Рішення № 16097193, 12.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

12.05.2011Справа №5002-7/1394-2011 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (01030, м. Київ, бульвар Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (95000, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 2, ідентифікаційний код 22236588)

До відповідача Військової частини А 4489 (98000, м. Феодосія, в/ч А 4489, ідентифікаційний код 07762463)

Про стягнення 3767,96 грн.

Суддя ГС АР Крим І.І.Дворний

представники:

Від позивача ОСОБА_1 предст., дов. від 30.12.2010 р.

Від відповідача - не зявився

Сутністьспору: Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» з позовом про стягнення з Військової частини А 4489 3767,96 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх обовязків по повному та своєчасному внесенню орендної плати за користування переданим йому за договором №120 вх.-34 від 01.04.2008 р. майном, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 3483,47 грн., які позивач просить стягнути примусово разом із пенею в сумі 239,69 грн. та 3% річних в розмірі 44,80 грн.

Відповідач у судове засідання двічі не зявився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

01.04.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» (Орендодавець) в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» та Військовою частиною А 4489 (Орендар) був укладений договір №120вх-34 оренди нерухомого майна, пунктом 1.1 якого передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування частину нежитлового приміщення, розташованого в м. Феодосія на 3 поверсі 5-поверхового будинку №3 по вул. Назукіна, загальною площею 1,0 кв. м., спеціалізованих технологічних приміщень для розміщення технологічного обладнання.

Передача Орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна, вказаного в пункті 1.1 цього договору, але не пізніше 3 днів з моменту підписання сторонами договору (п. 2.1 Договору).

Відповідний акт приймання-передачі був підписаний між сторонами в день укладення договору 01.04.2008 р. (а. с. 15).

В пункті 3.1 договору сторони передбачили, що орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно з пунктом 3.2 Договору орендна плата за перший (базовий) місяць оренди майна, у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати, становить 257,03 грн. з ПДВ за 1 кв. м. спеціалізованих технологічних приміщень.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком індексів дефляції (п. 3.2.1 Договору).

Матеріали справи свідчать, що позивачем договірні обовязки були виконані належним чином та передано в користування відповідачеві приміщення, про що, серед іншого, свідчить і відсутність будь-яких претензій від Військової частини А 4489 під час дії договору. Для перерахування орендної плати позивач щомісячно направляв відповідачеві відповідні рахунки-акти (а. с. 21-25). Зокрема, за користування приміщенням в період з 01.03.2010 р. по 30.11.2010 р позивачем на адресу Військової частини А 4489 були направлені рахунки на загальну суму 3483,47 грн., які ним сплачені не були, що стало підставою для звернення до суду з позовом у цій справі.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем в сумі 3483,47 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення фактів такого роду.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди №120вх-34 від 01.04.2008 р. в частині повного та своєчасного внесення орендної плати, у звязку з чим вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» про примусове стягнення з Військової частини А 4489 заборгованості в сумі 3483,47 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача 239,69 грн. пені.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В пункті 8.2 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Однак, позивачем при обчисленні розміру пені не враховані приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Отже, вказана норма визначає строк нарахування пені.

На підставі цього, заявлений позивачем до відшкодування розмір пені підлягає наступному коригуванню.

1. За прострочення внесення орендної плати за березень 2010 року:

- за період з 21.04.2010 р. по 07.06.2010 р. 10,26 грн. (380,72 грн. х 20,5% : 365 дн. х 48 дн.);

- за період з 08.06.2010 р. по 07.07.2010 р. 5,95 грн. (380,72 грн. х 19% : 365 дн. х 30 дн.);

- за період з 08.07.2010 р. по 09.08.2010 р. 5,85 грн. (380,72 грн. х 17% : 365 дн. х 33 дн.);

- за період з 10.08.2010 р. по 20.10.2010 р. 11,64 грн. (380,72 грн. х 15,5% : 365 дн. х 72 дн.).

2. За прострочення внесення орендної плати за квітень 2010 року:

- за період з 21.05.2010 р. по 07.06.2010 р. 3,85 грн. (380,72 грн. х 20,5% : 365 дн. х 18 дн.);

- за період з 08.06.2010 р. по 07.07.2010 р. 5,95 грн. (380,72 грн. х 19% : 365 дн. х 30 дн.);

- за період з 08.07.2010 р. по 09.08.2010 р. 5,85 грн. (380,72 грн. х 17% : 365 дн. х 33 дн.);

- за період з 10.08.2010 р. по 20.11.2010 р. 16,65 грн. (380,72 грн. х 15,5% : 365 дн. х 103 дн.).

3. За прострочення внесення орендної плати за травень 2010 року:

- за період з 21.06.2010 по 07.07.2010 р. 3,37 грн. (380,72 грн. х 19% : 365 дн. х 17 дн.);

- за період з 08.07.2010 р. по 09.08.2010 р. 5,85 грн. (380,72 грн. х 17% : 365 дн. х 33 дн.);

- за період з 10.08.2010 р. по 20.12.2010 р. 21,50 грн. (380,72 грн. х 15,5% : 365 дн. х 133 дн.).

4. За прострочення внесення орендної плати за червень 2010 року:

- за період з 21.07.2010 по 09.08.2010 р. 3,55 грн. (380,72 грн. х 17% : 365 дн. х 20 дн.);

- за період з 10.08.2010 р. по 20.01.2011 р. 26,51 грн. (380,72 грн. х 15,5% : 365 дн. х 164 дн.).

5. За прострочення внесення орендної плати за липень 2010 року:

- за період з 21.08.2010 по 25.01.2011 р. 25,54 грн. (380,72 грн. х 15,5% : 365 дн. х 158 дн.).

6. За прострочення внесення орендної плати за серпень 2010 року:

- за період з 21.09.2010 по 25.01.2011 р. 20,78 грн. (385,30 грн. х 15,5% : 365 дн. х 127 дн.).

7. За прострочення внесення орендної плати за вересень 2010 року:

- за період з 21.10.2010 по 25.01.2011 р. 16,33 грн. (396,47 грн. х 15,5% : 365 дн. х 97 дн.).

8. За прострочення внесення орендної плати за жовтень 2010 року:

- за період з 21.11.2010 по 25.01.2011 р. 11,17 грн. (398,45 грн. х 15,5% : 365 дн. х 66 дн.).

9. За прострочення внесення орендної плати за листопад 2010 року:

- за період з 21.12.2010 по 25.01.2011 р. 6,11 грн. (399,65 грн. х 15,5% : 365 дн. х 36 дн.).

З урахуванням цього, загальний розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, складає 206,71 грн.

Крім того, позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 44,80 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наведений Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в позовній заяві розрахунок річних в сумі 44,80 грн., суд погоджується з його правомірністю, у звязку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно з приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Військової частини А 4489 (98000, м. Феодосія, в/ч А 4489, ідентифікаційний код 07762463) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (01030, м. Київ, бульвар Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (95000, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 2, ідентифікаційний код 22236588) заборгованість з орендної плати в розмірі 3483,47 грн., пеню в сумі 206,71 грн., 3% річних в розмірі 44,80 грн., 101,11 грн. державного мита та 233,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині в позові відмовити.

4.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.