Рішення № 16097111, 10.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

10.05.2011Справа №5002-33/1276-2011 за позовом Бахчисарайської центральної районної лікарні (вул. Советська, 13, м. Бахчисарай, 98400)

до сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Агрофірма «Крим» (вул. Леніна, 128, с. Віліне, Бахчисарайський р-н, 98433)

про стягнення 6005.69 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність від 12.05.2010 р., Бахчисарайська центральна районна лікарня.

Від відповідача: не з'явився, СЗАТ «Агрофірма «Крим».

Суть спору: Бахчисарайська центральна районна лікарня звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Агрофірма «Крим», та просить суд стягнути заборгованість у розмірі 6005.69 грн.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем своїх зобовязань за договором про надання послуг від 01 червня 2010 року в частині їх оплати та обґрунтовані посиланнями на статтю 526 Цивільного кодексу України та статтю 193 Господарського кодексу України.

В судове засідання відповідач не з'явився, явку уповноважених представників не забезпечив, витребувані судом документи не представив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, за адресою вказаною в довідці ЄДРПОУ (а.с. 39, 52).

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що судова кореспонденція, у разі ненадання сторонами іншої адреси, надсилається за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала суду вручена їм належним чином.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

01 червня 2010 року між Бахчисарайською центральною клінічною лікарнею (виконавець) та сільськогосподарським закритим акціонерним товариством «Агрофірма «Крим» (замовник) укладений договір про надання послуг, відповідно до пункту 1.1 якого предметом цього договору є надання виконавцем амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги у разі раптового захворювання або нещасного випадку відпочиваючим в дитячому оздоровчому таборі «Альбатрос» (а.с. 9).

Вартість витрат на обстеження та лікування визначається фактичними витратами в кожному конкретному випадку (пункту 2.1 договору).

Відповідно до пункту 2.2 договору виконавець предявляє замовнику рахунки відповідно до акту виконаних робіт з медичної допомоги в кожному випадку.

Замовник в строк, який не перевішує трьох банківських днів, з моменту отримання рахунку проводить оплату шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (пункту 2.3 договору).

За твердженням позивача, відповідно до актів виконаних робіт, відповідачу надавалися послуги на загальну суму 6005.69 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, а саме: № 2 від 22 червня 2010 року на суму 624.87 грн. (а.с. 10); № 3 від 22 червня 2010 року на суму 401.11 грн. (а.с. 11); № 6 від 22 червня 2010 року на суму 24.52 грн. (а.с. 12); № 7 від 22 червня 2010 року на суму 51.28 грн. (а.с. 13); № 8 від 22 червня 2010 року на суму 27.81 грн. (а.с. 14); № 9 від 22 червня 2010 року на суму 24.08 грн. (а.с. 15); № 10 від 22 червня 2010 року на суму 28.15 грн.; № 11 від 22 червня 2010 року на суму 1834.00 грн. (а.с. 17); № 13 від 05 серпня 2010 року на суму 1338.22 грн. (а.с. 18); № 14 від 06 липня 2010 року на суму 1487.47 грн. (а.с. 19).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на адресу відповідача направлялися рахунки, на оплату наданих послуг (а.с. 20-30).

У зв'язку з тим, що відповідачем по вказаних рахунках оплата проведена не була 30 листопада 2010 року позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав провести оплату послуг (а.с. 33-34).

Несплата відповідачем наданих позивачем послуг зявилася підставою для звернення Бахчисарайської районної лікарні до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Оскільки спірні правовідносини виниклі у звязку з невиконанням зобовязань за договором про надання послуг, вони регулюються положеннями глав 48, 63 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобовязань.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як було встановлено судом, сторонами у даній справі був укладений договір про надання послуг, предметом якого є надання виконавцем амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги у разі раптового захворювання або нещасного випадку відпочиваючим в дитячому оздоровчому таборі «Альбатрос» (а.с. 9).

Відповідно до пункту 2.2 договору виконавець предявляє замовнику рахунки відповідно до акту виконаних робіт з медичної допомоги в кожному випадку. Замовник в строк, який не перевішує трьох банківських днів, з моменту отримання рахунку проводить оплату шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (пункту 2.3 договору).

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з актів виконаних робіт, підписаних обома сторонами, позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 5949.64 грн. (а.с. 9-19).

На оплату зазначених актів виконаних робіт, відповідачу направлялися рахунки (а.с. 20-30), які, в силу пункту 2.3 договору, повинні були бути оплачені відповідачем протягом трьох банківських дні з моменту їх отримання.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів оплати отриманих рахунків відповідачем надано не було.

Враховуючи викладене, сума заборгованості в розмірі 5949.64 грн. підлягає стягненню з відповідача на підставі статей 525, 526 Цивільного кодексу України, згідно з якими, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи факт наявності заборгованості та відсутність доказів її сплати, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суми боргу в розмірі 5949.64 грн. такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, слід звернути увагу на те, що позивачем в позовній заяві до стягнення було заявлено 6005.69 грн.

Так, на підтвердження виконаних робіт, позивачем, в переліку актів виконаних робіт, зокрема, був вказаний акт № 15 від 13 вересня 2010 року.

В судовому засіданні 10 травня 2011 року позивач просив враховувати акт виконаних робіт № 25 від 13 вересня 2010 року на суму 56.05 грн. замість зазначеного в позові акту № 15 від 13 вересня 2010 року на суму 56.05 грн., про що позивачем надано відповідну заяву (а.с. 56).

Однак, з наданого позивачем суду акту виконаних робіт від 13 вересня 2010 року (а.с. 60) вбачається, що він не підписаний відповідачем у даній справі, у зв'язку з чим, суд не приймає його до уваги як належний доказ виконаних позивачем робіт, з огляду на що, в частині стягнення 56.05 грн. слід відмовити.

Судові витрати, повязані з оплатою держмита та витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 11 травня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Агрофірма «Крим» (Бахчисарайський район, с. Віліно, вул. Леніна, 128, р\р 26006000251001 в Індексбанку м. Сімферпооля, МФО 384845, ЄДРПОУ 03759754) на користь Бахчисарайської центральної районної лікарні (м. Бахчисарай, вул. Совєтська, 13, р\р 35423004000782 в УДК в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 01995456) 5949.64 грн. заборгованості, 101.05 грн. державного мита та 233.80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.В частині стягнення 56.06 грн. - в позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.