Рішення № 16096529, 21.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

21.04.2011Справа №5002-2/1088-2011 за позовом Прокурора Совєтського району (97200, смт. Совєтський, вул. 30 років Перемоги, 19) в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Київ, в особі Відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (95034, м. Сімферополь, вул. київська, буд. 81. к. 610)

до Фермерського господарства "Фенікс" (97225, Совєтський район, с. Чапаєвка, вул. Леніна, 19-А)

про стягнення 15 764,17 грн.

Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: ОСОБА_1 представник, довіреність у справі.

Від прокуратури: не зявились

Обставини справи: Прокурор Совєтського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Відділення Автономної Республіки Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Фермерського господарства "Фенікс" 15764грн17коп., у тому числі 15000,00грн. боргу, 270грн00коп. інфляційних, 80грн13коп. 3% річних, 414грн04коп. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між Відділенням АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством "Фенікс" було укладено договір про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 12 грудня 2008 року №22. Відповідно до вищевказаного договору відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств зобов'язувалось надати Фермерського господарства "Фенікс" кошти поворотної фінансової підтримки (допомоги) в розмірі 50 000 грн. (дев'яносто п'ять тисяч гривень), які останнє зобов'язувалось повернути за встановленим договором графіком. Однак, свої зобовязання за договором відповідач не виконав, чим завдав значні збитки державі, що і стало підставою для звернення прокурора Совєтського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Відділення Автономної Республіки Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств із позовною заявою до суду.

12 квітня 2011 року в судовому засіданні інтереси позивача представляв Тур директор, інтереси відповідача представляв Нафонайлов - представник за довіреністю. Також судове засідання відбулось за участю прокурора відділу прокуратури Автономної Республіки Крим Меренцова посвідчення №07247.

В судовому засіданні 12 квітня 2011 року представник відповідача надав суду заперечення на позовну заяву, яким вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Також відповідач зазначає, що договірні зобовязання за договором відповідачем були виконанні у повному обсязі; своєчасно надано всі необхідні докази настання форс мажорних обставин для перегляду графіку проведення розрахунків.

12 квітня 2011 року у судовому засіданні оголошувалась перерва до 21 квітня 2011 року.

Після перерви судове засідання було продовжено.

Представник позивача та від прокуратури у судове засідання не зявились, хоча про час та місце розгляд справи були повідомлені, про що свідчать підписи на бланку перерви від 12 квітня 2011 року.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Згідно з частиною 2 статті 9 Цивільного кодексу України, майнові відносини у сфері господарювання регулюються цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом - умовами кредитного договору іншого не встановлено.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, в особі директора відділення АР Крим Тур Кристини Серігївни, яка діє на підставі Положення про відділення АР Крим, та Фермерським господарством "Фенікс" був укладений договір про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 12 грудня 2008 року №22.

Відповідно розділу 1 договору Укрдержфонд в особі відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств зобов'язувалося надати Фермерському господарству "Фенікс" фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі в сумі 50000,00 грн. (дев'яносто п'ять тисяч гривень).

Відповідно до розділу 2 договору фінансова підтримка (допомога) надається для виробництва та переробки сільськогосподарської продукції (придбання с/г техніки, запчастин, насіння, мінеральне добрива, ГСМ).

Згідно п.3.4.2 Фермерське господарство "Фенікс" зобовязано повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі відділенню АР Крим Укрдержфонду згідно з встановленим графіком: до 12 грудня 2009 року в сумі 5 000,00грн., до 12 грудня 2010 року в сумі 15000,00грн., до 12 грудня 2011 року в сумі 30000,00грн.

Відповідно п.3.4.3. кінцевий термін повернення заборгованості по фінансовій підтримки (допомозі) до 12 грудня 2011 року.

Виконуючи свої зобовязання за договором Відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств зі свого боку виконало обов'язки за договором від 12 грудня 2008 року №22 та надало відповідачу кошти поворотної фінансової підтримки в розмірі 50000,00грн., що підтверджено платіжним дорученням від 16.12.2008р. №314, яке знаходиться в матеріалах справи.

Листом №53-01/269 від 21.12.2010 року та претензією від 13.01.2011 року №53-01/06 Фермерське господарство "Фенікс" було повідомлено про необхідність повернення заборгованості у сумі 15000,00грн.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт виконання зобовязань перед позивачем по сплаті 15000,00грн. боргу строком повернення до 12 грудня 2010 року та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 15000,00грн. боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Вимога про стягнення 270грн00коп інфляційних нарахувань за період з грудня 2010 року по січень 2011 року та 80грн13коп. 3% річних за період з 13 грудня 2010 року по 15 лютого 2011 року підлягає задоволенню, оскільки в силу ст..625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом, лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання.

Крім того, зобовязання Фермерського господарства "Фенікс" сплатити суму заборгованості з врахуванням встановленого Державним комітетом статистики України індексу інфляції за весь період прострочення платежу передбачено п. 5.1. договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 12 грудня 2008 року №22.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення пені у сумі 414грн04коп. за період з 13.12.2010 року по 15.02.2011 року., яка не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Як вже зазначалося, зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України. (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розділом 5 п. 5.2. договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 12 грудня 2008 року №22 передбачено, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) відповідач сплачує Українському державному фонду підтримки фермерських господарств в особі Відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств пеню за кожен день неповернення коштів, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діє у період прострочення.

Проте, розділом 6 п. 6.1. передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за неналежне виконання зобовязань внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажор): стихія, оголошена війна, терористичний акт, блокада. Пожежа, вибух тобто не з вини сторін, які неможливо попередити своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобовязань.

Пунктом 6.4. договору передбачено, якщо обставини непереборної сили діють більше трьох місяців, то такий факт підтверджується довідкою Торгово-промислової палати України.

Відповідно висновку Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини від 19 червня 2010 року №2160/05-4 стосовно визнання форс мажорними обставинами погодні умови, які спричинили втрату сільськогосподарських культур в 2010 року, встановлено, що в результаті морозів в період 23 28 січня 2010 року на площах Фермерського господарства "Фенікс" загинули посіви люцерни на площі 31,14 га, що підтверджується актом від 28.5.2010 року та розрахунком прямих втрат та збитку від недобору врожаю, узгодженими управлінням агропромислового розвитку Совєтського району АР Крим.

Протоколом засідання комісії по техногенно-екологічній безпеці та надзвичайним ситуаціям Совєтського району Автономної республіки Крим від 11.6.2010 року №11 вищезазначені погодні умови визнані надзвичайними у відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України від 24.3.2004 року №368 та Фермерське господарство "Фенікс" визнано потерпілим від надзвичайної ситуації.

Торгово промислова палата України на підставі представлених документів підтверджує, що вищезазначені несприятливі погодні умови, яки спричинили загибель сільськогосподарських культур на площах Фермерського господарства "Фенікс" станом на 28 травня 2010 рік є форс-мажорними обставинами.

Також Фермерському господарству "Фенікс" було видано довідку Управління агропромислового розвитку Совєтської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим від 06.12.2010 року №487, в якій зазначено, що на території даного господарства обставини непередбачуваної сили продовжувались більш трьох місяців, а саме з 23 січня по 11 червня 2010 року. В результаті форс мажорних обставин загинули посіви люцерни Фермерського господарства "Фенікс" на площі 31,14га. Факт повної гибелі люцерни зафіксований 28 травня, у звязку з особливістю вегетативного строку розвитку посіву люцерну першого року, можливо визначити тільки при встановлені постійної температури повітря.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що так як форс мажорні обставини, факт наявності яких підтверджено висновком Торгово промислової палати України від 19 червня 2010 року №2160/05-4, настали у період до 28 травня 2010 року, тобто у період до прострочення виконання зобовязання, Фермерське господарство "Фенікс" відповідно умов договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 12 грудня 2008 року №22 (п. 6.1.) звільняється від сплати 414грн04коп. пені.

Стосовно доводів відповідача, які викладені у заперечені на позов, що сума боргу у розмірі 15000,00грн. не підлягає сплаті у звязку із настанням форс мажорних обставин, слід зазначити, що відповідно пункту 4.1 договору фінансова підтримка (допомога) надається Фермерському господарству "Фенікс" з кінцевим терміном повернення до 12 грудня 2011 року та повертається згідно з встановленим графіком. Наявність форс мажорних обставин як в силу закону, так і в силу договору (п.6.1) звільняє відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобовязань, а не від виконання зобовязання.

Відповідно до ст. 49 ГПК України держмито та витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення підготовлений та підписаний 26.04.2011р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82,84,85, 121 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фермерського господарства "Фенікс" (97225, Совєтський район, с. Чапаєвка, вул. Леніна, 19-А, код ЄДРПОУ 30273747) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Відділення Автономної Республіки Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, буд.81 к. 610, код ЄДРПОУ 22236140) боргу у сумі 15000,00грн., інфляційних у сумі 270грн00коп., 3% річних у сумі 80грн13коп.

3.У задоволенні 414грн04коп. пені відмовити.

4.Стягнути з Фермерського господарства "Фенікс" (97225, Совєтський район, с. Чапаєвка, вул. Леніна, 19-А, код ЄДРПОУ 30273747) удоход державного бюджету України (р/р31115095700002; у банку одержувача: ГУ ГКУ в АР Крим м.Сімферополь; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200одержувач: Держбюджет м. Сімферополь чи на інший розрахунковий рахунок) держмито в сумі153грн50коп.

5.Стягнути з Фермерського господарства "Фенікс" (97225, Совєтський район, с. Чапаєвка, вул. Леніна, 19-А, код ЄДРПОУ 30273747) удоход державного бюджету України (р/р 31214264700002; у банку одержувача: в УГК в м. Сімферополі ГУ ГКУ в АРК; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22050003 одержувач: Держбюджет м. Сімферополь)229грн80коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

6.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду Автономної Республіки КримТолпиго В.І.