Рішення № 16097587, 12.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

12.05.2011Справа №5002-29/5421-2010 За позовом Державного підприємства «Дельта - Лоцман» (54017, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Лягіна, буд. 27).

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор - Юг» (98300, м. Керч, вул. Ціолковського, 21).

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства (03190, м. Київ, вул Щербакові, 8А).

Про стягнення 1859,43 дол. США.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, представник за довіреністю;

Від відповідача ОСОБА_2, представник, довіреність №8 від 17.09.2010р.

Від третьої особи не зявився.

Суть спору: Державне підприємство «Дельта - лоцман» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор - Юг» про стягнення заборгованості в сумі 1859,43 дол. США, з яких 1628,62 дол. США сума основного боргу, 116,81 дол. США пеня та 114,00 дол. США штраф.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані, порушенням відповідачем зобовязання з повної та своєчасної оплати отриманих від ДП «Дельта - лоцман» послуг служби регулювання суден наданих судну «IREEX» та на оплату яких позивачем був виставлений рахунок на загальну суму 4440,03 дол. США, однак останній оплату виставленого рахунку здійснив частково, в зв'язку з чим за ТОВ «Навігатор - Юг» склалася заборгованість в розмірі 1628,62 дол. США, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Крім того, за твердженням позивача, у нього виникло право вимоги про стягнення з відповідача штрафу та пені за несвоєчасне виконання грошового зобовязання, суми яких він також просить стягнути з відповідача.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 10 листопада 2010 року позов Державного підприємства «Дельта - лоцман» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 25 листопада 2010 року судом за власною ініціативою було зупинене провадження у даній справі до набрання законної сили рішення господарського суду АР Крим від 20.10.2010р. у справі №5002-22/3504-2010.

01 квітня 2011 р. на адресу суду надійшла заява Державного підприємства «Дельта - Лоцман», якою останній повідомляє, що Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.2010 рішення господарського суду АР Крим від 20.12.2010 по справі №5002-22/3504 було залишено без змін. Зазначені судові рішення були оскаржені ДП «Дельта-Лоцман» до касаційної інстанції.

22.03.2011 Вищим господарським судом України рішення господарського суду АР Крим від 20.12.2010 у справі №5002-22/3504 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.2010р. у справі №5002-22/3504 було скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 04.04.2011 року провадження у справі поновлено, розгляд справи призначений у судовому засіданні.

У судовому засіданні 13 квітня 2011 року позивач заявив клопотання про залучення Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства (Держфлотінспекція України) в якості третьої особи яка не заявляє вимог на предмет спору. Також позивачем було заявлене клопотання про витребування господарським судом в порядку ст. 38 ГПК України доказів, а саме доручити Головній державній інспекції України з безпеки судноплавства під час чергового заходження судна «IREEX» до будь-якого з морських портів України здійснити перевірку наявних на судні обмірних свідоцтв та відповідність технічних характеристик cудна наявним на судні документам, зокрема в частині правильності визначення теоретичної висоти борту судна на підставі правила 2 (2) міжнародної конвенції по обмірюванню суден 1969 року; витребувати від Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства пояснення щодо можливості одночасного застосування двох обмірних свідоцтв на одне судно з різними головними розміреннями (висота, ширина, довжина), викликати у судове засідання для дачі пояснень представника Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 13.04.2011р., суд, розглянувши вказані клопотання позивача, задовольнив клопотання щодо залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головну державну інспекцію України з безпеки судноплавства (Держфлотінспекція України), в решті клопотання щодо зобовязання вказаної третьої особи здійснити певні дії та зобовязання зявитись для дачі пояснень представника, суд відмовив в задоволенні клопотання, з причин, викладених в ухвалі суду.

Також позивачем у судовому засіданні 13.04.2011р. було заявлене клопотання про спрямування запитів до Представництва Російського морського регістру судноплавства в АР Крим (99014, м. Севастополь, вул.. Рибакова,5, ЧВУЗ «Український морський інститут», оф.405) та Головного управління Російського морського регістру судноплавства (191186, Росія, м. Санкт-Петербург, Дворцова набіріжна,8) з переліком питань, наданим позивачем, оскільки Головним управлінням Російського морського регістру судноплавства були видані два відповідних вимірювальних свідоцтва.

Суд, розглянувши клопотання позивача задовольнив його частково, спрямувавши відповідний запит до Представництва Російського морського регістру судноплавства в АР Крим, оскільки згідно відомостям, наданим позивачем в судовому засіданні, Представництво Російського морського регістру судноплавства в АР Крим є офіційним представником Головного управління Російського морського регістру судноплавства за кордоном, тому на думку суду немає потреби спрямування запиту до Російської Федерації.

До дня слухання справи від ЗАТ Регіонального управління в Україні Російського морського регістра судноплавства надійшла відповідь на запит з відповідями на питання поставлені судом в запиті від 13.04.2011р.

Також, до дня слухання справи, від позивача надійшли заперечення на відзив відповідача, в яких позивач вважає доводи відповідача необґрунтованими і такими, що не відповідають чинному законодавству, тому підтримує заявлені позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні. Разом із запереченнями позивач надіслав копії документів: лист Регістру судноплавства України, міжнародне обмірне свідоцтво (1969), інформація про судно.

У судовому засіданні 12.05.2011р. судом оглянуті відповідь на запит, заперечення на відзив та копії документів, надані позивачем та долучені в матеріали справи.

Позивач у судовому засіданні підтримує заявлені вимоги та наполягає на задоволенні останніх.

Відповідач проти позову заперечує, просить суд в задоволенні позову позивачеві відмовити за мотивами, викладеними у відзиві (запереченні на позов).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головна державна інспекція України з безпеки судноплавства явку свого представника у судове засідання не забезпечила, причина неявки не відома. Жодних письмових пояснень від неї до суду не надходило.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

24.12.2007 року між Державним підприємством „Дельта-лоцман" (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Навігатор-Юг" (агент) укладено договір № 120/П-07 (далі Договір, а.с. 9-11).

Строк дії договору обумовлений п. 8.1 договору і встановлений з 01.01.2008р. по 31.12.2008р.

Додатковими угодами до договору сторони неодноразово вносили зміни в договір № 120/П-07 в частині строку дії договору та реквізитів (а.с. 14-17).

Відповідно до п. 1.1 договору підприємство на умовах цього договору зобовязується за заявками агента надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден (СРРС) у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден (ЦРРС/ПРРС) та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морським каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай-Чорне море ( БДЛК, ХМК та ГСХ), а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а агент зобов'язався прийняти і оплатити надані послуги.

Пунктом 2.1.2. договору, підприємство зобов'язалось надавати агенту рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок позивача та вимог цього Договору.

Згідно з п. 2.2.3 договору, агент зобовязався робити своєчасну оплату відповідно до умов цього договору по суднах, що плавають під іноземним прапором у ВКВ, а під прапором України у національній валюті України, вказувати в банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну.

Відповідно до п. 2.2.4 агент зобовязався сплачувати рахунки, виставлені підприємством у терміни, визначені цим договором.

Пунктом 4.2.2. договору встановлено, що остаточна оплата здійснюється агентом на протязі 5 банківських днів з дня отримання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунку.

Відповідно до п. 5.4 договору, агент несе повну матеріальну відповідальність перед підприємством за повноту та своєчасність оплати наданих послуг по розрахунках як у національній валюті, так і у ВКВ.

Статтею 106 Кодексу торговельного мореплавства України встановлено, що із суден, що користуються послугами державних морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справляння і розмір якого встановлюється Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.

Відповідно до статті 115 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.

Наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996 № 214 затверджені збори і плати за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України, в тому числі лоцманський збір та збір за користування послугами служби регулювання руху суден.

Згідно умов договору № 120/П-07 від 24.12.2007р. ДП «Дельта - Лоцман» у серпні 2010 року надав послуги з лоцманського проведення та послуги служби регулювання руху суден судну „IREEX" (Домініканська Республіка), яке знаходилось під агентуванням ТОВ «Навігатор - Юг».

18.08.2010р. позивачем відповідачеві за надані послуги виставлено рахунок № КФ-13673 на суму 4400,03 дол. США (а.с. 19).

У зазначеному рахунку вказана висота борту судна 12,87 м.

Факт отримання відповідачем рахунку 18.08.2010р. підтверджується реєстром одержаних рахунків та не заперечується відповідачем у судових засіданнях (а.с. 23).

Однак відповідач взяті на себе договірні зобовязання виконав не у повному обсязі в частині оплати послуг. Рахунок № КФ-13673 на суму 4400,03 дол. США відповідачем був оплачений частково, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 1628,62 дол. США.

Надіслана позивачем на адресу відповідача претензія №6179 від 21.09.2010р. з вимогами сплатити заборгованість, залишена відповідачем без задоволення, тому позивач звернувся з позовом до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку (а.с. 24-26).

Крім того, згідно умов договору (п. 5.3) за несвоєчасну оплату рахунків позивач нарахував відповідачеві пеню у розмірі 0,1 %, що згідно розрахунку становить 116,81 дол. США та штраф - 114,00 дол. США.

Таким чином, загальна сума боргу, яку просить стягнути позивач з відповідача у позові складає 1859,43 дол. США.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до статті 106 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами державних морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справляння і розмір якого встановлюється Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.

Відповідно до статті 115 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.

Пунктом 3 Наказу Міністерства транспорту України № 214 від 27.06.1996 року „Про затвердження Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України” встановлено, що нарахування зборів і плати за послуги, що надаються суднам у морських портах України, здійснюється з умовного об'єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (голові розміри) або документі, що його замінює.

Згідно пункту 15 Наказу лоцманський збір справляється з усіх суден, що заходять у порти (причали) України або прямують транзитом судноплавними водними шляхами.

Пунктом 20 Наказу визначено, що за лоцманське проведення суден, що прямують транзитом Керч-Єнікальським каналом, незалежно від часу доби лоцманський збір справляється за ставками: 0,0455 долара США/куб.м - для суден у закордонному плаванні.

Нарахування позивачем плати за надання послуг за договором № 120/П-07 від 24.12.07 по зовнішньопортовому лоцманському проведенню та послуги СРРС судну “IREEX” відбувалось на підставі обмірного свідоцтва № 08.00063.252 в якому вказана висота борту 12,87 м.

Відповідачем проводилась сплата за послуги державного підприємства "Дельта-Лоцман" виходячи з розрахунків зроблених на підставі свідоцтва № 08.00094.252 згідно з яким, висота борту становить 9,37 м.

Суд вважає, що відповідач мав право використовувати обмірне свідоцтво № 08.00094.252 з зазначенням висоти борту судна 9,37 м., виходячи з наступного.

Відповідно до статті 101 Кодексу торговельного мореплавства України прибулий на судно державний морський лоцман зобов'язаний вручити капітану лоцманську квитанцію встановленого центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту зразка.

У квитанцію капітан судна вносить такі відомості: найменування судна, прапор держави, під яким плаває судно, осадка, довжина, ширина, чиста місткість, а також місце і час прийому державного морського лоцмана.

Капітан відмічає у квитанції місце і час закінчення лоцманського проведення, а в разі необхідності вносить зауваження щодо проведення судна державним морським лоцманом. Внесені у квитанцію відомості та зауваження капітан судна засвідчує своїм підписом.

Як вбачається з матеріалів справи, у лоцманській квитанції №5668 від 17.08.2010р. зазначені всі перераховані реквізити, у тому числі і висота борту судна 9,37. (а.с. 20, 21).

Обмір морських суден на міжнародному рівні врегульований Міжнародною конвенцією по обмірюванню суден 1969 року. Конвенція набрала чинності для України з 25.01.1994р., для Домініканської Республіки з 21.09.2000р.

Відповідно до статті 3 Конвенції, ця Конвенція застосовується до суден, що здійснюють міжнародні рейси: а) до суден, зареєстрованих в країнах, уряди яких є Договірними урядами; b) до суден, зареєстрованих на територіях, на яких ця Конвенція поширена відповідно до статті 20; с) до суден, незареєстрованих, що плавають під прапором держави, уряд якої є Договірним урядом.

Ця Конвенція застосовується: а) до нових суден; b) до існуючих суден, що піддаються переобладнанню або модернізації, які Адміністрацією розглядаються як такі, що істотно змінюють їхню валову місткість; с) до існуючих суден на прохання судновласника і d) до всіх існуючих суден після закінчення дванадцяти років з дня набуття чинності цією Конвенцією. Однак такі судна, за винятком суден, згаданих у підпунктах "b" і "с" цього пункту, збережуть після цього терміну свої колишні місткості з метою застосування до них відповідних вимог інших існуючих Міжнародних конвенцій.

Пунктом 3 встановлено, що місткість існуючих суден, на які ця Конвенція вже була поширена відповідно до підпункту «с» пункту 2 цієї статті, не повинна після цього визначатися відповідно до вимог, що застосовувалися Адміністрацією до суден, що здійснюють міжнародні рейси, до набуття чинності цією Конвенцією.

Згідно статті 6 Конвенції визначення валової і чистої місткості суден здійснюється Адміністрацією (уряд держави, під прапором якої плаває судно). Однак Адміністрація може доручити визначення місткості суден визнаним нею окремим особам або організаціям. У кожному випадку відповідна Адміністрація несе повну відповідальність за визначення валової і чистої місткості суден.

Постійним реєстраційним свідоцтвом Морської Адміністрації Домініканської Республіки №50311-01 виданим на судно “IRREX”, зазначено, що Російський морський регістр судноплавства є класифікаційним товариством, уповноваженим урядом Домініканської Республіки, зокрема здійснювати обміри та видавати обмірні свідоцтва стосовно цього судна.

Також у цьому реєстраційному свідоцтві зазначено висоту борту 9,37 м.

Відповідно до статті 11 Конвенції посвідчення, видане від імені Договірного уряду відповідно до цієї Конвенції, визнається іншими Договірними урядами і розглядається для усіх цілей, передбачених цією Конвенцією, як таке, що має таку ж силу, що і посвідчення, видані ними самими.

Згідно статті 12 Конвенції судно, що плаває під прапором держави, уряд якої є Договірним урядом, підлягає в портах інших Договірних урядів перевірці, що здійснюється посадовими особами, належним чином уповноваженими цими урядами. Така перевірка обмежується встановленням того, що: а) судно має дійсне Міжнародне мірильне посвідчення 1969 року; b) головні характеристики судна відповідають даним цього Посвідчення. Здійснення такої перевірки ні в якому разі не повинне призводити до затримки судна. Якщо в результаті перевірки буде виявлено, що існуючі характеристики судна відрізняються від даних Міжнародного мірильного посвідчення 1969 року, що призводить до збільшення валової місткості або чистої місткості судна, то про це негайно інформується уряд держави, під прапором якої плаває судно.

Судом встановлено, що у відповідача є два комплекти обмірних свідоцтв № 08.00063.252 та № 08.00094.252.

Зазначені обмірні свідоцтва на судно «ІRЕЕХ», № 08.00063.252 від 15.02.2008 та № 08.00094.252 від 15.02.2008, відповідно до статті 12 Конвенції по обмірюванню суден 1969 року визнаються на території України, крім того, процедури анулювання свідоцтва або контролю (згідно статей 10, 12 Конвенції) реалізовані не були.

Також судом встановлено, що позивач прийняв дані міжнародного обмірного свідоцтва №08.00063.252 за яким останнім були прийняті за основу дані судна (осадка судна, висота борту та інше). З чого позивачем також був проведений розрахунок суми заборгованості, яка заявлена в позові, а також нараховані штраф і пеня. Сума заборгованості відповідача, згідно розрахунку позивача, за даним обмірним свідоцтвом становить 1200,82 дол. США.

Слід зазначити що судом був надісланий запит Представництву Російського морського регістру судноплавства в АР Крим, яке є офіційним представником Головного управління Російського морського регістру судноплавства за кордоном, з питаннями щодо обмірних свідоцтв, порядку їх застосування та застосування міжнародних документів відносно книги конверсії вантажної марки.

29.04.2011р. до суду надійшла відповідь ЗАТ Регіонального управління в Україні Російського морського регістра судноплавства, згідно з яким повідомляється, що 15.02.2008р. в м. Варна, Болгарія, по заявці судновласника Російським морським регістром судноплавства для т/х «ІRЕЕХ» був виданий режим конверсії і видані по два комплекти Міжнародних обмірних свідоцтв № 08.00063.252 від 15.02.2008 та № 08.00094.252 від 15.02.2008, Міжнародних свідоцтв про вантажну марку, а також Книга конверсій №08.00074.252. Режим конверсії вводився виходячи з умов завантаження судна. Процедура введення конверсії приписується державою прапору судна, а не міжнародними угодами. У даному випадку це Співдружність Домініка.

Відповідна Циркулярна вказівка №CD-MSC41-01 долучена в матеріали справи.

Також, у відповіді на запит зазначено, що книга конверсії видається державою прапором судна, або, за його дорученням, класифікаційним товариством (Регістром). Згідно положень Циркулярної вказівки №CD-MSC41-01 судно з прапором Домініка може використовувати лише один із варіантів свідоцтва. Остання відмітка про дійсні Міжнародні обмірні свідоцтва і Міжнародному свідоцтву про вантажну марку була виконана Регістром 13.11.2009р. для осадки 8.132м. при висоті борту 9,37м. Тобто діючим на борту повинно бути Міжнародне обмірне свідоцтво №08.00094.252. Інші аналогічні свідоцтва повинні знаходитись в опечатаному конверті у сейфі капітана. Крім того, у судовому журналі має бути зроблена відповідна відмітка про проведену конверсію.

Так, виходячи з викладеного суд робить висновок про те, що вимоги позивача щодо стягнення 1200,82 дол. США нараховані по обмірному свідоцтву 08.00063.252 задоволенню не підлягають, а також, виходячи з цього, не підлягають задоволенню нараховані позивачем на вказану суму штрафні санкції у вигляді штрафу і пені.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, позивачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 1200,82 дол. США.

Судом встановлено, що згідно наданих розрахунків як позивача так і відповідача, за відповідачем залишилась несплаченою сума заборгованості за надані позивачем послуги, згідно договору № 120/П-07 від 24.12.2007р. за серпень 2010р., з урахуванням даних обмірного свідоцтва № 08.00094.252. в сумі 427,80 дол. США, що також не заперечується відповідачем.

Суд вважає вимоги позивача про стягнення 427,80 дол. США обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 5.3 договору, в разі порушення взятих на себе за договором зобовязань Агент несе перед Підприємством відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі 0,1% несплаченої вартості послуг за кожний день прострочки, а також за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

За вказаних обставин, враховуючи те, що відповідачем прострочено виконання грошового зобовязання у розмірі 427,80дол. США, з нього підлягають стягненню 27,38 дол. США пені та 29,95дол. США штрафу. Вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам в порядку ст.49 ГПК України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор - Юг» (98300, м. Керч, вул. Ціолковського, 21, код ЄДРПОУ 31929162) на користь Державного підприємства «Дельта - Лоцман» (54017, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Лягіна, буд. 27, код ЄДРПОУ 25374003) 427,80дол. США заборгованості, 27,38 дол. США пені, 29,95дол. США штрафу, 4,85 дол. США державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор - Юг» (98300, м. Керч, вул. Ціолковського, 21, код ЄДРПОУ 31929162) на користь Державного підприємства «Дельта - Лоцман» (54017, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Лягіна, буд. 27, код ЄДРПОУ 25374003) 61,44грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 18.05.2011р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.