Рішення № 16096183, 18.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

18.04.2011Справа №5002-20/6152-2010 За позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м.Київ, вул.Шолуденка,1).

До відповідача Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (95000, м.Сімферополь, пр.Кірова/пров.Совнаркомовський,52/1).

Про стягнення 16718764,75 грн.

Суддя Луцяк М.І.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1 гол. ю/к сектору касаційного оскарження судових рішень відділу представництва інтересів Компанії в судах управління правового забезпечення претензійно-позовної роботи, довіреність №171/10 від 23.12.2010р.

Від відповідача ОСОБА_2 начальник відділу загальноправової роботи Управління правового та корпоративного забезпечення, довіреність №11/4 від 04.01.2011р.

Сутність спору: Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулась до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача ДАТ «Чорноморнафтогаз» про стягнення основного боргу за поставлений природний газ в сумі 12309760,44 грн.; пені в сумі 1498738,55 грн.; індексу інфляції в розмірі 2247004,58 грн. та 3% річних в сумі 663261,18 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Усно пояснив, що відповідачем була частково погашена сума заборгованості в розмірі 4158138,99 грн., проте відповідних заяв з цього приводу суду надано не було.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.03.2008р. між ДК «Газ України» та ДАТ «Чорноморнафтогаз» був укладений договір поставки природного газу №06/08-375. Згідно до умов вказаного договору позивач передав у власність відповідача протягом березня-грудня 2008р. та січня-грудня 2009р. природний газ на загальну суму 13506470,85 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу. Однак, у порушення прийнятих на себе зобовязань, відповідач частково сплатив кошти за придбаний газ, а саме лише у сумі 1196710,41 грн.

Таким чином, сума основної заборгованості ДАТ «Чорноморнафтогаз» перед ДК «Газ України» становить 12309760,44 грн.

На суму основного боргу позивачем були нараховані пеня, інфляційні витрати, 3 відсотки річних, які відповідно становлять 1498738,55 грн., 2247004,58 грн. та 663261,18 грн. та які позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача.

Представник відповідача письмовий відзив на позовну заяву суду не надав, однак усно пояснив, що згідно до договору про припинення зобовязання була зменшена сума заборгованості за договором на постачання природного газу від 25.03.2008р. №06/08-375 на суму 4158138,99 грн. Таким чином, сума основного боргу становить 8151621,45 грн.

Крім того, представником відповідача, в судовому засіданні, що відбулось 18.04.2011р., було надане клопотання про зменшення суми пені в порядку ст.83 Господарського процесуального кодексу України. При цьому представник відповідача посилається на тяжкий фінансовий стан та на той факт, що на даний час зупинено 166 виконавчих проваджень про стягнення з підприємств боржників на користь ДАТ «Чорноморнафтогаз» заборгованості в сумі 209039145,39 грн.

Розгляд справи відкладався в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк вирішення спору продовжувався в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2008 року між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (надалі Постачальник) та Державним акціонерним товариством «Чорноморнафтогаз» (надалі Покупець) був укладений договір 306/08-375 поставки природного газу (надалі Договір, а.с.19-24).

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Постачальник згідно з цим Договором зобовязується передати у власність Покупцю, а Покупець зобовязується прийняти від Постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в ст.2 цього Договору.

Відповідно до п.2.1 Договору Постачальник передає Покупцю газ в обсязі до 44000 куб.м. протягом періоду з 1 березня 2008р. до 31 березня 2008 року включно.

Обсяги газу, які планується поставити за цим Договором, можуть змінюватись Постачальником протягом місяця поставки (п.2.1.1 Договору).

В Договорі сторони також обумовили умови постачання і обліку газу, порядок приймання-передачі газу, ціну газу та тариф на його транспортування, порядок проведення розрахунків, відповідальність сторін, форс-мажорні обставини, порядок вирішення спорів, строк дії договору та інші умови.

Так, зокрема, п.4.1 Договору визначено, що Постачальник передає газ Покупцеві на комерційному вузлі/вузлах обліку газу Покупця (надалі пунктах приймання-передачі).

Приймання-передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та Покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки наданого Постачальником.

Не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки, Покупець зобовязується надати Постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою Покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу (п.4.4 Договору).

Згідно до п.6.1 Договору оплата за природний газ Проводиться покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих до поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки.

Оплата за березень 2008 року здійснюється Покупцем шляхом перерахування на рахунок Постачальника 100% вартості обсягів газу, запланованих до поставки в березні, протягом 2 банківських днів з моменту укладення цього Договору.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

Пунктом 11.1 Договору встановлено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками Сторін і поширюється на відносини між Сторонами, які виникли з 01 березня 2008 року до 31 березня 2008 року включно, в частині розрахунків за газ до їх повного здійснення.

28 березня 2008р. сторони підписали додаткову угоду №1 до Договору поставки природного газу №06/08-375 від 26.03.2008р., згідно до умов якої п.2.1 Договору був доповнений абзацом наступного змісту: «Постачальник передає Покупцю газ в обсязі до 451000 куб.м. протягом періоду 1 квітня 2008 року до 30 квітня 2008 року включно»; п.11.1 Договору викладений в наступній редакції: «Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками Сторін та скріплення печатками Сторін, поширює дію на відносини між Сторонами, які виникли з 01 березня 2008 року і діє до 30 квітня 2008 року включно, а в частині розрахунків за газ до їх повного здійснення. Строк дії цього договору може бути продовжений шляхом укладення додаткових угод» (а.с.25).

28 березня 2008р. сторони підписали додаткову угоду №2 до Договору поставки природного газу №06/08-375 від 26.03.2008р., згідно до умов якої змінили редакцію пункту 5.1 Договору (а.с.26).

В подальшому, додатковими угодами №3 від 25.04.2008р. (а.с.27), №4 від 23.05.2008р. (а.с.28), №5 від 13.06.2008р.(а.с.29), №6 від 23.06.2008р. (а.с.30), №7 від 28.08.2008р. (а.с.31), №8 від 22.09.2008р. (а.с.32), №9 від 30.10.2008р. (а.с.33-35), №10 від 26.11.2008р. (а.с.36-37), №11 від 22.12.2008р. (а.с.38), №12 від 30.01.2009р. (а.с.40-41), №13 від 16.03.2009р. (а.с.42), №14 від 27.04.2009р. (а.с.43), №15 від 28.04.2009р. (а.с.44), №16 від 18.06.2009р. (а.с.45), №17 від 15.09.2009р. (а.с.46) були внесені зміни до умов Договору, зокрема, в пункти 5.1 та 11.1 Договору.

Додатковою угодою №17 від 15.09.2009р. сторони, зокрема, змінили редакцію п.11.1 Договору та виклали останній в наступній редакції: «…. і діє в частині поставки газу до 31.12.2009р. включно, а в частині розрахунків за газ до їх повного здійснення.

На підтвердження факту передачі ДК «Газ України» та прийняття ДАТ «Чорноморнафтогаз» природного газу за договором поставки природного газу №06/08-375 від 26.03.2008р., сторонами були складені відповідні акти прийому-передачі природного газу від 31.03.2008р. на суму 534743,70 грн. (а.с.47), від 30.04.2008р. на суму 543442,79 грн.(а.с.48), від 31.05.2008р. на суму 542695,80 грн. (а.с.49), від 30.06.2008р. на суму 583048,51 грн.(а.с.50), від 31.07.2008р. на суму 635547,12 грн. (а.с.51), від 31.08.2008р. на суму 643705,31 грн. (а.с.52), від 30.09.2008р. на суму 597146,81 грн. (а.с.53), від 31.10.2008р. на суму 585961,48 грн. (а.с.54), від 30.11.2008р. на суму 572032,80 грн. (а.с.55), від31.12.2008р. на суму 611017,94 грн. (а.с.56), від 28.02.2009р. на суму 678349,10 грн. (а.с.57), від 31.03.2009р. на суму 666791,76 грн. (а.с.58), від 30.04.2009р. на суму 1009479,49 грн. (а.с.59), від 30.04.2009р. на суму 673813,88 грн. (а.с.60), від 31.05.2009р. на суму 652729,25 грн. (а.с.61), від 30.06.2009р. на суму 674195,98 грн. (а.с.62), від 31.07.2009р. на суму 781847,42 грн. (а.с.63), від 31.08.2009р. на суму 724929,19 грн. (а.с.64), від 30.09.2009р. на суму 625984,32 грн. (а.с.65), від 31.10.2009р. на суму 583182,61 грн. (а.с.66), від 30.11.2009р. на суму 294253,66 грн.(а.с.67), від 31.12.2009р. на суму 291571,93 грн. (а.с.68).

Таким чином, загальна вартість поставленого ДАТ «Чорноморнафтогаз» природного газу склала 13506470,85 грн.

Відповідачем було здійснено часткову сплату вартості газу, а саме у сумі 1196710,41 грн.

Таким чином, несплачена відповідачем сума за поставлений позивачем природний газ становить 12309760,44 грн.

На казану суму позивачем були нараховані пеня, індекс інфляції та 3 % річних, які позивач просить суд примусово стягнути з відповідача.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Так, як було встановлено судом та вказувалось раніше, позивач як Постачальник брав на себе зобовязання поставити відповідачу природний газ, а відповідач в свою чергу був зобовязаний прийняти природний газ та оплатити його вартість.

Факт поставки природного газу позивачем відповідачу за період березень грудень 2008р., січень - грудень 2009р. підтверджується підписаними повноважними особами обох сторін актами прийому-передачі природного газу.

Крім того, як вказувалось судом вище, загальна вартість поставленого природного газу склала 13506470,85 грн., відповідачем було сплачено лише 1196710,41 грн.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначає позивач, сума основного боргу становить 12309760,44 грн.

Судом встановлено, що 30 листопада 2010р. між ДК «Газ України» та ДАТ «Чорноморнафтогаз» був укладений договір №14/10-1842 про припинення зобовязання (а.с.91-92), згідно до умов якого, сторони, зокрема, досягли згоди щодо зменшення дебіторської заборгованості ДАТ «Чорноморнафтогаз» за договором на постачання природного газу від 25.03.2008р. №06/08-375 на суму 4158138,99 грн.

Даний факт представником позивача не оскаржувався.

Таким чином, сума заборгованості ДАТ «Чорноморнафтогаз» за поставлений позивачем природний газ, з урахуванням договору №14/10-1842 про припинення зобовязання від 30.11.2010р., становить 8151621,45 грн.

З огляду на вищевикладене, заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу в розмірі 12309760,44 грн. підлягає частковому задоволенню.

Щодо заявлених позивачем вимог щодо стягнення пені, 3% річних та індексу інфляції, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктами 7.1, 7.2 Договору сторони визначили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором і чинним законодавством України; у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 цього Договору Покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За розрахунком позивача, з яким погоджується суд, сума пені становить 1498738,55 грн.

При цьому суд зазначає, що пеня була розрахована позивачем із врахуванням положень ст. 232Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних, від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних втрат становить 2247004,58 грн., 3% річних - 663261,18 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення суми пені в порядку ст.83 Господарського процесуального кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України, то суд не знаходить підстав для задоволення останнього.

При цьому суд виходить з того, що відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

В пункті 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007р. №01-8/973 зазначено, що норма пункту 3 статті 83 ГПК є процесуальною і може бути застосована лише разом з відповідною нормою закону матеріального.

Так, відповідачем наводяться положення ст.233 Господарського кодексу України, згідно до якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що порівняно з сумою основного боргу 8151621,45 грн., сума пені у розмірі 1498738,55 грн. не є надмірно великою. Крім того, сума 3% річних та індексу інфляції за своєю правовою природою не є штрафними санкціями, відповідно, не можуть враховуватись в складі останніх.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що позивачем пеня була нарахована до 11.07.2010р. включно, відповідно, укладення між сторонами 30.11.2010р. договору про припинення зобовязання не вплинуло на розрахунок суми пені.

Таким чином, суд доходить висновку, що оскільки пеня була нарахована правомірно, то у суду відсутні підстави для зменшення її розміру.

Крім того, відповідач після набрання рішенням законної сили не позбавлений права звернутись до суду із відповідною заявою про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд частково задовольняє позовні вимоги.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлено та підписано у відповідності до ст.84 Господарського процесуального кодексу України 20.04.2011р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (95000, м.Сімферополь, пр.Кіпрова/пров.Совнаркомовський,52/1, р/р №26000000131709 в АКБ «ЧБРР», МФО 384577, код ЄДРПОУ 00153117) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м.Київ, вул.Шолуденка,1, р/р № 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк», МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) 8151621,45 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 1498738,55 грн. пені, 2247004,58 грн. інфляційних втрат, 663261,18 грн. 3% річних, 25500,00 грн. державного мита та 177,30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позову щодо стягнення з Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» суми заборгованості за поставлений природний газ в розмірі 4158138,99 грн. відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛуцяк М.І.