Рішення № 16097194, 10.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

10.05.2011Справа №5002-29/895-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Байт-Крим» (99040, м. Севастополь, вул. Флагманська, буд. 5, кв. 51, код ЄДОПОУ 36972940);

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Дитячий оздоровчий комплекс «Планета» (98100, м. Феодосія, с. Берегове, вул. Курортна, 6, код ЄДОПОУ 20671216);

Про стягнення 14 411,58 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 представник, довіреність б/н від 02.02.2011 р.

Від відповідача не зявився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Байт-Крим» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Дитячий оздоровчий комплекс «Планета» про стягнення заборгованості за договором поставки товару в сумі 14411,58 грн., з яких 12686,26 грн. сума основного боргу, 1091,01 грн. - пеня та 634,31 грн. штраф. Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати зі сплати державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем при подачі позову до суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору № 41/10 поставки товару від 03.06.2010, укладеного між сторонами по справі в частині своєчасності та повноти оплати переданого відповідачеві товару на суму 28 686,26 грн., в зв'язку з чим за відповідачем станом на 27.11.2010 склалася заборгованість в сумі 12686,26 грн., яку останній самостійно не погашає, що і стало причиною звернення позивача до суду із позовом.

Крім того, позивач заявив до стягнення штрафні санкції у вигляді пені та штрафу за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 14 березня 2011 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Байт-Крим» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

28.04.2011р. на адресу господарського суду АР Крим від позивача надійшов супровідний лист від 26.04.2011р. з копією договору №41/10 від 03.06.2010р.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги, заявлені у позові, підтримав у повному обсязі та наполягав на задоволенні останніх. Також позивачем надано у судовому засіданні оригінал договору №41/10 від 03.06.2010р., який долучено в матеріали справи.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзиву або заперечень на позовну заяву суду не надав, вимоги ухвали господарського суду від 14.03.2011р., від 31.03.2011р. та від 14.04.2011р. не виконав, причина неявки не відома, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Позивач у судове засідання 14.04.2011р. надав Витяг з Єдиного Державного реєстру підприємств і організацій України №287104, який долучено в матеріали справи, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство «Дитячий оздоровчий комплекс «Планета» значиться як юридична особа у Єдиному Державному реєстрі підприємств і організацій України, за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається за місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до розяснень Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Проте, відповідач не скористався наданим законом правом на участь у судовому засіданні, поданні доказів у справі. Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України у відсутність представника відповідача, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

03.06.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Байт-Крим» (далі Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Дитячий оздоровчий комплекс «Планета»(далі Покупець) укладений договір №41/10 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 даного Договору, Постачальник зобовязується, згідно усних заявок Покупця, поставити Покупцю продовольчі та непродовольчі товари (товар), вказані в накладних, які є невідємною частиною даного Договору.

Згідно п.п. 1.2, 1.3 Договору, поставка товару здійснюється партіями, на підставі усних заявок Покупця по цінах Постачальника, які діяли на момент відвантаження, з урахуванням ПДВ 20%.

Пунктом 5.1 Договору, сторони передбачили, що ціна кожної окремої партії товару узгоджується сторонами при надходженні заявки від Покупця і зазначається в товарно-транспортних накладних, які є невідємною частиною даного Договору.

Відповідно до п.п. 1.4, 5.2 Договору, Покупець зобовязується прийняти і своєчасно оплатити товар шляхом перерахування 100% суми за кожну партію товару, відпущену за накладною на розрахунковий рахунок Постачальника на протязі 10 робочих днів, після прийому товару (відстрочка платежу).

У виконання умов договору, позивач за період з 18.06.2010р. по 23.07.2010р. відпустив відповідачеві товар на загальну суму 28686,26грн., що підтверджується накладними №692 від 18.06.2010р. на суму 10728,36грн., накладною №1068 від 23.07.2010р. на суму 4563,48грн., накладною №1016 від 13.07.2010р. на суму 6915,39грн. та накладною №734 від 29.06.2010р. на суму 6479,04грн. (а.с. 10-13).

Відповідач взяті на себе договірні зобовязання, в частині повноти та своєчасності оплати товару отриманого за накладними, не виконані, товар оплачений частково в розмірі 16000,00грн., що підтверджується банківськими виписками від 22.02.2011р. (а.с. 14-15).

Таким чином за відповідачем перед позивачем утворилась заборгованість за відпущений товар за накладними згідно умов договору №41/10 від 03.06.2010р. в сумі 12686,26грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на його користь в примусовому порядку.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 12686,26грн.

Таким чином, позов в частині стягнення основної заборгованості за договором №41/10 від 03.06.2010р. в сумі 12686,26грн. є обґрунтованим, підтверджується документально та підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 634,31грн. штрафу та 1091,01грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань за період з 03.09.2010р. по 27.11.2010р.

Пунктом 8.3 договору №41/10 від 03.06.2010р. сторони обумовили, що за порушення строків виконання зобовязань за даним Договором з винної сторони стягується на користь іншої сторони пеня в розмірі 0,1% від вартості товару за кожний день прострочки, а також за прострочення понад 30-ти днів, додатково стягується штраф у розмірі 5% від вказаної вартості товару.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом перевірено правильність розрахунку суми пені, та встановлено, що розмір нарахованої пені 0,1% від суми боргу значно перевищує подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тому суд здійснив перерахунок суми пені з урахуванням подвійної ставки НБУ за період, який заявив позивач у позові: 7,75% (ставка НБУ) х 2 / 100/ 365 днів х 12686,26грн.(сума боргу)х 86 (дні прострочення виконання зобовязання)=463,39грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення 1091,01грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань за період з 03.09.2010р. по 27.11.2010р. підлягають задоволенню частково, в сумі 463,39грн. В частині стягнення 627,62грн.. пені позов задоволенню не підлягає.

Вимоги позивача відносно стягнення з відповідача 634,31грн. суми штрафу, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в порядку ст.49 ГПК України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Дитячий оздоровчий комплекс «Планета» (98100, м. Феодосія, с. Берегове, вул. Курортна, 6, код ЄДОПОУ 20671216, р/р26003261317001 в КРУ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Байт-Крим» (99040, м. Севастополь, вул. Флагманська, буд. 5, кв. 51, код ЄДОПОУ 36972940, р/р 26000060486674 в СФ ПАОКБ «Приватбанк», МФО 324935) 12686,26 грн. основного боргу, 463,39 грн. пені, 634,31грн. штрафу, 137,83грн. державного мита та 225,72грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині в позові відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.05.2011року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.