Рішення № 16098601, 06.06.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2011 р.

Справа № 5004/347/11 За позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"

до Сільськогосподарського приватного підприємства "Злата"

про стягнення 2 120 349,38 грн.

Суддя: Гончар М.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 0241/150від 26.01.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2.- адвокат, довіреність від 12.04.2011 р.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

На підставі клопотання представника позивача від 25.05.2011 року здійснюється технічна фіксації судового процесу відповідно до ст. 81 1 ГПК України.

У судовому засіданні 03.06.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: позивач Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" звернувся із позовом до відповідача Сільськогосподарського приватного підприємства "Злата" про стягнення 2 120 349,38 грн., з них 1384290грн. кредитної заборгованості, 252247,30 грн. процентів за користування кредитом, 483812,08 грн. підвищених процентів за користування кредитом.

В судових засіданнях представник позивача предявлений до відповідача позов підтримав та просив суд задовольнити останній в повному обємі.

Відповідач у судових засіданнях позов заперечував з наступних підстав.

На момент укладення кредитного договору власником СГПП "Злата" був ОСОБА_3, а директором Казибрід Тетяна Михайлівна, проте кредитний договір підписаний ОСОБА_3; надана Банком сума кредитних коштів є значно меншою від тієї, яку СГПП "Злата" просило.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством “Універсал Банк”, повним правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Універсал Банк” (Кредитор) та Сільськогосподарським приватним підприємством “Злата” (Позичальник) було укладено кредитний договір №108/08, відповідно до умов якого Банк зобовязується надавати позичальнику, а Позичальник зобовязується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку строковий кредит в сумі що дорівнює 1384290 грн. у порядку і на умовах, визначених цим договором (п. 1.1. кредитного договору), (а.с. 6-18).

Відповідно до п. 1.2.2. договору №108/08 позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити за користування кредитом у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення платежів згідно додатку №2 до договору, та в будь якому випадку у повному обсязі повернути всю суму кредиту та процентів за його користування не пізніше 18 березня 2015р.

19 березня 2008р. між Відкритим акціонерним товариством “Універсал Банк”, повним правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Універсал Банк” (Кредитор) та Сільськогосподарським приватним підприємством “Злата” (Позичальник) було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №108/08 від 19.03.2008р., якою сторони визначили дату надання кредиту 20.03.2008 р. (а.с .11).

На виконання умов зазначених угод позивачем було надано сільськогосподарському приватному підприємству “Злата” кредит в сумі 1384 290 грн., що стверджується меморіальним ордером №059WCL3080800002 від 20.03.2008 р., де чітко зазначено призначення платежу “надання кредиту згідно кредитного договору №108/08 від 19.03.2008р.”(а.с. 16).

29 січня 2009р. між Відкритим акціонерним товариством “Універсал Банк”, повним правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Універсал Банк” (Кредитор) та Сільськогосподарським приватним підприємством “Злата” (Позичальник) було укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору №108/08 від 19.03.2008р., згідно якої було внесено зміни до окремих пунктів договору, зокрема, п.п. 2.1 та 4.5 кредитного договору №108/08 (а.с .23-24).

Відповідно до п.1.3.1. кредитного договору та додатковими угодами сторонами обумовлено сплату процентів за користування кредитними коштами в розмірі 15 % річних.

Пунктом 1.3.2. договору №108/08 від 19.03.2008р. передбачено, що за користування кредитними коштами (всією сумою або частиною) понад визначений строк (зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення платежів) встановлюється підвищена процентна ставка в розмірі 24% річних. Такий розмір підвищеної процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника.

Проте, СГПП “Злата” взяті на себе згідно договору від 19.03.2008 р. та додатковими угодами до нього зобовязання в частині повернення кредиту та сплаті відсотків (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) не виконало, у звязку з чим заборгувало банку 1384290грн. по сплаті кредиту, 252247,30 грн. по процентах за користування кредитом, 483812,08 грн. по підвищених процентів за користування кредитом.

Пунктом 11.1. кредитного договору №108/08 від 19.03.2008р. передбачено, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст.ст. 525, 611, 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10.,5.11., 7.4. договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами Банк має право визнати термін повернення кредиту (всіх наданих за цим договором траншів) таким, що настав згідно з п. 1.2.2. цього договору. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обовязковим до повернення з дати отримання Позичальником відповідної письмової вимоги Банку. В цьому випадку Позичальник зобовязується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений Банком заново термін в повному обсязі.

В будь якому випадку, новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги банку на може перевищувати 14 календарних днів з дати відправлення Банком вказаної вимоги Позичальнику.

26.06.2009р. за вих. №2493 Відкритим акціонерним товариством “Універсал Банк”, повним правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Універсал Банк” було направлено відповідачу - Сільськогосподарському приватному підприємству “Злата” вимогу про сплату заборгованості по кредиту та нарахованих процентах за кредитним договором №108/08 від 19.03.20008р. в сумі 1620662,26 грн., яка залишена без задоволення.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Укладений Відкритим акціонерним товариством “Універсал Банк”, повним правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Універсал Банк” та Сільськогосподарським приватним підприємством “Злата” кредитний договір №108/08 від 19.03.2008 р. за своєю природою є кредитним договором.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1054 Цивільного кодексу України ).

Кредит це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Згідно з ч. 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладені між останніми договір про надання кредиту та додаткові угоди предметом судових розглядів не виступали, недійсними судом не визнавалися, сторонами розірвані не були.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що позичальник зобовязується використовувати кредит на зазначені у договорі цілі, а також повернути суму кредиту, і сплатити за кредит й інші грошові платежі на вказані Банком рахунки в порядку та на умовах, передбачених договором. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі.

Відповідно до п. 5.10 кредитного договору банк має право у випадку невиконання або прострочення виконання грошових зобовязань, передбачених цим договором, а також будь- якими іншими угодами, що укладені або будуть укладені в майбутньому між Банком та Позичальником, Банк може змінити терміни повернення кредиту в повному обсязі та плати за кредит в сторону зменшення в порядку, визначеному розділом 11 договору.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами кредитного договору та додаткових договорів, надання позивачем на виконання їх умов відповідачу кредитних коштів, отримання їх сільськогосподарським приватним підприємством “Злата” та не проведення при цьому належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність предявленого до відповідача позову щодо стягнення суми заборгованості по сплаті кредиту 1384290грн., по сплаті процентів за користування кредитом в сумі 252247,30 грн., підвищених процентів за користування кредитом - 483812,08 грн.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами і іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сума заборгованості 2120349,38 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами. Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичне перерахування даних коштів. Тобто, відповідач не довів належними та допустимими доказами відповідно до положень статей 33, 34 ГПК України підставність обставин,

Враховуючи те, що спір до розгляду суду доведений з вини відповідача судові витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню з відповідача, згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 202 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 536, 599, 629, 1050, 1054, 1056 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в сумі 2 120 349,38 грн.

2. Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства “Злата” (45601, Волинська область, Луцький район с. Липини, вул. Центральна, 7, ЄДРПОУ 31824377) на користь Публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) 2 120 349,38 грн., з них 1384290грн. кредитної заборгованості, 252247,30 грн. процентів за користування кредитом, 483812,08 грн. підвищених процентів за користування кредитом, а також 21203,50 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя М. М. Гончар

Повний текст рішення

складено та підписано 06.06.11