Рішення № 16097198, 10.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

10.05.2011Справа №5002-29/1256-2011

За позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» (98612, м. Ялта, вул. Кривошти, 27, ЄДРПОУ 03348005).

До відповідача Державного підприємства «Ялтинський морський торгівельний порт» (98600, м. Ялта, вул. Рузвельта, буд. 5, ЄДРПОУ 01125591).

Про стягнення 198 198,73 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача ОСОБА_2 представник, довіреність від 04.01.2011р.

Від відповідача не зявився.

Суть спору: Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Державного підприємства «Ялтинський морський торгівельний порт» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг водопостачання та водовідведення в сумі 198198,73 грн., з яких 183498,68 грн. сума основного боргу, 7574,43 грн. пеня, 1777,02грн. 3% річних та 5348,60 індекс інфляції.

Крім того, позивач просить покласти судові витрати зі сплати державного мита та інформаційно технічного забезпечення судового процесу на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору на надання послуг водопостачання та водовідведення № 122 від 20 січня 2004 року, укладеного між сторонами у справі, в частині своєчасності та повноти оплати наданих послуг, у звязку з чим за відповідачем склалася заборгованість в сумі 183498,68 грн., яку останній добровільно не погашає, що стало причиною звернення позивача до суду із позовом. Крім того, неналежне виконання відповідачем умов договору дає, на думку позивача, право нарахування штрафних санкцій у вигляді пені, 3% річних та індексу інфляції, суми яких заявлені останнім до стягнення.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 01 квітня 2011 року позов Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

В судовому засіданні 10.05.2011р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні останніх. Також позивачем було надано попередження відповідача про наявність заборгованості з вимогами сплатити суму боргу в строк до 03.12.2010р., з доказом його надсилання на адресу відповідача 25.11.2010р., копії яких долучені судом в матеріали справи.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, причина неявки не відома, про день, час та місце розгулу справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Проте, відповідач не скористався наданим законом правом на участь у судовому засіданні, поданні доказів у справі. Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст.. 75 ГПК України у відсутність представника відповідача, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

20.01.2004 року між Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» (Водоканал) та Державним підприємством «Ялтинський морський торгівельний порт» (Абонент) укладено договір № 122/39 на надання послуг водопостачання та водовідведення (далі Договір, а.с. 8).

У відповідності з умовами вказаного Договору, Водоканал зобовязується забезпечити абонента питною водою до місця приєднання останнього до міського водопроводу і надати послуги прийняття стічних вод, а Абонент зобовязався своєчасно оплачувати надані йому послуги водопостачання та водовідведення (п.п. 1, 2 Договору).

Згідно з п. 3 Договору, розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі рахунків по затверджених тарифах.

Розрахунковий період оплати послуг водопостачання і водовідведення встановлений п. 3.3 договору в один місць з 15 по 15 число.

Відповідно до п. 3.4 Договору абонент зобовязаний здійснювати передоплату за надані послуги до 25 числа кожного місяця в розмірі 70% від вартості води, отриманої в попередньому місяці з проведенням остаточного розрахунку в строки, вказані в п. 3.5 договору.

Пунктом 3.5 даного Договору сторони обумовили, що представник абонента зобовязаний отримувати рахунки за комунальні послуги з водопостачання та водовідведення у абонентському відділі Водоканалу 18 числа кожного місяця. Рахунок необхідно оплатити на протязі 5 банківських днів. При неоплаті рахунку у встановлений строк за кожний день прострочки буде нараховуватись пеня у розмірі 0,2%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Договір № 122/39 на надання послуг водопостачання та водовідведення від 20.01.2004р. укладено на строк по 20.01.2007р., вступає в силу з дня його підписання і вважається продовженим на той же строк, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява від однієї із сторін про відмову від вказаного договору (п. 15 договору).

Додатковою угодою до договору №122 від 20.01.2004р. про надання послуг водопостачання і водовідведення від 29.12.2010р. сторони внесли зміни в п. 15 договору, замінивши дату на 01.07.2011р. (а.с. 9).

У виконання договірних зобовязань Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» за надані передбачені вказаним договором послуги, було виставлено наступні рахунки: ...............

На підтвердження обсягів спожитої води та водовідведення між сторонами по справі складені та підписані наступні акти виконаних робіт: ............

Однак відповідачем виставлені рахунки оплачені не були, в наслідок чого за ним утворилась заборгованість за період з вересня 2010р. по березень 2011р. в сумі 183498,68грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Надіслане позивачем на адресу відповідача Попередження, з вимогами сплатити суму боргу, залишена останнім без розгляду та задоволення (а.с. 10).

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 183498,68грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 183498,68грн. заборгованості за договором № 122/39 на надання послуг водопостачання та водовідведення від 20.01.2004р. є обґрунтованими, підтвердженими документально та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1777,02грн. 3 % річних за період з жовтня 2010р. по лютий 2011р. та 5348,60грн. інфляційних втрат за період жовтня 2010р. по лютий 2011р.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобовязання по сплаті за надані послуги з водопостачання та водовідведення, то у відповідача в силу наведених приписів закону виникає обовязок сплатити 3% річних від простроченої суми, що згідно розрахунку за період жовтня 2010р. по лютий 2011р. складає 1777,02грн. та інфляційні втрати, що згідно розрахунку за період з жовтня 2010р. по лютий 2011р. складають 5348,60грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 7574,43грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань за період з жовтня 2010р. по березень 2011р.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.5 Договору № 122/39 на надання послуг водопостачання та водовідведення від 20.01.2004р. сторони обумовили, при несплаті рахунку у встановлений строк за кожний день прострочки буде нараховуватись пеня у розмірі 0,2%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Судом перевірено правильність розрахунку суми пені.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 7574,43грн. за прострочення виконання останнім грошового зобовязання щодо оплати наданих йому послуг обґрунтована та підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 ГПК України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Ялтинський морський торгівельний порт» (98600, м. Ялта, вул. Рузвельта, буд. 5, ЄДРПОУ 01125591, р/р 260050173138 в ЯФ Укрексімбанку м. Ялта, МФО 324786) на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» (98612, м. Ялта, вул. Кривошти, 27, ЄДРПОУ 03348005, р/р 26003300081001 у ЯФ АБ «Південний», МФО 384522) заборгованість у сумі 183498,68грн., пеню у сумі 7574,43 грн., інфляційних втрат у сумі 5348,60 грн., 3% річних у сумі 1777,02 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 1599,28 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.05.2011р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.