Рішення № 16097437, 17.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

17.05.2011Справа №5002-22/1523-2011 за позовом ВАТ «Укртелеком», м. Київ, бульвар Шевченка, 18 в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком», м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 2

до відповідача ТОВ «Кримлайн», м. Сімферополь, вул. Київська, 133

про стягнення 7668,90 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача ОСОБА_1., представник, дов від 30.12.2010 року

від відповідача не з'явився

Обставини справи:

Позивач ВАТ «Укртелеком» в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Кримлайн», просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 7311,78 грн., пеню 299,28 грн., 3% річних 57,84 грн., всього - 7668,90 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення взятих на себе зобовязань за договором оренди нерухомого майна за № 159вх.-34 від 29.04.2008 року, не здійснював належним чином сплату орендних платежів, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 7311,78 грн.

Відповідач в судове засідання не зявився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату слухання справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

29 квітня 2008 року між ВАТ «Укртелеком» в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» та ТОВ «Кримлайн» укладено договір оренди нерухомого майна товариства для розміщення юнітів за №159вх.-34.

Строк дії Договору, згідно п.12.1 Договору, з 22.12.2007 року до 21.12.2010 року.

Але, як вказує позивач, за актом приймання-передавання орендоване майно у строки, передбачені Договором, повернуто не було.

Відповідно до п.1.1. договору Орендодавець передає, а Орендар бере в строкове, платне користування майно - 4 юніта стійки, розміщеної в «кімнаті споживачів №1», яка відноситься до СТП, 1-го поверху будинку ЦТЕМТТЗ, розташованого за адресою: м. Сімферополь, по вул. Горького, 33 для встановлення обладнання, відповідно до статутних задач орендаря.

Згідно з п. 3.1. договору орендна плата встановлюється Орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх актів і перераховується Орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються Орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання-передавання майна, що вказана в додатку 1.

Згідно п. 3.2. договору орендна плата майна, у відповідності до фіксованого розміру орендної плати, становить: 151,70 грн. з ПДВ (20%) за 1 юніт стійки, розміщеної в «кімнаті споживачів №1», яка відноситься до СТП.

Пунктом 6.1.3. договору орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі обумовлені цим Договором (відповідні платежі передбачені п.п. 3.2. 3.2.1. 3.2.2. 3.4. 3.5. 3.7. 3.12 Договору).

Але, відповідач, порушуючи умови укладеного договору №159вх.-34 від 29.04.2008 року належним чином не сплачував виставлені позивачем рахунки, у звязку з чим за період червень-грудень 2010 року включно за відповідачем утворилась сума боргу у розмірі 7311,78 грн. з ПДВ. з них за рахунками-актами: №10-10251 від 30.06.2010; №10-10768 від 31.07.2010 року; № 10-11637 від 30.08.2010; №10-12262 від 30.09.2010; №10-12765 від 31.10.2010; №10-13041 від 30.11.2010; №10-13394 від 31.12.2010 - 5142.85 грн. без ПДВ орендної плати; 844,11 грн. без ПДВ відшкодування за утримання майна; 106,19 грн. без ПДВ відшкодування витрат використаної електроенергії.

У зв'язку з неналежним виконанням орендарем своїх зобов'язань 09.02.2011 року позивач звернувся до відповідача з претензію вих.№09/70 від 08.02.2011 року з вимогою перерахувати суму боргу на рахунок позивача.

Згідно п.8.1 Договору сторони зобов'язуються виконувати всі умови, передбачені Договором і несуть відповідальність згідно із законодавством України.

Згідно з п. 8.2. договору за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за договором Орендар сплачує Орендодавцю пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який оплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, який наступає за розрахунковим.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 7311,78 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню 299,28 грн., 3% річних 57,84 грн.

Судом перевірено розрахунок пені, з яким суд погодитись не може внаслідок невірного розрахунку позивачем.

Так. при здійсненні розрахунку загальна сума нарахованої пені визначена позивачем як 299,28 грн., в той час як при перевірці вказаного розрахунку, судом було встановлено, що загальна сума пені, нарахованої за періодами складає 299,26 грн. у звязку з чим 0,02 грн. були включені позивачем до вказаного розрахунку необґрунтовано.

Крім того, при розрахунку суми пені за рахунком актом № 1010251 від 30.06.2010 року, заявленої до стягнення, позивачем був здійснений розрахунок виходячи з періоду нарахування у 184 дня, який складається з двох періодів - з 21.07.2010 року по 09.08.2010 року та з 10.08.2010 року по 20.01.2011 року

Однак, згідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок пені за рахунком актом № 1010251 від 30.06.2010 року, з урахуванням приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, за 183 дні.

Так, за власним розрахунком пені, здійсненим судом, сума пені за рахунком актом № 1010251 від 30.06.2010 року склала 73,03 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з урахуванням перерахунку нарахованої позивачем пені за рахунком актом № 1010251 від 30.06.2010 року.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з ТОВ «Кримлайн» (м. Сімферополь, вул. Київська, 133, рахунок № 26006452299951 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010, ЄДРПОУ 24876895) на користь ВАТ «Укртелеком» в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 2, рахунок № 260064839 КРД «Райффайзен банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 22236588) заборгованості в розмірі 7311,78 грн., пеню 298,81 грн., 3% річних 57,84 грн., всього - 7668,43 грн.

3.Стягнути з ТОВ «Кримлайн» (м. Сімферополь, вул. Київська, 133, рахунок № 26006452299951 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010, ЄДРПОУ 24876895) на користь ВАТ «Укртелеком» в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 2, рахунок № 260064839 КРД «Райффайзен банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 22236588) 101,99 грн. державного мита.

4.Стягнути з ТОВ «Кримлайн» (м. Сімферополь, вул. Київська, 133, рахунок № 26006452299951 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010, ЄДРПОУ 24876895) на користь ВАТ «Укртелеком» в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 2, рахунок № 260064839 КРД «Райффайзен банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 22236588) 235,98 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.В задоволенні частини заявленої вимоги про стягнення з відповідача 0,47 грн. пені відмовити.

Повне рішення складено 17.05.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.