Ухвала суду № 16096532, 26.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 311

УХВАЛА

26.04.2011Справа №5002-18/2512-2010 За скаргою Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (95053, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5)

До Відділу ДВС Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим (95493, м. Сімферополь, вул. Київська, 150)

Боржник Житлово-комунальне підприємство «Трудове» (97533, Сімферопольський район, с. Трудове, вул. Шосейна, 6; 97533, Сімферопольський район, с. Трудове, вул. Суспільна, 1-Б)

Скарга на дії ВДВС

По справі № 2-18/2512-2010

За позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (95053, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5)

До відповідача Житлово-комунального підприємства «Трудове» (97533, Сімферопольський район, с. Трудове, вул. Шосейна 6; 97533, Сімферопольський район, с. Трудове, вул. Суспільна, 1-Б)

Про стягнення 75364,58 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача (стягувача, скаржника) ОСОБА_1 представник, дов. від 06.01.2011 року № 07

Від відповідача (боржника) не зявився

ВДВС ОСОБА_2 державний виконавець, дов. від 28.01.2011 року.

СУТЬ СПОРУ: Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя», м. Сімферополь позивач, звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Житлово-комунального підприємства «Трудове», с. Трудове, Сімферопольський р-н - відповідача, в якій просило стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 75364,58 грн., з яких 68778,97 грн. сума основного боргу, 3644,72 грн. сума пені, 2489,53 грн. сума інфляції, 451,36 грн. сума 3% річних.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2010 року позов задоволено, стягнуто з Житлово-комунального підприємства «Трудове», с. Трудове, Сімферопольський р-н (вул. Шосейна, 6, с. Трудове, Сімферопольський р-н, 97533; код ЄДРПОУ 31217877) на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя», м. Сімферополь (вул. Гурзуфська, 5, м. Сімферополь, 95053; п/р 2600113192 КРД ВАТ «Раффайзен банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, код ЄДРПОУ 20671506) заборгованість у сумі 63778,97 грн., інфляційну суму у розмірі 2489,53 грн., 3% річних у сумі 451,36 грн., пеню у сумі 3644,72 грн., 703,65 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

20.07.2010 року був виданий відповідний наказ господарського суду АР Крим.

23.03.2011 року на адресу господарського суду від Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» надійшла скарга від 17.03.2011 р. за вих. № 225 на неправомірні дії Відділу ДВС Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим, відповідно до якої скаржник просить:

1. Визнати дії Відділу ДВС Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим по винесенню постанови про повернення виконавчого документу стягувану (Наказ господарського суду АР Крим від 20.07.2010 р. № 2-18/2512-2010) від 09.02.2011 р. неправомірними.

2. Визнати недійсною постанову Відділу ДВС Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим від 09.02.2011 р. про повернення виконавчого документу (Наказ господарського суду АР Крим від 20.07.2010 р. № 2-18/2512-2010) стягувачеві.

У судовому засіданні 26.04.2011 року представник ВДВС надав суду заперечення на скаргу, відповідно до якого у звязку із тим, що коштів стягнутих з розрахункових рахунків боржника недостатньо для погашення заборгованості, а також з відсутністю майна боржника, державним виконавцем і було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ст. 40 Закону України «про виконавче провадження».

Суд залучає таке заперечення до матеріалів справи.

Представник боржника у судові засідання двічі не зявився, причини незявлення суду не відомі.

Частиною 2 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представників скаржника та ВДВС, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2010 року позов задоволено, стягнуто з Житлово-комунального підприємства «Трудове», с. Трудове, Сімферопольський р-н (вул. Шосейна, 6, с. Трудове, Сімферопольський р-н, 97533; код ЄДРПОУ 31217877) на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя», м. Сімферополь (вул. Гурзуфська, 5, м. Сімферополь, 95053; п/р 2600113192 КРД ВАТ «Раффайзен банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, код ЄДРПОУ 20671506) заборгованість у сумі 63778,97 грн., інфляційну суму у розмірі 2489,53 грн., 3% річних у сумі 451,36 грн., пеню у сумі 3644,72 грн., 703,65 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

20.07.2010 року був виданий відповідний наказ господарського суду АР Крим, який було предявлено Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» до примусового виконання у Відділу ДВС Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим.

28.01.2011 року державним виконавцем Відділу ДВС Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим ОСОБА_2 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого документу: наказ № 2-18/2512-2010.

07.02.2011 року державним виконавцем Відділу ДВС Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим ОСОБА_2 було винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 7696 до складу зведеного виконавчого провадження № 63/10.

Відповідно до вказаної постанови від 07.02.2011 року, виконавче провадження № 7696 по примусовому вимоканню виконавчого документу: наказ № 2-18/2512-2010, виданий 20.07.2010 року господарським судом АР Крим, приєднано до складу зведеного виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця Відділу ДВС Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим ОСОБА_2 від 09.02.2011 року виконавче провадження № 7696 по примусовому вимоканню виконавчого документу: наказ № 2-18/2512-2010, виданий 20.07.2010 року господарським судом АР Крим, виведено зі складу зведеного виконавчого провадження.

09.02.2011 року державним виконавцем Відділу ДВС Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим ОСОБА_2 було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Розглянувши матеріали скарги суд приходить до висновку, що така скарга підлягає задоволенню у звязку з наступним:

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Як свідчать надані ВДВС Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим матеріали, виконавче провадження по примусовому виконанню Наказу Господарського суду АРК у справі № 2-18/2512-2010, було відкрито держаним виконавцем Відділу ДВС Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим 28.01.2011 року, про що свідчить Постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 28.01.2011 року.

07.02.2011 року державним виконавцем була винесена Постанова про приєднання виконавчого провадження № 7696 до складу зведеного виконавчого провадження № 6310.

Пунктом 2 такої Постанови від 07.02.2011 року державний виконавець зазначив: накласти арешт на майно боржника у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору та можливих витрат на виконавче провадження.

Така норма дійсно передбачена статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження», частина 1 якої встановлює: у разі, якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони обєднуються у з в е д е н е виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах з а г а л ь н о ї суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження.

Але як свідчить Постанова державного виконавця ВДВС Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим ОСОБА_2 від 07.02.2011 року державний виконавець в супереч частини 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» взагалі н е з а з н а ч и в з а г а л ь н у с у м у стягнення за зведеним виконавчим провадженням, лише процитувавши саму норму права.

Згідно зі статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

Фінансова діяльність боржника здійснюється перш за все через касу Житлово-комунальне підприємство «Трудове».

Відповідно до статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, яка діяла на момент винесення спірної постанови ВДВС, готівка в національній та іноземній валюті, яка знаходиться в касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню після її виявлення та складення відповідного акта державним виконавцем. Копія акта вручається представнику боржника -юридичної особи.

Вилучена готівка в національній валюті не пізніше наступного дня здається в установу банку для перерахування на рахунок стягувача для покриття боргу за виконавчими документами, на виконавчий збір та на покриття витрат на проведення виконавчих дій. Готівка в іноземній валюті у той же строк здається державним виконавцем банку або іншій кредитній установі, що мають право продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України, для реалізації її в розмірі, необхідному для покриття боргу, сплати виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Враховуючи вищевикладене та виходячи з норм законодавства, яке діяло на час проведення ВДВС Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим виконавчих дій по примусовому виконанню наказу господарського суду АРК у справі № 2-18/2512-2010, суд не може погодитися з посилкою державного виконавця на Постанову державного виконавця від 11.09.2008 р о к у про арешт грошових коштів у касі боржника на виконання наказу господарського суду АРК у справі № 2-15/14262-2007 на суму 156216. 72 грн., з платіжною вимогою № 525 від 16.12.2008 р о к у на 1341290, 08 грн., платіжною вимогою № 107 від 11.05. 2010 р о к у на суму 1341290, 08 грн., як на докази прийняття всіх заходів, виходячи з того, що в призначені платежу за такими платіжними вимогами та в Постанові про арешт каси вказані і н ш і накази господарського суду (2-9/2416-2009 та 2-15/14262-2007), а також те, що с т р о к и винесення таких документів з н а ч н о р а н і ш е, ніж був виданий господарським судом АРК Наказ у справі № 2-18/2512/2010, а саме 20.07.2010 року; крім того. У таких документах відсутні посилка на з в е д е н е виконавче провадження.

Тобто суд, розглянувши всі надані йому матеріали, прийшов до висновку, що державний виконавець не прийняв н і я к и х з ах о д і в для примусового виконання с а м е наказу господарського суду АРК у справі № 2-18/2512-2010.

А тому у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення Постанови від 09.02.2011 року про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 закону України «Про виконавче провадження».

Пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» дійсно передбачено, що виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і з д і й с н е н і державним виконавцем відповідно до цього Закону з а х о д и щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Але суду державним виконавцем Відділу ДВС Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим ОСОБА_2 так і не були надані належні докази того, що державний виконавець дійсно здійснив всі необхідні заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» щодо розшуку майна боржника.

Крім того, суду не були представлені докази, що на сьогоднішній день постанова про накладення арешту на кошти, що знаходяться в касі боржника, винесена ВДВС саме у рамках виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення господарського суду АР Крим у справі № 2-18/2512-2010 від 05.07.2010 року.

А отже виконавчі дії державного виконавця не проведені у повному обсязі для вжиття усіх мір, передбачених діючим законодавством України, для закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення господарського суду Автономної Республіки Крим № 2-18/2512-2010 від 05.07.2010 року.

Приймаючи до уваги вищевикладене, підлягає задоволенню скарга Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» про визнання дій Відділу ДВС Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим по винесенню постанови про повернення виконавчого документу стягувану (наказ господарського суду АР Крим від 20.07.2010 р. № 2-18/2512-2010) від 09.02.2011 р. неправомірними та визнання недійсною постанову Відділу ДВС Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим від 09.02.2011 р. про повернення виконавчого документу (Наказ господарського суду АР Крим від 20.07.2010 р. № 2-18/2512-2010) стягувачеві.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 86, ст. 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Скаргу Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» на дії Відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим задовольнити.

2.Визнати дії Відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим по винесенню постанови про повернення виконавчого документу стягувану (Наказ господарського суду АР Крим від 20.07.2010 р. № 2-18/2512-2010) від 09.02.2011 р. неправомірними.

3.Визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим від 09.02.2011 р. про повернення виконавчого документу (наказ господарського суду АР Крим від 20.07.2010 р. № 2-18/2512-2010) стягувачеві.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримОсоченко І.К.