Ухвала суду № 16096873, 05.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 322

УХВАЛА

05.05.2011Справа №5002-32/4974-2010 За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Кримтел» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Р. Люксембург, 11, ідентифікаційний код 20701466)

Про розяснення рішення Господарського суду АР Крим від 23.12.2010р. у справі № 5002-32/4974-2010

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Філії централізованого продажу послуг ВАТ «Укртелеком» (01030, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18, ідентифікаційний код 36282159)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Кримтел» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Р. Люксембург, 11, ідентифікаційний код 20701466)

Про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладанні договору

Суддя ГС АР Крим Барсукова А.М.

ПРЕДСТАВНИКИ|:

Від позивача ОСОБА_1 провідний ю/к, дов. № 14259 від 30.12.2010р.

Від відповідача ОСОБА_2 представник, дов. № 07-2008 від 01.07.2008р.

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Філії централізованого продажу послуг ВАТ «Укртелеком» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Кримтел» про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладанні договору про взаємозєднання та викласти додаток № 13 в редакції Позивача, а саме :

Додаток № 13

Розрахункові такси за послуги доступу до телекомунікаційних мереж Сторін при наданні послуг фіксованого місцевого телефонного звязку

Місцеве завершення зєднань від фіксованої телекомунікаційної мережі Оператора на фіксованій телекомунікаційній мережі Укртелекому 0, 02 грн. на хвилину без ПДВ на користь Укртелекому.

Місцеве завершення зєднань від фіксованої телекомунікаційної мережі Оператора на ТМЗК, у тому числі місцевий транзит через фіксовану телекомунікаційну мережу Укртелекому - 0, 02 грн. на хвилину без ПДВ на користь Укртелекому.

Місцеве завершення зєднань від фіксованої телекомунікаційної мережі Укртелекому та ТМЗК на фіксованій телекомунікаційній мережі Оператора 0, 015 грн. на хвилину без ПДВ на користь Оператора.

Примітка.

Загальна вартість успішно встановлених місцевих телефонних зєднань визначається шляхом додавання тривалості кожного зєднання в секундах, діленням на 60 та заокругленням до найближчої повної кількості хвилин. Сума, що підлягає оплаті, визначається шляхом множення отриманої загальної кількості хвилин на відповідну розрахункову таксу.

Додатково нараховується податок на додану вартість згідно із законодавством.

ВАТ «Укртелеком» самостійно проводить розрахунки з іншими операторами телекомунікацій за місцеве завершення на їх мережах зєднань від мережі Оператора.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.12.2010р. суддею Господарського суду АР Крим Барсуковою А.М. по даній справі у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.03.2011р. рішення господарського суду АР Крим від 23.12.2010р. залишено без змін.

19.04.2011р. до канцелярії Господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія “Кримтел” надійшло клопотання про розяснення рішення господарського суду АР Крим від 23.12.2010р. у справі № 5002-32/4974-2010 в порядку статті 89 Господарського процесуального кодексу України.

Резолюцією Заступника Голови Господарського суду АР Крим Тіткова С.Я. розгляд заяви доручений судді Господарського суду АР Крим Барсуковій А.М.

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Роз'яснення рішення, ухвали - засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта.

Із заявою про роз'яснення рішення, ухвали можуть також звернутися треті особи, прокурор, який брав участь у справі. Суд не має права роз'яснювати рішення, ухвалу з власної ініціативи.

Роз'яснюючи рішення, ухвалу, господарський суд не вправі змінювати зміст рішення, ухвали, тобто не має права змінювати:

- відомостей, викладених у рішенні відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

- відомостей, викладених в ухвалі відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Тож у вирішенні питання про межі, в яких суд вправі діяти, надаючи роз'яснення рішення, ухвали, слід виходити з приписів ст. ст. 84, 86 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту рішення, ухвали.

Отже, роз'яснення рішення, ухвали - це викладення рішення ухвали у більш ясній і зрозумілій формі.

Проте, заявник в заяві про розяснення рішення суду ставить питання про укладеність договору № 09 від 01.09.2010р. із протоколом розбіжностей ТОВ ВК «Кримтел».

Згідно частини 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Пунктом 3 частини 1 статті 84 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обґрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У пункті 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.96 р. N 02-5/422 «Про судове рішення» дається вказівка господарським судам виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

При цьому необхідно мати на увазі, що у відповідності зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Рішення суду в рамках даної справи, яким у задоволенні позову відмовлено, ґрунтувалось насамперед на тому, що позивачем не надано взагалі будь-яких посилань на норми діючого законодавства, які б регулювали встановлення розміру розрахункових такс за послуги доступу до телекомунікаційної мережі операторів, а також доказів, які б обґрунтовували його правову позицію щодо встановлення такси в розмірі 0, 015 грн. за хвилину без ПДВ за місцеве завершення зєднань від фіксованої телекомунікаційної мережі Укртелекому та ТМЗК на фіксованій телекомунікаційній мережі Оператора. Отже, у суду були відсутні обґрунтовані підстави для задоволення позову, оскільки позивачем не було надано обґрунтування, чим саме передбачена такса, зазначена у проекті додатку № 13 до Договору. Крім того, позивач не надав суду обґрунтованого розрахунку визначення розміру розрахункової такси, викладеної у Додатку №13 до Договору, а отже позбавив суд фактичної можливості визначити обґрунтованість запропонованої розрахункової такси.

Право на звернення до господарського суду реалізується шляхом подання відповідного процесуального документа позовної заяви, обовязковими елементами якої є предмет позову та підстави позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Позовні вимоги повинні бути обґрунтовані певними обставинами, до яких належать обставини, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включають факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу позивача.

Посилання на законодавство являє собою юридичні підстави позову. У позовній заяві повинні бути викладені норми матеріального права, що регулюють спірні матеріально-правові відносини та порушені відповідачем, а також відповідно до яких, на думку позивача, слід вирішити спір.

Отже суд відмовив у задоволенні позову на підставі його необґрунтованості, недоведеності позовних вимог.

Тоді як, своєю заявою про розяснення рішення, відповідач фактично просить суд надати правову оцінку його протоколу розбіжностей, обґрунтованість якого не була доведена відповідачем в рамках розгляду справи по суті.

Посилання відповідача на те, що сторони не зможуть звернутись із позовом про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладанні договору про взаємозєднання, є хибними, оскільки у випадку, якщо сторони визначаться із підставами позову, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та які не були зазначені в рамках розгляду даної справи, що й спричинило відмову у позові через його безпідставність, то приписи статі 80 Господарського процесуального кодексу України не зможуть бути застосовані до спору, що ґрунтуватиметься на нових підставах.

Крім того, рішення Господарського суду АР Крим у справі № 5002-32/4974-2010 залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду яким перевірено законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі та юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні господарського суду.

При роз'ясненні рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Враховуючи все вищевикладене, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Кримтел» про роз'яснення рішення Господарського суду АР Крим у справі № 5002-32/4974-2010 від 23.12.2010р.

Керуючись статтями 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Кримтел» в задоволенні заяви про розяснення Господарського суду АР Крим у справі № 5002-32/4974-2010 від 23.12.2010р.

Дійсну ухвалу направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБарсукова А.М.