Рішення № 16097266, 11.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем України

11.05.2011

Справа №5002-30/5372-2010

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5 (ЄДРПОУ 34480657).

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком-Україна», юридична адреса: м. Ялта, вул. Соханя, 3; фактична адреса: м. Севастополь, вул. Гідрографічна, 21 (ЄДРПОУ 32836598).

Про стягнення 301062,84 грн.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору: позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком-Україна» (ЄДРПОУ 32836598) про стягнення заборгованості за договором лізингу №L2207-03/08 від 20.03.2008р. в розмірі 301062,84грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Техком-Україна» неналежним чином виконує взяті на себе обов’язки за договором фінансового лізингу №L2207-03/08 від 20.03.2008р. щодо сплати лізингових платежів, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 301062,84грн., яку позивач просить сягнути в судовому порядку.

Відповідач в судовому засіданні 06.12.2010р. усно проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що борг сплачував, а тому його заборгованість значно менша, ніж заявлено позивачем у позові. На підтвердження своїх доводів зобов’язувався надати платіжні документи, проте жодного підтвердження надано не було.

Відповідачем неодноразово заявлялись клопотання в порядку ст. 58 ГПК України про об’єднання справ в одне провадження, які були залишені без задоволення.

Ухвалою господарського суду АРК від 20.12.2010р. за клопотанням відповідача по справі призначалась судово-економічна експертиза, проведення якої доручалося Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро». Також цією ухвалою було покладено обов’язок оплати вартості проведення експертизи на товариство з обмеженою відповідальністю «Техком-Україна».

За клопотанням судового експерта ухвалою господарського суду АР Крим від 31.01.2011р. було зобов’язано сторін позивача та відповідача скерувати на адресу експертної установи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро», м. Сімферополь необхідні матеріали для проведення судово-економічної експертизи по справі.

21 квітня 2011 року на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро», м. Сімферополь надійшло повідомлення № 186\10 про неможливість проведення судово–економічної експертизи по господарській справі № 5002-30\5372-2010, у зв’язку з не представленням відповідачем необхідних документів, а також не сплати витрат на проведення дослідження.

Абзацом 2 пункту 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.1997р. №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» встановлено, що оплата експертизи в цивільній справі провадиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 29.04.2011р. провадження у справі було поновлено та призначено розгляд справи на 11.05.2011р. Зобов’язано відповідача надати письмові пояснення про причин невиконання клопотання експертної установи та ухвали господарського суду щодо надання необхідних документів для проведення експертизи та її оплати.

В судове засідання 11.05.2011 р. представники сторін не з’явились, вимоги суду не виконали, про день розгляду справи сповіщені належним чином: ухвали направлені на їх адресу рекомендованою кореспонденцією, про що свідчать належним чином засвідчені копії списків згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 04.05.2011р., відповідно до яких товариству з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» кореспонденцію було відправлено на адресу: м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, а товариству з обмеженою відповідальністю «Техком-Україна» було скеровано на юридичну адресу: м. Ялта, вул. Соханя, 3 та поштову адресу м. Севастополь, вул. Гідрографічна, 21 (а.с. 188-189).

Суд звертає увагу на те, що на підставі ст. 22 ГПК України передбачений обов’язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Участь в судовому засіданні представників на підставі ст. 22 ГПК України це право сторони. Представник відповідача та відповідача своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалися.

Оскільки строк розгляду справи передбачений ст. 69 ГПК України закінчується 11.05.2011 р., від сторін заяв про продовження строку вирішення спору не надходило, а суд має неухильно дотримуватися положень ст. 69 ГПК України і немає права самостійно продовжувати строк розгляду справи, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України. Інших доказів представлено не було.

Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представників позивача та відповідача, які приймали участь у попередніх судових засіданнях, суд –

в с т а н о в и в:

20 березня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техком-Україна» (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №L2207-03/08 (а.с. 16-18).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу зобов’язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу до 01 травня 2008року, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (додаток №2), а лізингоодержувач зобов’язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Відповідно до специфікації (додтаок№2 до договору) предметом лізингу є легковий автомобіль Mersedes-Benz GL 550 (чорного кольору) вартістю 707000,00грн. (а.с. 20).

Загальними умовами фінансового лізингу (додаток №4 до договору), зокрема п. 1.2 встановлено, що приймання а передача предмета лізингу оформлюється актом приймання-передачі за формою, наведеною в додатку №3 до договору (акт приймання-передачі).

07 квітня 2008 року предмет лізингу був переданий лізингодавцем лізингоодержувачу, про що складено та підписано акт приймання-передачі (а.с. 22).

У зв’язку з наявністю у лізингоодержувача простроченої заборгованості за договором фінансового лізингу та враховуючи, що лізингоодержувачем було виявлено бажання здійснити реструктуризацію цієї заборгованості, сторони дійшли згоди внести зміни та доповнення до договору, про що 02.11.2009р. уклали угоду про внесення змін до договору фінансового лізингу №L2207-03/08 від 20.03.2008р. (а.с. 23).

Сторони погодили внести зміни до договору, погодивши його та додатки 1, 2 та 4 до нього у новій редакції (п. 2 угоди).

Пунктом 6 угоди передбачено, що угода набирає чинності з дня її підписання уповноваженими представниками сторін. З моменту підписання цієї угоди та договору в новій редакції попередня редакція договору втрачає чинність.

02 листопада 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техком-Україна» (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №L2207-03/08 (а.с. 24-28).

З укладенням договору фінансового лізингу №L2207-03/08 в новій редакції сторонами були підписані за умовами цього договору додатки№1, №2 та №4 (а.с. 29, 30, 31-37).

Вартість предмету лізингу передбачена розділом 2 договору, відповідно до умов п. 2.1 якого вартість предмету лізингу на момент підписання цього договору становить 707000,00грн. (утому числі 20% ПДВ) і підлягає остаточному визначенню після передачі предмета лізингу лізингоодержувачу та здійснення всіх розрахунків за договором купівлі-продажу.

Розділом 4 договору встановлена вартість фінансування та поточні лізингові платежі.

Так п. 4.1 передбачає, що лізингоодержувач за цим договором сплачує відсотки за фінансування придбання предмету лізингу та поточні лізингові платежі.

Лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу в період з моменту підписання цього договору за ставкою LIBOR 3M плюс 10% від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п. 3.1 цього договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахуванню в гривню за курсом продажу (розділ 1 «Визначення» Загальних умов додатку №4 до цього договору), крім того ПДВ (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії лізингодавця (комісія лізингодавця).

Згідно п. 4.4 договору розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною в п. 4.2 цього договору, від заборгованості лізингоодержувача в грошовому еквіваленті іноземною валюти для відповідного періоду лізингу згідно графіку (додаток №1 до договору).

Комісія лізингодавця, розрахована у гривнях, не може бути менше різниці між поточним лізинговим платежем у гривні та граничною сумою, яка ставиться в погашення заборгованості лізингоодержувача згідно даних колонки «С» графіку (додаток №1 до договору).

За пунктом 4.5 договору перерахунок лізингових платежів, розрахованих у грошовому еквіваленті іноземної валюти, здійснюється лізингодавцем за курсом продажу плюс ставка збору до Пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діє на момент виставлення рахунку, та комісія ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» з купівлі валюти, згідно офіційного сайту лізингодавця за адресою в мережі Інтернет: http://www/rla.com.ua.

Оплата всіх платежів за цим договором здійснюється лізингоодержувачем в національній валюті України – гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця (п 4.6 договору).

Також п. 4.8 договору встановлено, що всі додаткові послуги, визначені в Загальних умовах (додаток №4 до цього логовору), а також ті, які не визначені цим договором та необхідність в яких може виникнути у лізингоодержувача, оплачується лізингоодержувачем окремо за тарифами лізингодавця, розміщеними на офіційному сайті лізингодавця за адресою в мережі Інтернет: http://www/rla.com.ua.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Пунктом 5.3 Загальних умов передбачено, що лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4 цих Загальних умов на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв’язку. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов’язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно.

Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу лізингоодержувач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 10 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов’язаний звернутися до ліхингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно (п. 5.4 Загальних умов).

В пункті 6.1 Загальних умов наведений вичерпний перелік випадків, коли лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів.

В пункті 6.2 Загальних умов, згідно з внесеними сторонами змінами до цього пункту Угодою про внесення змін від 02.11.209р. (а.с. 38) зазначено, що лізингодавець також має право в односторонньому порядку збільшити на 20%суму лізингових платежів, у випадку невиконання лізингоодержувачем умов, передбачених п.п 8.1.10, 8.1.22 Загальних умов та п. 4.9 договору.

Змінений за правилами п. 6.1 та п. 6.2 цих Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку лізингодавця та підлягає сплаті лізингоодержувачем у безспірному порядку (п. 6.3 Загальних умов).

Так відповідачу були виставлені рахунки-фактури № LC2207-03/08/2 від 01.12.2009р. на суму 73769,71грн. (а.с. 41), №LC2207-03/08/3 від 04.01.2010р. на суму 73128,72грн. (а.с.42), №LC2207-03/08/Дод1 від 18.01.2010р. на суму 6694,73грн. (а.с. 43), №LC2207-03/08/4 від 01.02.2010р. на суму 73086,96грн. (а.с. 44), №LC2207-03/08/5 від 01.03.2010р. на суму 72181,70грн. (а.с. 45), №LC2207-03/08/Дод2 від 17.03.2010р. на суму 2201,02грн. (а.с. 46), а разом на суму 301062,84грн., яка Товариством з обмеженою відповідальністю «Техком-Україна» сплачена не була.

Оскільки спірні правовідносини виникли між сторонами у зв’язку з невиконанням відповідачем умов договору фінансового лізингу, вони повинні регулюватися положеннями розділу 8 Цивільного кодексу України, а також вимогами Закону України «Про фінансовий лізинг».

Статтею 2 ЗУ «Про фінансовий лізинг» встановлено, що відносини, що виникають у зв’язку з договором фінансового лізингу, регулюються положенням Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та пункту 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частино 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Основними видами банківських операцій є депозитні, розрахункові, кредитні, факторингові та лізингові операції (ч. 1 ст. 339 ГК України).

Частиною 2 статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачений обов’язок покупця сплатити певну грошову суму за майно, яке було прийняте ним від продавця.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Отже відповідач, прийнявши від позивача товар, взяв на себе зобов’язання щодо здійснення оплати його вартості.

Пунктом 3 частини 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» регламентовано, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до п. 4.1 договору фінансового лізингу лізингоодержувач за цим договором сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу та поточні лізингові платежі.

Пунктом 8.1.4 Загальних умов договору фінансового лізингу до обов’язків лізингоодержувача віднесена своєчасна сплата лізингових платежів.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач припустився порушень умов договору фінансового лізингу в частині своєчасної сплати лізингових платежів, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 301062,84грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 11 травня 2011р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 13 травня 2011р.

З огляду на викладене, керуючись ст. 49, ст. 75, 82 – 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШІВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком-Україна», м. Ялта, вул. Соханя, 3 (п/р26005733820001 Севастопольська філія ПриватБанку, 324935, ЄДРПОУ 32836598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5 (п/р2600514928 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, ЄДРПОУ 34480657) заборгованості за договором фінансового лізингу №LC2207-03/08 від 11.02.2009р. в розмірі 301062,84грн., державне мито в сумі 3010,63грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Ловягіна Ю.Ю.