Ухвала суду № 16097101, 10.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 305

УХВАЛА

10.05.2011Справа №5002-30/1653-2011 За позовом Малого приватного підприємства «Кітей», м. Керч, вул. П.Осипенко, 31 (ЄДРПОУ 25139638).

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів», м. Керч, вул. Танкістів, 4 (ЄДРПОУ 14307251).

Про визнання недійсним договору оренди № 2\24 від 03.05.2006 р.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_1., керівник, наказ № 2-К від 23.02.2008р., у справі.

Від відповідача не зявився.

Суть спору: позивач Мале приватне підприємство «Кітей», м. Керч (ЄДРПОУ 25139638) звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів», м. Керч (ЄДРПОУ 14307251) про визнання договору оренди нежитлового приміщення № 2\24 від 03.05.2006р., вчиненого між позивачем та відповідачем, недійсним правочином відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить позов задовольнити. Також представив клопотання, в якому пояснив свою правову позицію стосовно заявлених позовних вимог.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач ввів його в оману під час укладення договору заявивши про те, що майно яке передавалося за договором оренди, знаходилося у його власності. Позивач посилається на те, що під час розгляду справи № 2а-1805/09/0108 Севастопольський апеляційний адміністративний суд встановив, що обєкти, які є предметом договору оренди, зокрема, акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, набережні причалів, автомобільні дороги мають загальнодержавне значення та є державним майном. З викладених обставин просить позов задовольнити і визнати договір оренди нежитлового приміщення № 2/24 від 03.05.2006р., вчинений між позивачем та відповідачем, недійсним правочином відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, 10.05.2011р. скерував на адресу суду телеграму, в якій просить відкласти розгляд справи у звязку із зайнятістю представника в іншому судовому процесі. Також зазначив, що на даний час вже є рішення господарського суду АРК від 13.12.2011р. у справі № 2-31/15871-2007р. між тими ж сторонами, про той же предмет спору, яке набрало законної сили.

Суд, розглянувши позовні вимоги позивача - Малого приватного підприємства «Кітей», м. Керч, встановив наступне.

Позивач у своїй позовній заяві визначив предмет та підставу позову - визнання договору оренди нежитлового приміщення № 2\24 від 03.05.206р. недійсним господарським зобовязанням, а також правочином, вчиненим під впливом омани, просить визнати договір оренди нежитлового приміщення № 2\24 від 03.05.2006р. недійсним правочином відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України.

Як слідує з матеріалів справи, в господарському суді АР Крим розглядалася справа № 2-31/15871-2007 за позовом ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» до МПП «Кітей» про стягнення 38403,80 грн. За зустрічною позовною заявою МПП «Кітей» звертався до ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» про визнання недійсним договору оренди № 2/24 від 03.05.2006 р. та стягнення 5331523,90 грн. отриманого по недійсному зобовязанню у подвійному розмірі, про зобовязання відповідача виконати зобовязання в натурі.

Заявляючи зустрічну позовну заяву про визнання договору оренди № 2/24 від 03.05.2006 р. недійсним позивач МПП «Кітей» обґрунтовував свої вимоги тим, що договір оренди нежилого приміщення №2/24 від 03.05.2006р. є недійсним господарським зобовязанням, а також угодою, скоєною під впливом обману, тому просив визнати його недійсним на підставі частини 1 статті 230 ЦК України.

Рішенням господарського суду АРК від 13.12.2010 р. було відмовлено у задоволенні первісного позову Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» до відповідача Малого приватного підприємства «Кітей» про стягнення заборгованості за договором оренди № 2\24 від 03.05.2006р. у розмірі 38403,80 грн.

За зустрічним позовом Малого приватного підприємства «Кітей» до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» відмовлено про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення № 2\24 від 03.05.2006р. недійсним господарським зобовязанням, а також угодою скоєною під впливом психологічного тиску та омани, стягнення з відповідача на користь позивача отримане по недійсному зобовязанню (22239,53 грн.) у подвійному розмірі 44479,06 грн., по факту передачі у суборенду водної акваторії у відповідності до вимог ч. 1 ст. 90 ГПК України прийняти окрему ухвалу і у відповідності до вимог ч. 1 ст. 110 Водного кодексу України спрямувати її до Керченської природоохоронної або транспортної прокуратури для перевірки усіх договорів оренди по перевірці фактів передачі народної власності (водної акваторії) у суборенду і притягненню до законодавчої відповідальності винних осіб, стягнути з відповідача на користь позивача 444,79 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на забезпечення розгляду судової справи.

Повернуто Відкритому акціонерному товариству «Суднобудівний завод «Залів» з державного бюджету України 237,00 грн. державного мита, сплаченого платіжним дорученням № 4668 від 12.11.2010р., у звязку з тим, що уточнена позовна заява по справі № 2\31\15871-2007 судом не розглядалась. Стягнуто з Малого приватного підприємства «Кітей» в дохід Державного бюджету України 25261,15 грн. недоплаченого державного мита за подачу заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.03.2011р. у справі № 2-31\15871-2007 апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» та Малого приватного підприємства «Кітей» задоволено частково. Рішення господарського суду АРК від 13.12.2010р. у справі № 2-31\15871-2007 скасувано частково. Прийнято нове рішення у справі. Первісний позов Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» задоволено частково. Стягнуто з Малого приватного підприємства «Кітей» на користь Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» заборгованість з орендної плати за договором № 2\24 від 3.05.2006р. у сумі 28808,07 грн., а також державне мито у сумі 288,08 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 88,52 грн. Рішення суду в частині повернення Відкритому акціонерному товариству «Суднобудівний завод «Залів» з державного бюджету України державне мито в сумі 237,00 грн. залишено без змін. Рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову Малого приватного підприємства «Кітей» залишено без змін. Рішення суду в частині стягнення з малого приватного підприємства «Кітей» в дохід державного бюджету України недоплачене державне мито змінено.

Таким чином, в рамках справи № 2-31/15871-2007 господарським судом за позовом МПП «Кітей» до ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» був вирішений спір про визнання недійсним згідно з частиною 1 статті 230 ЦК України договору оренди нежилого приміщення №2/24 від 03.05.2006р., оскільки він був скоєною під впливом обману.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК господарський суд припиняє провадження у справі якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Закон не допускає розгляд господарським судом двох чи більше справ зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет чи з тих же підстав.

Підставою позову є ті обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Матеріалами справи підтверджується , що позивач вже звертався до відповідача з позовом, який був розглянутий господарським судом між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а саме з позовом до ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» про визнання недійсним згідно з частиною 1 статті 230 ЦК України договору оренди нежилого приміщення №2/24 від 03.05.2006р., оскільки правочин був скоєний під впливом обману.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що є рішення господарського суду АР Крим по справі № 2-31\15871-2007, і таке рішення винесено по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, суд вважає за необхідне провадження у справі припинити по п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Не приймаються судом посилання позивача на те, що позов заявлено з інших підстав, зокрема, такою підставою є постанова Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2011 р. по справі № 2а-1805/09/0108, оскільки представлена постанова є доказом по справі в розумінні ст. 32, 36 ГПК України.

Крім того, під час розгляду справи № 2-31/15871-2007 в апеляційному порядку, позивач надавав постанову як додатковий доказ, який в порядку ст. 101 ГПК України не прийнятий судом. Разом з тим, суд зазначив, що постанова Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2011р. у справі № 2а-1805\09\0108 прийнята після прийняття господарським судом АРК рішення у справі № 2-31\15871-2007, а тому наявність вказаного судового рішення не може бути додатковим доказом у розумінні ст. 101 ГПК України, а може на підставі ст. 112 ГПК України вважатися нововиявленою обставиною.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, з заявою про перегляд рішення по справі № 2-31/15871-2007 за нововиявленими обставинами МПП «Кітей» не зверталося.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі на підставі п.2 ч. 1 ст. 80 ГПК України у звязку з тим, що є рішення господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

З викладених обставин, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Провадження у справі припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛовягіна Ю.Ю.