Рішення № 16106078, 02.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.05.11р.Справа № 5005/4840/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове об'єднання "Аріста", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у сумі 136 603,20 грн.

Суддя Парусніков Ю.Б.

Представники:

від позивача: представник за довіреністю б/н від 24.05.2011р. ОСОБА_1;

від відповідача: представник за довіреністю б/н від 31.01.2010р. ОСОБА_2

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове обєднання "Аріста" (м. Донецьк) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен" (с. Оленівка, Магдалинівського району Дніпропетровської області), з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, що надійшла до господарського суду 16.05.2011р., просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен" на свою користь основний борг у сумі 114432,00 грн., пеню за період прострочення оплати суми боргу у розмірі 4433,67 грн., 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання у розмірі 844,51 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 2589,02 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобовязань за договором поставки № 99-ГКЗ від 30.03.2010р. щодо оплати в повному обсязі вартості поставленого позивачем товару за видатковою накладною № 151101 від 15.11.2010р. у встановлений специфікацією № 3 від 30.09.2010р. до договору поставки № 99-ГКЗ від 30.03.2010р., наявністю боргу відповідача за отриманий товар у сумі 114432,00 грн. Відповідальність у виді пені передбачена умовами договору. 3% річних та сума від інфляції заявлені на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідач проти позову заперечує. У відзиві на позов відповідач зазначає, що позивачем, в порушення умов п. 2.2. договору поставки № 99-ГКЗ від 30.03.2010р., не виставлено рахунків для оплати поставленого товару, у звязку з чим, на думку відповідача, строк виконання зобовязання щодо оплати товару не настав.

Розгляд справи відкладався з 26.04.2011р. на 17.05.2011р., а з 17.05.2011р. на 31.05.2010р.

В судовому засіданні 31.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове обєднання "Аріста", як постачальник (далі Позивач), та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен", як покупець (далі Відповідач), уклали договір поставки № 99-ГКЗ (далі Договір), за умовами п. 1.1 якого постачальник взяв на себе зобовязання поставити та передати у власність покупця товар, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору строк поставки встановлюється сторонами та зазначається у специфікаціях до Договору.

Розділ 2 Договору встановлює обовязок відповідача сплатити отриманий товар на підставі виставленого позивачем рахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в строки зазначені у специфікації.

30.09.2010р. сторонами Договору узгоджено специфікацію № 3 до договору поставки № 99-ГКЗ від 30.03.2010р. яка містить найменування товару, його кількість, вартість, строки поставки і оплати товару. У відповідності із зазначеною специфікацією, на позивача покладено обовязок впродовж листопада 2010р. поставити на склад покупця 20т. монокальційфосфату, а на відповідача оплати вартість отриманого товару впродовж 30-и календарних днів з дати його поставки. Датою поставки товару, згідно п. 6.1. Договору, вважається дата передачі продукції постачальником покупцеві, оформлена товарною накладною.

Згідно накладної № 151101 від 15.11.2010р. позивач 15.11.2010р. поставив товар 20т. монокальційфосфату на загальну суму 143040,00 грн., а відповідач в особі Соколової Євгенії Олексіївни, уповноваженої на отримання товару за Договором (дов. серії 12ААБ № 794925 від 11.11.2010р.), прийняв поставлений товар.

Пунктом 3.3. Договору визначено обовязок постачальника до кожної партії товару передавати покупцю рахунок-фактуру, податкову накладну, товарну накладну, товарно-транспортну накладну, посвідчення якості виробника товару. Згідно товарно-транспортної накладної № 000147 від 15.11.2010р. постачальник передав покупцю документи, що відповідають умовам зазначеним у п. 3.3. Договору, а саме: товарна накладна, податкова накладна, рахунок-фактура, сертифікат якості.

17.02.2011р. відповідачем здійснено часткову оплату товару на суму 14304,00грн. (платіжне доручення № 56 від 17.02.2011р. на суму 14304,00грн.), а 01.04.2011р. проведено часткову оплату товару на суму 14304,00грн. (платіжне доручення № 171 від 01.04.2011р. на суму 14304,00грн.).

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань щодо оплати в повному обсязі вартості поставленого товару за Договором у строки встановлені умовами зазначеними у специфікації №3, наявність боргу відповідача у сумі 114432,00грн., що і є причиною спору.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

З огляду на умови оплати поставленого товару викладені у специфікації № 3 від 30.09.2010р., строк оплати, з урахуванням дати поставки товару зазначеної у накладній № 151101 від 15.11.2010р., сплинув 15.12.2010р.

Доказів повної оплати поставленого товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу у сумі 114432,00грн. не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 114432,00грн.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).

Пункт 7.4. Договору передбачає, що у випадку порушення строків оплати, покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,2% від вартості несплаченого товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від вартості, за кожен день прострочення.

За прострочення оплати вартості отриманого товару у сумі 143040,00грн. у період з 16.12.2010р. по 17.02.2011р. позивачем нараховано пеню у сумі 3784,84грн. За прострочення оплати вартості отриманого товару, з урахуванням його часткової оплати (накладна № 56 від 17.02.2011р. на суму 14304,00грн.), у сумі 128736,00грн. у період з 17.02.2011р. по 01.03.2011р. позивачем нараховано пеню у сумі 648,83грн. Загальна сума пені становить 4433,67грн.

Оскільки прострочення оплати отриманого товару має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення оплати товару за наведені періоди у сумі 4433,67грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобовязання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних за період прострочення з 16.12.2010р. по 01.03.2011р. у розмірі 844,51грн. та суми інфляційних втрат, розрахованої із застосуванням індексів інфляції за січень 2010р. лютий 2011р., у розмірі 2589,02грн.

Посилання відповідача на ненадання позивачем рахунків для оплати поставленої партії товару не відповідають обставинам справи виходячи з наступного. Дійсно, п. 2.2. Договору, на умови якого відповідач посилається як на підставу своїх заперечень проти позову, обумовлено здійснення оплати кожної партії товару, поставленого згідно даного договору, на підставі виставленого постачальником рахунку. Проте, пунктом 3.3. Договору на постачальника покладено обовязок передати покупцю разом з товаром рахунок-фактуру, податкову накладну, товарну накладну, товарно-транспортну накладну, посвідчення якості виробника товару. Окрім того, пунктом 3.5. Договору покупцю надано право відмовитись від приймання поставленого товару у разі не надання документів зазначених у п. 3.3. Договору. Як вбачається з товарно-транспортної накладної, підписаної сторонами Договору 15.11.2010р., позивачем передано, а відповідачем отримано весь перелік документів визначених п. 3.3. Договору.

Отже, зважаючи на матеріали справи та встановлені обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Овен” (юридична адреса: 51105, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Оленівка, вул. Леніна, 35; фактична адреса: 49022, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 32, ідентифікаційний код 25522107) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислове обєднання „Аріста” (83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 39, ідентифікаційний код 33221885) основний борг у сумі 114432 (сто чотирнадцять тисяч чотириста тридцять дві)грн. 00коп., інфляційні втрати у сумі 2589 (дві тисячі пятсот вісімдесят девять)грн. 02коп., пеню у сумі 4433 (чотири тисячі чотириста тридцять три)грн. 67коп., 3% річних за користування коштами у сумі 844 (вісімсот сорок чотири)грн. 51коп., а також судові витрати по сплаті державного мита у сумі 1223 (одна тисяча двісті двадцять три)грн. 00коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236(двісті тридцять шість)грн. 00коп.

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяЮ.Б. Парусніков Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 01.06.2011 р.