Рішення № 16096808, 22.03.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 222

РІШЕННЯ

Іменем України

22.03.2011Справа №5002-1/682-2011 за позовом Кримського транспортного прокурора, (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Привокзальна, 6) в інтересах держави в особі Державного закладу «Кримська басейнова санітарно-епідеміологічна станція», (99014, АР Крим, м. Севастополь, вул. Правди, 6),

до відповідача Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт», (97416, АР Крим, м. Євпаторія, пл. Моряків, 1),

про стягнення 9082,79 грн.,

Суддя Л. О. Ковтун

представники:

від позивача не зявився, повідомлений належним чином,

від відповідача ОСОБА_1., представник, довіреність від 18.03.2011р. № 13; ОСОБА_2., представник, довіреність від 17.01.2011р. № 07,

за участю прокурора не зявився,

Суть спору: Кримський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Державного закладу «Кримська басейнова санітарно-епідеміологічна станція» звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» про стягнення заборгованості в сумі 5706,72 грн., пені в розмірі 2976,61грн. та штрафу в сумі 399,46 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує прийняті на себе зобовязання за договорами про забезпечення санітарно-епідеміологічного обслуговування № 41/243 від 01.03.2009р. та № 14/134 від 09.02.2010р. в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву суду не представив. Втім, присутній у судовому засіданні представник підприємства надав суду докази сплати суми основного боргу в розмірі 5 706,72грн.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2009р. між Кримською басейновою санітарно-епідеміологічною станцією (виконавець) та Державним підприємством «Євпаторійський морський торговельний порт» (замовник) укладений договір №41/243 про забезпечення санітарно - епідеміологічного благополуччя, (аркуш справи 6-8).

Відповідно до пункту 1 вказаного договору виконавець зобовязується надати послуги по розробці та проведенню заходів, що забезпечують санітарно епідеміологічне благополуччя населення на обєктах ДП «Євпаторійський морський торговельний порт», а замовник в свою чергу зобовязується прийняти та оплатити вартість наданих послуг.

Сума договору та порядок розрахунків знайшли відображення у пункті 2 договору №41/243.

Зокрема, замовник зобовязується здійснювати оплату виконаних послуг протягом 10 банківських днів після предявлення рахунку та акту прийому приймання робіт.

У розділі 3 сторони обумовили строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2009р.

В подальшому, 09.02.2010р. між сторонами у справі укладений договір №14/134 про забезпечення санітарно - епідеміологічного благополуччя, (аркуш справи 9-11).

За умовами вказаного договору, виконавець також зобовязується надати послуги по розробці та проведенню заходів, що забезпечують санітарно епідеміологічне благополуччя населення на обєктах ДП «Євпаторійський морський торговельний порт», а замовник в свою чергу зобовязується прийняти та оплатити вартість наданих послуг протягом 10 банківських днів після предявлення рахунку та акту прийому приймання робіт.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами по суті, позивачем протягом строку дії договорів №41/243 та №14/134 надавались обумовлені ними послуги, про що свідчать підписані обома сторонами акти.

Невиконання відповідачем свого обовязку щодо своєчасної оплати наданих Державним закладом «Кримська басейнова санітарно-епідеміологічна станція» послуг в сумі 5706,72грн. й стало підставою для звернення до суду за захистом порушених прав.

Втім, дослідивши представлені докази, суд приходить до висновку, що відповідач сплатив заявлену до стягнення суму основного боргу в розмірі 5706,72грн. ще до звернення позивача з відповідним позовом до суду. Такий висновок підтверджується платіжними дорученнями від 11.02.2011р. та 15.02.2011р. №1117 на суму 1900,00грн., №790 на суму 800,00грн. та №799 на суму 3006,72грн.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які предявили позов або в інтересах яких предявлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 ЦК України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу. Частиною 2 цієї статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких названий і такий спосіб, як примусове виконання обовязку в натурі.

Системний аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що захисту судом підлягає цивільне право, яке порушене, не визнається чи оспорюється.

Юридична зацікавленість позивача, у випадку предявлення позову, покладає на нього обовязок довести, що цивільні права позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем.

Відсутність факту порушення права, на захист якого подано позов, не є підставою для відмови у прийнятті позову, оскільки на стадії прийняття позовної заяви суд не досліджує питання наявності чи відсутності факту такого порушення, тобто не розглядає спір по суті.

Разом з тим, встановлення відсутності чи наявності факту порушення відповідного права входить до предмету дослідження при вирішенні спору по суті.

На момент звернення позивача з позовом до суду його інтереси не були порушені, оскільки відповідачем добровільно сплачена заборгованість за договорами №№41/243 та №14/134. Відсутність порушення охоронюваних законом прав на момент звернення з позовом до суду, тягне за собою відмову у їх захисті.

Стосовно вимог позивача про стягнення з Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» пені в розмірі 2976,61грн. та штрафу в сумі 399,46 грн. суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до статті 548 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Як вже зазначалось, умовами договорів №41/243 та №14/134 встановлений десятиденний строк оплати наданих виконавцем послуг з моменту предявлення рахунку та акту прийому приймання робіт.

Відповідні рахунки отримані відповідачем протягом червня 2009р.- липня 2010р., у той час як сплату заборгованості в розмірі 5706,72грн. здійснено підприємством лише у лютому 2011р.

Пунктами 5.1 договорів №41/243 та №14/134 передбачено, що за порушення умов договорів сторони несуть відповідальність у відповідності до статті 231 Господарського кодексу України.

В свою чергу, вищевказаною статтею встановлено, що за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких

допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Позивачем заявлена до відшкодування сума штрафу в розмірі 399,46грн. (5706,72*7%), яка обчислена правомірно, через що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Отже, прострочення виконання відповідачем зобовязань по виставленим рахункам становить:

рахунок №320-д від 01.06.2009р. (з 12.06.2009р. по 12.12.2009р. 184 дня);

рахунок №373/1 від 12.06.2009р. (з 23.06.2009р. по 23.12.2009р. 184дня);

рахунок №623 від 23.06.2009р. (з 04.07.2009р. по 04.01.2010р. 185днів);

рахунок №762 від 27.07.2009р. (з 07.08.2009р. по 07.02.2010р. 185днів);

рахунок №762/1 від 27.07.2009р. (з 07.08.2009р. по 07.02.2010р. 185 днів);

рахунок №784 від 29.07.2009р. (з 11.08.2009р. по 11.02.2010р. 185днів);

рахунок 785 від 29.07.2009р. (з 11.08.2009р. по 11.02.2010р. 185 днів);

рахунок №786 від 29.07.2009р. (з 11.08.2009р. по 11.02.2010р. 185 днів);

рахунок №787 від 29.07.2009р. (з 11.08.2009р. по 11.02.2010р. 185 днів);

рахунок №435-д від 03.08.2009р. (з 14.08.2009р. по 14.02.2010р. 185 днів);

рахунок №843 від 13.08.2009р. (з 24.08.2009р. по 24.02.2010р. 185 днів);

рахунок №844 від 13.08.2009р. (з 24.08.2009р. по 24.02.2010р. 185 днів);

рахунок №845 від 13.08.2009р. (з 24.08.2009р. по 24.02.2010р. 185 днів);

рахунок №251-0 від 20.08.2009р. (з 01.09.2009р. по 01.03.2010р. 182 дня);

рахунок №252-0 від 21.08.2009р. (з 01.09.2009р. по 01.03.2010р. 182 дня);

рахунок №952 від 08.09.2009р. (з 19.09.2009р. по 19.03.2010р. 182 дня);

рахунок №971 від 11.09.2009р. (з 22.09.2009р. по 22.03.2010р. 182 дня);

рахунок №972 від 11.09.2009р. (з 22.09.2009р. по 22.03.2010р. 182 дня);

рахунок №973 від 11.09.2009р. (з 22.09.2009р. по 22.03.2010р. 182 дня);

рахунок №974 від 11.09.2009р. (з 22.09.2009р. по 22.03.2010р. 182 дня);

рахунок №284-0 від 15.09.2009р. (з 26.09.2009р. по 26.03.2010р. 182 дня);

рахунок №1217 від 11.11.2009р. (з 23.11.2009р. по 23.05.2010р. 182 дня);

рахунок №802 від 14.07.2010р. (з 26.07.2010р. по 26.01.2011р. 185 днів);

Національним банком України за період нарахування пені встановлені наступні розміри облікової ставки: з 15.06.2009р. по 11.08.2009р. - 11%, з 12.08.2009р. по 07.06.2010р. 10,25%., з 08.06.2010р. по 07.07.2010р. 9,5%, з 08.07.2010р. по 09.08.2010р. 8,5%, з 10.08/.2010р. 7,75%.

Сума пені за порушення строків внесення платежів за відповідні періоди складе:

рахунок №320-д від 01.06.2009р. 0,20грн.; рахунок №373/1 від 12.06.2009р. 40,66грн., рахунок №623 від 23.06.2009р. 61,05грн., рахунок №762 від 27.07.2009р. 45,60грн., рахунок №762/1 від 27.07.2009р. 51,21грн., рахунок №784 від 29.07.2009р. 22,25грн., рахунок 785 від 29.07.2009р. 40,10грн., рахунок №786 від 29.07.2009р. 22,25грн., рахунок №787 від 29.07.2009р. 22,25грн., рахунок №435-д від 03.08.2009р. 52,67грн., рахунок №843 від 13.08.2009р. 20,04грн., рахунок №844 від 13.08.2009р. 32,48грн., рахунок №845 від 13.08.2009р. 20,04грн., рахунок №251-0 від 20.08.2009р. 7,16грн., рахунок №252-0 від 21.08.2009р. 11,07грн., рахунок №952 від 08.09.2009р. 0,20грн., рахунок №971 від 11.09.2009р. 39,43грн., рахунок №972 від 11.09.2009р. 21,88грн., рахунок №973 від 11.09.2009р. 28,01грн., рахунок №974 від 11.09.2009р. 21,88грн., рахунок №284-0 від 15.09.2009р. - 6,32грн., рахунок №1217 від 11.11.2009р. 0,02грн., рахунок №802 від 14.07.2010р. 19,00грн., а всього пеня за прострочку виконання зобовязань за договорами становить 585,77грн.

Позивачем заявлена вимога про стягнення пені у сумі 2976,61 грн. Однак, як вбачається з наведеного вище розрахунку позивач помилився в розрахунку. Правильний розрахунок пені склав 585,77грн.а тому позов у цій частині підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт», (97416, АР Крим, м. Євпаторія, пл. Моряків, 1; банківські реквізити: рахунок 260003013492 в ЗАТ «Ощадбанк», м. Євпаторія, МФО 324050, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 01125583) на користь Державного закладу «Кримська басейнова санітарно-епідеміологічна станція», (99014, АР Крим, м. Севастополь, вул. Правди, 6, банківські реквізити: рахунок 31254272210019 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 33451390) штраф в сумі 399,46грн. та пеню в сумі 585,77грн.

В частині стягнення з Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» заборгованості в сумі 5706,72грн. та пені в сумі 2390,84грн. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКовтун Л.А.