Рішення № 16096806, 19.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 222

РІШЕННЯ

Іменем України

19.04.2011Справа №5002-1/904-2011 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробництво сітки «Жест», (99055, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 4, кв. 37),

про стягнення 25 709,00 грн.,

Суддя Л. О. Ковтун

представники:

від позивача ОСОБА_1., паспорт НОМЕР_1,

від відповідача не зявився, повідомлений належним чином,

Суть спору: підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробництво сітки «Жест» про стягнення суми боргу в розмірі 25 709,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору № 3 від 01.11.2009р. в частині оплати проведеної рекламної компанії, у звязку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 25709,00 грн. Несплата зазначеної заборгованості у добровільному порядку й стала підставою для звернення підприємця ОСОБА_1 з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості у примусовому порядку.

У судовому засіданні, що відбулось 12.04.2011р. оголошувалась перерва до 19.04.2011р.

Відповідачем письмового відзиву на позовну заяву та документів витребуваних судом не представлено, не забезпечено явку свого представника в судове засідання, про день розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією. Про причини неявки суд не повідомив.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Проте, відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні. Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2009р. між підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробництво сітки «Жест» (замовник) укладений договір № 3 про надання послуг з проведення рекламної компанії, (аркуш справи 7-12, далі договір).

Розділом 2 договору передбачено, що виконавець зобовязується професійно та якісно провести рекламну компанію замовника на території України на затверджених замовником робочих поверхнях спеціальних конструкцій. Додатково за порученням замовника маже приймати на себе зобовязання по виготовленню рекламних плакатів замовника, а замовник зобовязується своєчасно та в повному обсязі сплачувати роботи (послуги) виконавця у відповідності з умовами дійсного договору та додатку до нього.

Сторонами не представлено доказів розірвання договору у встановленому законом порядку, визнання його недійсним, зміни умов тощо, отже суд приходить до висновку, що договір продовжує діяти.

На виконання умов договору позивачем з 5 травня 2010р. по 01.10.1010р. надавались послуги із проведення рекламної компанії на загальну суму 25709,00 грн., що зокрема підтверджується актами № 52 від 31.05.2010р., № 60 від 30.06.2010р., № 114, від 30.09.2010р., № 115 від 30.09.2010р., № 126 від 01.10.2010р. (аркуш справи 13-17).

У порушення умов договору, відповідач свої зобовязання за договором № 3 в частині оплати наданих послуг виконав частково, у звязку із чим, станом на час звернення позивача до суду заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробництво сітки «Жест» становить 25709,00 грн.

Дослідивши надані позивачем докази у підтвердження своїх доводів, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не установлено договором.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

У розумінні діючого законодавства зобовязанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

У порушення вимог статей 33,34 Господарського кодексу України відповідачем жодних доказів належного виконання зобовязань за договором про надання послуг з проведення рекламної компанії суду не надано.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача становить 25709,00 грн., яка і підлягає стягненню на користь позивача.

Понесені позивачем судові витрати з оплати державного мита в розмірі 257, 09 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. судом покладаються на відповідача у відповідності до статті 49 ГПК України.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України і підписане 26.04.2011р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробництво сітки «Жест», (99055, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 4, кв. 37; р\с 26000060492498 в КРУ КБ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ОКПО 36394078, ідентифікаційний код 363940701096) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1; р\с НОМЕР_2 в «Райффайзен Бане Аваль», м. Київ, МФО НОМЕР_3, код ЄДРПОУ НОМЕР_4) суму боргу в розмірі 25709,00 грн., державне мито в розмірі 257, 09 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКовтун Л.А.