Рішення № 16097525, 05.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 319

РІШЕННЯ

Іменем України

05.05.2011

Справа №5002-12/446-2011

За позовом - Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034 м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6)

до відповідача – Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосія» (98100 м. Феодосія, вул. Карла Лібкнехта, 8)

про стягнення 704 468,90 грн.

Суддя Іллічов М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Степанов В.А., заступник начальника юридичного відділу, довіреність №003-Д від 04.01.2011 р.

Від відповідача – не з’явився

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача – Фірми Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосія» про стягнення заборгованості за споживану реактивну електроенергію в розмірі 609 497,09 грн., 3% річних в розмірі 22 014,25 грн., інфляційні витрати в розмірі 72 957,56 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.04.2006р.між сторонами був укладений договір про поставку електроенергії № 133, за умовами якого, відповідач зобов’язався своєчасно здійснювати розрахунки за користування електроенергією та сплачувати інші нарахування відповідно до умов Договору. Однак, вказане зобов’язання відповідачем не виконувалося, у зв’язку з чим, виникла заборгованість та позивач звернувся до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Також, представником позивача надано клопотання про заміну позивача – відкритого акціонерного товариства «Крименерго» на його правонаступника – публічне акціонерне товариство «Крименерго».

Відповідач явку повноваженого представника в судове засідання не забезпечив. У попередньому засіданні представник відповідача проти позову заперечував за мотивами, викладеним у відзиву на позовну заяву вих. № 598 від 01.04.2011 р.

Сторонами у судовому засіданні було заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи, відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2006 року між відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Постачальник) в особі заступника начальника Феодосійського РЕМ ВАТ «Крименерго» та Феодосійським виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства (Споживач) укладений Договір постачання електричної енергії № 133 (а.с. 10-13).

Пунктом 1 Договору передбачено, що Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, по графіку погашення заборгованості, по актам порушення ПКЕЕ) відповідно умов Договору та додаткам до Договору, що є невід’ємною його частиною.

Відповідно до п. 2.2.3. Договору, Споживач зобов’язується сплачувати Постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами Додатку № 4.1 або № 4.2 «Порядок розрахунків».

У свою чергу, згідно з п. 1 Додатку № 4.2. до Договору, розрахунки за споживану електроенергію здійснюється відповідно до п. 7.9. даного договору. Повна поточна оплата вартості електроенергії здійснюється двома платежами з наступними датами та об’ємами оплат: - 10 числа кожного місяця 50% від заявленого об’єму споживання; - остаточний розрахунок в дату оплати, встановлену даним додатком.

Відповідно до пункту 2 Додатку № 4.2. до Договору, розрахункова дата (день, коли Споживач надає «Акт про об’єми переданої споживачу (споживану споживачем) електричної енергії», а Поставник виставляє остаточний рахунок 20 числа кожного місяця, відповідно розрахунковим вважається період з 20 числа місяця до того ж числа наступного місяця.

Показання розрахункових коштів обліку відповідно до «Переліку об’єктів та точок комерційного обліку» фіксується 25 числа кожного місяця та оформлюється «Актом» в 2-х екземплярах, по одному для кожної сторони.

Об’єм фактично споживаної за розрахунковий період електроенергії, з урахуванням величини збитків на ділянці сеті від міста встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромеж, встановлюється згідно з Актом про об’єми переданої споживачеві (споживаної споживачем) електричної енергії».

Згідно з пунктом 5 Додатку № 4.2. до Договору, розрахунки за електричну енергію здійснюються споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок зі спеціальним режимом користування Постачальника електричної енергії.

Дата оплати встановлюється до 27 числа кожного місяця (у відповідності з п. 7.8. ПКЕЕ).

За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом користування Постачальника електроенергії або дата внесення Споживачем готівки в касу Постачальника.

У разі неотримання Постачальником грошових коштів у вказану дату, починаючі з наступного за датою оплати дня здійснюються нарахування у відповідності з п. 8 даного додатку; Споживачу припиняється подача електричної енергії шляхом відключення.

Відповідно до пункту 8 Додатку № 4.2. до Договору, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Порядком платежів, Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення:

- пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування;

- 3% річних від простроченої суми.

При цьому, сума боргу за споживану електроенергію повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок Постачальника електричної енергії, що вказаний у рахунках.

Крім того, пунктом 2.2.4. Договору постачання електроенергії № 133 від 13.04.2006р. передбачено, що Споживач зобов’язаний здійснювати оплату за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії між електричною межею Поставника та електроустановками Споживача згідно з додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії».

Відповідно до наданих позивачем Актів про об’єми переданої споживачем (споживаної споживачем) електроенергії за розрахунковий період, додатків до акту приймання-передачі реактивної електроенергії, рахунків на оплату за реактивну електроенергію, сума заборгованості відповідача за споживану електроенергію станом на 30.06.2010 р. складає 609 497,09 грн.

Судом звертається увага на тому, що рахунки на оплату електроенергії були отримані відповідачем, що підтверджується особистим підписом уповноваженої особи – інженера-електрика Мовчан А. В. та проставленої ним дати отримання рахунку.

Однак, зобов’язання за Договором постачання електричної енергії № 133 від 13.04.2006р. з боку відповідача належним чином не виконуються, сума заборгованості у добровільному порядку не погашена.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов’язання, а також підстави його виникнення. Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не виконав свої зобов’язання щодо оплати наданих йому послуг на суму 609497,09 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов’язанням є його невиконання, або виконання с порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Згідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку суми позову вбачається, що на основну суму заборгованості нараховані 3% річних у розмірі 22014,25 грн., інфляційні витрати у розмірі 72957,56 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості, яку повинен сплатити відповідач складає 704 468,90 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог та задовольняє їх у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Здійснити заміну позивача – відкритого акціонерного товариства «Крименерго» на його правонаступника – публічне акціонерне товариство «Крименерго».

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосії» (98100 м. Феодосія, вул. Земська, 8 ОКПО 03348086) на користь публічного акціонерного товариства «Крименерго» заборгованість за реактивну електроенергію в розмірі 609 497,09 грн., інфляційні витрати в сумі 72957,56 грн., 3% річних в сумі 22014,25 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 7044,69 грн., за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 236,00 грн.: Отримувач: ПАТ «Крименерго», п/р 260073013142 філія КРУ ВАТ «Ощадбанк» МФО 324805).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано10.05.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Іллічов М.М.