Постанова № 1609899, 08.01.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа №2а-2725 7/07

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2008 року

м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі: судді - Спірідонова М.О.

за участю секретаря - Андренко Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний позов Контрольно-ревізійного управління в Харківській області до Загальноосвітньої школи-інтерната 1 ступеню для дітей -сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування № 4 м.Харкова про стягнення коштів.

ВСТАНОВИВ

            Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом  до Загальноосвітньої школи-інтерната 1 ступеню для дітей -сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування № 4 м.Харкова в якому просив суд стягнути з відповідача до обласного бюджету кошти по незаконно виплаченому матеріальному забезпеченню випускникам інтернату у сумі 14763 грн.

            В обґрунтування своїх вимог представник позивача вказав, що КРУ в Харківській області з 15.02.2005 року по 14.03.2005 року проведена планова ревізія використання та збереження бюджетних коштів та майна, достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності в загальноосвітній школі інтернаті І ступеню для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування №4 м. Харкова за період з 01 серпня 2003 року по 01 грудня 2005, ЄДРПОУ 23004348, 61047, м. Харків, вул. Миру, 102-а в ході якої виявлені порушення законодавства з питань збереження державної власності і фінансів, а саме:

Перевіркою обґрунтованості проведених виплат встановлено, що в усіх наказах на призначення матеріального забезпечення випускників підставою є Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 № 226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" зі змінами та доповненнями. Однак проведеною звіркою наказів, в яких визначено направлення випускника, з платіжними відомостями та накладними встановлено факти виплати матеріального забезпечення випускникам, які направлені на подальше навчання у сумі 14763 грн., хоча таке матеріальне забезпечення надається лише випускникам, які направлені на працевлаштування.

За результатами ревізії складений акт № 031-20/122 від 14.03.2005.

З актом № 031-20/122 від 14.03.2005 ревізії ознайомлений та підписав директор школи-інтернату № 4  Ісаєв О.О.

Про не усунуті порушення за наслідками перевірки надіслано вимоги від 28.03.2005 №031-15/1529 в строк до 20.04.2005, від 07.09.2007 № 031-15/6905 про усунення порушень, виявлених ревізією в строк до 14.09.2007, а саме: в порушення п.4 Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 № 226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" зі змінами та доповненнями" випускникам, які подальше пішли навчатися до навчальних закладів, що підтверджується довідками цих закладів, виплачено матеріальне забезпечення у сумі 14763 грн.

До теперішнього часу, як зазначив представник позивача, залишається невідшкодованою сума 14763 грн. внаслідок незаконної виплати матеріального забезпечення випускникам інтернату.

Представник відповідача в судове засідання з’явився та позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з’явився та з позовом не погодився вказавши, що загальноосвітня школа-інтернат І ступеню для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування № 4 м. Харкова заперечує проти заявленого адміністративного позову про стягнення 14763 грн. незаконно виплаченого матеріального забезпечення у повному обсязі, виходячи з наступного.

В обґрунтування своїх позовних вимог КРУ в Харківській області посилається на п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 226 від 05.04.1994 р. (зі змінами та доповненнями) "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування", відповідно до якого дітям-сиротам і дітям, позбавлених батьківського піклування, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, при їх працевлаштуванні видається одяг, взуття, м'який інвентар і обладнання на суму, не менш як 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також одноразова грошова допомога в розмірі двох прожиткових мінімумів.

Висновки, зроблені в акті перевірки № 031-20/122 від 14.09.2005 р. не відповідають фактичним обставинам, оскільки при нарахуванні виплат  випускникам інтернату № 4 відповідач керувався не п. 4 Постанови № 226 від 05.04.1994 р., який стосується виплат на подальше працевлаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а пп. 1 п. 13 цієї Постанови, відповідно до якого дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (у тому числі випускникам професійних навчально-виховних закладів і вищих навчальних закладів I-М рівня акредитації) при вступі до професійних навчально-виховних закладів, вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації видається безоплатно комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Діти зазначених категорій зараховуються на повне державне утримання і в період навчання до досягнення ними 23-річного віку забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом, взуттям і м'яким інвентарем за нормами, встановленими для вихованців шкільного віку шкіл-інтернатів.

Крім того як зазначив представник відповідача, та як вбачається з довідок про відрахування випускників зі складу вихованців Харківського загальноосвітнього інтернату № 4 зі школою 1-го ступеня для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та отримання грошової компенсації за період 1997-2004 рр., переліченим в них випускникам було нараховане матеріальне забезпечення саме у зв'язку із зарахуванням до вищих та середніх спеціальних навчальних закладів, а не у зв'язку із подальшим працевлаштуванням.

Таким чином, нарахування та виплата матеріального забезпечення випускникам інтернату № 4 були здійснені у відповідності до чинного законодавства, отже, порушення в діях відповідача відсутні, у зв'язку з чим у КРУ в Харківській області були відсутні правові підстави для звернення з даним адміністративним позовом.

На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову КРУ в Харківській області по стягнення з Загальноосвітньої школи-інтернату І ступеню для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування № 4 м. Харкова 14763 грн. незаконно виплаченого матеріального забезпечення у повному обсязі.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріли справи вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З 15.02.2005 року по 14.03.2005 року КРУ в Харківській області з 15.02.2005 року по 14.03.2005 року проведена планова ревізія використання та збереження бюджетних коштів та майна, достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності в загальноосвітній школі інтернаті І ступеню для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування №4 м. Харкова за період з 01 серпня 2003 року по 01 грудня 2005, ЄДРПОУ 23004348, 61047, м. Харків, вул. Миру, 102-а в ході якої виявлені порушення законодавства з питань збереження державної власності і фінансів, а саме: перевіркою обґрунтованості проведених виплат встановлено, що в усіх наказах на призначення матеріального забезпечення випускників підставою є Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 № 226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" зі змінами та доповненнями. Однак проведеною звіркою наказів, в яких визначено направлення випускника, з платіжними відомостями та накладними встановлено факти виплати матеріального забезпечення випускникам, які направлені на подальше навчання у сумі 14763 грн., хоча таке матеріальне забезпечення надається лише випускникам, які направлені на працевлаштування. За результатами ревізії складений акт № 031-20/122 від 14.03.2005.

З актом № 031-20/122 від 14.03.2005 ревізії ознайомлений та підписав директор школи-інтернату № 4  Ісаєв О.О.

Вимогою КРУ  від 28.03.2005 №031-15/1529  керівника відповідача в строк до 20.04.2005 зобов’язано вжити заходи щодо повного відшкодування збитків. В подальшому повторною вимогою  від 07.09.2007 № 031-15/6905  керівника відповідача повторно зобов’язали вжити заходи щодо повного відшкодування збитків

Згідно ст. 116 Бюджетного Кодексу України бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановленого цим Кодексом та іншими нормативно- правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.                                                                                                                         

Таким чином, суд приходить до висновку перевищення установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету встановленої суми граничних витрат на придбання обладнання та устаткування є бюджетним правопорушенням, оскільки його наслідком є порушення законодавства щодо витрачання бюджетних коштів.

Згідно статуту  загальноосвітньої школи-інтернату 1 ступеню для дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування № 4  м.Харкова комунальної власності. У відповідності до п. 2 Зальних положень Статуту засновником навчального закладу є Харківська обласна рада, навчальний заклад створений на базу майна, яке перебуває у спільній власності територіальної громад сіл, селищ, міст Харківської області

Згідно ст. 118 БК України у разі виявлення бюджетного правопорушення Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, органи Державної контрольно-ревізійної служби України, місцеві фінансові органи, голови виконавчих органів міських міст районного значення, селищних та сільських рад і головні розпорядники бюджетних коштів у межах своєї компетенції можуть вчиняти такі дії щодо тих розпорядників бюджетних коштів та одержувачів, яким вони довели відповідні бюджетні асигнування: застосування адміністративних стягнень до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях відповідно до закону; зупинення операцій з бюджетними коштами. Накладення на особу заходу стягнення за бюджетне правопорушення не звільняє її від відшкодування заподіяної таким правопорушенням матеріальної шкоди в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 121 Бюджетного Кодексу України посадові особи органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій, які вчинили бюджетне правопорушення, несуть передбачену законом цивільно-правову відповідальність згідно з законом.

Виходячи з викладеного, відповідальність за матеріальну шкоду,  як випливає із змісту ст.ст. 118, 121 Бюджетного Кодексу України покладається на посадових осіб підприємств, установ та організацій, які вчинили бюджетне правопорушення, а не на розпорядника бюджетних коштів.

Єдиною підставою для повернення коштів до відповідного бюджету розпорядником бюджетних коштів, згідно ч.2 ст.119 БК України є нецільове використання бюджетних коштів, отриманих у вигляді субвенції. Проте, зазначена норма не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки нецільового бюджетних субвенцій відповідач не допускав.

Таким чином, встановивши наявність бюджетного правопорушення КРУ пред'явило вимоги до відповідача, на якого законодавством не покладено цивільно-правової відповідальності щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної правопорушенням, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача коштів у розмірі 14763 грн.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне відмовити КРУ в Харківській області у задоволенні адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4,8,11,94,100,104,159,160-162 КАС України, суд -

ПОТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Контрольно-ревізійного управління в Харківській області до Загальноосвітньої школи-інтерната 1 ступеню для дітей -сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування № 4 м.Харкова про стягнення коштів -відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова у повному обсязі виготовлена 10.01.2008 року

Суддя

Спірідонов М.О.