Рішення № 16102982, 17.05.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.05.11р.Справа № 5005/5235/2011 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" (м. Балаклія,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімер" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором № 32/01-09 на поставку цемента від 30.01.2009р. у загальному розмірі 5 256 104,91 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1. - юрисконсульт (дов. № 06/11 від 01.01.11р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Євроцемент-Україна" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "Тімер" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 32/01-09 на поставку цементу від 30.01.2009р. у загальному розмірі 5 256 104,91 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 4 380 087,43 грн. - основний борг та 876 017,48 грн. - штраф.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 32/01-09 на поставку цементу від 30.01.2009р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар - цемент.

Відповідач позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не направив, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не сповістив, в той час, як відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується направленням ухвал суду на юридичну адресу відповідача, яка підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.04.2011р.

Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином з огляду також на наступне.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

23.04.2009р. рішенням загальних зборів акціонерів Відкрите акціонерне товариство "Бальцем" перейменовано у Відкрите акціонерне товариство "Євроцемент-Україна".

30.01.2009р. між Відкритим акціонерним товариством "Бальцем", як продавцем, та відповідачем, як покупцем, було укладено договір № 32/01-09 на поставку цемента (далі-договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність покупця цемент (далі-товар) у кількості та строки, передбачені договором, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах та в порядку, визначених договором. Найменування, кількість та асортимент товару, що поставляється, зазначається у додатках (специфікаціях) до договору, які є невід'ємною його частиною. Договір вступив в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін ті діє до 31.12.2009р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.п. 1.1., 1.2., 8.1. договору).

Відповідно до п. 2.3.1. договору, покупець зобов'язаний щомісячно надавати продавця заявку на поставку товару не пізніше 10 числа місяця, який передує місяцю поставки. Заявка повинна в обов'язковому порядку містити наступні дані: найменування, адресу та код вантажоотримувача, найменування та код станції призначення вантажоотримувача, марку цементу, об'єм товару, кількість та тип вагонів, графік поставки.

На виконання умов договору, позивачем у період з 19.02.2009р. по 23.08.2009р. була здійснена поставка товару на загальну суму 5 060 087,43 грн. (з урахуванням транспортних витрат).

Згідно п. 5.3. договору, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 від 16.02.2009р., оплата товару та видатків, пов'язаних з його перевезенням, здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу протягом 7 днів з моменту поставки товару (максимальна сума товару, що поставляється на умовах відстрочки платежу не може перевищувати 300 000 грн.). Оплатою визнається надходження грошових коштів на банківський рахунок продавця. У випадку заявлення покупцем до відвантаження товару на суму, більшу, ніж зазначена у частині першій даного пункту, покупець зобов'язаний протягом 15 днів надати продавцю документально підтверджену гарантію виконання зобов'язань по оплаті заявленої кількості товару (за узгодженням з продавцем). При невиконанні покупцем зазначеної умови, продавець має право не здійснювати відвантаження заявленого товару без застосування до останнього будь-яких штрафних санкцій.

Крім того, п. 5.4. договору сторонами узгоджено, що вартість фактично поставленого товару та розміри витрат, пов'язаних з його транспортуванням (п.5.3.) зазначається у рахунках-фактурах, у товарних видаткових та податкових накладних. У випадку перевищення вартості партії поставленого товару над здійсненою покупцем передоплатою, покупець зобов'язаний здійснити доплату продавцю протягом 5 банківських днів з моменту отримання повідомлення продавця. Якщо вартість партії товару менша за оплачену покупцем у відповідності до п.5.3., переплата покупця зараховується в оплату за наступний період.

Вищевказане зобов'язання було відповідачем порушено, поставлений товар відповідач оплатив лише частково, а саме: в сумі 680 000,00 грн., внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 4 380 087,43 грн.

Згідно п. 6.15. договору, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 від 16.02.2009р., у випадку прострочки оплати товару більш ніж на 15 днів покупець зобов'язаний сплатити, понад розмір пені, штраф у розмірі 20% від суми неоплаченого або не у повному обсязі оплаченого товару. Виплата штрафу повинна бути здійснена в порядку, передбаченому п. 6.9. договору.

Виплата штрафу, обумовлена п.п. 6.5.-6.8. договору повинна бути здійснена протягом 10 банківських днів з моменту заявлення письмової вимоги продавця.

15.09.2010р. на адресу відповідача направлено претензію № 110/ЕЦУ-1609/10 про сплату штрафу. Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

З огляду на положення п. 5.3. договору, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 від 16.02.2009р., строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару у сумі 4 380 087,43 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 4 380 087,43 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Крім того, стягненню підлягають також штраф на підставі п. 6.15. договору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 4 380 087,43 грн.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Згідно п. 6.15. договору, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 від 16.02.2009р., у випадку прострочки оплати товару більш ніж на 15 днів покупець зобов'язаний сплатити, понад розмір пені, штраф у розмірі 20% від суми неоплаченого або не у повному обсязі оплаченого товару. Виплата штрафу повинна бути здійснена в порядку, передбаченому п. 6.9. договору.

Виплата штрафу, обумовлена п.п. 6.5.-6.8. договору повинна бути здійснена протягом 10 банківських днів з моменту заявлення письмової вимоги продавця.

15.09.2010р. на адресу відповідача направлено претензію № 110/ЕЦУ-1609/10 про сплату штрафу. Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення штрафу у розмірі 876 017,48 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 232, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімер" (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Л. Бородича, 15/12; код ЄДРПОУ 34684566) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроцемент-Україна" (64200, Харківська область, м. Балаклія, проммайданчик ВАТ "Євроцемент-Україна"; код ЄДРПОУ 00293060) - 4 380 087 грн. 43 коп. основного боргу, 876 017 грн. 48 коп. штрафу, 25 500 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.Ю. Дубінін