Ухвала суду № 16101930, 12.05.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.05.11р.Справа № Б29/136-09-26 Суддя господарського суду Дніпропетровської області Юзіков С.Г.

при секретарі судового засідання Мацковій К.В.

за участю представників сторін:

кредитора: ОСОБА_1, начальник юр. відділу, дов. №59 від 08.11.10р.

боржника: ОСОБА_2, начальник юридично-договірного відділу, дов. від 01.04.11р.

в засіданні приймали участь: ОСОБА_3, представник ЗАТ "Торговий Дім Завод Дніпропрес", дов. від 1515.01.10р.; ОСОБА_4, представник "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ", дов. від 19.01.11р.

розглянувши справу

за заявою Відкритого акціонерного товариства "Завод"Дніпропрес", м. Дніпропетровськ

до боржника Закритого акціонерного товариства "Елста", 49700, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 139 (код ЄДРПОУ 05748772)

про визнання банкрутом

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.09р. за заявою боржника порушено провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Елста".

Ухвалою суду від 18.05.09р. введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядника майна.

26.05.09р. у газеті "Голос України" №95 (4595) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майном.

26.06.09р. ВАТ "Завод "Дніпропрес" (Кредитором) заявлено грошові вимоги до Боржника на суму 140339096,46грн., з яких: 71 786 465,71 грн. - основного боргу, 63025000,00 грн. - штрафу, 4 732 819,81 грн. - збитків від інфляції, 794 806,94 грн. - 3% річних.

Заявлені грошові вимоги мотивовані не виконанням боржником умов договору про надання послуг №12/юр від 01.01.05р. - сума боргу складає 6700,97 грн.; договору оренди офісних приміщень №0103-06/3/292 юр від 01.04.06р. - сума боргу - 122 779,27 грн.; договору про надання послуг №536/юр від 15.12.06р. - сума боргу - 664 337,83 грн.; договору №9/89 від 08.01.08р. - сума боргу - 43 843,02грн.; договору №5/82 юр від 02.01.09р. - сума боргу - 64 117,21 грн.; договору №03/ юр від 08.01.08р. - сума боргу - 77 570,59 грн.; договору №081040/408юр від 03.09.08р. - сума боргу - 2 719 692,86 грн.; договору про виконання робіт №082044/434 юр від 16.09.08р. - сума боргу - 75 324,17грн., договорів купівлі-продажу, укладених у спрощеній формі, шляхом обміну листами, довіреностями, накладними - сума боргу - 202 511,26 грн.; виданого векселя №65306016662430 від 03.07.06р. - сума платежу за яким дорівнює 1 315 820,77 грн.; договору купівлі-продажу цінних паперів №33-1-08/Б/97 від 03.12.08р. - сума боргу - 131 079 899,20 грн.

Боржником і розпорядником майном грошові вимоги визнано у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду від 03.12.09р. визнано грошові вимоги ВАТ "Завод "Дніпропрес" до Боржника на суму 125,00 грн. (І черга), 77 314 092, 46 грн. (IV черга), 63 025 000,00 грн. (VI черга).

Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.10р. задоволено касаційну скаргу одного із кредиторів боржника - ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Дніпропетровськ", ухвалу господарського суду від 03.12.09р. про визнання грошових вимог ВАТ "Завод "Дніпропрес", м. Дніпропетровськ - скасовано.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду від 06.08.10р., заяву ВАТ "Завод "Дніпропрес" до боржника - Закритого акціонерного товариства "Елста" про визнання грошових вимог на суму 140 339 096,46 грн., передано для розгляду судді Юзікову С.Г.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Дніпропетровськ", який є кредитором боржника, вважає не обґрунтованим визнання ЗАТ "Елста" кредиторських вимог ВАТ "Завод "Дніпропрес", в частині їх виникнення на підставі Договору купівлі - продажу цінних паперів № 33-1/08/Б/97 від 08.12.08р., на його думку, зазначену угоду укладено з порушенням норм чинного законодавства, з метою нарощування кредиторської заборгованості.

ВАТ "Завод "Дніпропрес" позицію ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ" заперечує, вважає, що Договір № 33-1/08/Б/97 від 08.12.08р. є законним, між Боржником та Кредитором існують правовідносини, які ґрунтуються на чинному, укладеному сторонами Договорі, внаслідок невиконання умов якого і виникли зобов'язання, що підтверджуються відповідними матеріалами справи.

Так, ВАТ "Завод "Дніпропрес" та ЗАТ "Елста" укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів № 33-1-08/Б/97 від 08.12.08р. (далі Договір № 33-1-08/Б/97), за яким Кредитор передав у власність Боржникові цінні папери - прості векселі, емітовані у 2007 році, у кількості 12 штук, відповідно до зазначених у договорі номерів за загальною договірною вартістю 63025000,00грн. (п. 1.3 Договору), а Боржник зобов'язався оплатити договірну вартість отриманих цінних паперів протягом 2-х робочих днів, з дати підписання договору.

Договір № 33-1-08/Б/97 від ЗАТ "Елста" (покупець) підписано генеральним директором Приходою Є.І., від ВАТ "Завод "Дніпропрес" (продавець) генеральним директором Нечепоренко В.А, від ТОВ "Фінок" (повірений) директор Лобов С.П.

Згідно з положеннями статуту ЗАТ "Елста", у новій редакції від 26.09.08р., а саме п.7.12 Дирекція (генеральний директор, який є головою виконавчого органу, члени дирекції) є виконавчим органом ЗАТ "Елста", який здійснює керівництво його поточною діяльністю. Відповідно до повноважень дирекції боржника, які визначені у Статуті та Положеннях про Дирекцію ЗАТ "Елста" прийняття рішення про укладення Товариством правочинів належить до компетенції дирекції ЗАТ "Елста".

Пунктом 8.1 Положення про Дирекцію ЗАТ "Елста" визначено, що організаційною формою роботи дирекції є засідання, які оформлюються протоколом засідання.

Згідно з протоколом засідання Дирекції ЗАТ "Елста" від 05.12.08р., дирекцією прийнято рішення про купівлю у ВАТ "Завод "Дніпропрес" векселів, сума продажу яких дорівнює 63 025 000,00 грн. та уповноваження генерального директора Приходи Є.І. на підписання відповідного договору та інших необхідних документів.

Згідно з п.7.1 Статуту ВАТ "Завод "Дніпропрес" органами управління Товариства є: Загальні збори акціонерів, Наглядова рада, Дирекція, Ревізійна комісія (Ревізор). Пунктом 7.18 Статуту визначено, що дирекція є виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю. Дирекція є підзвітною загальним зборам акціонерів і Наглядовій раді товариства, яка організовує виконання їх рішень.

05.12.08р. на засіданні Наглядової ради ВАТ "Завод "Дніпропрес” (протокол №70) погоджено укладення ВАТ "Завод "Дніпропрес" договору із ЗАТ "Елста" на продаж векселів на суму 63 025 000,00 грн.

З наведеного вбачається, що повноваження осіб, які підписали Договір № 33-1-08/Б/97 від імені підприємств, підтверджено установчими документами, копії яких додані до матеріалів справи.

Відповідно до п.1.2, 1.3 Договору № 33-1-08/Б/97 його загальна вартість (12 векселів) складає 63025000,00 грн. (при цьому, в кожному з підпунктів 1.2.5, 1.2.8 сторони погодили сумарну вартість трьох векселів). Пунктом 2.1 договору передбачено, що покупець зобов'язується самостійно оплатити продавцю вартість пакету цінних паперів в розмірі, вказаному в п. 1.3 договору протягом 2-х робочих днів з дати підписання договору, тобто сторони належним чином узгодили договірну вартість (ціну) Договору, визначивши її в п.1.3.

Оплату цінних паперів Боржник не провів, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами. У п. 5.2 та 5.3 Договору № 33-1-08/Б/97 погоджено, що за порушення умов винна сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі 100% від загальної договірної вартості договору.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Отже, в умовах договору сторони мають право самостійно визначити розмір штрафу за порушення сторонами виконання своїх зобов'язань.

Згідно зі ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Таким чином суд вважає, що сторони в належній формі досягли згоди про ціну договору купівлі-продажу векселів та щодо відповідальності за порушення зобов'язання.

За роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України від 08.06.07р. № 5, наведеному в абз. 2 п. 1 Постанови "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів", вексельні правочини регулюються нормами спеціального вексельного законодавства, а також й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (ст.202-211, 215-236, 509-609 ЦК України).

За відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми ЦК України.

В абз. 1 п. 1 Пленуму зазначено, що відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказний векселів і простих векселів, а також законами України від 05.04.01р. № 2374-ІП "Про обіг векселів в Україні", від 23.02.06р. № 3480-ІУ "Про цінні папери та фондовий ринок", від 06.07.99р. № 826-ХІУ "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930р., якою запроваджено "Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", від 06.07.1999р. № 828 XIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930р. про гербовий збір стосовно переказних векселів та простих векселів".

Аналіз вищевказаних нормативно-правових актів свідчить про те, що жодний з них не містить спеціальної норми, яка б регулювала відносини купівлі-продажу векселів.

Кредитор, з посиланням на зазначені роз'яснення Пленуму, наполягає, що правовідносини, які існують з Боржником стосовно спірних векселів, регулюються нормами цивільного права.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 316, 317 ЦК України: правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами 1, 2 ст.319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Статтею 3 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок" визначено, що до цінних паперів належить вексель, який є борговим цінним папером, що посвідчує відносини позики і передбачає зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання. Аналогічне за змістом визначення боргового цінного паперу наведено у п.2 ч. 1 ст. 195 ЦК України.

Відповідно до ст. 194 ЦК України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються.

Тобто вексель - це особливий вид майна, цінний папір, який може мати декілька призначень для застосування, у тому числі, існувати як розрахунковий документ, боргова розписка та товар. Відмінність векселя, як цінного паперу, від легітимаційних паперів і полягає саме в тому, що на відміну від останніх, вексель не лише посвідчує право вимагати вчинення іншим суб'єктом цивільних правовідносин певних дій ("права щодо паперу"), а, як і будь-яке майно, вексель може бути предметом різних цивільно-правових угод ("право на папір" як на рухому річ).

Таким чином спірні векселі є товаром, оскільки право власності Боржника на дані векселі виникло на підставі цивільно-правової угоди - Договору № 33-1-08/Б/97 та їх не було передано в якості розрахункових документів за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги.

Придбання (набуття права власності) спірних векселів Боржником підтверджується укладеним з Кредитором Договором № 33-1-08/Б/97, предметом якого є векселі, як цінні папери, що мають характерні лише для них ознаки та властивості (вид, тип, форма випуску, форма існування, та інші, вказані в п.1.2 вищевказаного договору), а також актом прийому-передачі цінних паперів від 08.12.08р. до вищезазначеного договору.

Зазначеним договором регулюються "права на цінний папір" як майно, а не "права з цінного паперу".

У відносинах з спірними векселями Боржник не виступав як емітент, а як учасник цивільно-правової угоди з придання товару (цінних паперів).

Також, за відповідною цивільно-правовою угодою, Боржник продав спірні векселі іншому покупцю - ПП "Інтелков", у якого, відповідно, виникло право власності на них, на підставі укладеного з Боржником договору купівлі-продажу цінних паперів.

Право власності на спірні векселі й кредитора, й боржника, й наступного покупця - ПП "Інтелков" ґрунтуються на договорах купівлі-продажу та актах прийому-передачі цінних паперів.

Таким чином, спірні векселі є товаром, який Боржник придбав у Кредитора за договором купівлі-продажу. Дані факти встановлені і підтверджуються рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2011р. у справі № 38/317-10 за позовом ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Дніпропетровськ" до відповідачів: ЗАТ "Елста" та ВАТ "Завод "Дніпропрес" про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів №33-1-08/Б/97 від 08.12.2008р. недійсним та Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.2011р. у справі № 38/317-10.

Як вбачається з матеріалів даної справи, а ні Кредитор, а ні Боржник не є емітентами спірних векселів, а ні кінцевими покупцями, у яких повинні зберігатися оригінали зазначених векселів, адже спірні векселі, як товар, були продані боржником за відповідною угодою та передані наступному покупцеві.

З урахуванням викладеного, можна дійти висновку що оригінали спірних векселів не є у розумінні ст.34, 36 ГПК України, доказом, що має значення для справи, оскільки дані обставини засвідчуються спірним Договором № 33-1-08/Б/97 та актом прийому-передачі цінних паперів до нього.

Посилання ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ" на надання копій спірних векселів саме Кредитором, а не Боржником, судом не приймаються, оскільки чинним законодавством України не передбачено обов'язок продавця цінних паперів зберігати у себе копії векселів після їх реалізації.

Також не можна погодитись з доводами ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, в особі філії "Відділення ПАТ промінвестбанк в м. Дніпропетровськ", викладених у Поясненнях, стосовно інших юридичних осіб, що були продавцями (покупцями) спірних векселів, як до, так і після укладення спірних угод кредитором та боржником, оскільки вони також не мають відношення для вирішення даної справи та визнання грошових вимог ВАТ "Завод "Дніпропрес".

Згідно з п. 1 ст. 165 ГК України суб'єкти господарювання можуть придбавати акції та інші цінні папери, зазначені в цьому Кодексі, за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та відсотків за банківський кредит, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 165 ГК України не обмежує обсяг загальної чи спеціальної правосуб'єктності юридичної особи.

З посиланням на п. 1 ст. 165 ГК України, Кредитор стверджує, що суб'єктом господарювання, яким є Боржник, не порушено вимоги даної статті, оскільки ним не було здійснено розрахунки за придбані цінні папери без попередньої сплати податків і відсотків за банківський кредит, термін сплати яких вже настав, поза як ЗАТ "Елста" не отримало у своє розпорядження належних йому коштів від ПП "Інтелков", як того вимагає закон.

Тому, твердження ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, в особі філії "Відділення ПАТ промінвестбанк в м. Дніпропетровськ" щодо відсутності у ЗАТ "Елста" правових підстав на укладення спірного договору купівлі-продажу цінних паперів є необґрунтованим.

Таким чином, умови спірного Договору не міститься положень, які б суперечили ст.165 ГК України.

Зазначені вище обставини також встановлені і підтверджуються згадуваним рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2011р. у справі № 38/317-10 за позовом ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Дніпропетровськ" до відповідачів: ЗАТ "Елста" та ВАТ "Завод "Дніпропрес" про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів №33-1-08/Б/97 від 08.12.2008р. недійсним та Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.2011р. у справі № 38/317-10.

Не можна погодитися й з твердженням ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Дніпропетровськ" стосовно того, що Договір № 33-1-08/Б/97 є нікчемним правочином, оскільки він спрямований на порушення конституційних прав і свобод громадянина, які полягають у праві кожного громадянина на заробітну плату, соціальний захист (соціальне страхування та пенсійне забезпечення).

Так, ч.2 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Як зазначено у п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", перелік правочинів, що є нікчемними, як такі, що порушують публічний порядок, визначено ст. 228 ЦК України.

Згідно зі ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав та свобод людини та громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, що порушує публічний порядок, вважається нікчемним.

Спірний правочин не позбавляє працівників Боржника можливості заробляти собі на життя працею, яку вони вільно обирали та на яку вони вільно погодилися, не порушує їх права на передбачений законом соціальний захист та, відповідно, не порушує публічний порядок.

З матеріалів даної справи вбачається, що спірні правочини з купівлі-продажу векселів, укладені ЗАТ "Елста" з ВАТ "Завод "Дніпропрес" та ПП "Інтелков" вчинено з метою отримання прибутку боржником, оскільки ціна придбання векселів Боржником у Кредитора за Договором № 33-1-08/Б/97 становить 63 025 000,00 грн., а ціна продажу цих же векселів ПП "Інтелков" за Договором купівлі-продажу цінних паперів № Б523 від 10.12.10р. становить 64 025 000,00 грн. Позитивна різниця на користь ЗАТ "Елста" становить 1000000,00грн.

Не отримання ним очікуваних коштів від ПП "Інтелков" не спростовує доказів спрямованості дій Боржника на отримання прибутку.

Отже доводи ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Дніпропетровськ" щодо порушення ЗАТ "Елста" публічного порядку, також необґрунтовані. Ці обставини встановлені під час розгляду Господарським судом Дніпропетровської області справі № 38/317-10 за позовом ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ" до відповідачів: ЗАТ "Елста" та ВАТ "Завод "Дніпропрес" про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів №33-1-08/Б/97 від 08.12.2008р. недійсним та відображені у рішенні у справі та Постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.2011р. у справі № 38/317-10.

Не може бути належним доказом, на який посилається ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ", ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.10р. у справі №Б15/365-08-17, якою встановлено, що договір від 03.12.2008р. № 50-1-08/Б/715 є нікчемним і, як наслідок, нікчемний договір не породжує у сторони прав та обов'язків, у тому числі щодо розпорядження майном (цінними паперами - 12 простими векселями), що було предметом продажу за Договором № 33-1-08/Б/97, оскільки постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.10р. у справі №Б15/365-08-17 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2010р. у справі № Б 15/365-08-17 у цій частині скасовано.

З урахуванням викладених обставин, того, що Договір №33-Л-08/Б/97 укладений його сторонами відповідно до вимог чинного законодавства, матеріали справи підтверджують обґрунтованість кредиторських вимог ВАТ "Завод "Дніпропрес" до ЗАТ "Елста, суд приймає позицію ВАТ "Завод "Дніпропрес", вважає його вимоги обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Керуючись ст.86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 1, 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги Відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес" до Закритого акціонерного товариства "Елста" у розмірі 125,00 грн. (І черга), 77 314 092,46 грн. (ІV черга), 63 025 000,00 грн. (VI черга).

Суддя

Юзіков С.Г.