Рішення № 16097367, 12.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

12.05.2011Справа №5002-25/1095.1-2011 за позовом - Приватної фірми «Корн», вул. Л.Толстого, 9, м. Київ, 01004

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД», вул. 8 Березня, 3, м. Феодосія, 98100; вул. Дружби, 62, м. Феодосія, 98111

про спонукання до виконання умов договору зберігання

Суддя Копилова О.Ю.

представники:

від позивача ОСОБА_1., дов. від 08.04.2011, представник

від відповідача ОСОБА_2, договір про надання правової допомоги від 01.03.11, адвокат

Обставини справи:

Позивач - Приватна фірма «Корн» звернувся до господарського суду АР Крим до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД» та просить суд зобовязати відповідача виконати умови договору зберігання № 30/04/Х від 30.04.2088 р., укладеного між Приватним підприємством «Приватна фірма Крон» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД», а саме видати позивачу 10950,00 кілограм листового тютюну «Shark», який знаходився на зберіганні з 30 жовтня 2008 року, згідно договору зберігання № 30/04/Х від 30.04.2008.

Рішенням господарського суду АР Крим від 03 серпня 2010 року позов Приватної фірми «Корн» задоволено; зобовязано Товариство з обмеженою відповідальністю «Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД» виконати умови договору зберігання № 30/04/Х від 30 квітня 2008 року, укладеного між Приватним підприємством «Приватна Фірма «Корн» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД», а саме: видати Приватній фірмі «Корн» 10950 кілограм листового тютюну «Shark». Також стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД» на користь Приватної фірми «Корн» 85,00 грн. державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання Феодосійська тютюнова фабрика» залишено без задоволення; рішення господарського суду АР Крим від 03 серпня 2010 року у справі № 2-24/1933-2010 залишено без змін.

У виконання рішення господарського суду АР Крим від 03.08.2010 та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 господарським судом АР Крим видано накази на примусове виконання рішення.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.01.2011 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання Феодосійська тютюнова фабрика» задоволено; постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 та рішення господарського суду АР Крим від 03.08.2010 у справі № 2-24/1933-2010 скасовано; справу № 2-24/1933-2010 передано на новий розгляд до господарського суду АР Крим в іншому складі суду.

Матеріали справи №2-24/1933-2010 повернуто до господарського суду АР Крим.

В результаті проведення автоматичному розподілу справи №2-24/1933-2010 справу передано на розгляд судді господарського суду АР Крим Копиловій О.Ю. з привласненням справі № 5002-25/1095.1-2011.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 28 березня 2011 року справа № 5002-25/1095.1-2011 прийнята до провадження, справа призначена до розгляду.

Строк розгляду справи продовжений на 15 днів за клопотанням позивача в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Строк розгляду справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у судовому засіданні представив суду оригінал акту приймання-передачі від 30 квітня 2008 року, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД» передало, а Приватна фірма «Корн» прийняла тютюнову сировину в обсязі 5 935,00 кг на суму 42019,80 грн.

Враховуючи наданий відповідачем акт приймання-передачі від 30 квітня 2008 року позивач представив суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, та просить суд зобовязати відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД» видати Приватній фірмі «Корн» 5015,00 кг листового тютюну «Shark».

Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.

Відповідач надав суду відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, ним визнаються в повному обсязі, у звязку із чим Товариство з обмеженою відповідальністю «Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД» просить суд задовольнити позовні вимоги Приватної фірми «Корн» та зобовязати відповідача видати позивачу 5015,00 кг листового тютюну «Shark».

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

30 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД» ( зберігач ) та Приватною фірмою «Корн» ( поклажодавець ) був укладений договір зберігання №30/04/Х, (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору зберігач зобовязався в порядку та на умовах, встановлених даним договором, прийняти від поклажодавця та за встановлену плату зберігати майно, а також повернути поклажодавцю відповідне майно в обумовлений строк.

Майном, що передавалося на зберігання, є сировина для виробництва тютюнових виробів, (пункт 1.2 Договору).

Плата за зберігання визначена у розмірі 30 грн. на місяць, (пункт 1.3 Договору).

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ст. 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Відповідно до п. 6.1 Договору, з урахуванням додаткової угоди к договору зберігання №30/04/Х від 30 грудня 2008 року Договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2009.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що майно передається на зберігання і повертається зі зберігання по акту приймання - передачі.

При попередньому розгляді справи судами встановлено, що позивачем було передано на зберігання відповідачу тютюнову сировину по акту приймання - передачі від 30 квітня 2008 року в кількості 5935,00 кг., та акту приймання - передачі від 30 жовтня 2008 року в кількості 14400,00 кг., ( а.с. 12, 58).

Таким чином, всього позивачем було передано позивачу на зберігання тютюнової сировини у кількості 20335,00 кг.

Матеріали справи свідчать про добросовісне виконання позивачем своїх зобовязань за договором №30/04/Х щодо сплати послуг зі зберігання майна, що підтверджується актом №Ф 0026 здачі приймання робіт ( надання послуг ) на суму 240,00 грн., рахунком фактурою №Ф 062 від 31.12.2008, платіжним дорученням №1198 від 29.07.2009 та податковою накладною від 31.12.2008 №0192.

Відповідно до ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Згідно акту приймання-передачі від 30 квітня 2008 року зберігач передав, а поклажодавець прийняв тютюнову сировину у кількості 5935,00 кг на суму 42019,80грн.; відповідно актів приймання-передачі від 30 квітня 2009 року зберігач передав, а поклажодавець прийняв тютюнову сировину у кількості 5935,00 кг на суму 42019,80грн. та у кількості 3450,00 кг на суму 24426,00 грн., (а.с. 135, 50, 13).

Таким чином, всього позивачу повернено тютюнової сировини у кількості 15320,00 кг.

Відповідно до ст. 953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Згідно пункту 2.3 Договору майно повертається зі зберігання по першій вимозі поклажодавця протягом 1 робочого дня.

Судом встановлено, що позивачем було направлено відповідачу лист №17/ХІІ від 17 грудня 2009 року, з повідомленням про намір отримання переданого на зберігання товару з зазначенням номеру транспортного засобу, на якому повинен бути вивезений товар (а.с.14).

Однак відповідач відмовився повернути отриманий на зберігання товар, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом про відмову в отриманні вантажу ( а. с. 20 ).

29 грудня 2009 року позивач звернувся до відповідача з претензією (вих. №29/ХІІ) в якої вимагав повернути передане відповідачу на зберігання майно ( а. с. 21).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязаннявідповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

Таким чином, відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобовязання за договором зберігання №30/04/Х від 30 грудня 2008 року по поверненню майна за вимогою позивача та повернув на користь позивача тільки 15320,00 кг тютюнової сировини, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання передачі від 30 квітня 2008 року у кількості 5935,00 кг на суму 42019,80грн.; від 30 квітня 2009 року у кількості 5935,00 кг на суму 42019,80грн. та у кількості 3450,00 кг на суму 24426,00 грн., які були підписані представниками обох сторін та завірені відповідними печатками.

Оригінали вказаних документів були досліджені судом в судовому засіданні.

Таким чином, відповідачем не було виконано зобовязання з повернення переданого на зберігання майна у кількості 5 015,00 кг., що знаходився у нього відповідно до договору зберігання від 30.04.2008 №30/04/Х.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт повернення позивачу тютюнової сировини у кількості 5 015,00 кг.

Крім того, як вже було зазначено, відповідач позовні вимоги визнав, та просить суд задовольнити позов.

Частиною 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 16 травня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85, 11112 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю "Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД" (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. 8 Березня, 3, 98111, АР Крим, м. Феодосія, вул. Дружби, 62, ідентифікаційний код 34636910) виконати умови договору зберігання № 30/04/Х від 30 квітня 2008 року, укладеного між Приватним підприємством “Приватна Фірма “Корн” та Товариством з обмеженою відповідальністю "Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД", а саме: видати приватній фірмі "Корн" (01004, м. Київ, вул. Л. Толстого, 9, ідентифікаційний код 19253844) 5 015,00 кілограм листового тютюну “Shark”.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД" (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. 8 Березня, 3, 98111, АР Крим, м. Феодосія, вул. Дружби, 62, ідентифікаційний код 34636910) на користь Приватної фірмі "Корн", (01004, м. Київ, вул. Л. Толстого, 9, ідентифікаційний код 19253844) 85,00 грн. державного мита.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД", (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. 8 Березня, 3, 98111, АР Крим, м. Феодосія, вул. Дружби, 62, ідентифікаційний код 34636910) на користь Приватної фірмі "Корн" (01004, м. Київ, вул. Л. Толстого, 9, ідентифікаційний код 19253844) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКопилова О.Ю.

Рішення оформлене 16.05.11