підлягають відшкодуванню виключно разом із сумою основного боргу, не приймаються судом до уваги з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають на підставах, встановлених ст.11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів (ч.2 ст.509 ЦК України).

Зобовязання перестає діяти в разі його припинення на підставах, передбачених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК України).

Підстави припинення зобовязань зазначні у статтях 599-601, 604-609 ЦК України. Положення цих статей не передбачають такої підстави для припинення зобовязання як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.

За відсутності інших підстав припинення зобовязання, передбачених договором або законом, зобовязання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Належним виконанням зобовязання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обовязки сторін зобовязання.

Саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобовязальних правовідносин сторін договору і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України.

Наявність судових рішень про стягнення боргу та передбачених ч.2 ст.625 ЦК України грошових сум за інші періоди невиконання боржником зобовязання і після відкриття виконавчого провадження за цими рішеннями за відсутності реального виконання боржником свого зобовязання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін.

Щодо клопотання позивача стосовно зазначення у резолютивній частині рішення перодів, за які стягнена заборгованість, то суд вважає за можливе задовольнити це клопотання з тим, щоб рішення суду могло виконуватись.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"(50034, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000, п/р № 26006315658300 в АТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005) на користь Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Промтехкомплектація" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова,44, код ЄДРПОУ 31313130, п/р 26002301160274 в ПАТ "Банк "Форум", МФО 322948) інфляційні збитки у сумі 16 052,40 грн. (шістнадцять тисяч пятдесят дві гривні 40 копійок) за період з 02.12.2010 р. по 01.04.2011 р.; три відсотки річних у сумі 4 146,66 грн. (чотири тисячі сто сорок шість гривень 66 копійок) за період з 02.12.2010 р. по 12.04.2011 р.; судові витрати по сплаті держмита на суму 201,99 грн. (двісті одну гривну 99 копійок) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. (двісті тридцять шість гривень).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяН.М. Камша Повне рішення складено