Рішення № 16096888, 26.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 319

РІШЕННЯ

Іменем України

26.04.2011Справа №5002-12/1290-2011 За позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (95053, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5).

До відповідача Комунального підприємства «Виробниче управління житлово комунального господарства» Мирнівської сільської ради ( 97505, с. Мирне, вул. білова, 24Б).

Про стягнення 64434,29 грн.

Суддя Іллічов М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1 представник, довіреність №07 від 09.01.2011р.

Від відповідача Цуканов І.В.- директор

Суть спору: Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Комунального підприємства «Виробниче управління житлово комунального господарства» Мирнівської сільської ради про стягнення 64434,29 грн., в тому числі: 62778,81 грн. основний борг, пеня 1029,68 грн., 3% річних 199,14 грн., інфляційні втрати 426,66 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами був укладений договір №943 від 15.01.2004 р. про постачання води з комунального водопроводу та приймання стоків до комунальної каналізації. 01.03.2011 р. між Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства» та Комунальним підприємством «Виробниче управління житлово комунального господарства» Мирнівської сільської ради був укладений новий договір на водопостачання з комунального водопроводу і відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію №943, якій є діючим на сьогоднішній день, в порушення умов якого, відповідач не здійснював оплату наданих позивачем послуг, у звязку з чим, виникла заборгованість у розмірі 62778,81 грн.

За неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань позивачем на суму заборгованості була нарахована пеня, 3% річних та інфляційні втрати. Суму заборгованості з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат позивач просить суд стягнути з відповідача.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Відповідач у судовому засіданні надав суду заяву від 26.04.2011 р. про визнання позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2004 року між Сімферопольсьским виробничим підприємством водопровідно каналізаційоного господарства (Водоканал) та Комунальним підприємством «Виробниче управління житлово комунального господарства» Мирнівської сільської ради ( Абонент) був укладений договір №943 на водопостачання із комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію (а.с. 14-15).

На даний час Сімферопольське виробниче підприємство водопровідно аналізаційного господарства перейменоване в Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Сімферополя».

Відповідно пункту 1.1 нового Статуту Кристке республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопроводно каналізаційного господарства м. Сімферополя» є прваонаступником Сімферопольського виробничого підприємства водопрвідно каналізаційного господарства на підставі постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 23.11.2005 р. №540 (а.с. 32-6).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, Кримське республіканське підприємство «Виробние підприємство водопровідно каналізацйногор господарства м. Сімферополя» є правонаступником Сімферопольського виробничого підприємства водопровідно каналізаційного господарства за договром на водопостатчання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію №943 від 15.01.2004 р.

Згідно пункту 1 Договору №943 від 15.01.2004 р. , Водоканал бере на себе зобовязання забезпечувати Абонента питною водою (ГОСТ 2874-82) при наявності води в джерелах у кількості не більш встановленого ліміту.

Відповідно пункту 3.1 Договору, щомісячно до 10 числа Абонентом проводиться передоплата у розмірі 50 % суми за спожиту воду у минулому місяці.

Згідно до п.3.2 Договору №943 від 15.01.2004 р. остаточний розрахунок за отримані послуги проводиться в тридений термін з дня отримання рахунку.

01 березня 2011 року між Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (надалі Виробник) та Комунальним підприємством «Виробниче управління житлово комунального господарства» Мирнівської сільської ради (надалі Споживач) була укладена нова редакція договіру №943 на водопостачання та відведення стоків (водовідведення) (надалі Договір, а.с.8-13).

Пунктом 2.2 Договору №943 від 01.03.2011 р. встановлено, що Виробник приймає на себе зобовязання на умовах цього договору забезпечувати Споживача питною холодною водою (ГОСТ 2874-82) при наявності води в джерелах та проводити водовідведення Споживача. Зобовязується надати Споживачу послуги з водопостачання і водовідведення, а Споживач зобовязується своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами та інші платежі на умовах даного Договору.

Пунктом 4.1 договору від 01.03.2011 р. передбачено, що розрахунки за воду проводяться відповідно тарифам у розмірі за 1 куб. м. Авансовий платіж вноситься Споживачем до 15 числа звітнього місяця. Остаточний розрахунок Споживача за послуги з водовідведення проводиться протягом трьох банківських діб з моменту отримання Споживачем виставленого Виробником рахунку за спожиті послуги.

Відповідно до п. 8.1 Договору додатковий обсяг стічних вод, що неорганізовано попадає в періоди дощів і сніготаяння в мережі водовідведення споживачів або через зливні люки і колодязі на мережах водовідведення, що розташовані на території споживачів, до мереж водовідведення виробника, приймаються на підставі результатів відповідних досліджень у розмірі 20% від розрахункових обсягів зливних вод з загальної площі та відповідно до даних гідрометеорологічної станції.

У виконання взятих на себе зобовязань Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» здійснювало відповідне водопостачання на підприємство відповідача, а також приймало відповідні стоки, що підтверджується актами виконаних робіт які підписувались представниками відповідача ( (а.с. 16-19).

За надані послуги згідно до умов договорів позивачем виставлялись рахунки № 943 від 24.12.2010 р. на суму 15237,67 грн., №943 від 24.01.2011 р. на суму 15237,67грн., №943 від 24.02.2011 р. на суму 15237,67 грн., №943 від 16.03.2011 р. на суму 17065,80 грн. (а.с.16-19). Проте, виставлені рахунки відповідачем не сплачувались.

Таким чином, сума основного боргу відповідача перед позивачем за послуги спожиті в період з 25.11.2010 року по 16.03.2011 року за договором №943 від 15.01.2004 р. та договором №943 від 01.03.2011 р. складає 62778,81 грн., що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобовязання, а також підстави його виникнення. Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття ст.526 ЦК України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідач всупереч вимогам Договорів та вимогам чинного законодавства зобовязання за договорами по оплаті наданих позивачем послуг не виконав належним чином у повному обсязі, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 62778,81 грн. за період з 25.11.2010-16.03.2011, яка встановлена судом, належним чином підтверджена, а отже підлягає стягненню з відповідача.

Доказів, що підтверджують зворотнє, ніж встановлено судом, відповідачем всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано, в той час, як кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

Позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у звязку з невиконанням відповідачем своїх зобовязань у розмірі 426,66 грн. та 199,14 грн. 3% річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Комунального підприємства «Виробниче управління житлово комунального господарства» Мирнівської сільської радиінфляційних витрат у розмірі 426,66 грн. за період з січня 2011 року березень 2011 року суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обовязку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти.

Так, відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з Комунального підприємства «Виробниче управління житлово комунального господарства» Мирнівської сільської ради 3% річних у розмірі 199,14 грн. За період з 24.12.2010 р. 21.03.2011 р. підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 24.12.2010 р. 21.03.2011 р. за несвоєчасне виконання грошового зобовязання у розмірі 1029,68 грн.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до пункту 11.1.1 нової редакції Договору від 01.03.2011р. після закінчення терміну на оплату, вказаного в розділі 4 Договору від 01.03.2011р. споживач за кожен день прострочення сплачує виробнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення від суми простроченого платежу.

Таким чином, судом перевірений розрахунок наданий позивачем, який складений вірно, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення 1029,68 грн. пені за період з 24.12.010 р. 21.03.2011 р. також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у порядку ст.49 ГПК України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Виробниче управління житлово комунального господарства» Мирнівської сільської ради ( 97505, с. Мирне, вул. Білова, 24Б, п/р 260091304501 банк «Фінанси та кредит», МФО 384889, код ЄДРПОУ 30535068) на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, ідентифікаційний код 20671506, р/р 2600113192 в КРД ВАТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 324021) заборгованість за надані послуги за договором про постачання води з комунального водопроводу та приймання стоків до комунальної каналізації у розмірі 64434,29 грн., з яких: основний борг 62778,81 грн., пеня 1029,68 грн., 3% річних 199,14 грн., інфляційні втрати 426,66 грн.; 644,34 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Повний текст рішення складений та підписаний 04.05.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІллічов М.М.