Рішення № 16096893, 05.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 323

РІШЕННЯ

Іменем України

05.05.2011Справа №5002-21/1081-2011 за позовом Приватного підприємства «Научно-производственное предприятие «Нави-Далс-юг», м. Севастополь, вул.. Київська, 16;

до відповідача Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», м. Сімферополь, пр.. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1;

про стягнення 24033,82 грн.

Суддя Господарського

Суду Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача Мирончук О.П., наказ № 01к від 02.11.1998 р., директор;

Від відповідача ОСОБА_1, довіреність № 1/7 від 04.01.2011 р., юрисконсульт;

Сутність спору: Позивач Приватне підприємство «Научно-производственное предприятие «Нави-Далс-юг» звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором поставки № 913 від 19.08.2010 року у розмірі 22389,00 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобовязань у розмірі 1644,22 грн., всього 24033,82 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати, повязані з оплатою державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача у судове засідання зявився, вимоги позову підтримав.

Представник відповідача у судове засідання зявився, позов визнає, відзив на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2010 р. між Приватним підприємством «Научно-производственное предприятие «Нави-Далс-юг» та Державним акціонерним товариством «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» був укладений договір поставки № 913.

Відповідно до умов укладеного договору Постачальник (позивач) зобовязався передати (поставити) у встановлений строк у власність Покупця (відповідача) товар у відповідності зі специфікацією № 1 (Додаток № 1), яка є невідємною частиною договору, а Покупець у свою чергу зобовязався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених договором.

Як убачається зі специфікації № 1 до договору поставки постачальник зобовязався поставити Покупцю комплект спеціальної літератури загальною вартістю 22389 грн.

Пунктом 4.1. договору зазначено, що сума договору складає 22389,00 грн., у тому числі ПДВ 3731,50 грн.

Згідно до пункту 2.2. договору поставка товару здійснюється протягом 20 днів після одержання письмового замовлення Покупця на партію товару.

Оплата за поставлений товар здійснюється Покупцем з відстрочкою платежу 10 днів з моменту одержання товару та підписання акту приймання-передачі, що визначено пунктом 4.2. договору.

Згідно акту приймання-передачі від 16 вересня 2010 р., який підписаний уповноваженими представниками постачальника та покупця, позивач передав, а відповідач прийняв комплект спеціальної літератури на загальну суму 22389,00 грн.

Крім того, факт одержання відповідачем товару від позивача підтверджується накладною № РН-0834/01 від 15 вересня 2010 р.

Однак відповідач у порушення умов укладеного договору одержаний товар не оплатив, що привело до утворення заборгованості.

Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар в розмірі 22389,00 грн. підтверджується актом № 310 звіряння взаємних розрахунків станом на 01 листопада 2010 р., який підписано уповноваженими представниками постачальника та покупця та скріплений печатками підприємств, та фактично не заперечується відповідачем.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача у частині стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 22389,00 грн. підлягають задоволенню

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1644,22 грн. пені за несвоєчасне виконання обовязку.

Як зазначено пунктом 7.3. договору у разі несвоєчасного проведення кінцевого розрахунку за поставлену партію товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення платежу від простроченої суми.

Стаття 343 Господарського кодексу України передбачає, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 546/96-ВР встановлено, що сторони в договорі за прострочення платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статей 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності з пунктом 6 статті 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання повинне було бути виконане.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 06 травня 2011 р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», м. Сімферополь (м. Сімферополь, пр.. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1; р/р 260020014162 в філії АТ «Укрексімбанк» в АР Крим м. Сімферополь, МФО 32324786, ЄДРПОУ 00153117, свідоцтво № 100257124, ІПН 001531101091, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Приватного підприємства «Научно-производственное предприятие «Нави-Далс-юг», м. Севастополь (м. Севастополь, вул.. Київська, 16; р/р 26005945554171 в Кримській філії ПАТ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324010, ЗКПО 30121042, ІПН 301210427028, свідоцтво 39496944, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) заборгованість за договором поставки № 913 в розмірі 22389,00 грн., 1644,22 грн. пені, а також судові витрати 240,33 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЧонгова С.І.