Рішення № 16097236, 12.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

12.05.2011Справа №5002-29/936.1-2011 За позовом Військового прокурора Севастопольського гарнізону (99011, м. Севастополь, вул. Суворова, 27) в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України (03168, м. Київ, пр-кт Повітрофлотський, 6), Центру медичної реабілітації та санаторного лікування “Крим”(військова частина А 03060) (98500, м. Алушта, смт. Партеніт)

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)

про стягнення 8337,35 грн., розірвання договору оренди та спонукання до виконання певних дій.

Суддя О.І. Башилашвілі

представники:

Від позивача (Міністерства оборони України) ОСОБА_5 представник, довіреність №220/390/д від 28.02.1011;

Від позивача (ЦМРСЛ «Крим») - ОСОБА_6 представник, довіреність б/н від 01.04.2011р., ОСОБА_5 представник, довіреність №7 від 10.01.2011р.

Від відповідача не зявився;

Від прокурора Година Д.А., помічник прокурора, посвідчення №363 від 01.12.2010р.

Сутьспору: Військовий прокурор Севастопольського гарнізону звернувся до господарського суду АР Крим із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за орендну плату у сумі 4270,02 грн. та розірвання договору оренди, зобовязання відповідача повернути позивачам нежитлове приміщення, цокольного поверху загальною площею 31,0 кв.м., в будівлі №57, військового містечка №4, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між начальником Ялтинської квартирно-експлуатаційної частини району підполковником Заінчуковським М.К., та відповідачем було укладено договір №05/2005 від 24.12.2005 р. оренди, відповідно до якого позивач здав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення, цокольного поверху загальною площею 31,0 кв.м., в будівлі АДРЕСА_4, що знаходиться на балансі Ялтинської КЕЧ району, розташованого за адресою: 98500, АДРЕСА_4. У звязку із ліквідацією Ялтинської КЕЧ району, будинок АДРЕСА_4 був переданий на баланс Центру медичної реабілітації та санаторного лікування “Крим”, який в силу п. 10.7 договору набув прав орендодавця. Відповідачем було порушено умови договору, у результаті чого виникла заборгованість, несплата якої і стала підставою для звернення із позовною заявою до суду.

17.03.2009 р. до Господарського суду АРК від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 надійшла зустрічна позовна заява за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Центру медичної реабілітації та санаторного лікування “Крим”(військова частина А 03060) про відшкодування збитків у сумі 34592 грн.

Вимоги зустрічної позовної заяви мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди №05/2005 від 24.12.2005р. нежитлового приміщення, цокольного поверху загальною площею 31,0 кв.м., в будівлі АДРЕСА_4, що знаходиться на балансі Ялтинської КЕЧ району, розташованого за адресою: АДРЕСА_4. У звязку з тим, що приміщення знаходилось в незадовільному стані та потребувало ремонту позивач витративши власні кошти провів ремонтні роботи згідно договору № 03/6 від 01.02.2006р. Відповідач ніяким чином не сприяв позивачу в цих намаганнях покращити саме його майно, а навпаки, всіляко протидіяв його намірам. У звязку з покращенням орендованого приміщення його балансова вартість набагато збільшилась. Але відповідач не провів інвентаризації вартості нежитлового приміщення зданого в оренду з урахуванням внесених затрат позивача, що і стало підставою для звернення із зустрічною позовною заявою до суду.

Рішенням господарського суду АР Крим від 25.06.2010р. у справі №2-2/1140-2010 суд первісний позов задовольнив, розірвав договір №05/2005 від 24 грудня 2005 року оренди нерухомого військового майна, розташованого в Ялтинському гарнізоні за адресою: АДРЕСА_2, укладений між Ялтинською квартирно-експлуатаційною частиною району та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, стягнув з ФОП ОСОБА_4 на користь Міністерства Оборони України в особі Центру медичної реабілітації та санаторного лікування "Крим" суму заборгованості у розмірі 8 337грн. 35 коп., зобов'язав ФОП ОСОБА_4 повернути Міністерству оборони України в особі Центру медичної реабілітації та санаторного лікування "Крим" (військова частина А0360) нежитлове приміщення, цокольного поверху загальною площею 31,0 кв.м., в будівлі № 57, військового містечка № 4, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 шляхом передання майна Центру медичної реабілітації та санаторного лікування "Крим" (військова частина А0360) в належному стані в аналогічному порядку при передачі його в оренду, зі складанням акту приймання-передачі, та передачі майна протягом одного місяця з моменту набрання рішенням законної сили, стягнув з ФОП ОСОБА_4 удоход державного бюджету України 272,00грн. державного мита та 236,00грн. витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.09.2010р. у справі №2-2/1140-2010 рішення господарського суду Ар Крим від 26.06.2010р. у справі №2-2/1140-2010 скасовано частково, прийнято нове рішення: в задоволенні первісного позову військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Крим» відмовити. Рішення суду в частині відмови за зустрічним позовом залишити без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2010р. у справі №2-2/1140-2010 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.09.2010р. та рішення господарського суду АР Крим від 25.06.2010р. у даній справі в частині відмови у задоволенні зустрічного позову залишено в силі. В решті частини (первісний позов) постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.09.2010р. та рішення господарського суду АР Крим від 25.06.2010р. скасовано. В цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справу було передано на розгляд судді Башилашвілі О.І. з привласненням нового номеру 5002-29/936.1-2011.Ухвалою господарського суду АР Крим від 22.03.2010 року справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Позивачем у судовому засіданні 15.04.2011р. надані копії листа Центру медичної реабілітації та санаторного лікування “Крим”(військова частина А 03060) до ФОП ОСОБА_4 про розірвання договору оренди (вих№212 від 28.03.22 р.) та доказу відправлення вказаного листа відповідачеві, які долучені судом в матеріали справи.

Також позивач у судовому засіданні 15.04.2011р. надав заяву про збільшення позовних вимог, згідно з якою просить суд стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості з орендної плати у розмірі 13345,88грн., з урахуванням штрафу, пені, перерахунку акту ГоловКРУ, оскільки станом на лютий 2011 року сума заборгованості значно збільшилася, що підтверджується наданими розрахунками заборгованості з орендної плати, також позивач просить зобовязати відповідача повернути позивачеві орендоване нежитлове приміщення.

Заява про збільшення позовних вимог оглянута у судовому засіданні та долучена в матеріали справи.

У судовому засіданні 12.05.2011р. позивачі підтримали позовні вимоги з урахуванням збільшення позовних вимог.

Військовий прокурор підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, причина неявки невідома, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

До дня слухання справи, на запит суду, від державного реєстратора Сімферопольської райдержадміністрації в АРК надійшов витяг та довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з якими відповідач ОСОБА_4 зареєстрований за адресою, вказаною позивачем у позові.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Проте, відповідач не скористався наданим законом правом на участь у судовому засіданні, поданні доказів у справі. Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України у відсутність представника відповідача, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Cкасовуючи рішення господарського суду АР Крим від 25.06.2010р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.09.2010р. у даній справі за первісним позовом, Вищий господарський суд України в своїй постанові від 14.12.2010р. звернув увагу на те, що при вирішенні даного спору судом апеляційної інстанції були зроблені передчасні висновки відносно належного виконання відповідачем своїх зобовязань за договором, оскільки матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем орендних платежів. Вищий господарський суд України в постанові від 14.12.2010р. у даній справі також вказав про необхідність місцевому господарському суду всебічно і повно зясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та надати обєктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду.

Згідно зі ст.111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.

Під час нового розгляду справи у скасованій Вищим господарським судом України частині, судом встановлено, що між начальником Ялтинської квартирно-експлуатаційної частини району підполковником Заінчуковським М.К., як орендодавцем, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, як орендарем, укладено договір №05/2005 від 24 грудня 2005 року оренди нерухомого військового майна, розташованого в Ялтинському гарнізоні за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 8-5, далі Договір).

Згідно з п. 1.1 даного Договору, Орендодавець, як балансоутримувач, здав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення цокольного поверху загальною площею 31,0 кв.м., в будівлі № 57, військового містечка № 4, що знаходиться на балансі Ялтинської КЕЧ району, розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 3.3 Договору оренди орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний реєстраційний рахунок балансоутримувача в територіальному Державного казначейства щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 3.4. передбачено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно з п. 5.2 Договору оренди орендар зобовязаний своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату.

Також сторонами обумовлено, що орендар зобовязаний щомісячно компенсувати Орендодавцю частину податку на землю пропорційно площі землі, яка займає здане в оренду нерухоме майно (п. 5.12 договору).

Згідно п. 10.7 договору реорганізація орендодавця, або перехід права власності на орендоване майно третім особам, не визнається підставою для зміни або припинення чинності цього договору і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна(його правонаступників).

В звязку із ліквідацією Ялтинської КЕЧ району, будинок АДРЕСА_4 був переданий на баланс Центру медичної реабілітації та санаторного лікування “Крим”, який в силу п. 10.7 договору набув прав Орендодавця.

09 лютого 2006 року між сторонами договору оренди нерухомого військового майна від 24 грудня 2005 року укладено додаткову угоду № 1, згідно з якою пункт 3.1 договору викладений у новій редакції: "орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, та за результатами конкурсу і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (червень 2005 року) 14,50 грн. За згодою сторін орендна плата за базовий місяць оренди встановлена у розмірі 160,00 грн. (без ПДВ). Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекс інфляції за період з базового до першого місяця оренди", строк дії договору продовжено до 09 лютого 2011 року" (т.1, а.с. 13-14).

Позивачем з урахуванням умов договору був переглянутий розмір орендної плати з застосуванням 15% ставки.

Відповідач був повідомлений про зміну розміру орендної плати, що підтверджується його діями: платежами про сплату орендної плати, нарахованої з застосуванням 15% за період з серпня жовтня 2008р.

Позивач неодноразово надсилав претензійні листи на адресу відповідача від 18.03.2008р., від 05.09.2008р., від 18.05.2009р., від 04.02.2009р., від 23.03.2009р., від 29.10.2009р., від 09.06.2009р. (т.1, а.с. 126-131, 133).

Однак, відповідачем належним чином не виконувалися умови договору оренди щодо своєчасності та повноти оплати орендної плати, компенсації частини податку за землю, внаслідок чого за період з січня 2008р. по лютий 2010р. за ФОП ОСОБА_4 перед Центром медичної реабілітації та санаторного лікування “Крим” утворилась заборгованість у розмірі 8 337,35грн., яку відповідач добровільно не погашає, що стало причиною звернення позивача з позовом до суду.

Уточнивши позовні вимоги, позивач збільшив їх розмір та просить суд стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості з орендної плати у розмірі 13345,88грн., з урахуванням штрафу, пені, перерахунку акту Головку, за період з січня 2008р. по лютий 2011р.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Як зазначалось вище, між сторонами у справі укладено договір №05/2005 від 24 грудня 2005 року оренди нерухомого військового майна.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами статей 759, 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічні положення містить стаття 283 Господарського кодексу України, згідно якої за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також п.3 ст.285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно статті 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” об'єкт оренди, орендна плата з урахуванням її індексації, виконання зобов'язань та страхування орендованого взятого ним в оренду майна є істотними умовами договору оренди.

Статтею 21 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан обєкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Згідно ст.29 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” за невиконання зобов'язань за договором оренди, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Таким чином, з аналізу вищезазначеного, суд робить висновок про те, що відповідач допустив односторонню відмову від виконання своїх договірних зобов'язань перед позивачами, порушуючи вимоги діючого законодавства та умов договору №05/2005 від 24 грудня 2005 року оренди нерухомого військового майна в частині сплати належним чином та у встановлені строки орендної плати, компенсації частини податку за землю.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Відповідно до ст. 32-34 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів виконання зобовязань перед позивачем по сплаті заборгованості по орендній платі та Центр медичної реабілітації та санаторного лікування “Крим” не підтверджує надходження вказаних сум на його рахунок.

Отже, позовні вимоги у частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 13345,88грн. обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, у тому числі розрахунками (т. 3 а.с.14-18) та підлягають задоволенню.

Крім того, військовим прокурором заявлена вимога про розірвання договору №05/2005 від 24.12.2005 р. оренди нерухомого військового майна.

Відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Як вже зазначалося, відповідач допустив односторонню відмову від виконання своїх зобов'язань перед позивачами, порушення вимог діючого законодавства та умов договору №05/2005 від 24.12.2005р. оренди нерухомого військового майна в частині сплати належним чином та у встановлені строки платежів за договором оренди.

Пунктом 10.8 договору сторони узгодили, що договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар: а) не вніс плати протягом 3-х місяців з дня закінчення строку платежу; б) не переглядає орендну плату у разі внесення змін до Методики, яка передбачає збільшення розміру орендної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, листом №212 від 28.032011р. повідомив відповідача про розірвання договору оренди №05/2005 від 24.12.2005р. (т. 3, а.с. 22).

Враховуючи викладене суд дійшов до висновку про відсутність предмету спору за вимогою позивача про розірвання договору оренди, тому провадження у справі в цій частині слід припинити.

Також Військовим прокурором Севастопольського гарнізону заявлена вимога про зобовязання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 повернути Міністерству оборони України в особі Центру медичної реабілітації та санаторного лікування "Крим" нежитлове приміщення, цокольного поверху загальною площею 31,0 кв.м., в будівлі №57, військового містечка №4, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3, яка підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно з ч. 1 статті 785 Цивільного кодексу України і ч. 1 статті 27 Закону України "'Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди у стані, в якому він був одержаний, з урахуванням нормального зносу, і на умовах, зазначених у договорі оренди, за актом приймання-передачі.

Таким чином, правові підстави для знаходження обєкту оренди у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 відсутні.

Отже, позовні вимоги про повернення Міністерству оборони України в особі Центру медичної реабілітації та санаторного лікування "Крим" нежитлового приміщення, цокольного поверху загальною площею 31,0 кв.м., в будівлі АДРЕСА_4, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, п.1.1, ст. 80, ст.ст. 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Прийняти заяву Міністерства Оборони України Центру медичної реабілітації та санаторного лікування “Крим” про збільшення позовних вимог від 06.04.2011р.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Міністерства Оборони України (03168, м. Київ, пр-кт Повітрофлотський, 6, ЄДРПОУ 00034022) в особі Центру медичної реабілітації та санаторного лікування "Крим" (військова частина А0360) (98500, м. Алушта, смт. Партеніт, ЄДРПОУ 07672406) суму заборгованості у розмірі 13345,88грн.

4. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 повернути Міністерству оборони України (03168, м. Київ, пр-кт Повітрофлотський, 6, ЄДРПОУ 00034022) в особі Центру медичної реабілітації та санаторного лікування "Крим" (військова частина А0360) (98500, м. Алушта, смт. Партеніт, ЄДРПОУ 07672406) нежитлове приміщення, цокольного поверху загальною площею 31,0 кв.м., в будівлі № 57, військового містечка № 4, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 шляхом передання майна Центру медичної реабілітації та санаторного лікування "Крим" (військова частина А0360) (98500, м. Алушта, смт. Партеніт, ЄДРПОУ 07672406) в належному стані в аналогічному порядку при передачі його в оренду, зі складанням акту приймання-передачі, та передачі майна протягом одного місяця з моменту набрання рішенням законної сили.

5. Позовні вимоги про розірвання договору №05/2005 від 24 грудня 2005 року оренди нерухомого військового майна, розташованого в Ялтинському гарнізоні за адресою: АДРЕСА_2, укладеного між Ялтинською квартирно-експлуатаційною частиною району та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 припинити.

6. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) удоход державного бюджету України (р/р 31115095700002; у банку одержувача: ГУ ГКУ в АР Крим м.Сімферополь; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200одержувач: Держбюджет м. Сімферополь чи на інший розрахунковий рахунок) 218,4 грн. державного мита.

7. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) удоход державного бюджету України (р/р31214264700002; у банку одержувача: в УГК в м.Сімферополі ГУ ГКУ в АРК; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22050000 одержувач: Держбюджет м. Сімферополь)236,00грн. витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.