Рішення № 16096900, 05.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

05.05.2011Справа №5002-15/626-2011

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; ЄДРПОУ 00131400)

До відповідача Комунального підприємства «Войцковець» (98300, АР Крим, м. Керч, вул. Кірова, 5; ЄДРПОУ 36286510)

Про стягнення 95687,32 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1., представник, довіреність №002-Д від 04.01.2011

Від відповідача не зявився

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» звернулося до господарського суду АР Крим із позовом до Комунального підприємства «Войковець» про стягнення 93953,74 грн. заборгованості за споживчу електроенергію, 342,23 грн. 3% річних та 1391,35 грн. пені.

Позивач позовні вимоги підтримав, мотивуючи їх тим, що відповідач належним чином не виконав умови щодо оплати за поставлену електроенергію за період з квітня 2010 року по грудень 2010 року згідно договору про поставку електричної енергії №3108 від 01.04.2009, у звязку з чим за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 93953,74 грн., що й стало причиною для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 342,23 грн. 3% річних та 1391,35 грн. пені.

Відповідач явку свого представника у судові засідання жодного разу не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав, про дату, час та місце розгляду справи був проінформований належним чином.

27.04.2011 від позивача надійшло до суду клопотання в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України про заміну позивача Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» на Публічне акціонерне товариство «Крименерго», у звязку із зміною назви товариства.

Із статуту Публічного акціонерного товариства «Крименерго» вбачається, що Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Крименерго».

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2009 між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Постачальник) та Комунальним підприємством «Войцковець» (Споживач) укладено|ув'язнений| договір про поставку електричної енергії №3108 (далі Договір, а.с.11-14).

Згідно пункту 1 договору, постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно умов даного договору і додатків до нього.

При виконанні умов даного договору сторони зобов'язались керуватись нормами Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричної енергії (далі ПКЕЕ) (пункт 2 договору).

Споживач зобовязується сплачувати Постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, відповідно умов додатку № 4 «Порядок розрахунків» (пункт 2.3.3 Договору).

Згідно пункту 1 додатку № 4.2 до договору про постачання електричної енергії №3108 від 01.04.2009, розрахунки за споживчу електроенергію здійснюється згідно з пунктом 6.6 ПКЕЕ, повна поточна оплата вартості електроенергії здійснюється одним платежем по фактичним показникам приладів обліку в дату оплати, встановлену даним додатком. Розрахункова дата (день коли Споживач надає «Акт про обєми переданої споживачу електроенергію, а Постачальник надає рахунок) встановлюється 22 числа кожного місяця, відповідно розрахунковим вважається період з 22 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Показники розрахункових засобів обліку у відповідності з переліком обєктів та крапок комерційного обліку фіксуються 21 числа кожного місяця та оформлюються «Актом про обєми переданої споживачу електричної енергії» в 2-х екземплярах, по одному для кожної сторони. Дата оплати встановлюється до 27 числа кожного місяця.

Відповідач не виконав свої обовязки за договором щодо повної та своєчасної оплати спожитої електроенергії, в результаті чого за ним склалася заборгованість за надані послуги у розмірі 93953,74 грн., що й стало підставою для звернення Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У провадженні господарського суду АР Крим знаходиться справа №5002-30/1209-2011 про банкрутство Комунального підприємства «Войцковець», однак, судом встановлено, що на день розгляду даної справи Комунальне підприємство «Войцковець» банкрутом не визнано.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем грошових зобовязань за договором щодо оплати вартості поставленої електроенергії на суму 93953,74 грн., отже дана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, відповідачем не надано, в той час, відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 342,23 грн. 3% річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України суд вважає таким, що кореспондуються зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 342,23 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 1391,35 грн. пені.

Згідно пункту 4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 2.2.4 даного договору, з порушенням строків, визначених додатком 4 «Порядок розрахунків», споживач зобовязаний сплатити позичальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Приписами пункту 6 статті 231 ГК України унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».

Статями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Заявлена позивачем сума пені у розмірі 1391,35 грн. підтверджується матеріалами справи та визнана судом обґрунтованою.

Частиною 2 статті 233 Господарського кодексу України передбачено, якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Судом встановлено, що порушення відповідачем зобовязань по оплаті за використану електроенергію за договором №3108 від 01.04.2009 не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.

Пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

За таких обставин, суд вважає доцільним зменшити розмір пені до 100,00 грн.

Згідно пункту 6.3 Розяснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №02-5/78 від 04.03.1998, з наступними змінами та доповненнями, у разі, коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 25, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.Замінити Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» на Публічне акціонерне товариство «Крименерго».

2.Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з Комунального підприємства «Войцковець» (98300, АР Крим, м. Керч, вул. Кірова, 5; ЄДРПОУ 36286510) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; ЄДРПОУ 00131400) 93953,74 грн. заборгованості, 342,23 грн. 3% річних, 100,00 грн. пені, 956,87 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.В іншій частині задоволення позовних вимог відмовити.

5.Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 05.05.2011.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІщенко І.А.