Рішення № 16096680, 28.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

28.04.2011Справа №5002-9/1166-2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інпротех" (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 67/1)

до відповідача Державного підприємства Міністерства оборони України "Кримвійськбуд" (95043, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Леніна, буд. 17; 95043, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Залізнича, буд. 5)

про стягнення 145 872,72 грн.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 пред-к, дов. пост. № 4 від 06.12.2010 року.

Від відповідача ОСОБА_2 гл. бух., дов. пост. від 01.04.2011 року.

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 145872,72 грн. заборгованості, у тому числі суму основного боргу у розмірі 96718,44 грн., 3% річних у розмірі 8444 ,86 грн., пеню в розмірі 15690, 29 грн., а також суму витрат по оплаті державного мирта у розмірі 1458, 72 грн., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Від позивача надійшла заява від 18.04.2011р. про уточнення позовних вимог у якої він просить стягнути з відповідача 145 872,72 грн., у тому числі 96718,44 грн. основного боргу, 25018,52 грн. інфляційних витрат, 15690,29 грн. пені, а також 8444,86 грн. 3 % річних.

Відповідач у клопотанні від 28.04.2011 р. признає суму основного боргу у розміру 96718,44 грн., у частині стягнення пені просить відмовити, застосував строк позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В с т а н о в и в:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

05.05.2008 року між сторонами був укладений договір № 05/08-1 про постачання товарів.

У відповідності п. 1.1 даного договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю товар, згідно до додатків-Специфікацій до Договору, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та заплатити за нього на умовах, що передбачені даним Договором.

У відповідності до Договору та його п. 5.1. Оплата Покупцем проводиться згідно рахунків або рахунків-фактур, що виставлені Постачальником, на умовах платежу, що вказаний у Додатках-Специфікаціях.

Між сторонами було укладено Додаткова угода № 1 до Договору постачання № 05/08-1 від 05.05.2008р. від 21.09.2009р., так як Покупець не виконав своїх зобов'язань за поставлену продукцію, а у Постачальника змінилися платіжні реквізити п. 11.04.

Пунктом 5.2 договору сторони передбачили, що сторони щомісячно до 5 числа місяця. Наступного за звітним, проводять звірку взаєморозрахунків заданим договором. Тобто строк оплати наступає через 5 днів, від моменту отримання на складі товару, але не пізніше ніж 6 число наступного місяця.

Позивач згідно вимог договору надав відповідачеві послуги в повному обсязі, а саме поставив товар, що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків від 10.09.2009 року, копіями виставлених рахунків-фактур, які підписані сторонами і скріплені печатками.

Позивач свої договірні зобовязання виконав належним чином згідно умовам договору, однак, відповідач оплату за одержаний товар не провів повністю, у звязку з чим за ним за станом на 01.03.2011р. утворилась заборгованість у сумі 96718,44 грн. за період з жовтня 2008р. по січень 2009р.

Позивачем на адресу відповідача спрямована претензія по оплаті боргу від 16.12.10р., яка встановлена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку

Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача у частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню у сумі 96718,44 грн., оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача у частині стягнення індексу інфляції за період з листопаду 2008р. по лютий 2011р. підлягають задоволенню у сумі 25018,52 грн.

Позовні вимоги позивача у частині стягнення 3% річних за період з листопаду 2008р. по лютий 2011р. підлягають задоволенню у сумі 8444,86 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 15690,29 грн. пені.

Однак, вимоги позивача в частині стягнення 15690,29 грн. пені за період з 06.11.08р. по 01.03.2011р. не підлягають задоволенню по наступних підставах.

Статтею 258 Цивільного кодексу України передбачено, що позивна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штраф, пеня).

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняються через шість місяців з дня, коли зобов'язання повинне було бути виконане.

Відповідач зі стягненням 15690,29 грн. пені не згоден, посилаючись на пропущення позивачем строку позовної давності.

Згідно штемпелю Господарського суду Автономної Республіки Крим на позивної заяві позивачем позивні матеріали були спрямовані до суду 28.03.2011р., таким чином, позивачем був пропущений строк позовної давності для стягнення 15690,29 грн. пені.

Згідно 267 ч.4 Цивільного кодексу України закінчення позовної давності про застосування якої заявлене стороною в спорі, є підставою для відмови в позові.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 28.04.2011р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 29.04.2011 р.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Кримвійськбуд" (95043, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Леніна, буд. 17; 95043, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Залізнича, буд. 5, р/р 26006314155b філії МТБ м. Сімферополь, МФО 384748, ЗКПО 24308323, ІПН 243083201284, свідоцтво № 00856495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інпротех" (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 67/1, ЄДРПОУ 32693825 р/р 26006233342000 в АКБ «УкрСиббанк». м.Харків, МФО 351005 ІПН 326938204845 Свідоцтво №100044124) 96718,44 грн. основного боргу, 25018,52 грн. індексу інфляції, 8444,86 грн. 3 % річних, 1301,82 грн. держмита і 210,61 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

3. В частині стягнення 15690,29 грн. пені відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПетухова Н.С.