Рішення № 16097083, 10.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

10.05.2011Справа №5002-22/9166-2008 за позовом ДП Джанкойське ремонтно будівельне управління «Комплекс» ВАТ «Кримрембудтрест», м. Феодосія, вул. Джанкойська, 7а

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 266175,28 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача Маліков О.Ю., ліквідатор, ухвала Господарського суду АР Крим від 23.11.2010 року

від відповідача - ОСОБА_1, паспорт

Обставини справи:

Позивач ДП Джанкойське ремонтно будівельне управління «Комплекс» ВАТ «Кримрембудтрест» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 266175,28 грн.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, вказуючи на те, що наявною є сума заборгованості лише в сумі 13342,24 грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 02.03.2009 року строк вирішення даного спору продовжено за клопотанням сторін, відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 24.03.2009 року направлено копії матеріалів справи до Прокуратури АР Крим для проведення перевірки у відношенні відповідача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 стосовно отримання коштів від ДП Джанкойське ремонтно будівельне управління «Комплекс» ВАТ «Кримрембудтрест» у розмірі 307875,28 грн., провадження по справі зупинено.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 31.01.2011 року провадження по справі поновлено, справу призначено до розгляду.

28.03.2011 року до суду надійшли пояснення відповідача по суті спору, відповідно до яких відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі.

19.04.2011 року до суду до суду надійшов розрахунок позовних вимог, відповідно до якого сума боргу відповідача складає 266175,28 грн.

Вказаний розрахунок позивача прийнятий судом до уваги.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

Між позивачем (позичкодавець) та відповідачем (користувач) були укладені договори займу, т. 1 а.с. 11-33, 83-87, відповідно до умов яких позивач зобовязується надати відповідачу безвідсоткову позику, а відповідач зобовязується повернути позику у визначені договорами строки.

Пунктами 4.1. кожного з укладених договорів було передбачено, що строк надання позики визначається з відповідної дати укладення договору та складає один рік (12 місяців).

Відповідно до пунктів 5.1. укладених між сторонами договорів встановлено, що за спливом строків, вказаних в пункті 4.1. даного договору, відповідач зобовязався протягом трьох днів повернути суму позики.

Пунктами 6.1. договорів визначено, що дані договори вступають в силу з моменту підписання та діють до моменту їх кінцевого виконання.

Як зазначив позивач, відповідно до розрахунку позовних вимог, наданого суду 19.04.2011 року, позивачем було перераховано відповідачу на підставі укладених договорів, відповідними платіжними дорученнями, т. 1 а.с. 35-84, грошові кошти у розмірі 307875,28 грн.

Позивач зазначив, що відповідачем, на виконання взятих на себе зобовязань з повернення отриманих позик було сплачено лише 41700,00 грн., у тому числі: 1700,00 грн. за платіжним дорученням від 08.12.2004 року, т. 1 а.с. 34, та 40000,00 грн. за прибутковим касовим ордером № 1 від 05.05.2008 року, т. 1 а.с. 85.

Решта отриманих коштів в сумі 266175,28 грн. відповідачем позивачу повернено не було, у звязку з чим позивач звернувся до відповідача з претензіями вих. № 72 від 05.12.2007 року, т. 1 а.с. 86, та вих. № 669 від 04.08.2008 року, т. 1 а.с. 88.

Однак, відповідачем не були виконані належним чином взяті на себе зобовязання з повернення отриманої позики, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 266175,28 грн., що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Однак, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Під час визначення суми заборгованості, та на підтвердження заявленої суми, позивач посилався на платіжні доручення, наявні в матеріалах справи, т. 1 а.с. 35-84, за якими позивач здійснював перерахування грошових коштів на рахунок відповідача.

Але, слід звернути увагу на те, що платіжні доручення № 03 від 14.01.2005 року на суму 120,00 грн., № 09 від 31.01.2005 року на суму 850,00 грн., № 15 від 14.02.2005 року на суму 140,00 грн., № 23 від 21.02.2005 року на суму 90,00 грн., № 32 від 28.02.2005 року на суму 770,00 грн., № 54 від 14.03.2005 року на суму 220,00 грн., № 56 від 22.03.2005 року на суму 140,00 грн., № 63 від 31.03.2005 року на суму 845,00 грн., № 86 від 18.04.2005 року на суму 85,00 грн., № 92 від 27.04.2005 року на суму 290,00 грн., № 93 від 28.04.2005 року на суму 290,00 грн., № 94 від 28.04.2005 року на суму 242,00 грн., № 131 від 24.05.2005 року на суму 25,00 грн., № 134 від 31.05.2005 року на суму 850,00 грн., № 113 від 06.05.2005 року на суму 9000,00 грн., № 140 від 14.06.2005 року на суму 140,00 грн., № 150 від 29.06.2005 року на суму 79,00 грн., № 151 від 29.06.2005 року на суму 743,00 грн., № 156 від 11.07.2005 року на суму 140,00 грн., № 170 від 27.07.2005 року на суму 580,00 грн., № 171 від 28.07.2005 року на суму 270,00 грн., № 208 від 15.08.2005 року на суму 140,00 грн., № 212 від 23.08.2005 року на суму 10,00 грн., № 216 від 29.08.2005 року на суму 850,00 грн., п/д від 12.09.2005 року на суму 140,00 грн., № 268 від 22.09.2005 року на суму 140,00 грн., на загальну суму платежів 17189,00 грн. містять призначення платежу «повернення короткострокового займу згідно договору» в яких, в свою чергу платником визначений «ДП РСУ «Комплекс», а одержувачем платежу «ПП ОСОБА_1».

Таким чином, вказані платіжні доручення не можуть бути прийняті судом до уваги в якості належного доказу надання позивачем відповідачу короткострокового займу, оскільки названі платіжні документи підтверджують лише повернення позивачем відповідачу займаних грошових коштів, але ніяк не перерахування відповідачу грошових коштів в рамках укладеного між контрагентами відповідного договору позики.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що відповідно до доказів, наданих суду, та наявних в матеріалах справи як договорів так й платіжних доручень, позивачем відповідачу в рамках укладених договорів було перераховано в якості позики з належним призначенням платежу та відповідним оформленням господарської операції 248986,28 грн.

Під час розгляду даної справи відповідач заперечував проти позовних вимог, посилаючись на належне виконання зобовязань перед позивачем, обґрунтовуючи свою позицію тим, що ним в рахунок погашення заборгованості позивача було, у тому числі, переховано кошти на користь третіх осіб, що, відповідач, в свою чергу, підтверджує наданими суду довідками, т. 1 а.с. 133-137, відповідно до яких відповідачем грошові кошти перераховувались на користь ПП ОСОБА_2, ПП ОСОБА_3, ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6

Крім того, в судовому засіданні відповідачем було надано суду бухгалтерські довідки ПП ОСОБА_7., ВАТ «Кримремстройтрест», ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_3., ПП ОСОБА_2, відповідно до яких судом було встановлено наступне.

ПП ОСОБА_7. підтверджено, що сума грошових коштів у розмірі 25000,00 грн. була перерахована відповідачем згідно п/д № 16 від 29.09.2005 року, була зарахована ПП ОСОБА_7. в рахунок погашення заборгованості позивача за будівельні матеріали; залік здійснено за обоюдною згодою трьох сторін.

ВАТ «Кримрембудтрест» підтверджено, що сума грошових коштів у розмірі 4000,00 грн. перерахована ПП ОСОБА_1 згідно п/д № 2 від 04.10.2004 року була зарахована в рахунок погашення заборгованості позивача за оренду основних засобів; залік здійснено за обоюдною згодою трьох сторін.

ПП ОСОБА_6 підтверджено, що сума грошових коштів у розмірі 3000,00 грн., перерахована ПП ОСОБА_1 згідно п/д № 7 від 05.10.2004 року, була зарахована в рахунок погашення заборгованості позивача за будівельні матеріали; залік здійснено за обоюдною згодою трьох сторін.

ПП ОСОБА_5 підтверджено, що сума грошових коштів у розмірі 5000,00 грн., перерахована ПП ОСОБА_1 згідно п/д № 3 від 04.10.2004 року, була зарахована в рахунок погашення заборгованості позивача за будівельні матеріали; залік здійснено за обоюдною згодою трьох сторін.

ПП ОСОБА_3 підтверджено, що сума грошових коштів у розмірі 40000,00 грн., перерахована ПП ОСОБА_1 згідно п/д № 04 від 06.07.2006 року, була зарахована в рахунок погашення заборгованості позивача за ремонт систем холодного та гарячого водопостачання на міській лазні за адресою: м. Джанкой, вул. Кримських Партизан, 4, яка знаходилась у позивача в оренді; залік здійснено за обоюдною згодою трьох сторін.

ПП ОСОБА_2 підтверджено, що сума грошових коштів у розмірі 5000,00 грн., перерахована ПП ОСОБА_1 згідно п/д № 5 від 04.10.2004 року була зарахована в рахунок погашення заборгованості позивача за будівельні матеріали; залік здійснено за обоюдною згодою трьох сторін.

Крім того, відповідно до довідки, т. 1 а.с. 135, ПП ОСОБА_4 підтвердив, що сума отримана від платника ПП ОСОБА_1 за платіжним дорученням № 01 від 04.01.2007 року 5094,04 грн. була зарахована в оплату боргу позивача за офісні меблі для ремонту Джанкойського міськрайонного центру зайнятості, згідно письмового звернення ПП ОСОБА_1

Однак, слід звернути увагу на те, що приписами статті 527 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 528 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Таким чином, виконання обовязку боржника перед кредитором іншою особою, на підставі приписів статті 528 Цивільного кодексу України, можливе лише за умови волевиявлення та надання відповідної згоди самим боржником такій особі, яка має намір виконати зобовязання боржника перед його кредитором.

Суд вважає за необхідне зауважити, що під час укладення договорів та перерахування коштів ПП Горожанцеву А.І., ПП ОСОБА_7., ВАТ «Кримремстройтрест», ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_3., ПП ОСОБА_2 відповідач ОСОБА_1 одночасно займала посаду начальника ДП Джанкойське ремонтно будівельне управління «Комплекс» ВАТ «Кримрембудтрест» та була наділена відповідними повноваженнями щодо керування та визначення фінансово господарської діяльності підприємства, тому, суд виходить з того, що при проведенні розрахунків з ПП ОСОБА_7., ВАТ «Кримремстройтрест», ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_3., ПП ОСОБА_2, ОСОБА_1 як фізична особа підприємець діяла з відповідним погодженням таких дій з боку начальника ДП Джанкойське ремонтно будівельне управління «Комплекс» ВАТ «Кримрембудтрест» на проведення таких операцій, тобто, здійснювала погашення заборгованості позивача перед іншими особами в рамках виниклих між ними зобовязань з метою сплати власної заборгованості за короткостроковими займами перед позивачем.

Отже, суд вважає, що відповідачем Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 було виконано зобовязань перед позивачем на суму 87094,04 грн.

Однак, суд вважає за необхідне зауважити, що надані відповідачем в якості доказу повернення отриманої позики позивачу нижченаведені платіжні доручення, не можуть бути прийняті судом до уваги в якості належних доказів, виходячи з наступного.

Платіжне доручення № 09 від 13.05.2005 року на суму 5620,00 грн., т. 1 а.с. 110, містить призначення платежу «короткостроковий займ», але в якому платником виступає ПП ОСОБА_1, а одержувачем відповідних коштів ДП РСУ «Комплекс»; платіжне доручення № 11 від 24.04.2007 року на суму 5000,00 грн.. т. 1 а.с. 123, містить призначення платежу «за будівельні матеріали згідно рахунку б/н від 05.04.2007 року, у тому числі ПДВ 500,00 грн.», в якому платником виступає ПП ОСОБА_1, а одержувачем коштів ДП РСУ «Комплекс»; платіжне доручення № 05 від 06.07.2006 року на суму 10000,00 грн., т. 1 а.с. 124, містить призначення платежу «передоплата за будівельні матеріали згідно рахунку б/н від 05.07.2006 року, у тому числі ПДВ 1666,67 грн.», де платником виступає ПП ОСОБА_1, а одержувачем коштів ДП РСУ «Компплекс»; платіжне доручення № 17 від 29.09.2005 року на суму 25000,00 грн., т.1 а.с. 127, містить призначення платежу «передплата за будівельні матеріали згідно рахунку б/н від 29.09.2005 в тому числі ПДВ 4166,67 грн.», де платником виступає ПП ОСОБА_1, а одержувачем коштів визначене ДП РСУ «Комплекс»; платіжне доручення № 6 від 05.10.2004 року на суму 8000,00 грн., т. 1 а.с. 131, містить призначення платежу «передплата за будівельні матеріали згідно рахунку б/н від 04.10.2004 року, в тому числі ПДВ 4166,67 грн.», де платником виступає ПП ОСОБА_1, а одержувачем коштів визначене ДП РСУ «Комплекс»; платіжне доручення № 4 від 04.10.2004 року на суму 25000,00 грн. містить призначення платежу «передплата за будівельні матеріали згідно рахунку б/н від 04.10.2004 року, в тому числі ПДВ 4166,67 грн.», де платником виступає ПП ОСОБА_1, а одержувачем коштів визначене ДП РСУ «Комплекс» - відображають та підтверджують здійснення фінансових операцій з боку відповідача, по перше, по відношенню до інших контрагентів, по-друге, виходячи з призначення платежів є доказами виконання зобовязання відповідача в рамках інших цивільно правових відносин, ніж повернення позивачу короткострокової позики за відповідним договором тощо.

Таким чином, надані суду та перелічені вище платіжні доручення на загальну суму 69620,00 грн. не приймаються судом до уваги в якості доказу виконання відповідачем взятих на себе зобовязань з повернення позики позивачу.

В той же час, в матеріалах справи наявні: прибутковий касовий ордер № 1 від 05.05.2008 року, т. 1 а.с. 85, на суму 40000,00 грн., платіжні доручення з призначенням платежу «повернення короткострокового займу», т. 1 а.с. 109, 111-121; копії витягів з особового рахунку позивача, т. 1 а.с. 138-161; ксерокопії прибуткових касових ордерів, т. 2 а.с. 85-87, довідки ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_7., ВАТ «Кримремстройтрест», ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_3., ПП ОСОБА_2 які є належними доказами, що підтверджують перерахування відповідачем позивачу грошових коштів на суму 241930,59 грн.

Отже, перевіривши здійснені сторонами розрахунки, розглянувши надані суду докази, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджується фактичне надання позивачем відповідачу позики в сумі 248986,28 грн., та, належне повернення відповідачем позивачу отриманих в якості позики коштів у розмірі 241930,59 грн.

Таким чином, на думку суду, обґрунтованою та належним чином доведеною є сума заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 7055,69 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 7055,69 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобовязань, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, на суму 7055,69 грн.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІПН НОМЕР_1) на користь ДП Джанкойське ремонтно будівельне управління «Комплекс» ВАТ «Кримрембудтрест» (м. Феодосія, вул. Джанкойська, 7а, рахунок № 26005305361054 в ФВ ПІБ м. Красноперекопськ, МФО 324418, ЄДРПОУ 03335190) заборгованість в сумі 7055,69 грн.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІПН НОМЕР_1) на користь ДП Джанкойське ремонтно будівельне управління «Комплекс» ВАТ «Кримрембудтрест» (м. Феодосія, вул. Джанкойська, 7а, рахунок № 26005305361054 в ФВ ПІБ м. Красноперекопськ, МФО 324418, ЄДРПОУ 03335190) 70,56 грн. державного мита.

4.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІПН НОМЕР_1) на користь ДП Джанкойське ремонтно будівельне управління «Комплекс» ВАТ «Кримрембудтрест» (м. Феодосія, вул. Джанкойська, 7а, рахунок № 26005305361054 в ФВ ПІБ м. Красноперекопськ, МФО 324418, ЄДРПОУ 03335190) 3,13 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 259119,59 грн. відмовити.

Повне рішення складено 11.05.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.