Рішення № 16096551, 27.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

27.04.2011

Справа №5002-22/1458-2011

за позовом Казенного підприємства «Південекогеоцентр», м. Сімферополь, вул. Беспалова, 47

до відповідача КРП «Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства м. Джанкой», м. Джанкой, вул. Радянська, 15а

про стягнення 1357,44 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – не з'явився

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач – Казенне підприємство «Південекогеоцентр» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - КРП «Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства м. Джанкой», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1357,44 грн., у тому числі: сума основного боргу за договором № 117 від 28.06.2009 року – 1228,63 грн., 87,03 грн. – пені, 30,72 грн. – 3% річних та 11,06 грн. – збитків від інфляції.

Позивач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Відповідач в судове засідання не з’явився, до суду надійшло електронне повідомлення, відповідно до якого відповідач просить суд розглянути справу у відсутність представника відповідача у зв’язку з неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд –

встановив:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір № 117 від 28.06.2009 року про виконання робіт, відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов'язався виконати розрахунок меж поясів зон санітарної охорони водозабірних свердловин, що використовують водоносний горизонт понт-міотичних відкладень, які знаходяться на території м. Джанкой. В свою чергу, відповідно до умов укладеного договору, відповідач зобов'язувався сплатити 50 % вартості робіт перед початком виконання робіт, а решту 50% - після виконання робіт та підписання акту передачі-приймання виконаних робіт.

Пунктом 2.1 Договору сторони узгодили вартість робіт в розмірі 12457,25 грн.

Так, позивачем були виконані обов'язки по договору у повному обсязі, про що свідчить підписаний обома сторонами Акт передачі-приймання виконаних робіт від 28.04.2010 року.

Проте, відповідач свої зобов'язання по розрахунку за договором виконав не у повному обсязі, у зв’язку з чим станом на 19.01.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем склала 1228,63 грн.

20.01.2011 року позивачем відповідачу було направлено претензію з вимогою відшкодувати суму боргу по Договору № 117 від 28.06.2009 року в добровільному порядку.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 1228,63 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 87,03 грн. – пені, 30,72 грн. – 3% річних та 11,06 грн. – збитків від інфляції.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 87,03 грн., суд звертає увагу позивача на те, що сума пені розрахована позивачем на підставі загальної норми Господарського кодексу України, статті 231.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Види забезпечення виконання зобов'язання визначені статтею 546 Цивільного кодексу України. Так, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі.

Однак, слід звернути увагу на те, що укладений між сторонами договір № 117 від 28.06.2009 року не містить будь-яких посилань на визначення сторонами забезпечення виконання зобов’язання, як то встановлено ст. 547 Цивільного кодексу України.

Іншого письмового правочину щодо встановлення забезпечення виконання зобов'язання за спірними поставками позивачем також надано не було.

Зазначені обставини виключають можливість застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення пені (штрафу).

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 30,72 грн. – 3% річних та 11,06 грн. – збитків від інфляції, судом перевірено розрахунок 3% річних та інфляції, з якими суд погоджується та вважає розраховані суми обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з КРП «Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства м. Джанкой» (м. Джанкой, вул. Радянська, 15а, рахунок № 260080302361270 Відділення ПІБ м. Красноперекопськ, МФО 324418, ЄДРПОУ 03348100) на користь Казенного підприємства «Південекогеоцентр» (м. Сімферополь, вул. Беспалова, 47, рахунок № 26009301324736 в філії КЦО Промінвестбанк, м. Сімферополь, МФО 324430, ЄДРПОУ 23450378) суму основного боргу за договором № 117 від 28.06.2009 року – 1228,63 грн., 30,72 грн. – 3% річних та 11,06 грн. – збитків від інфляції, всього – 1270,41 грн.

3. Стягнути з КРП «Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства м. Джанкой» (м. Джанкой, вул. Радянська, 15а, рахунок № 260080302361270 Відділення ПІБ м. Красноперекопськ, МФО 324418, ЄДРПОУ 03348100) на користь Казенного підприємства «Південекогеоцентр» (м. Сімферополь, вул. Беспалова, 47, рахунок № 26009301324736 в філії КЦО Промінвестбанк, м. Сімферополь, МФО 324430, ЄДРПОУ 23450378) 95,46 грн. державного мита.

4. Стягнути з КРП «Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства м. Джанкой» (м. Джанкой, вул. Радянська, 15а, рахунок № 260080302361270 Відділення ПІБ м. Красноперекопськ, МФО 324418, ЄДРПОУ 03348100) на користь Казенного підприємства «Південекогеоцентр» (м. Сімферополь, вул. Беспалова, 47, рахунок № 26009301324736 в філії КЦО Промінвестбанк, м. Сімферополь, МФО 324430, ЄДРПОУ 23450378) 220,87 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. В задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 87,03 грн. пені – відмовити.

Повне рішення складено 27.04.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.